Справа153/1712/25
Провадження2/153/624/25-ц
"11" листопада 2025 р. м.Ямпіль
у приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області у місті Ямпіль Могилів-Подільського район Вінницької області
Ямпільський районний суд Вінницької області
у складі головуючого судді Гаврилюк Т. В.
за участю секретаря судового засідання Шарко Л. В.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №153/1712/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом. Просив розірвати шлюб між ним та відповідачем зареєстрований 17.10.2017 Ямпільським РДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, актовий запис №78. Свої вимоги мотивував тим, що 17 жовтня 2017 року він з відповідачем зареєстрували шлюб. У період спільного життя у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_3 . Вказав, що після досить тривалого часу перебування у шлюбі з відповідачкою вони зрозуміли, що подальшого сенсу підтримувати сімейні відносини немає, оскільки у них діаметрально протилежні погляди на сімейне життя, немає взаємного почуття любові та поваги. Позивач вказує, що фактично припиненні шлюбні відносини з відповідачкою, окремо проживають більше шести місяців, подальше спільне життя є неможливим, тому вимушений звернутися до суду.
22 жовтня 2025 року відповідно до ухвали судді відкрито спрощене позовне провадження у цій справі. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження.
Сторони у судове засідання не з'явилися, так як не викликалися, а лише повідомлялися про день розгляду справи. Відповідач ОСОБА_2 відзив на позовну заяву не подала, хоча повідомлялася належним чином судовою повісткою із рекомендованим повідомленням вих..№R067023526686, яке повернулося із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно постанови КЦС ВС від 10.05.2023 №755/17944/18 (61-185св23) вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду.
Відповідно до ч.3 ст.223, ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглянув справу за відсутності сторін, на підставі наявних доказів.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.
Заяви, клопотання: відсутні.
Інші процесуальні дії у справі: відкриття спрощеного позовного провадження у справі, про що постановлено ухвалу окремим процесуальним документом (а.с.14-16).
Судом встановлено такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин:
Із досліджених судом письмових доказів, що є у справі - копії паспорта громадянина України № НОМЕР_1 від 14.04.2022 та витяг з реєстру територіальної громади серії АВ849997 від 27.04.2009 (а.с.6-8) судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Ямполі Вінницької області, зареєстрований по АДРЕСА_1 .
Із Свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 виданого 17.10.2017 (а.с.9) судом встановлено, що 17 жовтня 2017 року сторони зареєстрували шлюб у Ямпільському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, актовий запис №78.
Із копії Свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 25.04.2018 (а.с.10) судом встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Статтею 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно з частиною першою статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з частинами третьою та четвертою статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (частина 1 статті 110 СК України).
Відповідно до статті 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» судам роз'яснено, що проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Згідно зі статтею 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
За змістом указаної норми заходи щодо примирення подружжя вживаються судом за умови, що це не суперечить моральним засадам суспільства. Суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов'язків особистого характеру тощо. Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя.
Надання строку для примирення подружжя є правом суду, а не його обов'язком.
Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Позивач скористався даним правом та звернувся до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберігати шлюб з відповідачем. Таким чином встановлено, що сторони сімейні стосунки не підтримують, шлюб існує формально, збереження шлюбу суперечитиме їх інтересам та інтересам їхнього неповнолітнього сина, тому суд приходить до обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.
Відповідно до ст.16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело прав.
Крім цього, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
У пункті 84 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Валліанатос та інші проти Греції» від 07.11.2013 року (Заяви №№29381/09 та 32684/09) передбачено: «Суд наголошує на принципах, встановлених у його практиці. Мета захисту родини у її традиційному сенсі є доволі абстрактною і для її реалізації може використовуватися широкий спектр конкретних заходів… Також, з огляду на те, що Конвенція є «живим» документом, який слід тлумачити у світлі умов сьогодення…, держава при виборі засобів, покликаних забезпечувати захист сім'ї та повагу до сімейного життя, як цього вимагає стаття 8, обов'язково має брати до уваги зміни, що відбуваються у суспільстві і у ставленні до соціальних питань, цивільного стану і міжособистісних стосунків, включаючи той факт, що не існує лише одного шляху чи лише одного вибору, коли йдеться про те, як вести сімейне або приватне життя».
Окрім цього, пунктом 126 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Фернандес Мартінес проти Іспанії» (заява 56030/07) від 12 червня 2014 року встановлено: «Що стосується права на приватне та сімейне життя, Суд наголошує на важливості для осіб мати можливість вільно приймати рішення з приводу того, як вести своє приватне та сімейне життя. У зв'язку з цим повторно наголошується, що відповідно до статті 8 також надається охорона прав на самореалізацію як у формі особистого розвитку…, так і з точки зору права на встановлення та розвиток відносин з іншими людьми та навколишнім світом, при цьому поняття особистої автономії є важливим принципом, що береться за основу при тлумаченні гарантій, які викладені в такому положенні».
Згідно ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
Відповідно до ст.113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватись цим прізвищем, або відновити своє дошлюбне прізвище.
Як вбачається із свідоцтва про шлюб відповідач при реєстрації шлюбу своє прізвище « ОСОБА_4 » змінила на прізвище чоловіка « ОСОБА_5 », не заявила вимогу про зміну їй прізвища « ОСОБА_5 » на дошлюбне, тому суд не має підстави для зміни відповідачеві прізвища.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що позовні вимоги позивача про розірвання шлюбу задоволено, а тому у порядку ст.141 ЦПК України має підстави стягнути із відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору у сумі 1211 гривень 20 копійок згідно квитанції №205623 від 20.10.2025.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 137, 141, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 274, 276, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, на підставі ст.ст.4, 24, 56, 110, 111, 112, 113, 114 СК України, ст.16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року, Конституцією України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстровано 17 жовтня 2017 року Ямпільським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, актовий запис №78.
Після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_2 залишити - « ОСОБА_5 ».
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованої по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , понесені судові витрати по оплаті судового збору у сумі 1211 гривень 20 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі в тридцяти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Головуючий Т. В. Гаврилюк