Справа № 357/14593/25
Провадження № 2/357/6203/25
( ЗАОЧНЕ )
05 листопада 2025 року місто Біла Церква
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого судді - Бондаренко О. В., за участю секретаря судового засідання - Бондар Ж.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду № 3 цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,
11.09.2025 представник позивача, адвокат Журавльов Станіслав Георгійович, звернувся до суду з вказаним позовом, шляхом направлення через підсистему «Електронний суд», обґрунтовуючи тим, що 31.10.2019 між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 було укладено договір № TDB.2019.0991.1733 про відкриття рахунків, видачу та обслуговування платіжних карток МПС з відкриттям кредитної лінії, який є договором приєднання до Правил обслуговування клієнтів за платіжними картками todobank у АТ «МЕГАБАНК». Відповідно до умов пункту 1.2. Кредитного договору банк на підставі отриманої від Клієнта Заяви-анкети встановленого зразка відкрив Клієнту Картковий рахунок-1у гривні, Картковий рахунок-2в доларах США, Картковий рахунок-3в Євро та видав платіжну картку міжнародної платіжної системи. Підписом під текстом Кредитного договору Клієнт підтвердив факт отримання ним картки та ПІН-коду до неї (п.4.1.). Згідно розділу 1 Тарифів (додаток №1 до Кредитного договору) строк дії картки становить 5 років. У п.4.3. Кредитного договору вказано, що закінчення терміну дії Картки, її втрата або пошкодження не спричиняє припинення договірних відносин між Банком та Клієнтом та/або закриття Карткових рахунків. Відмова Клієнта від Доступного ліміту кредитної лінії не припиняє дію цього Договору. На Картковий рахунок-1 Банк надав Клієнту кредит, встановивши Доступний ліміт кредитної лінії у межах Максимального ліміту кредитної лінії, в сумі та на умовах визначених Кредитним договором. Сплата процентів, передбачених умовами Договору за користування Доступним лімітом кредитної лінії, здійснюється Клієнтом у разі його використання (повністю та/або частково) (п. 2.4 Кредитного договору).Банк свої зобов'язання перед Клієнтом за кредитним договором виконав у повному обсязі, а відповідач свої зобов'язання за кредитним договором щодо повернення заборгованості та сплаті відсотків за користування кредитною лінією не виконав, у зв'язку з чим утворилася заборгованість, яка станом на 03.09.2024 становить 26 575,99 грн, яка складається із: заборгованість за кредитом (в тому числі прострочена) - 9280,37 грн, заборгованість по сплаті відсотків (в тому числі прострочена) - 17295,62 грн. 03.09.2024 відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024, між АТ «МЕГАБАНК» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» був укладений Договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, який набув право вимоги до боржників за Основними договорами, серед яких і право вимоги до відповідача за Кредитним договором № TDB.2019.0991.1733 від 31.10.2019.ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» 27.12.2024 уклало з ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» Договір № 1/12 про відступлення прав вимоги, до якого перейшло право вимоги до відповідача за Кредитним договором № TDB.2019.0991.1733 від 31.10.2019. Тому, позивач просить у судовому порядку стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» заборгованість у розмірі 26575,99 грн, судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.
22.09.2025 судом постановлено ухвалу, якою прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 23.10.2025 - 09:00 год.
22.09.2025 представник позивача, адвокат Журавльов Станіслав Георгійович, подав до суду клопотання про долучення виписки по рахунку відповідача.
09.10.2025 представник відповідача, адвокат Яресько Тарас Віталійович, подав до суду заяву про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, у якій зазначив, що позовні вимоги полягають у стягненні заборгованості за Кредитним договором. Окрім вимог про стягнення заборгованості 26 575,99 гривень та судового збору, позивач також заявляє вимогу про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом справи, у розмірі 11200,00 грн. Також, зазначає, що справи зі стягнення заборгованості за договорами ТОВ«ФК ЄВРОКРЕДИТ» є типовими для позивача, який подав понад 2000 аналогічних позовів (дані ЄДРСР), порядок дій у таких справах є сталим, усталеним і не потребує кожного разу окремого підходу та аналізу. У типовій справі за шаблонним кредитним договором, що постійно використовується тим самим кредитором, обсяг фактичних документів зазвичай обмежується кількома стандартними файлами: заявка, договір, графік платежів. На практиці їх опрацювання займає не більше 15-20 хвилин. Заявлений час не відповідає реальному обсягу роботи та свідчить про завищення вартості послуг. Позовна заява у даній справі є типовою та складена за шаблоном, який використовується у десятках, якщо не сотнях аналогічних справ. У тексті позову відсутні індивідуальні особливості чи аналітичний розбір справи, що могло би свідчити про індивідуальну юридичну роботу. Тому витрати часу на її складення є необґрунтованими. У кращому разі йдеться про адаптацію вже готового зразка, що займає не більше 20-30 хвилин.З аявлена до стягнення сума витрат на професійну правничу допомогу не є співмірною ані з ціною позову, ані зі складністю справи, що прямо суперечить частині четвертій статті 137 ЦПК України, яка вимагає врахування саме цих чинників при визначенні розміру витрат. У даній справі позов подано на незначну суму, сам позов є стандартним, не містить складного правового аналізу чи нетипових правових конструкцій, а отже не вимагав значних зусиль, часу або професійної унікальності з боку представника Позивача. За таких обставин відшкодування витрат у заявленому розмірі є необґрунтованим, економічно непропорційним та порушує принцип розумності, закріплений у процесуальному законодавстві та практиці національних судів і ЄСПЛ.З огляду на це, розмір витрат на правничу допомогу, які будуть покладені на відповідача, підлягає зменшенню до розумної та співмірної суми, яка відповідає фактичним обставинам справи та складності наданих послуг. Тому, просить відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, заявлених Позивачем, до розміру 1000,00 грн. В іншій частині залишити вимогу про відшкодування витрат на правничу допомогу без задоволення.
14.10.2025 представник позивача, адвокат Журавльов Станіслав Георгійович, подав до суду заперечення на клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, у якому зазначив, що усі доводи представника відповідача на обґрунтування клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які заявлені позивачем, зводяться до того, що така сума, начебто, є «не є співмірною ані з ціною позову, ані зі складністю справи». Проте, із такими запереченнями неможливо погодитися, вони є необґрунтованими та не підтверджені жодними доказами, що випливає із наступного. Вважає, що розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу відповідає критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій зі сторони Позивача. Представник відповідача, заперечуючи проти заявлених позивачем витрат на оплату правничої допомоги адвоката, не довів неспівмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката. Зокрема, для підготовки та подання до суду Позовної заяви адвокатом Журавльовим С.Г. було опрацьовано набагато більше документів, аніжвказує представник Відповідача. Цей список не обмежується трьома документами, як помилково зазначає представник Відповідача. Всі документи, які були опрацьовані для можливості підготувати Позовну заяву до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № TDB.2019.0991.1733 від 31.10.2019 року можна поділити на чотириосновні групи:1) Документи, що стосуються укладеного Кредитного договору; 2) Документи, що стосуються відступлення права вимоги;3) Документи, що стосуються розрахунку заборгованості;4) Документи, що стосуються надання правничої допомоги. Тобто, список документів, з якими потрібно було працювати адвокату для підготовки Позовної заяви, становить більше 20 одиниць. Опрацювання такої кількості документів, особливо виписок по особовому рахунку кожного окремого Боржника, які містять 12 та 15 аркушів, не може займати 15-20хвилин, як про це хибно зазначає представник відповідача. Тому, просить позовні вимоги ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» задовольнити у повному обсязі та розгляд справи здійснювати без участі Позивача та/або його представника.
23.10.2025 судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про відкладення судового засідання на 05.11.2025 - 12:00 год, для реалізації права відповідача на подання заяв щодо спору.
Представник позивача, адвокат Журавльов Станіслав Георгійович, у судове засідання не з'явився, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, подав до суду заяву, у якій просив розгляд справи проводити у відсутності представника позивача та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Представник відповідача, адвокат Яресько Тарас Віталійович, у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідач - ОСОБА_2 , у судове засідання повторно не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності та відзив на позов до суду не подав.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
05.11.2025 судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про заочний розгляд справи, згідно ч. 4 ст. 223, ст.280-281 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні фактичні обставини, спірні правовідносини, з посиланням на докази та норми права.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).
Ст. 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (ст. 11 ЦК України).
Сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
Встановлено, що 31.10.2019 між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 укладено Договір №TDB.2019.0991.1733 про відкриття рахунків, видачу та обслуговування платіжних карток МПС з відкриттям кредитної лінії.
Згідно з п. 1.1 Кредитного договору, цей Договір є договором приєднання до Правил обслуговування клієнтів за платіжними картками todobank у АТ «МЕГАБАНК». Підписання Сторонами цього договору вважається одночасно підписанням Правил, у зв'язку з чим Правила не підлягають додатковому та/або подальшому підписанню. Договір разом з Правилами, Тарифами на послуги Банку (Додаток № 1 до Договору), вступають в силу для Сторін одночасно з підписанням цього договору і складають єдиний договір, надалі Договір.
Відповідно до п. 1.2 Договору Банк відкриває Клієнту: поточний рахунок № НОМЕР_1 в гривні; поточний рахунок № НОМЕР_2 в доларах США; поточний рахунок X» НОМЕР_3 в Євро, (разом - Карткові рахунки), на підставі отриманої від Клієнта заяви-анкети встановленого зразка, а також видає платіжну картку міжнародної платіжної системи (далі-Картка). Картковий рахунок -1 обслуговується за дебетово-кредитною схемою, Картковий рахунок -2 та Картковий рахунок -3 - за дебетовою схемою. Картка, що видається на підставі цього Договору є власністю Банку.
Відповідно до п. 1.3 Договору картка використовується Клієнтом для отримання/внесення готівкових коштів, оплати товарів і послуг, а також з метою здійснення інших операцій, - передбачених умовами Договору та/або чинним законодавством України і не пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності.
Відповідно до п. 1.4 Договору банк має право надавати Клієнту на Картковий рахунок-І кредит (встановити Доступний ліміт кредитної лінії у межах Максимального ліміту кредитної лінії) в сумі та на умовах визначених Договором. Кредит використовуються Клієнтом на споживчі цілі. Операції за Картковий рахунок-1 проводяться з урахуванням встановленого Доступного ліміту кредитної лінії.
Відповідно до п. 2.2 Договору умови кредитування карткового рахунку у гривні: тип кредиту - кредитування (кредитна лінія), максимальний ліміт кредитної лінії: 200000,00 грн, пільговий період - до 62 днів, процентна ставка за користування доступним лімітом кредитної лінії - 56% річних, кінцевий строк, до якого має бути сплачена заборгованість за Доступним лімітом Кредитної лінії у повному обсязі - до 30.10.2020, реальна річна процентна ставка 87,30%.
Відповідно до п. 2.4 Договору сплата процентів, передбачених умовами Договору за користування Доступним лімітом кредитної лінії, здійснюється Клієнтом у разі його використання (повністю та/або частково).
Відповідно до п. 2.5 Договору, розмір Доступного ліміту кредитної лінії може бути змінений (збільшений та/або зменшений) в межах Максимального ліміту кредитної лінії, у порядку передбаченому Правилами.
Відповідно до п. 2.6 Договору нарахування процентів на залишок коштів на Карткових рахунках, за користування Доступним лімітом кредитної лінії та у разі виникнення заборгованості на суму несанкціонованого овердрафту здійснюється згідно Правил та Тарифів.
Відповідно до п.3.1.2 Договору, при користуванні Доступним лімітом кредитної лінії Клієнт зобов'язаний щомісячно, не пізніше розрахункової дати місяця, наступного за звітним, сплатити мінімальний обов'язковий платіж, в т.ч. проценти та інші обов'язкові платежі передбачені Договором, у розмірі, визначеному Тарифами, шляхом забезпечення надходження цих коштів на Картковий рахунок-1 та погасити заборгованість за Доступним лімітом кредитної лінії до настання кінцевого строку сплати цієї заборгованості.
Відповідно до п. 3.4.2 Договору, Банк має право відступити право вимоги за Договором відповідно до чинного законодавства України без отримання згоди Клієнта.
Відповідно до п. 4.1 Договору підписавши кредитний договір клієнт підтверджує, що один примірник договору з додатками, картку та ПІН-коду до неї, тарифи, паспорт споживчого кредиту, ним отримані під підпис.
Згідно розділу 1 Тарифів (додаток №1 до Кредитного договору) строк дії картки становить 5 років, також вказаними тарифами визначено розмір процентів за користування кредитом та розмір обов'язкового мінімального платежу.
У п. 4.3. Договору вказано, що закінчення терміну дії Картки, її втрата або пошкодження не спричиняє припинення договірних відносин між Банком та Клієнтом та/або закриття Карткових рахунків. Відмова Клієнта від Доступного ліміту кредитної лінії не припиняє дію цього Договору.
Відповідно до п. 4.8 Договору, сторони погодили і Клієнт своїм підписом підтвердив, що істотні умови, які є обов'язковими для договору даного виду відповідно до чинного законодавства України, можуть міститися як у цьому тексті чи додатках, додаткових угодах до нього, так і у Правилах, Тарифах, тощо, що у сукупності складає Договір.
31.10.2019 ОСОБА_1 заповнив заяву-анкету на відкриття рахунку та видачу платіжної картки, у якій надав про себе всю загальну інформацію, персональні дані, адресу місця проживання, трудову діяльність, фінансовий стан та міститься відмітка про отримання платіжної картки №4653694300123074,
31.10.2019 відповідачем також підписано тарифний пакет «todobank», а саме додаток №1 до договору № TDB.2019.0991.1733 від 31.10.2019 та паспорт споживчого кредиту.
АТ «МЕГАБАНК» свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, надав відповідачу платіжну картку, встановив доступний ліміт кредитної лінії у межах Максимального ліміту кредитної лінії на картковий рахунок, що підтверджується випискою по картковому рахунку відповідача.
Відповідно до приписів ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Передбачено ст. 628 ЦК України, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).
Ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За ч 2. ст. 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Також, ч. 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Отже, встановлено, що вказаний кредитний договір № TDB.2019.0991.1733 від 31.10.2019, підписаний сторонами, є чинним, у встановленому законом порядку недійсним не визнавався, сторони визначили всі істотні умови договору, а тому, саме з 31.10.2019 між сторонами виникли договірні відносини щодо користування кредитними коштами.
Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи та не заперечуються відповідачем.
03.09.2024 відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024, між АТ «МЕГАБАНК» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» був укладений Договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до дебіторів позичальників та/або фізичних осіб, зазначених у додатку №1 до цього договору, надалі за текстом - боржники, включаючи право вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, до яких перейшли обов'язки боржників, за кредитними договорами, з урахуванням усіх змін та доповнень, додатків до них, згідно реєстру у додатку №1 до цього договору.
Згідно п. 2 Договору за цим договором новий кредитор в день укладення цього договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання банком у повному обсязі коштів, відповідно до п. 4 цього договору, набуває всі права кредитора за основними договорами вказаних у додатку №1 до цього договору.
Отже, згідно протоколу електронного аукціону №GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024, договору № GL1N426240 про відступлення прав вимоги від 03.09.2024, платіжної інструкції №66895 від 31.07.2024, витягу з Додатку №1 до договору № GL1N426240 про відступлення прав вимоги від 03.09.2024, до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № TDB.2019.0991.1733 від 31.10.2019на суму 26575,99 грн.
27.12.2024 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» та ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» укладено договір №1/12 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого первісний кредитор відступає новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора до дебіторів позичальників та/або фізичних осіб, зазначених у додатку №1 до цього договору, надалі за текстом - боржники, включаючи право вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, до яких перейшли обов'язки боржників, за кредитними договорами, з урахуванням усіх змін та доповнень, додатків до них, згідно реєстру у додатку №1 до цього договору.
Згідно п. 2 Договору права вимоги переходять від первісного кредитора до нового кредитора з моменту підписання сторонами цього договору та додатку №1 (реєстр договорів).
Отже, згідно договору №1/12 про відступлення прав вимоги від 27.12.2024, платіжної інструкції №1074 від 27.12.2024, витягу з Додатку №1 до договору №1/12 про відступлення прав вимоги від 27.12.2024, до ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № TDB.2019.0991.1733 від 31.10.2019на суму 26575,99 грн.
Також, 23.05.2025 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» та ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» було укладено додаткову угоду №1 до договору №1/12 про відступлення прав вимоги від 27.12.2024.
Так, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредитору. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно із ч.1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом ст. 516 ЦПК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник у зобов'язанні не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до ч.1 ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч.1 ст. 519 ЦК України).
Отже, за змістом наведених вище положень закону заміна кредитора не означає звільнення боржника від обов'язку виконати зобов'язання за кредитним договором, а лише надає боржникові право вимагати від нового кредитора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги справді мало місце та у випадку, коли таких доказів не надано, виконати зобов'язання на рахунок первинного кредитора.
Таким чином, у разі сплати ОСОБА_1 коштів на рахунок первісного кредитора, вони були б перераховані на рахунки ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» та зараховані для погашення кредитної заборгованості.
Згідно ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Ст. 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.
Відповідно ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму або не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів.
На підставі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідач, всупереч умовам договору №TDB.2019.0991.1733 від 31.10.2019, не виконав своїх зобов'язань щодо повернення наданого йому кредиту, що підтверджується випискою з особового рахунку та копією довідки-розрахунку заборгованості, згідно яких заборгованість становить 26 575,99 грн, яка складається із: заборгованості за кредитом (в тому числі прострочена) - 9280,37 грн, заборгованості по сплаті відсотків (в тому числі прострочена) - 17295,62 грн.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Положеннями ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Судом встановлено, що відповідач з умовами договору був ознайомлений, підписав договір №TDB.2019.0991.1733 від 31.10.2019, однак умови договору порушив.
Відповідно до ч.1 ч. 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідач відзив з відповідними доказами із запереченнями проти позову та в спростування доводів позивача до суду не подав.
Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам наданих позивачем у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення у повному обсязі.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
П. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
За змістом ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі та до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
У п 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 року, справа № 1-23/2009, щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України (справа про право на правову допомогу), визначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.
Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Тобто, розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру та погодинної оплати.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
При обчисленні гонорару слід керуватися зокрема умовами укладеного між замовником і адвокатом договору про надання правової допомоги (частина друга статті 137 ЦПК України, частина друга статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») (правовий висновок викладений у постанові Верховного суду від 03.02.2021 року у справі № 554/2586/16-ц).
Представник позивача на підтвердження витрат на правову допомогу надав: копію договору про надання правничої допомоги №1/07 від 01.07.2025, копію реєстру боржників від 21.07.2025, копію акта приймання-передачі послуг з правничої допомоги №12122176 від 14.08.2025 до договору про надання правничої допомоги №1/07 від 01.07.2025, відповідно до яких розмір витрат на правничу складає 11200,00 грн.
Згідно акту приймання-передачі послуг з правничої допомоги №12122176 від 14.08.2025до договору про надання правничої допомоги №1/07 від 01.07.2025, сторони підтверджують, що адвокат надав наступні послуги: проведення юридичного та фінансового аналізу боржника ОСОБА_1 - 1200,00 грн, складання, підписання та подання до суду позовної заяви - 10000,00 грн, всього 11200,00 грн.
Ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, п. 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004) заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Згідно правової позиції, викладеної в постанові Великої палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Також, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Неспівмірність витрат на правничу допомогу із передбаченими законом критеріями є підставою для подання стороною-опонентом клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка подає таке клопотання.
Так, від відповідача в порядку ч. 5 ст. 137 ЦПК України надійшла заява про необґрунтованість витрат позивача на правову допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, однак, жодних доказів на підтвердження неспівмірності вказаних витрат на професійну правничу допомогу до суду не надано, а відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Разом з тим, відповідач зазначає, що сума витрат на правничу допомогу є необґрунтованою, завищеною та неспівмірною до предмету спору з урахуванням складності справи та ціни позову.
Суд враховує правову позицію Верховного суду викладену у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 06 грудня 2019 року у справі № 910/353/19, від 25 травня 2021 року у справі № 910/7586/19 та від 24 січня 2022 року у справі № 757/36628/16-ц, в яких зазначено, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Водночас, якщо суд під час розгляду клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу (заперечень щодо розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу) визначить, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат, суд має дійти висновку про зменшення заявлених до стягнення з іншої сторони судових витрат на професійну правничу допомогу (правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17 та у постанові від 19.02.2019 року у справі № 917/1071/18).
Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду від 20.11.2018 року у справі № 910/23210/17, від 13.02.2019 року у справі № 911/739/15, від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020у справі № 922/2685/19, де визначено, що за наявності заперечень іншої сторони суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Оцінюючи співмірність розміру витрат позивача, понесених на правову допомогу, судом враховується, що ця справа в силу частини шостої статті 19 ЦПК України є справою незначної складності, що зумовило її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження.
Проаналізувавши надані стороною позивача докази на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу, в яких зазначено здійснені адвокатом роботи (послуги), а також врахувавши заперечення відповідача, суд дійшов висновку, що визначена адвокатом сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 11200,00 грн є завищеною у контексті дослідження обсягу фактично наданих ним послуг із урахуванням складності справи,ціни позову (26575,99 грн), досліджених та підготовлених доказів, обсягу нормативно-правових актів, використаних адвокатом та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг з розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу, розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу не відповідає критерію реальності адвокатських витрат та критерію розумності їхнього розміру.
Крім того, така послуга, як проведення юридичного та фінансового аналізу боржника, включає у себе послуга зі складання позовної заяви. Тому зазначення цих послуг окремо і встановлення вартості за ці послуги є безпідставним та не відповідає критерію реальності адвокатських послуг, враховуючи, що справа не є складною та відноситься до категорії малозначних.
Отже, враховуючи вищевикладене, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, з огляду на обставини справи, фактичний об'єм необхідних послуг, наданих адвокатом, суд дійшов висновку, що розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн, буде відповідати критерію співмірності, справедливості, розумної необхідності таких витрат, з урахуванням складності справи та вчинених адвокатом дій.
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України та частина восьма статті 141 ЦПК України).
Аналогічна позиція висловлена Об'єднаною палатою Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18, від 15.06.2021 року у справі № 159/5837/19.
Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі задоволення позову - на відповідача.
Позивач при подачі позову до суду сплатив судовий збір в розмірі 2422,40 грн, тому, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст. 11, 205, 207,526, 610, 611, 612, 628, 634, 638, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України,ст. 4, 12, 76 - 81, 133, 137, 141, 223, 258, 259, 264 - 265, 268, 274-279, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд
Позовну заяву задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» заборгованість за кредитним договором у розмірі 26575,99 грн (двадцять шість тисяч п'ятсот сімдесят п'ять гривень 99 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн та витрати за професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн, всього 5422,40 грн (п'ять тисяч чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення. Учасник справи, якому повний текст рішення не був вручений у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте Білоцерківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ», ЄДРПОУ: 40932411, місцезнаходження: провулок Ушинського, будинок 1, офіс 105, місто Дніпро, 49001.
Відповідач - ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 10.11.2025.
Суддя: О. В. Бондаренко