Справа № 466/10288/25
Провадження № 1-кп/466/922/25
07 листопада 2025 року м. Львів
Шевченківський районний суд м. Львова
в складі: головуючий суддя ОСОБА_1
секретар с/з ОСОБА_2
з участю: прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Львові в режимі відеоконференції клопотання прокурора Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, громадянина України, із вищою освітою, одруженого, водія-електрика радіотехнічного комплексу відділення радіотехнічного контролю військової частини НОМЕР_1 , солдата, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025140120000401 від 25.02.2025 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, -
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 07 грудня 2022 року № 6-РС, солдата ОСОБА_4 , оператора - радіотелефоніста відділення радіоконтролю призначено на посаду водія-електрика радіотехнічного комплексу відділення радіотехнічного контролю військової частини НОМЕР_1 , який з 07.12.2022 посаду прийняв та приступив до виконання службових обов'язків.
Наказом від 22.12.2024 № 989-РС командира військової частини НОМЕР_1 , солдата ОСОБА_4 , водія-електрика радіотехнічного комплексу відділення радіотехнічного контролю військової частини НОМЕР_1 , призначено командувачем Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) солдатом резерву 56 запасної роти військової частини НОМЕР_2 військової частини НОМЕР_3 , із новим місцем служби, а саме: АДРЕСА_3 .
Наказом № 375 від 28.12.2024, відповідно до п.15 наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 «Про затвердження Порядку виплати грошових коштів забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» солдату ОСОБА_4 , водію-електрику радіотехнічного комплексу відділення радіотехнічного контролю військової частини НОМЕР_1 , з 28.12.2024 за відсутність без поважних причин, призупинено виплату грошового забезпечення та знято з усіх видів забезпечення.
Будучи військовослужбовцем по мобілізації військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_4 , відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний неухильно додержуватись Конституції та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Згідно ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався нормативно-правовими актами та триває до теперішнього часу.
Згідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. 2 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (далі за текстом - Статут) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.
Статті 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, а також необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов'язків, зобов'язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місця служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
У порушення вказаних вимог нормативно-правових актів, солдат ОСОБА_4 , самовільно залишив військову частину тривалістю понад три доби, в умовах воєнного стану, при наступних обставинах.
Так, військовослужбовець, солдат ОСОБА_4 , водій-електрик радіотехнічного комплексу відділення радіотехнічного контролю військової частини НОМЕР_1 , будучи призначеним на посаду солдата резерву 56 запасної роти військової частини НОМЕР_2 військової частини НОМЕР_3 , 27.12.2024 вважається таким, що справи та посаду здав і вибув до нового місця служби м. Суми, Сумської області, проте діючи умисно, бажаючи тимчасово ухилитися від проходження військової служби та проводити час на власний розсуд, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, в умовах воєнного стану, не з'явився вчасно в розташування військової частини НОМЕР_1 для відправлення особового складу до нового розташування місця служби, у АДРЕСА_3 , без поважних причин тривалістю понад три доби, проводячи час на власний розсуд до моменту запрошення останнього працівниками поліції до відділу поліції № 1 Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП у Львівській області, що за адресою: м. Львів, вул. Ак. Кучера, 5.
З 28.12.2024 по 31.10.2025 солдат ОСОБА_4 , проводив час на власний розсуд, обов'язки військової служби не виконував, свою належність до Збройних Сил України, а також той факт, що він незаконно перебуває за межами місця служби приховував.
Під час незаконного перебування за межами військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_4 до органів місцевої влади та військового управління з питань подальшого проходження військової служби не звертався, хоча об'єктивно мав можливість це вчинити.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у самовільному залишенні військової частини військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 подав клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України та просив закрити кримінальне провадження стосовно нього згідно п.1 ч.2 ст. 284 КПК України та звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Разом із цим, просив долучити до матеріалів кримінального провадження письмову згоду командира військової частини НОМЕР_4 , щодо подальшого проходження служби солдатом ОСОБА_4 у військовій частині НОМЕР_4 .
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 в режимі відеоконференції та його захисник ОСОБА_5 просили задовольнити клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.407 КК України, на підставі ч.5 ст. 401 КК України, а провадження у справі закрити, оскільки ОСОБА_4 бажає повернутися до військової служби військової частини НОМЕР_4 . Наслідки закриття із зазначених підстав обвинуваченому роз'яснені та зрозумілі.
Заслухавши думку прокурора, захисника, обвинуваченого, дослідивши клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та надані матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з вимогами пункту 1 частини 2 статті 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
У відповідності до ч.1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 288 КПК України розгляд клопотання прокурора здійснюється у присутності сторін кримінального провадження та потерпілого в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, із особливостями, встановленими цією статтею. Суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Законом України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення кримінальної відповідальності за злочини проти встановленого порядку несення або проходження військової служби під час дії воєнного стану» внесено зміни до окремих нормативно-правових актів, якими передбачено порядок звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Згідно ч.5 ст.401 КК України передбачено, що особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 у разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим».
Отже, законодавець визначив, що звільнення від кримінальної відповідальності військовослужбовців за ч.5 ст.401 можливе за наступних підстав:
1) особа вчинила злочин, передбачений ст.ст.407, 408 КК України під час воєнного стану вперше;
2) особа підозрюється/обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених лише ч.5 ст.407 та ч.4 ст.408 КК України, тобто вчинених під час дії воєнного стану;
3) особа добровільно звернулась до слідчого, прокурора або суду про намір повернутись до своєї військової частини або іншої;
4) наявність письмової згоди командира відповідної військової частини на продовження проходження військової служби.
31.10.2025 командиром військової частини НОМЕР_4 надано письмову згоду на повернення для проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_4 військовослужбовцем військової служби за мобілізацією солдатом ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ст. 65 Конституції України Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Обвинуваченим ОСОБА_4 надано згоду на звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України та заявлено про намір щодо продовження проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_4 .
Також судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 розуміє підстави та наслідки закриття провадження відповідно до ч.5 ст. 401 КК України, звільнення його від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, безумовної можливості судового розгляду провадження з його вирішенням по суті.
Як встановлено з матеріалів кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за статтями 407, 408 КК України не притягався.
Враховуючи те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України; під час дії воєнного стану вперше вчинив кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 КК України; командиром військової частини НОМЕР_4 надано згоду на продовження проходження обвинуваченим військової служби; обвинувачений просив звільнити його від кримінальної відповідальності, надавши згоду на закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, суд приходить до висновку, що слід задовольнити клопотання прокурора та звільнити обвинуваченого ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності, закривши кримінальне провадження.
За положеннями ч.2 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» військовослужбовці, стосовно яких судом постановлено ухвалу про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі, передбаченій частиною 5 статті 401 Кримінального кодексу України, зобов'язані невідкладно, але не пізніше трьох діб після набрання такою ухвалою законної сили, прибути до вказаних в ухвалі військових частин (місць проходження військової служби) для продовження проходження військової служби. З дня прибуття до військових частини (місць проходження військової служби), але не пізніше набрання такою ухвалою законної сили, для таких військовослужбовців військова служба та дія контракту продовжуються, поновлюються виплата грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення, пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством України.
Відповідно до абз. 3 ч.3 ст. 288 КПК України у разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Отже з врахуванням викладеного, слід зобов'язати командира військової частини НОМЕР_4 після набрання ухвалою законної сили невідкладно поновити ОСОБА_4 на військовій службі, а ОСОБА_4 після набрання ухвалою законної сили не пізніше 72 годин зобов'язати прибути до військової частини НОМЕР_4 для продовження проходження військової служби.
Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст. ст. 401 КК України, ст. ст. 284, 285, 286, 287, 288, 314, 369-372 КПК України, суд,
клопотання прокурора Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, а кримінальне провадження закрити.
Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_4 після набрання ухвалою законної сили невідкладно поновити ОСОБА_4 на військовій службі, а ОСОБА_4 після набрання ухвалою законної сили не пізніше 72 годин зобов'язати прибути до військової частини НОМЕР_4 для продовження проходження військової служби.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено та проголошено 11.11.2025 о 13:45 год.
Суддя ОСОБА_1