Справа №478/1304/25 пров. №2/478/587/2025
про залишення позовної заяви без руху
07 листопада 2025 року Суддя Казанківського районного суду Миколаївської області Сябренко І.П. ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням,
04 листопада 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вироком Казанківського районного суду Миколаївської області від 10 червня 2025 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України і призначено йому покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.
Так, органом досудового розслідування встановлено, що в період часу з 16 серпня 2023 року по 24 серпня 2023 року (точної дати та часу під час судового розгляду встановити не представилося можливим), ОСОБА_2 , в період не знятої та не погашеної в установленому законом порядку судимості, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, в умовах воєнного стану, перелізши через паркан, проник на територію домоволодіння АДРЕСА_1 , де за допомогою невідомого предмету пошкодив металеву скобу на вхідних дверях будинку, на якій був зачинений навісний замок, та проник в приміщення будинку, який належить ОСОБА_1 , звідки таємно викрав золоту каблучку 585 проби вагою 5,47 грами (вартістю за 1 грам золота 585 проби, відповідно до курсу НБУ, 2 254 грн 21 коп.) вартістю 12330 грн, яка належала потерпілій ОСОБА_1 , спричинивши останній матеріальні збитки на зазначену суму. Викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Позивач посилаючись на те, що даним кримінальним правопорушенням їй завдано матеріальну шкоду в сумі 12330 грн та моральну шкоду у розмірі 30000 грн, тому просить стягнути з ОСОБА_2 на свою користь матеріальну шкоду в сумі 12330 грн та моральну шкоду в сумі 30000 грн.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, вивчивши матеріали позовної заяви з додатками, приходжу такого висновку.
Частиною 1 ст.4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За загальним правилом (ч.1 ст.5 ЦПК України) суд здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, встановлених у статях 175 і 177 ЦПК України.
Позовну заяву ОСОБА_1 подано без додержання вимог встановлених ч.4 та ч.5 ст.177 ЦПК України виходячи з наступного.
Згідно ч.4 ст.177 ЦПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач ОСОБА_1 звертаючись до суду з позовною заявою вказала, що вона звільнена від сплати судового збору за подання позовної заяви на підставі п.6 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Однак, така позиція позивача є помилковою з огляду на те, що у постанові Верховного Суду у справі № 644/7193/17 від 16 серпня 2021 року зроблено висновок: «З огляду на положення пунктів 2, 6 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі: у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи; у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Вказані правові норми підлягають застосуванню щодо позовів про відшкодування будь-якої шкоди (майнової та моральної), завданої в результаті її заподіяння, за які відповідач несе цивільну відповідальність згідно із законом. Отже, цивільні позивачі у кримінальних провадженнях звільняються від сплати судового збору за подання позовів про відшкодування будь-якої шкоди, завданої в результаті вчинення кримінального правопорушення, незалежно від об'єкта посягань, що також узгоджується з практикою Верховного Суду».
Тобто, у випадку, на який посилається позивач ОСОБА_1 , мова йде саме про цивільних позивачів у кримінальних провадженнях, а в даній справі позивач звернулася до суду з позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням в порядку цивільного судочинства, а тому повинна виконувати вимоги Закону України «Про судовий збір».
Так, відповідно до п.6 ч.1 ст.5 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
За вказаною правовою нормою, від сплати судового збору звільняються позивачі саме за вимогами про відшкодування матеріальних збитків, а не моральної шкоди.
Поряд з цим, суд звертає увагу позивача ОСОБА_1 , що згідно п.3 Постанови Пленуму ВСУ №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» - під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Згідно положень ч.ч.3, 4 ст.23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб; моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Порядок та підстави відшкодування моральної шкоди визначено ст.ст.23, 1167 ЦК України.
Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду визначені ст.1167 ЦК України. Зокрема, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Як роз'яснено в п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до ЦПК України у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у своїй постанові від 28 листопада 2018 року у справі № 761/11472/15-ц дійшов до висновку, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди, яка визначена у грошовому вимірі, є майновою вимогою.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно ст.7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3028 грн.
Відповідно до п.п.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, поданої фізичною особою або фізичною особою - підприємцем становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, судовий збір за вимогою про стягнення моральної шкоди в розмірі 30000 грн становити 1 відсоток від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1211 грн 20 коп.
Отже, позивачу ОСОБА_1 необхідно сплати судовий збір за вимогою про стягнення моральної шкоди, у розмірі, що відповідатиме 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - на р/р UA568999980313131206000014412, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, ЄДРПОУ 37992030, Код класифікації доходів 22030101, Отримувач коштів: Миколаїв.ГУК/тг смт. Казанка/22030101, та надати суду підтверджуючі документи про сплату.
Частиною 5 ст.177 ЦПК України визначено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» передбачено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Разом з тим, позивачем ОСОБА_1 не зазначено докази, що підтверджують завдання їй моральної шкоди, зокрема, відсутні докази причинно-наслідкового зв'язку між моральними стражданнями позивача та діями, рішеннями, бездіяльністю відповідача, інші письмові докази, якими позивач може підтвердити викладені обставини та вимоги.
Позовна заява містить лише загальні посилання на наявність підстав, на думку позивача, для відшкодування моральної шкоди, та, відповідно, не містить відомостей в чому саме полягає заподіяна останній моральна шкода.
Тому, позивач повинна обґрунтувати суму заявленої нею моральної шкоди та надати відповідний розрахунок, згідно якого позивач оцінила свої моральні страждання.
Крім того, позивачем не додано до позовної заяви вирок Казанківського районного суду Миколаївської області від 10 червня 2025 року, який набрав законної сили, та довідку, що підтверджує вартість викраденої золотої каблучки.
Відповідно до ч.2 ст.95 ЦПК України, до позовної заяви додаються письмові докази в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Відмітка про засвідчення копії документа складається: зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, додатки, які були подані позивачем разом з позовною заявою не завірені належним чином.
За таких обставин згідно до вимог ч.1 ст.185 ЦПК України позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху з встановленням строку для усунення недоліків.
Керуючись ст.185 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, - залишити без руху.
Надати позивачу строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення зазначених в цій ухвалі недоліків, а саме:
1.сплатити судовий збір за вимогою про стягнення моральної шкоди, у розмірі, що відповідатиме 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - на р/р UA568999980313131206000014412, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, ЄДРПОУ 37992030, Код класифікації доходів 22030101, Отримувач коштів: Миколаїв.ГУК/тг смт. Казанка/22030101;
2.надати до позовної заяви докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги;
3.надати до позовної заяви належним чином засвідчені копії письмових доказів.
Оригінал квитанції про сплату судового збору надати до Казанківського районного суду Миколаївської області.
У випадку невиконання вимог ухвали у зазначений строк заява вважатиметься неподаною і буде повернена позивачу.
На ухвалу в частині, що стосується зобов'язання зі сплати судового збору може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Дата складення ухвали - 07.11.2025 року.
Суддя І.П. Сябренко