Справа № 595/1479/25
Провадження № 2-а/595/118/2025
11.11.2025
Бучацький районний суд Тернопільської області
у складі: головуючого судді Тхорик І.І.
за участі: секретаря судового засідання Єдинак Л.С.
представника позивача, адвоката Тарчинської Л.Я.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бучач справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Тарчинська Л.Я., звернувся в суд з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просить скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення № 3258 від 10 вересня 2025 року, прийняту т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , згідно якої на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП, а провадження у справі закрити. Окрім того, у заявлених вимогах позивач просить поновити строк на оскарження вказаної постанови, оскільки такий пропущений з поважних причин. Зазначає, що оскаржувана постанова винесена 10.09.2025, однак вихідний номер постанови від 25.09.2025 і, як вбачається з цієї ж постанови, йому вона була вручена 25.09.2025. За наведених обставин, просить позовні вимоги задовольнити. Також просить вирішити питання щодо розподілу судових витрат. Вважає оскаржувану постанову незаконною і необґрунтованою, винесеною з порушенням норм чинного законодавства та такою, що підлягає до скасування, так як викладені у ній обставини не відповідають дійсності, оскільки жодного адміністративного правопорушення він не вчиняв. Із змісту оскаржуваної постанови не вбачається наявність доказів вчинення інкримінованого правопорушення, як і відсутні дані про докази у протоколі про адміністративне правопорушення. До протоколу про адміністративне правопорушення не долучено доказів його вини. Водночас, оскаржувана постанова теж не містить посилання на будь-які докази. Саме по собі описання адміністративного правопорушення у оскаржуваній постанові не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення, з огляду на те, що така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. Також, у резолютивній частині постанови не зазначено про його винуватість у вчинені адміністративного правопорушення та нормативний акт, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення. Крім того, накладаючи на нього адміністративне стягнення, посадовою особою вимог закону щодо призначення стягнення у виді штрафу не дотримано, призначено штраф у грошовій сумі без визначення кількості неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що суперечить нормам чинного КУпАП. Також, в оскаржуваній постанові не зазначено до яких саме суб'єктів адміністративного правопорушення він належить. Окрім того, пунктом 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» установлено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов'язані до 05 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов'язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду. Проте, з військово-облікового документа Резерв+, який сформований позивачем 23.07.2025, вбачається, що графи «Постанова ВЛК» та «Дата ВЛК» не заповнені, тобто його. не визнавали обмежено придатним до військової служби і, відповідно, у нього не було обов'язку самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду. Відповідно до абзацу третього пункту 69 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ №560 від 16.05.2024 громадяни України, які перебувають на військовому обліку та з набранням чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, прибули до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для уточнення своїх облікових даних (адреси місця проживання, номерів засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інших персональних даних), можуть бути направлені на медичний огляд шляхом вручення їм повісток за наявності підстав для проходження медичного огляду відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів (зокрема у разі відсутності дійсного рішення військово-лікарської комісії про ступінь придатності військовозобов'язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або під час дії правового режиму воєнного стану та/або наявності інших підстав, передбачених законодавством), а також направлені на такий огляд у разі, коли такі громадяни самостійно виявили бажання пройти медичний огляд. Зауважує, що йому жодних повісток для проходження медичного огляду не вручали. Зважаючи на вищенаведене, у його діях (бездіяльності) відсутній склад будь-якого адміністративного правопорушення. Також зауважує, що під час розгляду справи змінено кваліфікацію адміністративного правопорушення, визначену в протоколі про адміністративне правопорушення. Так, протокол про адміністративне правопорушення складено за вчинення правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 210 КУпАП, а постановою притягнуто позивача до відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, що суперечить закону, оскільки норми КУпАП не містять порядку зміни кваліфікації адміністративного правопорушення під час розгляду протоколу. Отже, протокол про вчинення ним адміністративного правопорушення за ч.3 ст. 210 КУпАП не складався, а тому і притягнення його до відповідальності за цією статтею є неправомірним.
Ухвалою судді від 09 жовтня 2025 року поновлено позивачу пропущений строк звернення до суду на оскарження постанови № 3258 від 10 вересня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП. Прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
15 жовтня 2025 року через систему «Електронний суд» на адресу суду від представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі. Вважає позовні вимоги незаконними та необґрунтованими, виходячи з наступного. Так, громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема, прибувати за викликом до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством. Відповідно до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, громадяни викликаються до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів з метою: взяття на військовий облік; проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки); призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби. Військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження. Уточнення облікових даних включає і уточнення відомостей щодо стану свого здоров'я шляхом проходження ВЛК та отримання за її результатами довідки про стан здоров'я та ступінь придатності до військової служби. Особи, які не проходили медичний огляд, або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, або які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю) направляються на військово-лікарську комісію. Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, прибули до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для уточнення своїх облікових даних (адреси місця проживання, номерів засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інших персональних даних), можуть бути направлені на медичний огляд шляхом вручення їм повісток за наявності підстав для проходження медичного огляду відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів (зокрема у разі відсутності дійсного рішення військово-лікарської комісії про ступінь придатності військовозобов'язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або під час дії правового режиму воєнного стану та/або наявності інших підстав, передбачених законодавством), а також направлені на такий огляд у разі, коли такі громадяни самостійно виявили бажання пройти медичний огляд. У разі проходження резервістами та військовозобов'язаними медичного огляду під час мобілізації та/або воєнного стану строк дії довідки з висновком щодо придатності до військової служби становить один рік. Виходячи з вищевикладеного та обставин справи, позивач допустив порушення військового обліку, яке полягало в не уточненні ним своїх облікових даних, а саме: в не проходженні медичного огляду від початку виникнення у нього такого обов'язку згідно норм чинного законодавства - протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, і по дату винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення.
20 жовтня 2025 року ухвалою суду зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_3 надати суду належним чином засвідчену копію справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за ч. 3 ст. 210 КУпАП.
20 жовтня 2025 року від представника позивача, адвоката Тарчинської Л.Я., через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, в якій вона просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Відповідь мотивує тим, що поданий представником відповідача відзив на позовну заяву не містить належних та допустимих доказів вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП. Постанова № 3258 від 10.09.2025 винесена незаконно, упереджено, з грубим порушенням норм КУпАП, при відсутності події та складу правопорушення, відсутності доказів вчинення правопорушення, що призвело до незаконного притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення. Позивач не погоджується з доводами, викладеними у відзиві ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки вони не підтверджені жодними належними доказами та не спростовують обставин, викладених у позовній заяві. Відповідач, посилаючись загалом на норми законодавства про військовий обов'язок і мобілізацію, не наводить конкретних доказів, що саме ОСОБА_1 не виконав покладений на нього обов'язок або порушив вимоги законодавства України. У відзиві зазначено, що позивач, нібито, порушив вимоги щодо проходження медичного огляду (ВЛК) відповідно до Закону України № 4235-ІХ від 12.02.2025. Однак із військово-облікового документа Резерв+, сформованого 23.07.2025, чітко видно, що графи «Постанова ВЛК» та «Дата ВЛК» не заповнені, тобто, позивача не визнавали обмежено придатним до військової служби, а відтак на нього не поширювався обов'язок повторно проходити ВЛК до 05.06.2025. Пункт 2 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону № 4235-ІХ чітко передбачає, що обов'язок повторного проходження ВЛК стосується громадян, які раніше були визнані обмежено придатними, а не всіх військовозобов'язаних. Відповідно до абзацу третього пункту 69 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ №560 від 16.05.2024 громадяни України, які перебувають на військовому обліку та з набранням чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, прибули до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для уточнення своїх облікових даних (адреси місця проживання, номерів засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інших персональних даних), можуть бути направлені на медичний огляд шляхом вручення їм повісток за наявності підстав для проходження медичного огляду відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів (зокрема у разі відсутності дійсного рішення військово-лікарської комісії про ступінь придатності військовозобов'язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або під час дії правового режиму воєнного стану та/або наявності інших підстав, передбачених законодавством), а також направлені на такий огляд у разі, коли такі громадяни самостійно виявили бажання пройти медичний огляд. Відповідач не надав суду доказів вини позивача: будь-яких повісток або повідомлень про необхідність пройти ВЛК; матеріалів, що підтверджують факт вручення повістки чи ухилення від виконання обов'язків військового обліку. Окрім того, у постанові № 3258 від 10.09.2025 також відсутні посилання на будь-які докази, що підтверджують вину ОСОБА_1 . Відзив ІНФОРМАЦІЯ_2 не містить жодних нових доказів, які б спростовували доводи позову. У ньому викладено лише загальні посилання на законодавство без фактичного підтвердження правомірності постанови. З огляду на викладене, оскільки відповідач не спростував належними та допустимими доказами наведені позивачем факти порушення вимог законодавства при винесенні оскаржуваної постанови, то наведені останнім доводи у відзиві підлягають відхиленню.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не прибув, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Тарчинська Л.Я. в судовому засіданні позов підтримала та просила такий задовольнити з підстав, наведених у ньому та у відповіді на відзив.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 в судове засідання не з'явився, будучи належно повідомленим про час та місце розгляду справи. У відзиві на позовну заяву представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 В. Тимофій просила розглядати справу без участі представника ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Заслухавши представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст. 6 КАС України суд, при вирішенні справи керується, принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Судом встановлено, що 10 вересня 2025 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , винесено постанову № 3258 про адміністративне правопорушення, якою на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн за наступних обставин. 09 вересня 2025 року о 12 год. 00 хв. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , житель с. Золотий Потік Чортківського району, прибув до ІНФОРМАЦІЯ_6 . Під час звірки персональних даних було встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_6 . Також, під час звірки даних було встановлено, що ОСОБА_1 не пройшов військово-лікарську комісію, який був визнаний обмежено придатним до військової служби до набрання чинності цим законом до 05 червня 2025 року по теперішній час, з метою визнання придатності до військової служби. ОСОБА_1 своїми діями (бездіяльністю) порушив вимоги підпункту 2 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (додаток 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженого постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022, а саме не здійснив повторне проходження військово-лікарської комісії до 05 червня 2025 року по теперішній час згідно Закону України № 4235-ІХ від 12.02.2025. Таким чином, ОСОБА_5 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, яке вчинене в особливий період.
Указом Президента України № 65/2022 від 24.02.2024, затвердженого Законом України № 2105-IX від 03.03.2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань на території України оголошено та проводиться загальна мобілізація, яка неодноразово продовжувалась, зокрема указами № 272/2024 від 06.05.2024, № 470/2024 від 23.07.2024, востаннє на 90 діб Указом Президента України № 793/2025 від 20.10.2025 затвердженого Законом України № 4643-IX від 21.10.2025.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Отже, з 24.02.2022 по сьогодні в Україні безперервно діє особливий період.
Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України. Виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень. Правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закони України «Про оборону України», «Про Збройні Сили України», «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію».
Громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема, виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Перелік осіб, які підлягають взяттю на військовий облік, наведений у ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затверджені постановою Кабінету Міністрів України віл 30 грудня 2022 року № 1487.
Частиною 3 статті 210 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку вчинене в особливий період та тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Зазначена норма КУпАП є бланкетною. Тому, для того щоб настала відповідальність за нею, необхідно встановити які конкретно діяння вчинила особа та які конкретні положення закону про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вони порушують, а також чи винувата особа у їх вчиненні.
Лише підтвердження усіх зазначених вище обставин може мати наслідком притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. (ст. 235 КУпАП).
У п. 12 «Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», затвердженого постановою КМУ №154 від 23.02.2022 (далі - Положення), зазначені повноваження керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки, серед яких, зокрема, розгляд справ про адміністративні правопорушення, визначені статтею 235 КУпАП, і накладення адміністративних стягнень.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства. Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя. Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки має печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням (п. 7 Положення).
Згідно з п. 1 Положення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
У п. 9 Положення визначені завдання покладені на територіальні центр комплектування та соціальної підтримки.
Отже законодавець не розділяє територіальні центри комплектування та соціальної підтримки під час здійснення ними повноважень визначених у п. 9 Положення тих які мають статус юридичної особи і на тих, які цього статусу не мають, право керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення передбачені ст. 235 КУпАП, прямо передбачено п. 12 Положення.
А тому, притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП входить до повноважень начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , а відповідно і особи, яка тимчасово виконує його обов'язки.
Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Відповідно до ст. 22 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни України зобов'язані зокрема, проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Згідно з ч.10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані:
- уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;
- прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів;
- проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;
- проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі.
Згідно з п. 2, 4 пункту 1 Правил військового обліку призовників і військовозобов'язаних та резервістів, Додаток 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні:
- прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів;
- проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров'я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я СБУ, а у розвідувальних органах - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії розвідувальних органів.
Згідно із ч. 5 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливості проходження медичного обстеження військовозобов'язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров'я України.
Питання військово-лікарської експертизи вирішуються спеціальним законодавством, а саме - Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 (далі - Положення).
Військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ; встановлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.
Військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів.
Медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови).
Відповідно до п.6.2 розділу VI Положення на військовослужбовців, які направляються на медичний огляд ВЛК, подаються: направлення із зазначенням військового звання, прізвища, ім'я та по батькові, дати народження, місяця та року призову (прийняття) на військову службу, ТЦК та СП, яким призваний у Збройні Сили України (колишнього СРСР), попереднього діагнозу та мети огляду (направлення на огляд може бути підписане начальником штабу (від начальника штабу полку та вище) або начальником кадрового органу (від начальника управління роботи з особовим складом об'єднання та вище) із посиланням на рішення відповідного командира (начальника).
Направлення на медичний огляд ВЛК, видане військовослужбовцю, обов'язкове до виконання.
Обов'язок проходити медичний огляд підтверджений абз. 4 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» де вказано, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.
Відтак з приведених положень законодавства слідує, що відмова від проходження ВЛК суперечить чинному законодавству, адже Наказом Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008 чітко регламентований прямий обов'язок проходити ВЛК з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я та неможливість відмовитися від проходження ВЛК.
Відтак, проходження ВЛК є не правом, а обов'язком військовозобов'язаного, за порушення якого може наставати відповідальність.
Тим же Положенням передбачено, що у разі мобілізаційних заходів постанова ВЛК дійсна протягом 12 місяців, тобто військовозобов'язаний може бути викликаний для проходження ВЛК через 12 місяців.
Постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16 травня 2024 року затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі Порядок № 560).
Згідно з пунктом 69 Порядку № 560 особи, які не проходили медичний огляд або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, направляються на військово-лікарську комісію.
У разі проходження резервістами та військовозобов'язаними медичного огляду під час мобілізації та/або воєнного стану строк дії довідки з висновком щодо придатності до військової служби становить один рік.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.03.2024 № 3621-IX (яким були внесені зміни до Закону №2232-ХІІ, набрав чинності з 18.05.2024) було скасовано статус «обмежено придатний».
Частиною 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» № 3621-ІХ від 21.03.2024 визначено, що громадяни України, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, протягом дев'яти місяців з дня набрання чинності цим Законом підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби.
Згідно з ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Разом з тим, із копії військово-облікових документів Резерв+, які долучено позивачем до матеріалів адміністративної справи, зокрема, сформованого 23.07.2025, вбачається, що графи «Постанова ВЛК» та «Дата ВЛК» не заповнені; сформованого 18.09.2025 - у графі «Постанова ВЛК» зазначено «придатний», дата ВЛК - 10.09.2025.
З матеріалів адміністративної справи не встановлено та відповідачем не доведено, що ОСОБА_1 було визнано обмежено придатним до військової служби, а відтак, на нього поширювався обов'язок повторно проходити ВЛК до 05.06.2025, як це зазначено в оскаржуваній постанові.
Суд встановив, що постанова в справі про адміністративне правопорушення прийнята на підставі протоколу № 430 про адміністративне правопорушення, який складений 09.09.2025.
Відповідно до статті 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Разом з тим, суд звертає увагу, що у долученому представником позивача до матеріалів адміністративної справи протоколі № 430 про адміністративне правопорушення від 09.09.2025 зазначено, що своїми діями громадянин ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.210 КУпАП, в той час, як постанова № 3258 від 10.09.2025 містить кваліфікацію дій позивача за ч.3 ст.210 КУпАП, що є суперечливим.
Згідно зі ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Стаття 72 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно ч. 3 ст. 286 КУпАП за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідач, не подавши до суду належних доказів, які підтверджують винуватість ОСОБА_1 у порушенні правил військового обліку, вчинене в особливий період, не довів правомірності свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
З огляду на викладене, суд приходить до переконання, що при винесенні оскаржуваної постанови вина особи у вчиненні правопорушення належним чином не доведена, твердження позивача не спростовані, а тому постанову по справі про адміністративне правопорушення № 3258 від 10 вересня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП слід скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 244 КАС України при ухваленні рішення суд має також вирішити питання розподілу судових витрат між сторонами.
Керуючись ст.ст.9, 241-246, 286 КАС України, суд,-
Позовні вимогиОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,- задовольнити.
Постанову № 3258 про адміністративне правопорушення від 10 вересня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в розмірі 17000 грн, винесену т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 - скасувати, а провадження у справі закрити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн 48 коп. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .
Суддя: І. І. Тхорик