Справа153/1661/25
Провадження2/153/607/25-ц
"11" листопада 2025 р. м.Ямпіль
у залі судових засідань у приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області у місті Ямпіль Могилів-Подільського району Вінницької області
Ямпільський районний суд Вінницької області
у складі головуючого судді Гаврилюк Т. В.
за участю секретаря судового засідання Шарко Л. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №153/1661/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ «Бізнес позика» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес позика» заборгованість за договором №515765-КС-001 про надання кредиту від 11.11.2024 у сумі 40010.00 грн., з яких: 15000.00 грн. - сума прострочених платежів по тілу кредиту; 23100.00 грн. - сума прострочених платежів по процентах; 1910.00 грн. - сума прострочених платежів за комісією та понесені судові витрати у сумі 2422,40 грн. На обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 11.11.2024 між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено договір №515765-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку визначеному ст.12 ЗУ «Про електронну комерцію». ТОВ «Бізнес позика» 11.11.2024 направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір №515765-КС-001 про надання кредиту. 11.11.2024 ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору №515765-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «Бізнес позика» направлено відповідачу через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-1592 на номер телефону НОМЕР_1 . Таким чином, 11.11.2024 між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 було укладено договір №515765-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному ст.12 ЗУ «Про електронну комерцію». Відповідно до п.1 договору кредиту, ТОВ «Бізнес позика» надає кошти у розмірі 10000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та правил про надання грошових коштів у кредит. ТОВ «Бізнес позика» свої зобов'язання за договором кредиту виконало, надало позичальнику ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 10000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 . Також, 17.11.2024 між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду №1 до Договору №515765-КС-001 про надання кредиту, відповідно до умов якої позичальнику надано додатково кредит в сумі 5000.00 грн. Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №515765-КС-001 ОСОБА_1 на виконання умов договору здійснила часткову оплату на загальну суму 3040,00 грн. Отже, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту. Сторони узгодили розмір позики, грошову одиницю, в якій надано позику, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Оскільки відповідач не погашає боргові зобов'язання, тому позивач змушений звернутися до суду із даним позовом.
Сторони у судове засідання не з'явилися, так як не викликалися. Про проведення судового засідання повідомлялися належним чином. Відповідач ОСОБА_1 відзив на позовну заяву не подала, хоча про розгляд справи повідомлялася належним чином рекомендованим повідомленням вих..№R068016402269, яке повернулося із відміткою «вручено особисто 25.10.2025».
Відповідно до ч.3 ст.223, ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглянув справу за відсутності сторін, на підставі наявних доказів.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.
Заяви, клопотання: заява представника позивача про розгляд справи в порядку спрощеного провадження, без його участі, а також не заперечує проти заочного розгляду справи, витребування доказів (а.с.9 позовної заяви).
Інші процесуальні дії у справі: відкриття провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження (а.с.78-80), витребування доказів (а.с.82-83), про що постановлено ухвали окремими процесуальними документами.
Судом встановлені такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини:
Із копії договору №515765-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит, електронна форма), прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) укласти договір, додаткової угоди №1 (а.с.12-40) судом встановлено, що 11.11.2024 та 17.11.2024 ТОВ «Бізнес позика» надало ОСОБА_1 кредит у сумі 15000 грн., строк кредитування 163 календарні дні. Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту складає - 36445.5 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка складає 9608.54 процентів.
Із копії паспорта споживчого кредиту (а.с.41-43) судом встановлено, що ТОВ «Бізнес позика» надало ОСОБА_1 кредит у сумі 10000 грн., строком на 24 тижні, безготівковим шляхом, протягом трьох робочих днів.
Із копії довідки про стан заборгованості (а.с.44) судом встановлено, що станом на 25.09.2025 ОСОБА_1 має заборгованість перед ТОВ «Бізнес позика» у сумі 47510 грн., з яких: 15000 грн. - заборгованість за кредитом; 23100 грн. - заборгованість по відсотках; 1910 грн. - заборгованість по комісії; 7500 грн. - заборгованість по штрафам.
Із копії пропозиції укласти Додаткову угоду №1 (оферта) договір №515765-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) від 17.11.2024 (а.с.45-46) судом встановлено, що ТОВ «Бізнес позика» запропонувало ОСОБА_1 укласти договір (оферта) №515765-КС-001 про надання загальний розмір кредиту у сумі 15000 грн., строк кредитування 163 календарних дні.
Із копії прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) щодо укладання договору №515765-КС-001 (а.с.47-48) судом встановлено, що 17.11.2024 ОСОБА_1 підписала електронним підписом прийняття (акцепт) пропозиції №515765-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна Форма).
Із копії розрахунку заборгованості за кредитом у гривні (а.с.52-53) судом встановлено, що станом на 31.07.2025 ОСОБА_1 має заборгованість перед ТОВ «Бізнес позика» у сумі 47510 грн., з яких: 15000 грн. - заборгованість за кредитом; 23100 грн. - заборгованість по відсотках; 1910 грн. - заборгованість по комісії; 7500 грн. - заборгованість по штрафам.
Із копії візуальної форми послідовності дій клієнта (а.с.54-55) судом встановлено, що ТОВ «Бізнес позика» сформовано послідовність дій товариства та клієнта в ІТС.
Із копії анкети клієнта від 01.08.2025 (а.с.56) судом встановлено, що ОСОБА_1 11.11.2024 надано ТОВ «Бізнес позика» кредит у сумі 10000 грн.
Із копії підтверджень щодо здійснення переказу грошових коштів (а.с.57-58) судом встановлено, що на картковий рахунок № НОМЕР_2 ОСОБА_1 . ТОВ «Бізнес позика» 11.11.2024 перераховано 10000 грн. кредиту та 17.11.2024 перераховано 5000 грн. кредиту.
Із витребуваної судом інформації з АТ «ПУМБ» вхід.№КНО-07.8.5/14146 БТ від 20.10.2025 та DVD-диска із вмістом чотирьох файлів (а.с.92-93, 98) судом встановлено, що 11.11.2024 та 17.11.2024 зараховано відповідачу перекази на карту у сумі 10000,00 грн. та 5000.00 грн.
Дослідивши усі докази в їх сукупності, та беручи до уваги документально підтверджені доводи позивача, суд вважає встановленим, що між сторонами виникли спірні договірні цивільні правовідносини, за якими позивач зобов'язався надати та надав грошові кошти (кредити) у розмірі та на умовах, встановлених договором, а відповідач зобов'язалася повернути кредит та проценти за користування кредитом, однак у повному обсязі та вчасно свої зобов'язання не виконала.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Позичальник згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, стаття 1050 ЦК України зобов'язує його сплатити грошову суму відповідно до ст.625 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ст.527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.1 ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Судом встановлено, що кредитний договір укладався між сторонами в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 №675-УІІІ визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини першої ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» №851-ІУ від 22.05.2003, електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Порядок укладення електронного договору визначений ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», згідно якої пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Також, приписами ст.12 цього Закону, передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, виходячи з принципу змагальності сторін, закріпленого статтею 12 ЦПК України доведення умов кредитування і наявності заборгованості є обов'язком позивача.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 18 березня 2019 року у справі №751/861/17 (провадження №61-28582ск18).
Згідно правової позиції, яка була висловлена у постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 у справі №161/16891-15 про стягнення заборгованості за кредитним договором (провадження №61-517св18), банк зобов'язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Виходячи зі змісту ст.22 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів України» документами, які можуть підтвердити факт проведення розрахункових операцій, є такі види розрахункових документів, як платіжні доручення, платіжна вимога-доручення, розрахунковий чек, платіжна вимога та меморіальний ордер.
Відповідно до п.62 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Таким чином, виписка з рахунку особи, яка відповідає зазначеним вимогам та надана відповідно до вимог закону, є документом, який може бути доказом, і який суду необхідно оцінити відповідно до вимог цивільного процесуального закону при перевірці доводів про реальне виконання кредитного договору.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі №200/5647/18, від 25 травня 2021 року у справі №554/4300/16-ц, від 26 травня 2021 року у справі №204/2972/20, від 13 жовтня 2021 року у справі №209/3046/20, від 01 червня 2022 року у справі № 75/35/16-ц, від 04 вересня 2024 року у справі №426/4264/19.
Матеріали справи містять розрахунки заборгованості за кредитним договором та виписки з особового рахунка, в яких зазначено про те, що тіло кредиту за договором від 11.11.2024 складає 10000,00 грн., та додаткової угоди до договору від 17.11.2024 складає 5000,00 грн., а також підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів та виписку про рух коштів по рахунку у сумі 15000 грн. 17.11.2024.
Тобто, суду позивачем надано докази видачі відповідачеві кредитних коштів у сумі 15000,00 грн.
Доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Подібні за змістом висновки, викладені і у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року по справі №755/2284/16-ц.
Оцінюючи усі докази, що є у справі, в їх сукупності, суд вважає доведеними обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх позовних вимог і має підстави для задоволення позовних вимог у повному обсязі. А саме, суд має підстави стягнути із відповідача на користь позивача заборгованість кредиту у сумі 40010 грн.
Оскільки позовні вимоги задоволено у повному обсязі, судові витрати, понесені позивачем і документально підтверджені платіжною інструкцією №15217 від 09.010.2025, за правилами ст.141 ЦПК України підлягають відшкодуванню із відповідача у сумі 2422,40 грн., а тому суд має підстави для стягнення із відповідача на користь позивача понесених судових витрат по оплаті судового збору у сумі 2422,40 грн.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 274, 275, 279, 351, 352, 354, 355 ЦПК України і на підставі ст.ст.15, 16, 526, 527, 530, 533, 610, 611, 612, 623, 625, 631, 1048-1050, 1051, 1052, 1054, 1055, 1056, 1056-1 ЦК України, ст.129 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (код ЄДРПОУ 41084239 адреса: 01133 місто Київ бульвар Лесі Українки,26 офіс 411) заборгованість за кредитним договором №515765-КС-001 від 11.11.2024 у сумі 40010 грн., а також понесені судові витрати по оплаті судового збору у сумі 2422,40 грн., а всього 42432 (сорок дві тисячі чотириста тридцять дві) гривні 40 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі в тридцяти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий Т. В. Гаврилюк