11.11.25 363/3214/25
11 листопада 2025 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Олійник С.В.
за участю секретаря Поліщук Є.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Вишгороді, за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови №293 від 08 травня 2025 року про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП,
встановив:
11 червня 2025 року позивач звернувся до суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови №293 від 08 травня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, якою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 25500,00 грн. Із постановою позивач не погоджується, вважає її протиправною і такою, що постановлена з порушенням вимог законодавства, тому просить її скасувати і закрити провадження у справі. В обґрунтування позову посилається, що він мав при собі військово-обліковий документ, а також не був належним чином повідомлений про розгляд справи про адміністративне правопорушення, тому постанову скасувати, справу закрити, стягнути з відповідача судові витрати та витрати на правову допомогу та судовий збір.
Процесуальні дії.
11 червня 2025 ухвалою Вишгородського районного суду Київської області адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без руху та надано представнику позивача строк для усунення недоліків, зазначених у вказаному судовому рішенні, протягом десяти днів з дня отримання ухвали.
08 липня 2025 до суду, засобами поштового зв'язку від представника позивача - адвоката Навродського О.В. надійшла заява про усунення недоліків.
29 липня 2025 року ухвалою Вишгородського районного суду Київської області поновлено строк на звернення до суду та відкрито провадження до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.
09 вересня 2025 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву та клопотання про поновлення строку, в якому просить суд в позові відмовити, мотивуючи, що 05 березня 2025 року о 15:20 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 будучи військовозобов'язаним, під час дії особливого періоду не мав при собі військово-облікового документа встановленого зразка та не пред'явив його за вимогою уповноваженого представника ІНФОРМАЦІЯ_3 . Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не заперечував факту відсутності у нього військово-облікового документа. Обставини відсутності у Шолома О.М. військово-облікового документа підтверджується відео записом, проведеним уповноваженим представником ІНФОРМАЦІЯ_3 .
10 жовтня 2025 року протокольною ухвалою клопотання позивача про надання можливості надати докази задоволено.
Позиція учасників справи
Позивач в судове засідання, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, не з'явився.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Навродський О В. в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив задоволити. Судове засідання, яке призначено на 31 жовтня 2025 року просив проводити за його відсутності та позивача.
Представник відповідача за довіреністю Заріцький С.М. подав суду заяву про можливість розгляду справи у його відсутності.
Фактичні обставини справи, які встановлені судом.
Судом встановлено, що 8 травня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 винесено постанову №293, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 25 500 гривень за вчинення правопорушення за таких обставин. 05 березня 2025 року близько 15 год. 20 хв. у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 громадянин України ОСОБА_1 , будучи військовозобов'язаним, під час дії особливого періоду не мав при собі військово-облікового документа та не пред'явив його за вимогою уповноваженого представника ІНФОРМАЦІЯ_2 . Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не заперечував факту відсутності у нього військово-облікового документа та зазначив, що пояснення надасть під час розгляду справи. Будучи повідомленим про час розгляду справи 8 травня 2025 року, представник ОСОБА_2 подав клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з хворобою ОСОБА_1 . Представник ОСОБА_2 подавав клопотання про відкладення справи 10 березня 2025 року, 1 квітня 2025 року та 8 травня 2025 року. З доданих до клопотань доказів не вбачається поважності причин неявки ОСОБА_1 до територіального центру комплектування. Отже, будучи військовозобов'язаним, ОСОБА_1 під час дії особливого періоду був зобов'язаний пред'явити за вимогою військово-обліковий документ, але без жодних правових підстав не виконав вимог закону. З огляду на встановлені обставини, вбачається, що військовозобов'язаний ОСОБА_1 винний у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчиненого в особливий період.
У протоколі №293 від травня 2025 року про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , складеному за частиною третьою статті 210-1 КУпАП, зазначено, що 5 березня 2025 року близько 15:20 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 встановлено, що ОСОБА_1 , будучи військовозобов'язаним, не мав при собі військово-облікового документа встановленого зразка та не пред'явив його за вимогою уповноваженого представника ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим порушив частину шосту статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Згідно з указаним протоколом, ОСОБА_1 роз'яснено його права, передбачені статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП, а також повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 10 березня 2025 року. У графі протоколу, призначеній для пояснень і зауважень щодо його змісту, ОСОБА_1 зазначив, що пояснення надасть під час розгляду справи. До протоколу додаються копії паспорта та картки платника податків.
Із долучених до матеріалів справи доказів представником позивача адвокатом Навродським О.В. встановлено що ОСОБА_1 10 березня 2025 року, 09 квітня 2025 року, 06 травня 2025 року, звертався до лікарів у зв'язку з погіршеним станом здоров'я. Із довідки встановлено що ОСОБА_1 31.03.2025 року знаходився в хірургічному відділі.
Застосовані норми права.
Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях чи бездіяльності відповідного складу правопорушення.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Згідно зі статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 8 КУпАП встановлено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно пункту 1 статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Згідно із статтею 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із статтею 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частиною 1 ст.210-1 КУпАП встановлено, що адміністративна відповідальність настає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Частиною 3 ст.210-1 КУпАП України встановлено відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період. Зазначена норма є бланкетною, при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку та запровадження в Україні особливого періоду.
Відповідно до Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій
Згідно з Указом Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію» діє особливий період в Україні.
Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, з 05:30 24.02.2022 введено воєнний стан, який триває і по теперішній час.
Згідно з пунктом 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі - Порядок), військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Призовникам, військовозобов'язаним, резервістам та військовослужбовцям оформлюється та видається військово-обліковий документ, який є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку. Форма, порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначаються Кабінетом Міністрів України, а для військовослужбовців - відповідно Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, розвідувальними органами України, Управлінням державної охорони України та Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Відповідно до пункту 4 Порядку, одним із завдань військового обліку є своєчасне оформлення військово-облікових документів призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Пунктом 20 Порядку встановлено, що військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.
Військово-обліковими документами є: для призовників - посвідчення про приписку до призовної дільниці; для військовозобов'язаних - військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов'язаного; для резервістів - військовий квиток.
Отже, Урядом визначено виключний перелік військово-облікових документів для призовників та військовозобов'язаних.
Пунктом 10-1 Додатку 2 до порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 №1487, встановлено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, та пред'являти їх за вимогою уповноваженого представника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон.
Відповідно до Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №559 від 16.05.2024 передбачено, що військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов'язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа (п.1).
Згідно з п. 3 Порядку №559 відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів. У разі коли відомості, зазначені у графах 1-5, 13 та 14 військово-облікового документа на бланку, не відповідають відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, він вважається недійсним (крім військово-облікових документів військовозобов'язаних та резервістів СБУ, розвідувальних органів).
Пункт 4 Порядку визначає, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін: у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку; в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.
Військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається (замінюється): 1) в електронній формі - засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста та/або Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та/або Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації); - у паперовій формі - на бланку, форма якого затверджується постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559.
Відповідно до п.8 Порядку №559, військово-обліковий документ в електронній формі містить такі відомості з Єдиного державного реєстру призовників,військовозобов'язаних та резервістів (за наявності): 1)прізвище; 2)власне ім'я (усі власні імена); 3) по батькові (за наявності); 4) дата народження; 5) реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб,які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків,офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку паспорті); 6) окремий номер запису в Єдиному державному реєстрі призовників,військовозобов'язаних та резервістів; 7) відомості про результати медичних оглядів,що проводилися з метою ви значення придатності до виконання військового обов'язку; 7-1) відомості про встановлення,зміну групи інвалідності (зокрема групу інвалідності,причину та строк,на який встановлено інвалідність); 8) відомості про наявність відстрочки від направлення для проходження базової військової служби для призовників або відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період(бронювання)для військовозобов'язаних та резервістів; 9) військове звання (для військовозобов'язаних та резервістів); 10) військово-облікова спеціальність для військовозобов'язаних та резервістів; 11) відомості про виконання військового обов'язку (категорія обліку); 12) відомості про перебування на військовому обліку(найменування територіального центр укомплектування та соціальної підтримки,у якому громадянин перебуває або знятий (виключений) з військового обліку, та підстава зняття (виключення)з військового обліку); 13) відомості щодо звернення або надсилання до Національної поліції повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення; 14) адреса місця проживання; 15) номери засобів зв'язку; 16) адреси електронної пошти (за наявності); 17) дата і час оновлення облікових даних призовником,військовозобов'язаним та резервістом; 18) дата і час формування військово-облікового документа в електронній формі.
Відповідно до п. 9 Порядку № 559, військово-обліковий документ в електронній формі (у тому числі роздрукований) та військово-обліковий документ у паперовій формі мають однакову юридичну силу.
Пунктом 25 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою КМ України №560 від 16.05.2024, встановлено, що громадяни чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі) та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
А пунктами 49, 50, 52 вказаного Порядку встановлено, що у період проведення мобілізації (крім цільової) уповноважені представники територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейські, а також представники Держприкордонслужби мають право вимагати у громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу.
Право на перевірку військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі) у резервістів та військовозобов'язаних під час мобілізації надається представникам територіального центру комплектування та соціальної підтримки, уповноваженим вручати повістки (далі - уповноважені представники).
Під час перевірки військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу, уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред'явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації.
У разі коли під час перевірки військово-облікового документа встановлено, що особа перебуває на військовому обліку в Центральному управлінні або регіональних органах СБУ чи розвідувальних органах, процес фото- і відеофіксації пред'явлення такими особами документів не здійснюється.
Частиною 9 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» встановлено, щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
За приписами ч. 1 ст. 15 та ч. 1 ст. 18 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (в редакції чинній до 24.02.2022 року) призовний вік громадян України на строкову службу складав з 18 до 27 років, при цьому від призову на строкову військову службу в мирний час звільнялись громадяни України які до дня відправлення на строкову військову службу досягли 27-річного віку.
Законом України від 11.04.2024 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який набрав чинності з 18.05.2024 року, статті 15 та 16 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» були викладені у новій редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, та передбачають вік громадян з для проходження базової військової служби (призовний вік) від 18 до 25 років. При цьому звільнення від проходження базової військової служби не передбачене у зв'язку із досягненням 25 років.
Частина 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачає, окрім іншого, обов'язок громадяни України, які, зокрема, перебувають на військовому обліку призовників: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військовий обов'язок громадян України включає, зокрема, ведення військового обліку та дотримання правил військового обліку. Згідно з частиною першою статті 33 зазначеного Закону військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Відповідно до частини п'ятої статті 37 Закону, зняттю з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України: 1) з військового обліку призовників (крім Служби безпеки України, розвідувальних органів України): які досягли 25-річного віку.
Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до ч. 6 ст. 22 Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
Відповідно до ч. 6 ст. 22 Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
Відповідно до частини першої статті 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно частини першої статті 276 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Частиною першою статті 277 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Відповідно до частини першої статті 277-2 КУпАП, повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Згідно статті 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Мотиви і висновки суду.
Відповідно до частин першої та другої статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 72 цього Кодексу.
Сторона позивача не надала суду доказів того, що після 2022 року позивач оновив свої військово-облікові дані відповідно до вимог чинного законодавства України. З огляду на досліджені у судовому засіданні докази суд установив, що 5 березня 2025 року під час перевірки посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 у позивача був відсутній військово-обліковий документ, тобто він його не мав при собі та не пред'явив на вимогу уповноваженої особи.
Посилання представника позивача на наявність у ОСОБА_1 військово-облікового документа у вигляді посвідчення про приписку до призовної дільниці суд не приймає, оскільки з аналізу нормативно-правових норм убачається, що під час визначення виконання громадянином обов'язків військового обліку враховується статус щодо військового обов'язку. Посвідчення про приписку до призовної дільниці є документом призовника (до 25 років), а військовий квиток - документом військовозобов'язаного (після 25 років або з моменту вступу на службу).
При цьому сторона позивача не надала суду доказів того, що після досягнення 25-річного віку позивач оновив свої військово-облікові дані відповідно до вимог чинного законодавства України.
З огляду на досліджені у судовому засіданні докази суд установив, що 18 березня 2025 року під час перевірки посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 у ОСОБА_3 був відсутній військово-обліковий документ, тобто він його не мав при собі та не пред'явив на вимогу уповноваженої особи.
Як установлено судом, на підставі протоколу про адміністративне правопорушення зафіксовано порушення, допущене ОСОБА_3 , частини шостої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Разом із тим суд зазначає, що відповідачем не надано доказів дотримання вимог статей 268 і 280 КУпАП під час прийняття рішення. Тобто відповідачем не доведено, що при винесенні оскаржуваної постанови було дотримано права позивача, а саме: право знайомитися з матеріалами справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, а також користуватися юридичною допомогою адвоката чи іншого фахівця у галузі права, який має право на надання правової допомоги.
Крім того, матеріали справи не містять жодних доказів належного повідомлення позивача про дату розгляду справи щодо притягнення його до адміністративної відповідальності, а також доказів направлення йому оскаржуваної постанови.
Факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час і місце розгляду справи є підставою для визнання постанови у справі неправомірною як такої, що винесена з порушенням установленої процедури.
Судом установлено поважність причин неявки позивача за викликами до ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки, згідно з доказами, долученими представником позивача адвокатом Навродським О.В., 10 березня 2025 року, 1 квітня 2025 року та 8 травня 2025 року ОСОБА_1 перебував на лікуванні та не був присутнім при винесенні постанови. Унаслідок цього особа позбавлена прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема бути присутньою під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу.
Ураховуючи норми чинного законодавства України, оцінивши доказисуд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю.
Щодо судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст.139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, то судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст. 2, 8, 9, 72-77, 78, 139, 205, 241-246, 250, 286, 292, 295 КАС України, суд
ухвалив:
адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови №293 від 08.05.2025 року про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП- задовольнити.
Скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 №293 від 08.05.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП та накладення на нього стягнення штрафу в розмірі 25500 гривень, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору за подання позову у розмірі 605,60 гривень.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .
Суддя С.В. Олійник