Дата документу 11.11.2025
Справа № 334/8443/25
Провадження № 3/334/2859/25
11 листопада 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Дніпровського районного суду м. Запоріжжя Телегуз С.М., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Запорізькій області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.130 КУпАП, -
07.10.2025 року до суду з УПП в Запорізькій області ДПП надійшли матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №460289, складеного 21.09.2025 року о 02:48 командиром 2 взводу 1 роти 4 батальйону УПП в Запорізькій області старшим лейтенантом поліції Агаповим А.О., 21.09.2025 року о 01:29 в м. Запоріжжя, провул. Квітучий 1, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Hyundai i30», р/н НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою «Драгер Алкотест 6820» та у медичному закладі КНП «ОКЗНПД та СЗХ» ЗОР відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України. Від керування відсторонено, про повторність попереджено. Відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
28.10.2025 року до суду звернувся захисник: адвокат Стариченко М.П. з клопотанням про закриття справи, в якому посилалися на те, що співробітниками патрульної поліції не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження факту, що ОСОБА_1 керував автомобілем та був зупинений в момент руху. Так, на підтвердження нібито факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом співробітниками патрульної поліції надано відеофайл з бодікамери поліцейського №474581, який починається о 01:49 21.09.2025, тобто через 20 хвилин з моменту уявної «зупинки» авто ОСОБА_1 , яке відповідно протоколу відбулося о 01:29. Даний відеозапис фіксує припаркований навпроти будинку автомобіль «Hyundai i30», р/н НОМЕР_2 , та ОСОБА_1 , що стоїть біля свого авто та спілкується з поліцейськими, які прибули за 20 хвилин до цього. Співробітниками патрульної поліції надано ще один відеофайл під назвою DSJ_0000000_00000C 2025/09/21, який так само не фіксує факту руху автомобіля «Hyundai i30», р/н НОМЕР_2 , з невідомого пристрою (ймовірно мобільного телефону), інформація про який не внесена до протоколу. З даного відеозапису також не вбачається факту руху чи керування ОСОБА_1 автомобілем. З відеозапису видно, що співробітники поліції перевіряють документи у ОСОБА_1 , який знаходиться у транспортному засобі з відчиненими дверима, виключеними фарами та непрацюючим мотором. Факту руху автомобіля чи його керування ОСОБА_1 не зафіксовано.
Окремої уваги заслуговує той факт, що у протоколі вказана взагалі інша невідома бодікамера на яку фіксувалися всі події: БК №471869, що є порушенням з боку співробітників патрульної поліції приписів ст.256 КУпАП, тому відеозапис з неіснуючого реєстраційного пристрою БК 471869 не слід брати до уваги під час розгляду справи.
Єдине, на що посилається поліцейський, як на доказ керування ОСОБА_1 транспортним засобом, так це на пояснення самого ОСОБА_1 , отримані ще до того, як останньому було повідомлено про наявність у нього ознак алкогольного сп'яніння і початку процедури притягнення до адміністративної відповідальності. Зокрема, ще до повідомлення чоловіку про право «не свідчити проти себе», що є одною з головних гарантій особи в процесі її притягнення до відповідальності. Інших доказів факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом не має. Разом з тим, звертають увагу на письмові пояснення, які були надані ОСОБА_1 у протоколі: «з протоколом не згодний, зупинили не в авто, а вдома».
Вважають, що мала місце відверта провокація з боку співробітників патрульної поліції щодо виявлення в ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння та відібрання пояснень у особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
З аналізу відеозаписів добре видно, що у ОСОБА_1 був природній шкірний колір обличчя, виразна та логічно-зв'язана мова, чітка координація рухів, а його поведінка повністю відповідала обстановці, що свідчить про те, що ознаки алкогольного сп'яніння були удаваними, а вимога проходження огляду носила неправомірний характер.
Також, співробітниками патрульної поліції протиправно та помилково констатовано відмову ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, оскільки він не відмовлявся пройти огляд у медичному закладі у лікаря нарколога. Коли йому повідомили, що виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, після 45 хвилин розмов з поліцейськими, ОСОБА_1 був надзвичайно обурений такою поведінкою та висловив свій протест стосовно незаконності їх дій. Він просив роз'яснити йому де саме його зупинили співробітники поліції (біля будинку чи у машині) і він не відмовлявся від огляду. Тим не менш, поліцейські прийняли таку поведінку за відмову. Буквально через 8 хвилин після повідомлення, що відносно ОСОБА_1 будуть складені матеріали ОСОБА_1 виявив бажання пройти огляд, однак, поліцейський відмовив в проханні через те, що адміністративні матеріали вже складаються. Виходячи з відеозапису події, ОСОБА_1 виявив бажання пройти медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння о 02:24:20, в той час як протокол про адміністративне правопорушення складено лише о 02:48:00. Тобто, в момент коли ОСОБА_1 погодився пройти огляд, протокол ще не було складено.
Крім того, протокол поліцейським складено не у присутності водія. Як вбачається з відеозаписів, поліцейські забрали документи ОСОБА_1 та пішли до службового автомобіля та не покликали його до себе. Після чого протягом тривалого часу складали протокол, і тільки потім підійшли до ОСОБА_1 для його оголошення.
Прохали провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
11.11.2025 року в судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину не визнав, пояснив, що він автомобілем з ознаками алкогольного сп'яніння не керував, прохав закрити провадження у справі.
11.11.2025 року в судовому засіданні захисник: адвокат Стариченко М.П. клопотання підтримав, прохав провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Також, 11.11.2025 року в судовому засіданні було допитано в якості свідка ОСОБА_2 , який суду пояснив, що того вечора він був вдома, зі свого балкону побачив проблискові маячки біля будинку, коли вийшов, то побачив свого сусіда ОСОБА_1 біля автомобіля, який спілкувався з працівниками поліції, останній пояснив, що поліцейські складають матеріали за керування автомобілем з ознаками сп'яніння, однак він автомобілем не керував, будь-яких ознак алкогольного сп'яніння у нього він не бачив.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У відповідності ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на їх користь.
Так, п.2.5 ПДР України передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проведення огляду на стан сп'яніння визначений ст.266 КУпАП:
Особи, які керують транспортними засобами, … і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, … та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, …, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, …, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Згідно п.2 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015 року №1452/735 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно п.3 Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно Довідки щодо повторності правопорушення ОСОБА_1 повторності за ч.1 ст.130 КУпАП не має. Посвідчення водія НОМЕР_3 від 29.09.2023 року.
Згідно Акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів зазначено ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці; ОСОБА_1 відмовився від огляду на стан сп'яніння; від підпису відмовився; проводилась відеофіксація.
Згідно направлення на огляд водія на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я КНП «ОКЗНПД та СЗХ» ЗОР, складеного 21.09.2025 року о 02:12, зазначено ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці; огляд ОСОБА_1 за допомогою «Драгер Алкотест 6820» не проводився у зв'язку з відмовою; у заклад охорони здоров'я не доставлявся у зв'язку з відмовою.
Згідно письмових пояснень ОСОБА_1 у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №460289 від 21.09.2025 року: «з протоколом не згоден, зупинили не в авто, а вдома».
Так, суб'єктом правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в даному випадку є водій транспортного засобу.
Відповідно п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» судам слід ураховувати, що відповідальність за ст.130 КпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів (затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ, Міністерства охорони здоров'я та Міністерства юстиції України №114/38/15-36-18 від 24.02.1995). Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст.130 КпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Судом було досліджено відеозапис з нагрудної бодікамери поліцейського №474581, який долучено до матеріалів справи на DVD-диску, з якого не вбачається, що ОСОБА_1 був зупинений 21.09.2025 року о 01:29 в м. Запоріжжя, провул. Квітучий 1 під час керування транспортним засобом «Hyundai i30», р/н НОМЕР_2 , навпаки видно, що транспортний засіб стоїть та не здійснює руху, двигун не заведений, ОСОБА_1 перебуває біля автомобіля, а отже функцій водія не виконує.
Також, судом було досліджено відеозапис DSJ_0000000_00000C 2025/09/21, який долучено до матеріалів справи на DVD-диску, з якого також не вбачається факту керування ОСОБА_1 автомобілем «Hyundai i30», р/н НОМЕР_2 , факт зупинки ОСОБА_1 також не зафіксований.
Огляд водія на стан сп'яніння повинен проводитись лише у випадках, коли було зупинено особу під час керування транспортним засобом і якщо поліцейським були встановлені ознаки алкогольного сп'яніння.
Отже, зафіксовані на відеозаписах події не узгоджуються з обставинами, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме факту того, що 21.09.2025 року о 01:29 в м. Запоріжжя, провул. Квітучий 1, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Hyundai i30», р/н НОМЕР_2 .
Жодних інших доказів, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом суду не надано, а отже не доведено, що він є суб'єктом правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а наявні в матеріалах справи докази не підтверджують поза розумним сумнівом наявність у діях ОСОБА_1 ознак об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме: не доведено факт керування транспортним засобом, як вказано у протоколі, оскільки відсутні будь-які докази, які прямо чи опосередковано можуть підтвердити вказаний факт, отже в його діях відсутній склад вказаного адміністративного правопорушення.
Таким чином, суд доходить висновку, що працівник поліції в порушення вимог ст.266 КУпАП розпочав процедуру огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння з порушенням вимог цієї статті, оскільки відсутні докази керування транспортним засобом.
За висновками Верховного Суду, викладеними у Постанові від 18.07.2019 року у справі №216/5226/16-а (2-а/216/33/17), притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а не підтвердження здійснення правопорушення відповідними доказами, не породжує правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності. Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2019 року у справі №536/1703/17 (К/9901/3839/17).
У контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (Заява №7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998 року, у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди уповноважені оцінювати надані їм докази, а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
У своєму рішенні від 10.02.1995 року у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
Також Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23.10.1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення».
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року ЄСПЛ звертає увагу, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків. Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, зазначає, що вказані та досліджені судом докази у своїй сукупності не доводять поза розумним сумнівом наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно п.3 ч.1 ст.284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: про закриття справи.
Відповідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, керуючись ч.3 ст.62 Конституції України, суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у зв'язку з чим відповідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 7, ч.1 ст.130, 245, 247, 251, 252, 266, 276, 278, 284 КУпАП, суд, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №460289 від 21.09.2025 року за ч.1 ст.130 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду.
Суддя: С.М. Телегуз