вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська область, 07541
№ провадження 2/356/479/25
Справа № 356/868/25
07.11.2025 року Березанський міський суд Київської області в складі:
Головуючого судді Лялик Р.М.
З участю секретарів Стрижак В.О., Бабінець Н.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Березанського міського суду Київської області в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом овариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява обгрунтована тим, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 08.02.2024 року укладено кредитний договір № 08.02.2024-100000116.
Відповідно до умов кредитного договору позичальнику надається кредит на наступних умовах: дата надання кредиту - 08.02.2024 р.; сума кредиту - 12 000, 00 грн.; строк, на який надається кредит - 42 дні з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту - 20.03.2024 р.
Згідно п. 3.1 договору, за цим договором кредитодавець зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Позивач свої зобов'язання перед відповідачем виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.
ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим станом на момент пред'явлення позову утворилась заборгованість у розмірі 23 760, 00 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 12 000, 00 грн., по процентам в розмірі 11 760, 00 грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».
Відтак, позивач просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором 08.02.2024-100000116 від 08.02.2024 року в розмірі 23 760, 00 грн. та судові витрати в розмірі 2 422, 40 грн.
В прохальній частині позовної заяви представник позивача просив суд розглянути позов у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 24.09.2025 року відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
За правилами ч. 1 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Копія ухвали про відкриття провадження у справі від 24.09.2025 року разом з копією позовної заяви та доданими до неї документами направлялися відповідачу ОСОБА_1 за адресою зареєстрованого місця проживання останнього.
Клопотань сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, заяв від відповідача із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а також відзиву на позовну заяву до суду не надходило.
За таких обставин, суд прийняв рішення про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, дослідивши докази, надані на підтвердження вказаних обставин, встановив наступне.
08.02.2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 08.02.2024-100000116, відповідно до умов якого позичальнику надається кредит на наступних умовах: дата надання кредиту - 08.02.2024 р.; сума кредиту - 12 000, 00 грн.; строк, на який надається кредит - 42 дні з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту - 20.03.2024 р. (а.с. 23-27).
До матеріалів справи долучено паспорт споживчого кредиту до договору 08.02.2024-100000116 від 08.02.2024 року (а.с.29-30).
Відповідно до квитанції АТ КБ «Приватбанк» через систему «LIQPAY» було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 08.02.2024 р. 01:30 в сумі 12 000, 00 грн., ID операції - 2423465023; призначення платіжної операції: видача за договором № 08.02.2024-100000116; номер платіжного інструменту: 516915*93 (а.с. 22).
Відповідно до довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 08.02.2024-100000116 від 08.02.2024 року заборгованість ОСОБА_1 по кредитному договору складає 23 760, 00 грн., з яких: 12 000, 00 грн. - основний борг; 11 760, 00 грн. - проценти (а.с. 13).
Як встановлено, відповідач в добровільному порядку заборгованість не погашає.
Статтею 55 Конституції України гарантовано право особи на судовий захист.
Так, згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожен має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа, як слідує зі змісту ч. 1 ст. 4 ЦПК України, має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За приписами ч. 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави («Позика»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).
За приписами ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У відповідності до ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ч. 3 ст. 509 ЦК України).
За змістом ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова відповідача від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускаються.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
При цьому, порушенням зобов'язання в розумінні статті 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Так, за змістом ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитом є грошові кошти, надані банком або іншою фінансовою установою позичальнику у відповідному розмірі, зобов'язання з повернення яких на умовах та в строки, встановлені договором, покладається на позичальника.
У випадку порушення позичальником строків виконання таких зобов'язань вони стають простроченими.
Окрім того, як встановлено в пункті 3 частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
В частині 2 статті 1050 ЦК України зазначено, що у випадку, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокове повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Так, за правилами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 3 ст. 13 ЦПК України).
Таким чином, за встановлених судом обставин, відповідач скористався наданими банком кредитами, проте ухиляється від виконання взятих на себе зобов'язань, що призвело до виникнення заборгованості у сумі 23 760, 00 грн.
Так, з урахуванням імперативних вимог ч. 1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Доказами в розумінні ч. 1 ст. 76 ЦПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
Відповідно до положень ст. 264 ЦПК України суд, ухвалюючи судове рішення, зобов'язаний встановити, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувались вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.
Судом враховано, що частиною 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства визнано справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч. 2 ст. 2 ЦПК України).
Як визначено ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
З урахуванням вказаного, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 скористався наданим банком кредитом проте ухиляється від виконання взятих на себе зобов'язань.
Доказів зворотного суду надано не було та в судовому засіданні їх не встановлено.
Відтак, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4-5, 11-13, 19, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 274-279, 352, 354-355 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, 625, 629, 1050, 1054 ЦК України,
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (місцезнаходженя: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, код ЄДРПОУ 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_2 ) заборгованість за кредитним договором № 08.02.2024-100000116 від 08.02.2024 року в розмірі 23 760 (двадцять три тисячі сімсот шістдесят) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (місцезнаходженя: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, код ЄДРПОУ 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_2 ) судові витрати в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Р. М. Лялик