Справа №481/1064/25 пров. №1-кс/478/15/2025
10 листопада 2025 року Слідчий суддя Казанківського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ще Казанка скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність СВ ВП №1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення,
ОСОБА_3 звернувся до Новобузького районного суду Миколаївської області зі скаргою на бездіяльність СВ ВП №1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення, за фактом неправомірних дій начальника Новобузького відділу Баштанської окружної прокуратури ОСОБА_4 , та суддів Новобузького районного суду Миколаївської області ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .
Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 29.10.2025 року матеріали скарги ОСОБА_3 направлено на розгляд до Казанківського районного суду Миколаївської області.
ОСОБА_3 вимоги скарги мотивував тим, що ним на адресу ВП №1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області подано заяву щодо неправомірних дій начальника Новобузького відділу Баштанської окружної прокуратури ОСОБА_4 , та суддів Новобузького районного суду Миколаївської області ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які полягають у намаганні поміщення його на примусове лікування до психіатричної лікарні м. Миколаєва, однак слідчий бездіє і відомості до ЄРДР не вносить, відповіді не надає.
Скаржник ОСОБА_3 в судовому засіданні доводи скарги підтримав, просив задовольнити.
Представник СВ ВП №1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області на адресу суду направив письмові пояснення, в яких заперечив проти задоволення скарги, просив у її задоволенні відмовити. Просив розглядати скаргу без його участі. Надав на адресу суду копію заяви ОСОБА_3 від 19.07.2025 року №6396 та матеріли за результатами її розгляду.
Вислухавши скаржника, дослідивши зміст скарги та надані документи, слідчий суддя приходить такого висновку.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначено частиною 1 статті 303 Кримінального процесуального кодексу України (надалі «КПК України»).
Зокрема, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: 1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Слідчим суддею встановлено, що 19.07.2025 року ОСОБА_3 звернувся на адресу начальника ВП №1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області із заявою щодо неправомірних дій начальника Новобузького відділу Баштанської окружної прокуратури ОСОБА_4 , та суддів Новобузького районного суду Миколаївської області ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які полягають у намаганні поміщення його на примусове лікування до психіатричної лікарні м. Миколаєва. Просив внести до ЄРДР вказані відомості відносно начальника Новобузького відділу Баштанської окружної прокуратури ОСОБА_4 , та суддів Новобузького районного суду Миколаївської області ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .
Вказана заява зареєстрована до ІП «Єдиний облік» ІКС ІПНП за No 6396 від 19.07.2025.
Відповідно до рапорту ст. інспектора ЧЧ СМ ВП №1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_8 під час відпрацювання даного повідомлення для уточнення інформації та зясування всіх обставин події, було здійснено розмову із заявником, який знаходився у ВП №1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області, де було роз'яснено, що поліція не розглядає скарги на прокурорів.
Отже, станом на даний час відомості за вищевказаною заявою ОСОБА_3 до ЄРДР не внесено.
На думку ОСОБА_3 , не внісши зазначені ним в заяві про злочин відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та не розпочавши розслідування, орган досудового розслідування порушив вимоги КПК України, допустивши бездіяльність.
Відповідно до частини 1 статті 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (частина 2 статті 214 КПК України).
Згідно з частиною 4 статті 214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
До Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про: 1) дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 2) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; 3) інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; 5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) прізвище, ім'я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування; 7) інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань. У Єдиному реєстрі досудових розслідувань автоматично фіксується дата внесення інформації та присвоюється номер кримінального провадження (частина 5 статті 214 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення. Склад кримінального правопорушення це сукупність юридичних ознак (об'єктивних і суб'єктивних), що визначають вчинене суспільно небезпечне діяння як конкретний злочин, передбачений кримінальним законом.
Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань підлягають відомості із заяв, в яких міститься виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення конкретного кримінального правопорушення, а не із повідомлень про події, у яких немає достатньої інформації, що вказує на вчинення кримінального правопорушення.
Зміст ч. 1 ст. 214 КПК України не передбачає обов'язку слідчого, дізнавача чи прокурора вносити до Єдиного реєстру досудових розслідувань всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі відомостей, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Дійсно, повноваження особи, яка вносить відомості про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, не передбачають здійснення оцінки обґрунтованості заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, проведення перевірки обставин, оскільки вони здійснюються в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Проте, відповідна уповноважена особа, ознайомившись зі змістом заяви чи повідомлення, має встановити обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, які вносяться до реєстру.
В межах оскарження такої бездіяльності слідчий суддя повинен перевірити не тільки факти звернення до органу досудового розслідування, отримання цим органом відповідної заяви та вчинення бездіяльності, а також з'ясувати обставини та мотиви, з яких слідчий, дізнавач чи прокурор дійшли висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання уповноваженої особи внести інформацію про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до висновку зробленого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав. Для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
При цьому зміст ч. l ст. 214 КПК України не передбачає обов'язку слідчого чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого діючим КК України.
Однак, до ЄРДР вносяться не будь-які заяви, які надходять до органів досудового розслідування, а лише відомості про кримінальне правопорушення, коли такі відомості викладені особою в заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення.
Згідно з частиною 1 статті 2 Кримінального кодексу України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим кодексом.
Системний аналіз вищезазначених законодавчих положень дає підстави дійти висновку про те, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають заяви чи повідомлення, які містять достатні та обґрунтовані відомості про кримінальне порушення.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).
Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.
Дані висновки відповідають позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 03 вересня 2021 року у справі №556/450/18 (провадження № 51-4229км20).
Отже ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.
Заява ОСОБА_3 , щодо на його думку неправомірних дій начальника Новобузького відділу Баштанської окружної прокуратури ОСОБА_4 , та суддів Новобузького районного суду Миколаївської області ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які полягають у намаганні поміщення його на примусове лікування до психіатричної лікарні м. Миколаєва , не містить підстав, які б давали можливість вважати її заявою про вчинення кримінального правопорушення, а суду не надано доказів того, що скаржник повідомляв органу досудового розслідування будь-які інші об'єктивні дані, які б свідчили про ознаки конкретного кримінального правопорушення.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги ОСОБА_3 , оскільки зазначені в його скарзі доводи не є підставою для внесення відомостей в ЄРДР про кримінальне правопорушення.
Керуючись ст.ст. 214, 303, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя
В задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність СВ ВП №1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1