Справа № 569/22857/25
1-кс/569/8128/25
24 жовтня 2025 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області у складі:
в особі слідчого судді - ОСОБА_1
з участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
слідчого - ОСОБА_4
підозрюваного - ОСОБА_5
захисника підозрюваного адвоката - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне клопотання слідчого СВ Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області майора поліції ОСОБА_4 , яке погоджено прокурором Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рівне, Рівненської області, громадянина України, українця, неодруженого, із середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,-
Слідчий СВ Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області майор поліції ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням, яке погоджено прокурором Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_5 , будучи раніше судимим, востаннє вироком Рівненського міського суду від 21.08.2025 за ч.4 ст.185КК України до покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі та на підставі ст.75 КК України звільненим від відбування призначеного судом покарання із встановленням іспитового строку терміном 3 роки, належних висновків не зробив, на шлях виправлення та перевиховання не став, та через короткий проміжок часу повторно підозрюється у вчиненні нового умисного корисливого злочину проти власності в умовах воєнного стану.
Так, 22 жовтня 2025 року, близько 09 год. 50 хв., ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою м. Рівне, вул. Литовська, керуючись корисливим мотивом, діючи умисно,повторно, в умовах воєнного стану,введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, який в подальшому продовжено, з метою власного матеріального збагачення, шляхом пошкодження металевої сітки, яким огороджена територія будинку 101А, проник на територію вказаного домоволодіння, після чого, шляхом віджиму металопластикового вікна вищевказаного будинку, проник всередину, звідки таємно викрав грошові кошти в сумі 8000 гривень, 200 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 22 жовтня 2025 становило 8348 гривень, золотекільце 585 проби, вагою 7 г, вартістю 22 897,98 гривень, золоте кільце 585 проби, вагою 3 г, вартістю 9813,42 гривень, золоте кільце 585 проби, вагою 3 г, вартістю 9813,42 гривень, золоте кільце 585 проби, вагою 3 г, вартістю 9813,42 гривень, золоте кільце 585 проби, вагою 3 г, вартістю 9813,42 гривень, золоті сережки 585 проби, вагою 3,5 г, вартістю 11 488,99 гривень, золоті сережки 585 проби, вагою 2,5 г, вартістю 8177,85 гривень золотий ланцюжок 585 проби, вагою 7 г, вартістю 22 897,98 гривень, золотий хрестик 585 проби, вагою 2 г, вартістю 6542,28 гривень, золоті сережки 585 проби, вагою 1 г, вартістю 3271,14 гривень, срібне кільце 925 проби, вагою 10 г, вартістю 584,1 гривень, срібний хрестик 925 проби, вагою 7 г, вартістю 408,87 гривень, срібний ланцюжок 925 проби, вагою 7 г, вартістю 408,87 гривень, срібний набір сережок та кільця 925 проби, вагою 20 г, вартістю 1168,2 гривень, чим завдав потерпілій ОСОБА_7 майнову шкодув розмірі 133 447,94 гривень.
Правова кваліфікація кримінального правопорушення - ч.4 ст.185КК України, а саметаємневикрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням в житло, вчинене повторно та в умовах воєнного стану.
Виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення - у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Рівне, громадянин України, українець, зареєстрований та проживаючий за адресою АДРЕСА_1 , раніше судимий.
22 жовтня 2025 року ОСОБА_5 було затримано в порядку ст.208 КПК України та23 жовтня 2025 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 в інкримінованого йому правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, та іншими матеріалами кримінального провадження.
Посилання на один або декілька ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України - відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п.1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливати на потерпілих у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Виклад обставин щодо наявності одного або декількох ризиків - метою застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків, а також перешкоджання ризикам, а саме:
- переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду, зокрема: ОСОБА_5 усвідомлюючи те, що його протиправну діяльність викрито, розуміючи реальність і невідворотність покарання за вчинений злочин, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду. Крім того, слід звернути увагу на те, що одразу після вчинення злочину підозрюваний ОСОБА_5 з місця події, лише через деякий час був затриманий у порядку ст.208 КПК України працівниками ВКП Рівненського РУП та доставлений до Рівненського РУП ГУ НП в Рівненській області.
- незаконно впливати на потерпілих у цьому кримінальному провадженні, а саме: знаючи місце проживання потерпілого та свідка, підозрюваний ОСОБА_5 може шляхом умовлянь, вчинення тиску та /або будь-яким іншим чином вплинути на останнього, з метою зміни ним своїх показань про обставини вчинення кримінального правопорушення.
- може вчинити інше кримінальне правопорушення:підозрюваний ОСОБА_5 , будучи раніше судимим, востаннє вироком Рівненського міського суду від 21.08.2025 за ч.4 ст.185 КК України до покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі та на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування призначеного судом покарання із встановленням іспитового строку терміном 3 роки, належних висновків не зробив, на шлях виправлення та перевиховання не став, а через короткий проміжок часу повторно підозрюється у вчиненні умисного, корисливого злочину проти власності в умовах воєнного стану.
Усі вищевказані факти свідчать про неможливість обрання відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу не пов'язаного із обмеженням його свободи.
може іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, а саме перешкоджати шляхом неприбуття та несвоєчасного прибуття на виклики слідчого, прокурора, суду, що в подальшому може позбавити можливості забезпечити досудове розслідування та судове провадження у розумні строки.
Обґрунтування неможливості запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів - застосування до підозрюваного ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необхідним для того, щоб забезпечити виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також з метою запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному проваджені, вчиняти інші кримінальні правопорушення, так як жоден інший із запобіжних заходів не здатен запобігти переліченим вище ризикам та забезпечити перебування підозрюваного ОСОБА_5 за місцем проживання, своєчасне з'явлення його до слідчого для проведення слідчих й інших процесуальних дій, а в подальшому - до суду.
Разом з тим, обрання стосовно ОСОБА_5 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення та є необхідною для того, щоб забезпечити виконання ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов'язків.
В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали, посилаючись на викладені у ньому обставини та просили його задоволити.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник заперечили з приводу задоволення клопотання.
Заслухавши пояснення слідчого, прокурора, підозрюваного, захисника, дослідивши надані слідчим матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Судом вставлено, що в провадженні слідчого СВ Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025181010002108від 22 жовтня 2025року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
22 жовтня 2025 року ОСОБА_5 було затримано в порядку ст.208 КПК України та 23 жовтня 2025 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Вище наведені у клопотанні докази в сукупності, вказують на обґрунтовану підозру у вчиненні останнім інкримінованих кримінальних правопорушень.
Відповідно до рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі «Волосюк проти України» тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Тобто, у розумінні практики Європейського суду з прав людини сама тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до п.3 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Так, згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак, те, що можна вважати обґрунтованим, залежить від обставин.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.
Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий та прокурор при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри.
Слідством зібрано достатні фактичні дані, що дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Вивченням особи ОСОБА_5 на даний час встановлено, що він будучи раніше судимим, востаннє вироком Рівненського міського суду від 21.08.2025 за ч.4 ст.185 КК України до покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі та на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування призначеного судом покарання із встановленням іспитового строку терміном 3 роки, належних висновків не зробив, на шлях виправлення та перевиховання не став, а через короткий проміжок часу повторно підозрюється у вчиненні умисного, корисливого злочину проти власності в умовах воєнного стану, не похилого віку, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою, не страждає. Даних, які б вказували на неможливість застосування до ОСОБА_5 вказаного запобіжного заходу, не встановлено.
Слідчий суддя рахує про доведенням наявності ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 4 ст. 185 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, а також, існують достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілих у цьому кримінальному провадженні, може вчинити інше кримінальне правопорушення, може іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
Як передбачено ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд повинен виходити з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції».
Враховуючи, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, слід взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, №182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
А тому, враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 4 ст. 185 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, а жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам, суд прийшов до висновку, що слід застосувати до нього запобіжний захід - тримання під вартою.
Разом з тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим кодексом.
Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.
Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Враховуючи викладені вище обставини, а також те, що підозрюваний ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 4 ст. 185 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, вважаю за необхідне визначити розмір застави у розмірі 50 розмірів прожиткових мінімумів, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_5 альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений, вважаю за необхідне покласти на підозрюваного наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: не відлучатися із м. Рівного, без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування із свідками, потерпілими та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, здати на зберігання у місцеві органи державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в Україну.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рівне, Рівненської області, громадянина України, українця, неодруженого, із середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою тривалістю на 60 днів, а саме до 17 год. 27 хв. 21 грудня 2025 року.
Утримувати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в ДУ «Рівненський слідчий ізолятор».
Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання підозрюваного, а саме з 17 год. 27 хв. 22 жовтня 2025 року.
Встановити строк дії ухвали до 17 год. 27 хв. 21 грудня 2025 року.
Одночасно визначити розмір застави 50 розмірів прожиткового мінімуму доходів для працездатних осіб, що становить 151 400 гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26259988, Банк отримувача, ДКСУ, м. Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA048201720355229002000010559.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , у разі внесення застави, наступні обов'язки, визначені у ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: не відлучатися із м. Рівного, без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування із свідками, потерпілими та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, здати на зберігання у місцеві органи державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».
У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Строк дії ухвали та покладених обов'язків, у разі внесення застави встановити до 17 год. 27 хв. 21 грудня 2025 року.
Ухвала слідчого судді підлягає негайно му виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду, протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_8