Справа № 541/2825/25
Номер провадження 2/541/1411/2025
іменем України
07 листопада 2025 року м. Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавська області в складі:
головуючого судді - Городівського О.А.,
за участю секретаря судового засідання - Непокупної Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
17 липня 2025 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 20 липня 2021 року №4737617 в розмірі 22 250 грн 00 коп. В обґрунтування позову вказував, що 20 липня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №4737617, відповідно до якого ОСОБА_1 отримала кредит в сумі 5000 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів, що передбачені кредитним договором, на строк 30 днів. Вищевказаний кредитний договір було укладено в електронній формі. Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, а кредитні кошти були надані шляхом безготівкового переказу на його картковий рахунок. ТОВ «Мілоан» зобов'язання за кредитним договором виконало у повному обсязі та надало відповідачу кредит у розмірі, передбаченому умовами договору. Відповідач зобов'язання щодо повернення коштів не виконала, у зв'язку із чим у неї утворилася заборгованість в розмірі 22 250 грн 00 коп., з яких: 5000 грн 00 коп. - заборгованість за сумою кредиту; 16 250 грн 00 коп. - заборгованість за сумою відсотків; 1000 грн 00 коп. - заборгованість за комісією. 27 жовтня 2021 року між ТОВ «Мілоан» і ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено Договір відступлення прав вимоги №78-МЛ, за умовами якого позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «Мілоан», в тому числі і до відповідача за кредитним договором №4737617 від 20 липня 2021 року. З метою врегулювання спору в досудовому порядку позивач в письмовій формі звертався до відповідача з вимогою про погашення заборгованості, однак заборгованість залишилася не погашеною, тому він просив стягнути її з відповідача у судовому порядку.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, 06.11.2025 від представника позивача на адресу суду надійшло клопотання в якому він просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, проводити розгляд справи за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про місце та час розгляду справи належно повідомлена за адресою місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України та шляхом публікації оголошення на веб-сторінці Миргородського міськрайонного суду, офіційного веб-порталу судової влади. Причину своєї неявки суду не повідомила, як і не надіслала заяв чи клопотань про розгляд справи у її відсутність або перенесення розгляду. Відзив на позовну заяву не направила.
Згідно з ч. 2 ст. 191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Неявка учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті, так як сторони повідомлені вчасно та належним чином.
Відповідно до положень ст.ст. 280, 281 ЦПК України, судом ухвалено провести заочний розгляд справи у відсутності відповідачки на підставі наявних у справі доказів та постановлено ухвалу суду від 07.11.2025 про проведення заочного розгляду справи.
Дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.
Згідно зі ст. 509 Цивільного Кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, що ґрунтується на засадах добровільності, розумності та справедливості. При цьому, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться - ст. 526 ЦК України, в строки, що вказані у зобов'язанні - ст. 530 ЦК України. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту, ст. 527 ЦК України.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за договором про надання споживчого кредиту банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статті 610, 611 ЦК України зазначають, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, і за порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до змісту ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом, розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Судом встановлено, що 20 липня 2021 року між ТОВ «Мілоан» і ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №4737617, відповідно до пункту 1.1. якого кредитодавець зобов'язується на умовах строковості, зворотності, платності надати позичальнику грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту, проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Пунктами 1.2.-1.3. вищевказаного кредитного договору передбачено, що сума кредиту становить 5000 грн. Кредит надається строком на 30 днів.
Цей Договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов'язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту, який визначається згідно Правил та відповідно до способу надання кредиту, визначеному у п. 2.1. цього Договору (п. 7.1. Договору).
Відповідно до довідки про ідентифікацію ТОВ «Мілоан», клієнт ОСОБА_1 , з якою укладено договір від 20 липня 2021 року №4737617, ідентифікований товариством. Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): одноразовий ідентифікатор «S24324»; час відправки ідентифікатора позичальнику: 20 липня 2021 року о 14:30; номер телефону/електронна пошта, на яку було відправлено ідентифікатор: +380993162431.
Відповідно до копії платіжного доручення від 20 липня 2021 року №51700117 ТОВ «Мілоан» 20.07.2021 перерахувало на ім'я отримувача ОСОБА_1 кредитні кошти згідно договору №4737617 в сумі 5000 грн.
Таким чином, ТОВ «Мілоан» свої зобов'язання перед відповідачем виконало в повному обсязі, а остання отримала грошові кошти у порядку та на умовах, що визначені укладеним між ними кредитним договором, згідно якого сторонами було погоджено всі його істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, умови кредитування.
Пунктом 3.2.6. вищезазначеного кредитного договору передбачено, що кредитодавець має право відступати, передавати та будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим Договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього Договору без згоди Позичальника.
Згідно з договором відступлення прав вимоги від 27 жовтня 2021 року №78-МЛ ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників, укладеними між ТОВ «Мілоан» і боржниками.
Відповідно до копії витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги від 27 жовтня 2021 року №78-МЛ ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача по кредитному договору від 20 липня 2021 року №4737617, загальна сума заборгованості по якому становить 22 250 грн 00 коп.
Згідно зі ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Пред'являючи позов до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором від 20 липня 2021 року №4737617, новий кредитор посилався на те, що позичальник після заміни кредитора у зобов'язанні борг не погасила, має невиконані зобов'язання з погашення тіла кредиту, зі сплати процентів, а також залишок по штрафах.
Суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором від 20 липня 2021 року №4737617 в розмірі 22 250 грн 00 коп., з яких: 5000 грн 00 коп. - заборгованість за сумою кредиту; 16 250 грн 00 коп. - заборгованість за сумою відсотків; 1000 грн 00 коп. - заборгованість за комісією, оскільки матеріалами справи встановлено неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань відповідно до умов укладеного кредитного договору.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені та документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2422 грн 40 коп.
Крім того, представник позивача просив стягнути з відповідача понесені судові витрати на правову допомогу в сумі 8000 грн.
На підтвердження понесених витрат на надання правової (правничої) допомоги позивачем подано договір про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01 липня 2025 року, акт наданих послуг №1246 від 06 липня 2025 року та детальний опис наданих послуг від 06 липня 2025 року.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Разом з тим, суд під час вирішення питання про розподіл судових витрат може не тільки за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката, а і за власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою-п'ятою та дев'ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Разом з тим, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).
Відтак, оцінивши у сукупності усі докази, суд дійшов висновку відшкодувати позивачу 4000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, виходячи з пропорційності предмету спору та необґрунтованості заявлених вимог.
Керуючись ст.ст. 5, 10, 12, 13, 81, 141, 263, 264, 265, 268, 273, 280, 354 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, адреса: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, м. Львів, НОМЕР_2 в АТ «Креді Агріколь Банк», МФО 300614, заборгованість за кредитним договором від 20 липня 2021 року №4737617 в розмірі 22 250 (двадцять дві тисячі двісті п'ятдесят) гривень 00 копійок, судові витрати в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Суддя О. А. Городівський