Справа № 131/1745/25
Номер провадження 1-кп/131/108/2025
"30" жовтня 2025 р. м. Іллінці
Іллінецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
обвинуваченої ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_9 ,
представник потерпілої сторони ОСОБА_10 (в режимі ВКЗ),
представник потерпілої сторони ОСОБА_11 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Іллінці клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 липня 2025 р. за №12025020090000279 за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 246 КК України, ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 246 КК України, ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 246 КК України, ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 246 КК України та ОСОБА_8 за ч. 4 ст. 246 КК України,-
встановив:
У провадженні Іллінецького районного суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 липня 2025 р. за №12025020090000279 за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 246 КК України, ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 246 КК України, ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 246 КК України, ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 246 КК України та ОСОБА_8 за ч. 4 ст. 246 КК України.
Разом з обвинувальним актом прокурор подав до суду клопотання про продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , оскільки на даний час продовжують існувати ризики, які враховувались судом під час обрання та продовження вищевказаного запобіжного заходу, зокрема п.п. 1,3,4,5, ч.1 ст.177 КПК України.
В судовому засіданні прокурор клопотання про продовження запобіжного заходу підтримав, просив продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_9 щодо продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту заперечували, просили суд його скасувати.
Представник потерпілої сторони ОСОБА_10 в судовому засіданні (в режимі ВКЗ) щодо продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_4 покладається на розсуд суду.
Представник потерпілої сторони ОСОБА_11 заперечує щодо продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_4 .
Суд, дослідивши клопотання про продовження запобіжного заходу, матеріали кримінального провадження, заслухавши думку прокурора, пояснення обвинуваченого та його захисника, дійшов наступного висновку,
У відповідності до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд, за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати запобіжний захід щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Пунктом 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність.
Нікого не може бути позбавлено свободи, крім, зокрема, законного арешту або затримання особи для забезпечення виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом, і відповідно до процедури, встановленої законом.
Відповідно до практики ЄСПЛ домашній арешт як запобіжний захід за суворістю прирівнюється до тримання під вартою.
Як вбачається із доданого до обвинувального акту реєстру матеріалів досудового розслідування 31.07.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, та 18.09.2025 року повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України.
31.07.2025 року ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді ОСОБА_12 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 2 (два) місяці, після чого строк дії вказаного запобіжного заходу продовжено в межах строку досудового розслідування до 30.10.2025 року, термін дії запобіжного заходу завершується.
Згідно з положеннями статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, його зміни чи його продовження, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Згідно з ч. 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Аналізуючи положення ст.194 КПК України разом із загальними положеннями КПК України щодо судового провадження в суді першої інстанції, можна дійти висновку, що суд не надає оцінку наявності обґрунтованої підозри під час вирішення питання продовження дії заходів забезпечення кримінального провадження, бо це передбачає оцінку доказів, яка може бути надана судом лише в нарадчій кімнаті на стадії ухвалення остаточного рішення.
Зазначене свідчить про те, що на стадії підготовчого судового засідання суд не може робити висновок щодо обґрунтованості підозри чи то обвинувачення безпосередньо шляхом надання оцінки доказів у справі, а повинен виходити з поняття наявності відомостей, які здатні переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це кримінальне правопорушення. Цими відомостями, на думку суду, є висунуте в передбаченому законом порядку обвинувачення, яке є предметом дослідження суду у майбутньому.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 підозрюються у вчиненні тяжкого злочину, санкція статті якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 7 років.
Також, прокурором доведено, відповідно до ст.194 КПК України, наявність достатніх підстав вважати, що існує передбачений ст.177 КПК України ризик, а саме переховуватися від суду.
Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду береться до уваги, що існує певна ймовірність того, що обвинувачений з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, може вдатися до відповідних дій.
Разом із тим, ризик незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших осіб в даному кримінальному провадженні, зазначений у клопотанні прокурора, суд вважає недоведеним і не бере до уваги, оскільки перебуваючи на свободі, обвинувачений мав таку можливість, однак суду не надано доказів вчинення зазначених дій останнім.
Щодо посилання прокурора на вчинення ОСОБА_4 дій, спрямованих на ухилення від суду, то суд звертає увагу, що за весь період перебування його на свободі обвинувачений ОСОБА_4 прибував до прокурора та слідчого, а також прибув в судове засідання на виклик суду.
Крім того, судом також встановлено, що обвинувачений має постійне місце проживання, веде підприємницьку діяльність, раніше не судимий, має міцні соціальні зв'язки, є пенсіонером за віком.
Зазначені обставини дають підстави суду вважати, що зменшився ризик того, що обвинувачений може переховуватися від суду, оскільки у нього є міцні соціальні зв'язки.
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відповідно до ч. 1 ст. 179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
За таких обставин, суд дійшов висновку щодо можливості застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання строком на 2 місяці з визначенням строку дії до 30 грудня 2025 року включно.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.194, 314, 315, 316 КПК України, суд, -
постановив:
У задоволенні клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - відмовити.
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді особистого зобов'язання строком на 2 місяці з визначенням строку дії до 30 грудня 2025 року включно з покладенням наступних обов'язків:
- з'являтися до Іллінецького районного суду Вінницької області за першою вимогою;
- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- утримуватися від будь-якого спілкування із потерпілим, свідками у даному кримінальному провадженні.
Строк дії ухвали становить 2 (два) місяці та обчислюється з 30 жовтня 2025 року.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених обов'язків, до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням ухвали суду покласти на прокурора.
Скасувати обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , визначені ухвалою Гайсинського районного суду Вінницької області від 02 жовтня 2025 року обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ознайомити обвинуваченого ОСОБА_4 під підпис з ухвалою про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання та покладених обов'язків.
Підготовче судове засідання відкласти на 13 листопада 2025 року об 11:00 год.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на вирок чи інше судове рішення, яким закінчилось провадження у суді першої інстанції.
Суддя