Справа № 127/29649/24
Провадження № 33/801/1135/2025
Категорія: 149
Головуючий у суді 1-ї інстанції Бессараб Н. М.
Доповідач: Панасюк О. С.
10 листопада 2025 рокум. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі судді Панасюка О. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Вінницького міського суду Вінницької області від 24 вересня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
Постановою судді Вінницького міського суду Вінницької області від 24 вересня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 грн 00 к. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років, без вилучення транспортного засобу за те, що 31 серпня 2024 року о 10 год 55 хв. по вул. Хмельницьке шосе, 130 А у м. Вінниці він керував транспортним засобом «BMW 5201», державний номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування вказаним транспортним засобом, чим повторно протягом року вчинив правопорушення, передбачене частиною другою статті 126 КУпАП.
ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на цю постанову, у якій, посилаючись на неправильне застосування суддею суду першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, недоведеність обставин, які суддя вважав встановленими, просив скасувати постанову судді Вінницького міського суду Вінницької області від 24 вересня 2024 року, а провадження у справі закрити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не було дотримано вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП щодо повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи. Зазначав, що факт повторності, інкримінований за частиною п'ятою статті 126 КУпАП, не доведений, тому що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 126 КУпАП протягом року та позбавлення права керування. Протокол про адміністративне правопорушення складений за відсутності законних підстав для зупинки транспортного засобу, що є порушенням статті 35 Закону «Про Національну поліцію», відтак є недопустимим доказом. Також було порушено презумпцію невинуватості, тому що тягар доведення вини лежав на працівниках поліції, які не надали суду жодного допустимого доказу на підтвердження обставин правопорушення, що, на його думку, виключає можливість притягнення до відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Відповідно до частини сьомої статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Адміністративна відповідальність за частиною п'ятою статті 126 КУпАП настає за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, зокрема за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, або керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, або керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Відповідно до пункту 2.1а Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 126 КУпАП, є обґрунтованим, вмотивованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, яким суд надав правильну оцінку.
Такими доказами є відомості, зафіксовані у:
- протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 120512 від 31 серпня 2024 року, згідно з яким 31 серпня 2024 року о 10 год 55 хв. по вул. Хмельницьке шосе, 130 А у м. Вінниці ОСОБА_2 керував транспортним засобом «BMW 5201», державний номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування вказаним транспортним засобом, чим повторно протягом року вчинив правопорушення, передбачене частиною другою статті 126 КУпАП;
- постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕАТ № 7959444 від 17 жовтня 2023 року, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною другою статті 126 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3 400 грн 00 к.
Протокол про адміністративне правопорушення та постанова про накладення адміністративного стягнення є належними та допустимими письмовими доказами в розумінні статті 251 КУпАП, тому що містять відомості про подію правопорушення (час, місце, суть) і факт притягнення особи до відповідальності, що підтверджує склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 126 КУпАП.
Суд першої інстанції відповідно до статей 245, 280 КУпАП повно й всебічно з'ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. Викладені у постанові судді висновки відповідають фактичним обставинам справи.
Доводи апеляційної скарги щодо недоведеності факту повторного протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною другою статті 126 КУпАП, що тягне за собою відповідальність за частиною п'ятою статті 126 КУпАП у вигляді позбавлення права керування, не заслуговують на увагу, тому що вони спростовуються матеріалами справи.
Посилання на безпідставність зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 не спростовує винуватість ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 126 КУпАП, а невизнання ОСОБА_1 своєї вини апеляційний суд розцінює як форму правомірного захисту з метою уникнення адміністративної відповідальності.
Таким чином доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які є підставою для скасування чи зміни рішення суду.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Керуючись статтею 294 КУпАП апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Вінницького міського суду Вінницької області від 24 вересня 2024 року - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя: О. С. Панасюк