Ухвала від 05.11.2025 по справі 127/34758/25

Справа №127/34758/25

Провадження №1-кс/127/13484/25

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2025 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального провадження № 62024100140000290 від 27.05.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 звернулась до слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_5 .

Клопотання мотивовано тим, що проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024100140000290 від 27.05.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 29.03.2024 наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) старшого солдата резерву військової частини НОМЕР_2 призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) № 72-РС від 28.03.2024, який прибув для подальшого проходження військової служби з НОМЕР_2 , вважати таким, що з 29.03.2024 зарахований в списки особового складу військової частини НОМЕР_1 , на всі види забезпечення.

Старший солдат ОСОБА_5 будучи військовослужбовцем, відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 49, 127-128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, окрім іншого, зобов'язаний свято та непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно й чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, удосконалювати свою виучку та майстерність, знати та виконувати свої обов'язки й додержуватись вимог статутів Збройних Сил України, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, завжди пам'ятати, що за його поведінкою судять не лише про нього, а й про Збройні Сили України в цілому, точно та вчасно виконувати покладені на нього обов'язки та поставлені йому завдання, додержуватись військової дисципліни, не допускати негідних учинків, виконувати розпорядок дня військової частини, точно, вчасно та сумлінно виконувати накази командирів (начальників), а також у разі потреби відлучитись питати дозволу у командира відділення, а після повернення доповідати йому про прибуття.

Згідно до ст. ст. 3-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, окрім іншого, військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог статутів Збройних Сил України, а також зобов'язує кожного військовослужбовця додержуватись Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів.

Водночас, у порушення зазначених вище норм законодавства України військовослужбовець військової служби призваний по мобілізації, військової частини НОМЕР_1 старший солдат ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.

06.04.2024, перебуваючи в районі розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 в населеному пункті АДРЕСА_1 , у старшого солдата ОСОБА_5 , виник злочинний умисел тимчасово ухилитися від військової служби в умовах воєнного стану.

Реалізуючи свій злочинний умисел, в порушення вищевказаних нормативно-правових актів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, діючи умисно, з метою тимчасового ухилення від проходження військової служби, в умовах воєнного стану, 06.04.2024, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, старший солдат ОСОБА_5 самовільно, без поважних причин залишив місце служби, а саме район розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 в населеному пункті АДРЕСА_1 , та ухилявся від проходження військової служби понад три доби.

За час відсутності у військовій частині, старший солдат ОСОБА_5 обов'язки військової служби не виконував, перебуваючи поза межами вказаної військової частини, правоохоронні органи або органи військового управління про свою належність до військової служби, а також про самовільне залишення військової частини не повідомляв та проводить час на власний розсуд до 08 вересня 2025 року.

З огляду на вищеописані обставини, а також беручи до уваги наявність здобутих доказів, які в сукупності є достатніми для прийняття відповідного рішення 08.09.2025: ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Вінниці, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , громадянину України, -повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується в учиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, тобто у самовільному залишенні місця служби, вчинене військовослужбовцем без поважних причин, тривалістю понад три доби, в умовах воєнного стану.

Обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України обґрунтовується наступними доказами: повідомленнями про виявлення ознак кримінального правопорушення; матеріалами службового розслідування проведеного у військовій частині з додатками, повідомленням про підозру у вчинені кримінального правопорушення, іншими матеріалами кримінального провадження.

Ризики (передбаченні ч. 1 ст. 177 КПК України), які існували на момент застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшились та продовжують існувати.

Враховуючи, що за таких обставин більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти зазначеним ризикам, прокурор просила клопотання задовольнити.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримала, просила задовольнити.

Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, просив суд змінити підзахисному запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні по суті клопотання підтримав думку захисника.

Вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.

Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 09.09.2025 (справа №127/28375/25) відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з моменту затримання, тобто до 16:10 год. 07.11.2025 із можливістю внесення застави в розмірі 151 400,00 (сто п'ятдесят одна тисяча чотириста) грн.

З матеріалів клопотання встановлено, що прокурором відносно ОСОБА_5 , до Вінницького міського суду Вінницької області направлено клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності в порядку ст. 401 КК України. На даний час підготовче судове засідання не призначено.

Законом України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини" від 18 жовтня 2022 року №2690-IX, який набув чинності 06.11.2022, внесено ряд змін до Кримінального процесуального кодексу України, щодо порядку розгляду клопотань про застосування та продовження дії запобіжних заходів.

Так, відповідно до частини четвертої статті 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Згідно ч. 6 ст. 199 КПК України, у разі закінчення строку дії запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.

Згідно зі статтею 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Підставами для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було доведення існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя приходить до висновку, що ризики які існували на час застосування запобіжного заходу на сьогоднішній день не зменшились та продовжують існувати.

Так, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, зокрема санкцією ч. 5 ст. 407 КК України, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років.

Згідно із позицією Європейського суду з прав людини, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Тяжкість можливого покарання може спонукати підозрюваного переховуватися від суду. Це твердження узгоджується з практикою ЄСПЛ, зокрема у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» Європейський суд з прав людини визначив, що тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Суд також враховує, що ОСОБА_5 будучи військовослужбовцем обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, в період воєнного стану, що свідчить про те, що ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшився і продовжує існувати.

При цьому слід зазначити, що чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що обвинувачений обов'язково здійснюватиме такі дії, однак має об'єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.

На момент розгляду клопотання відомостей, які б вказували про неможливість перебування ОСОБА_5 в умовах СІЗО при ДУ «Вінницька УВП (№ 1)», зокрема, за станом здоров'я, сторонами не надано, тому слідчий суддя приходить до переконання, що заявлені ризики виправдовують тримання особи під вартою, що також доведено прокурором при розгляді даного клопотання.

При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу слідчий суддя приймає до уваги, що ОСОБА_5 раніше не судимий, має постійне місце проживання, неодружений, дітей на утриманні не має.

Відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, а саме тримання під вартою.

Враховуючи вищевикладене, а також, що обставини на які посилався суд при обранні ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не змінилися, слідчий суддя вважає, що інший запобіжний захід не може запобігти встановленим ризикам, тому доцільно клопотання прокурора задовольнити та продовжити строк тримання обвинуваченому ОСОБА_5 під вартою на 60 днів.

На підставі наведеного, керуючись ст. 176, 177, 197, 199, 309, 370, 372 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на 60 днів, тобто до 03.01.2025 включно.

Розмір застави, визначеної ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 09.09.2025 (справа № 127/28375/25) в сумі 151 400 (сто п'ядесят одна тисяча чотириста) гривень залишити без змін.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя

Попередній документ
131677739
Наступний документ
131677741
Інформація про рішення:
№ рішення: 131677740
№ справи: 127/34758/25
Дата рішення: 05.11.2025
Дата публікації: 12.11.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Вінницький міський суд Вінницької області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; продовження строків тримання під вартою
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (05.11.2025)
Результат розгляду: клопотання (заяву) задоволено, у тому числі частково
Дата надходження: 04.11.2025
Предмет позову: -
Розклад засідань:
05.11.2025 11:30 Вінницький міський суд Вінницької області
Учасники справи:
головуючий суддя:
МИХАЙЛЕНКО АНДРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
суддя-доповідач:
МИХАЙЛЕНКО АНДРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ