Справа № 289/1873/25
Номер провадження 3/289/825/25
11.11.2025 м. Радомишль
Суддя Радомишльського районного суду Житомирської області Кириленко О.О., розглянувши матеріали, що надійшли з УПП в Житомирській області ДПП НПУ про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , РНОКПП в матеріалах справи відсутній,
за ч. 4 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №471619 від 02.10.2025, ОСОБА_1 , будучи 15.04.2025 притягнутим до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП, 09.09.2025 о 23 годині 08 хвилин на 86 км автомобільної дороги М-06 керував транспортним засобом «LADA», державний номерний знак НОМЕР_1 , з непрацюючою лівою фарою в темну пору доби, чим порушив вимоги п. 31.4.3 в) ПДР.
В судовому засідання захисник ОСОБА_2 звернути увагу, що до матеріалів справи не додано докази керування ОСОБА_1 вищевказаним транспортним засобом.
Заслухавши пояснення захисника, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, про відсутність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП з таких підстав.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Зі змісту вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що було виявлено правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 121 КУпАП.
Однак, матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів, окрім «візуального спостереження» працівника поліції, на основі яких можна б було встановити наявність у діях ОСОБА_1 вказаного адміністративного правопорушення. Таке спостереження працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку (постанова Верховного Суду від 26.04.2018 у справі № 338/1/17). Обґрунтування ж матеріалів справи про адміністративне правопорушення фактично лише показами (власним спостереженням) поліцейського ставить під сумнів його незацікавленість в результатах розгляду справи.
У даному випадку, для підтвердження допущеного порушення ОСОБА_1 , працівник поліції відповідно до ст. 251 КУпАП не був позбавлений можливості надати фото- або відеоматеріали події.
У свою чергу Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява № 36673/04, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року). При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у вчиненні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, не знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, що виключає можливість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Отже, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суддя дійшов висновку про відсутність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП, який інкримінується ОСОБА_1 , що є обставиною, яка виключає провадження в справі про адміністративне правопорушення, а тому у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст. 8, п. 1 ч. 1 ст. 247, 252, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 121 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Радомишльський районний суд Житомирської області протягом 10 днів з моменту її винесення.
Суддя Олег КИРИЛЕНКО