04 листопада 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 686/21561/24
Провадження № 22-ц/820/1890/25
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Спірідонової Т.В. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Костенка А.М.,
секретар судового засідання - Кошельник В.М.,
за участю: відповідачки ОСОБА_1 ,
представника відповідачки - адвоката Клюцука В.П.,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу №686/21561/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 червня 2025 року та на додаткове рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 червня 2025 року, в складі судді Продана Б.Г., у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: орган опіки та піклування виконавчого комітету Хмельницької міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення участі у вихованні дитини,
встановив:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
В серпні 2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов'язати ОСОБА_1 не чинити перешкоди йому у спілкуванні з дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та визначити способи участі батька ОСОБА_2 у вихованні дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і спілкуванні з нею у формі зустрічей поза місцем проживання дитини та спільного відпочинку за наступним графіком, без присутності матері дитини ОСОБА_1 : кожну середу батьком має право забирати дитину зі шкільного навчального (позашкільного) закладу та зобов'язується повернути дитину матері до 20:00 години того ж дня; кожну п'ятницю батько має право забирати дитину з шкільного навчального (позашкільного) закладу та зобов'язується повернути дитину матері до 20:00 години суботи; у випадку, якщо в середу дитина після шкільного навчального закладу відвідує гуртки або інші заходи виховного, навчального, розважального характеру тощо, тривалість зустрічі дитини з батьком у будь-якому випадку не може тривати менше 4 год., навіть якщо час повернення дитини матері буде після 20:00 год., але не пізніше 21 год.; в дні народження дитини 05 травня протягом трьох годин з 15 год. до 18 год., або в інший узгоджений час з матір'ю, враховуючи графік дитини; щорічно в період осінніх та весняних канікул протягом 3 днів - з понеділка по середу включно з можливістю залишати дитину на ночівлю за місцем проживання батька, або в інші дні за домовленістю між батьками; щорічно в період зимових канікул протягом 3 днів - з понеділка по середу включно, або в інші дні за домовленістю між батьками; щорічно в період літніх шкільних канікул не менше 20 днів за домовленістю між батьками, з можливістю спільного відпочинку батька з дитиною на території України та поза її межами.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що проживав із відповідачем без реєстрації шлюбу та ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народилась донька ОСОБА_4 . Згодом через різні погляди на життя позивач перестав проживати з відповідачкою, відносини між фактично припинились, спільно господарство не ведеться. Після того, як сторони припинили проживали разом, за їхньою взаємною згодою їхня спільна дитина залишилась проживати з матір'ю. З відповідачкою у позивача виникли непорозуміння щодо виховання дитини, оскільки відповідачка перешкоджає спілкуванню дитини з батьком.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 червня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що позивачем не було доведено обставин, що відповідачка чинить йому перешкоди у спілкуванні та вихованні дочки.
Додатковим рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області 17 червня 2025 року доповнено резолютивну частину рішення Хмельницького міськрайонного суду від 04 червня 2025 року, додатково зазначивши: стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 15000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та 1602,10 грн витрат, пов'язаних із приїздом в судове засідання.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог зустрічного позову.
Узагальнення доводів апеляційної скарги
Апеляційна скарга обґрунтована невідповідністю висновків суду обставинам справи, неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи.
Зазначає, що між ним та відповідачем існує спір щодо участі позивача у вихованні та спілкуванні з дочкою, оскільки після розлучення дитина проживає разом із матір'ю, а між батьками немає порозуміння щодо участі батька у вихованні дитини, спілкуванні з нею. Вважає, що суд не врахував якнайкращі інтереси дитини, а також принцип рівності батьків у реалізації права на вільне спілкування з дитиною та участь у її вихованні та бажання батька брати участь у її вихованні. Посилається на те, що батько, який проживає окремо від дитини також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батькові спілкуватись з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування немає негативного впливу на нормальний розвиток дитини і таке спілкування відбувається саме в інтересах дитини. Встановлення стосунків та емоційного контакту дочки з його батьком повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити дитину від зустрічей з батьком.
Також посилається на незаконність додаткового рішення суду першої інстанції та стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15000 грн та витрат, пов'язаних з приїздом, в розмірі 1602,10 грн, оскільки їх розмір не підтверджено належними та допустимими доказами, розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним з розміром виконаних робіт.
Процесуальні дії апеляційного суду
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 21 липня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалами Хмельницького апеляційного суду від 05 серпня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та справу призначено до судового розгляду.
Узагальнені доводи та заперечення учасників справи
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Зазначає, що не чинить позивачу жодних перешкод у спілкуванні з дитиною і вони постійно спілкуються у телефонному режимі. В березні 2022 року вона з донькою виїхала до Республіки Польща, при цьому позивач не заперечував щодо переїзду. Дочка навчається в школі, має друзів, батько постійно їй телефонує. Позивач не надав жодних доказів на підтвердження того, що відповідачка чинить йому перешкоди у спілкуванні з дочкою. Також необгрунтованими є доводи позивача про неправомірне стягнення судових витрат, оскільки усі необхідні документи щодо витрат відповідачки на правничу допомогу та витрат, пов'язаних з переїздом, були надані до суду.
Апелянт ОСОБА_2 про дату, час і місце слухання справи належним чином повідомлений, в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив.
В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Клюцук В.П. проти вимог апеляційної скарги заперечили, просили залишити без змін рішення суду першої інстанції.
Третя особа орган опіки та піклування виконавчого комітету Хмельницької міської ради про дату, час і місце слухання справи належним чином повідомлена, представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково.
Мотивувальна частина
Встановлені фактичні обставини справи
Встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з матір'ю. В березні 2022 року ОСОБА_1 з дочкою виїхала до Республіки Польща.
Згідно з довідкою публічної початкової школи №1 з двомовними відділеннями імені Януша Кусоцінського №15/2023/2024 28 серпня 2024 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , навчається у шостому класі - 2023/2024 навчальний рік.
Відповідно до висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 14 лютого 2025 року №447/01-31 орган опіки та піклування вважає недоцільним визначення способів участі ОСОБА_2 у вихованні малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місця та часу їх спілкування.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Згідно із частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.
Дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування (стаття 7 Конвенції про права дитини).
Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і потрібно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Згідно зі статтею 5 Протоколу №7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
У рішенні від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява №2091/13, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (параграф 76).
У параграфі 54 рішення ЄСПЛ «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року, заява №31111/04, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров'ю чи розвитку дитини.
Згідно з частинами другою, восьмою, дев'ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Статтею 141 СК України передбачено, що мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).
Згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоровя, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини (стаття 15 Закону України «Про охорону дитинства»).
Відповідно до статті 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Статтею 157 СК України передбачено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Згідно з частинами першою та другою статті 159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.
Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.
Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі, стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
Приймаючи рішення в інтересах дитини суд має враховувати право дитини мати і зберігати стосунки з обома батьками.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі справедливості, взаєморозуміння, миру, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2024 року у справі №696/299/23.
Відповідно до частини четвертої і п'ятої статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Звертаючись до суду з позовом, позивач посилався на наявність спору у них з відповідачкою щодо його участі у вихованні та спілкуванні з дочкою, оскільки після розлучення сторін дитина залишилась проживати разом із матір'ю.
Відповідно до наявних у матеріалах справи документів ОСОБА_1 та неповнолітня дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з обставинами, які пов'язані з введенням в Україні воєнного стану, виїхали до Республіки Польща. Зазначені обставини не оспорюються сторонами у справі.
Колегія суддів зауважує, що батько, який проживає окремо від своєї дитини, має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батькові спілкуватись з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування відбувається саме в інтересах дитини.
При цьому, тимчасовий виїзд дитини за кордон не повинен використовуватися як спосіб обмеження прав батька на спілкування з дитиною, яке повинно реалізовуватися задля підтримання родинних відносин та емоційного контакту малолітньої дитини з її батьком (постанова Верховного Суду від 10 квітня 2024 року у справі №381/1881/21).
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що право батька на спілкування з дитиною є його незаперечним правом, а спілкування дитини з батьком відповідає її інтересам. Батько, який проживає окремо від своєї дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батькові спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини і таке спілкування відбувається саме в інтересах дитини. Встановлення стосунків та емоційного контакту малолітньої дитини з її батьком повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити дитину від спілкування з батьком.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції не врахував рівність прав батьків щодо виховання та спілкування із дитиною, а також відсутність доказів, які б доводили негативний вплив на дитину, а також небажання дитини бачитись з батьком та проводити з ним час.
Відповідно до висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 14 лютого 2025 року №447/01-31 враховуючи неможливість обстеження умов проживання дитини та матері, відсутність можливості з'ясувати ставлення ОСОБА_4 до батька, стану здоров'я дитини, орган опіки та піклування вважає недоцільним визначення способів участі ОСОБА_2 у вихованні малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місця та часу їх спілкування.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року у справі № 523/19706/19 зазначено, що «у випадку неможливості надати висновок, який ґрунтується на обстеженні умов, орган опіки і піклування з метою захисту інтересів дитини має використати всі можливі варіанти одержання інформації і оцінки обставин, що склалися, і за можливістю надати висновок з посиланням на бесіди із родичами, знайомими, або з посиланням на інші документи та із вказівкою на те, що обстежити безпосередньо умови проживання неможливо. Однак винесення рішення у справі не може ставитися у залежність від наявності чи відсутності відповідного висновку. Не вчинення таких захисних дій з боку владного органу у вигляді неподання висновку не може слугувати підставою для відмови або для зволікання у захисті з боку суду. Адже здійснення правосуддя, захист прав та інтересів дітей не може ставитися у залежність від можливості здійснення владними органами своїх повноважень».
З огляду на те, що на теперішній час дитина перебуває за кордоном, наразі єдиним можливим способом спілкування з дитиною є засоби дистанційного зв'язку, що забезпечить позивачу можливість вільно спілкуватися з дочкою і сприятиме підтриманню зв'язку дитини з батьком до того часу, як вона повернеться до України.
Неповнолітня ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що бажає підтримує з батьком відносини, спілкується з ним по телефону, перешкоди у спілкуванні їй не створюються.
З урахуванням наведеного, колегія судів вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким визначити наступний порядок участі батька у вихованні дитини та спілкуванні з нею, який відповідатиме інтересам дитини, забезпечуватиме справедливу рівновагу між інтересами дитини та батька, а також рівність прав батьків щодо дитини, зокрема: на час перебування дитини за кордоном: кожна середа та п'ятниця місяця в часовий проміжок з 17:00 год. по 20:00 год. шляхом спілкування з дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в режимі відеозв'язку за допомогою телефонного зв'язку, зокрема, з використанням соціальних мереж (Telegram, Viber, WhatsApp), та/або за допомогою програм Zoom, Skype, з урахуванням розпорядку дня дитини та різниці в часі з країною перебування дитини; - на час перебування дитини на території України: кожна середа та п'ятниця місяця в часовий проміжок з 17:00 год. по 20:00 год. шляхом особистого спілкування з дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за місцем проживання батька або в іншому громадському місці; щорічно в період осінніх та весняних канікул протягом трьох днів - з понеділка по середу включно з урахуванням режиму дня дитини.
При цьому, колегія суддів зазначає, що зміна обставин чи правовідносин, що мають істотне значення при визначенні способу участі одного з батьків у вихованні дитини, в тому числі з врахуванням віку дитини, її прихильності до кожного з батьків, не позбавляє права батька дитини позивача у справі у майбутньому звернутись до суду з позовом про встановлення іншого способу участі його як батька у вихованні дитини.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27 січня 2021 року у справі №752/9697/19.
Щодо оскарження додаткового рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 червня 2025 року колегія суддів зазначає наступне.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі №904/8884/21 зазначено, що за загальним правилом у судовому рішенні повинні бути розглянуті усі заявлені вимоги, а також вирішені всі інші, зокрема й процесуальні питання. Неповнота чи невизначеність висновків суду щодо заявлених у справі вимог, а також невирішення окремих процесуальних питань, зокрема розподілу судових витрат, є правовою підставою для ухвалення додаткового судового рішення. Тобто додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов'язані з порушенням вимог щодо його повноти. Водночас додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. Тобто додаткове рішення є невід'ємною частиною рішення у справі. У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 23 грудня 2021 року у справі №925/81/21, від 09 лютого 2022 року у справі №910/17345/20, від 15 лютого 2023 року у cправі №911/956/17, від 07 березня 2023 року у справі №922/3289/21.
З урахуванням того, що рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 червня 2025 року підлягає скасуванню, то додаткове рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 червня 2025 року також слід скасувати.
Висновки суду апеляційної інстанції
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно з частиною 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 червня 2025 року слід скасувати з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог. У зв'язку із скасуванням рішення суду першої інстанції від 04 червня 2025 року, додаткове рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 червня 2025 року також підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 374, 376, 381, 382, 389, 390 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 червня 2025 року та додаткове рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 червня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_1 не чинити перешкодиОСОБА_2 у спілкуванні та вихованні дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визначити способи участі ОСОБА_2 у спілкуванні та вихованні малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановивши наступний порядок спілкування батька із дочкою:
- на час перебування дитини за кордоном: кожна середа та п'ятниця місяця в часовий проміжок з 17:00 год. по 20:00 год. шляхом спілкування з дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в режимі відеозв'язку за допомогою телефонного зв'язку, зокрема, з використанням соціальних мереж (Telegram, Viber, WhatsApp), та/або за допомогою програм Zoom, Skype, з урахуванням розпорядку дня дитини та різниці в часі з країною перебування дитини;
- на час перебування дитини на території України: кожна середа та п'ятниця місяця в часовий проміжок з 17:00 год. по 20:00 год. шляхом особистого спілкування з дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за місцем проживання батька або в іншому громадському місці; щорічно в період осінніх та весняних канікул протягом трьох днів - з понеділка по середу включно з урахуванням режиму дня дитини.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 10 листопада 2025 року.
Судді: Т.В. Спірідонова
Р.С. Гринчук
А.М. Костенко