Справа №403/597/25 провадження № 3/403/276/25
10 листопада 2025 року с-ще Устинівка
Суддя Устинівського районного суду Кіровоградської області Атаманова С.Ю., розглянувши справу про адміністративні правопорушення відповідно до протоколів про адміністративне правопорушення з доданими матеріалами, які надійшли від відділення поліції №1 (м.Долинська) Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , згідно відомостей, зазначених в протоколі, ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , громадянство: України (паспорт № НОМЕР_1 ),
за ст.122-2, ч.5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), В С Т А Н О В И В:
18 вересня 2025 року о 20 год. 41 хв. в с-щі Устинівка по вул.Об'їздна №11А гр-н ОСОБА_1 здійснював рух на транспортному засобі «ВАЗ 2101», державний номерний знак НОМЕР_2 , при цьому не мав права керування таким транспортним засобом, правопорушення вчинено повторно протягом року (притягувався до відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП), чим порушив вимоги п.2.1а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.5 ст.126 КУпАП.
Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №457972, складеного 18 вересня 2025 року поліцейським відділення поліції №1 (м.Долинська) Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській обл. (скорочення, як вони викладені в протоколі) сержантом поліції Макаренко О.Д., 18 вересня 2025 року о 20 год. 41 хв. здійснював рух на транспортному марки «ВАЗ 2101», державний номерний знак НОМЕР_2 , та не виконав вимогу про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський здійснив шляхом увімкнення проблискового маяка та увімкнення звукового сигналу, чим порушив п.2.4 Правил дорожнього руху,за що передбачена відповідальність ч.1 ст.122-2 КУпАП.
Постановою судді Устинівського районного суду Кіровоградської області від 30 вересня 2025 зазначені вище провадження у справах стосовно гр-на ОСОБА_1 були об'єднані в одне провадження №403/597/25.
В судове засідання по розгляду справи 10 листопада 2025 року гр-н ОСОБА_1 , як особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не з'явився. Про дату, час та місце розгляду складених стосовно нього протоколів про адміністративні правопорушення, передбачені ст.122-2, ч.5 ст.126 КУпАП, повідомлявся в передбаченому законом порядку.
Будь-яких заяв та клопотань в порядку ст.268 КУпАП гр-н ОСОБА_1 суду не подав.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (п.41 рішення «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, заява №3236/03) сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
За вказаних обставин, з урахуванням того, що гр-н ОСОБА_1 , будучи обізнаним про здійснення розгляду Устинівським районним судом Кіровоградської області стосовно нього справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.122-2, ч.5 ст.126 КУпАП, не вжив жодних заходів для прибуття до суду та (або) подання письмових заяв (клопотань) з приводу складених стосовно нього протоколів, суд відповідно до положень ст.268 КУпАП, яка не містить імперативної вимоги щодо здійснення розгляду справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.122-2, ч.5 ст.126 КУпАП, за обов'язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, приходить до висновку про можливість розгляду справи про адміністративні правопорушення за відсутності гр-на ОСОБА_1 , що відповідатиме виконанню завдань, визначених ст.1 КУпАП.
Вирішуючи питання про наявність в діях гр-на ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, суд приходить до наступного висновку.
При з'ясуванні цих обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно яких доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
За змістом ст.ст.254, 256 КУпАП про вчинене адміністративне правопорушення уповноваженою на те посадовою особою складається протокол, в якому зазначаються: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Таким чином, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів, обов'язок щодо збирання яких покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Згідно п.1.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - Правила дорожнього руху, Правила) учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п.1.9 Правил дорожнього руху).
Відповідно до п.п.«а» п.2.1 Правил водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
За змістом диспозиції ч.5 ст.126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою-четвертою цієї статті.
Ч.2 ст.126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або за передачу керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Оцінюючи відповідно до вимог ст.252 КУпАП зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що наявність в діях гр-на ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, за фактом повторного протягом року керування ним транспортним засобом «ВАЗ 2101» 18 вересня 2025 року, не маючи права керувати таким транспортним засобом, повністю підтверджується:
1) протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №457962 від 18 вересня 2025 року;
2) довідкою, за змістом якої, згідно аналітичної системи ІПНП «Інформаційний портал», гр-н ОСОБА_1 станом на 18 вересня 2025 посвідчення водія не отримував;
3) постановою Долинського районного суду Кіровоградської області від 12 лютого 2025 року у справі №388/96/25, за змістом якої гр-на ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400,00 грн.. Зазначена постанова набрала законної сили 21 лютого 2025 року;
4) відеозаписом з технічного запису відеозапису №11130130588 за 18 вересня 2025 року, що міститься на цифровому носії інформації DVD-R диску, з якого вбачається: керування гр-ном ОСОБА_1 транспортним засобом «ВАЗ 2101», його зупинка працівниками поліції з повідомленням її причин та відсутність у гр-на ОСОБА_1 посвідчення водія.
Відповідно до положень ст.23 КУпАП України адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення.
Стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність (ст.33 КУпАП).
З урахуванням характеру вчиненого гр-ном ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, яке стосуються повторного порушення ним правил дорожнього руху, що могло створити безпосередню небезпеку для інших учасників дорожнього руху, а також особу правопорушника, який належних висновків для себе щодо неухильного виконання вимог Правил дорожнього руху не зробив, суд приходить до висновку про відсутність обставин, які пом'якшують відповідальність гр-на ОСОБА_1 за вчинене ним адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП.
Обставин непереборної сили або крайньої необхідності в діях гр-на ОСОБА_1 суд не вбачає.
Обтяжуючих відповідальність гр-на ОСОБА_1 обставин, передбачених ст.35 КУпАП, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, суддею не встановлено, в тому числі і з огляду на врахування повторності вчинення ним керування транспортним засобом без відповідних документів на право керування, як кваліфікуючої ознаки за ч.5 ст.126 КУпАП.
З огляду на викладене, виходячи із засад справедливості та рівності всіх перед законом, враховуючи попереджувальну мету адміністративного стягнення, суд вважає за можливе призначити гр-ну ОСОБА_1 стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом на строк 5 років незалежно від того, чи мав він на момент вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, посвідчення на право керування транспортними засобами.
При цьому судом враховується, що внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення водія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров'я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров'ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.
Зазначений висновок суду узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04 вересня 2023 року по справі №702/301/20.
Отже, за наявних обставин справи в їх сукупності, накладення на гр-на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом в межах санкції ч.5 ст.126 КУпАП та буде достатнім для виконання завдань провадження у справі про адміністративне правопорушення та здійснення на гр-на ОСОБА_1 виховного впливу.
Застосування передбаченого санкцією ч.5 ст.126 КУпАП оплатного вилучення транспортного засобу судом не здійснюється з огляду на зазначену в протоколі інформацію про належність транспортного засобу ВАЗ 2101, державний номерний знак НОМЕР_2 , не гр-ну ОСОБА_1 , а іншій особі.
Вирішуючи питання про наявність в діях гр-на ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-2 КУпАП, суд приходить до наступного висновку.
За змістом ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до п.2.4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.
За змістом диспозиції ч.1 ст.122-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.
За змістом диспозиції ч.2 ст.122-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за невиконання вимог уповноваженої посадової особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, про зупинку транспортного засобу.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.30 Закону України «Про Національну поліцію» (далі - Закон) поліція для виконання покладених на неї завдань вживає заходів реагування на правопорушення, визначені Кодексом України про адміністративні правопорушення та Кримінальним процесуальним кодексом України, на підставі та в порядку, визначених законом. Обраний поліцейський захід є законним, якщо він визначений законом. Поліцейському заборонено застосовувати будь-які інші заходи, ніж визначені законами України.
Поліцейський захід - це дія або комплекс дій превентивного або примусового характеру, що обмежує певні права і свободи людини та застосовується поліцейськими відповідно до закону для забезпечення виконання покладених на поліцію повноважень (ч.1 ст.29 Закону)
Згідно з п.4 ч.1 ст.31 Закону поліція може застосовувати такий превентивний захід як зупинення транспортного засобу.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.35 Закону поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Як вбачається з п.8.9 «б» Правил дорожнього руху, вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу.
Натомість, як вбачається з доданого запису з технічного засобу відеозапису №11130130588, що міститься на цифровому носії інформації DVD-R диску, працівниками поліції під час подання вимоги про зупинку гр-нку ОСОБА_1 був ввімкнений виключно проблисковий маячок синього кольору.
Разом з тим, обставина ввімкнення працівниками поліції маячка синього і червоного кольору, або лише червоного кольору, а також застосування ними спеціального звукового сигналу під час подачі вимоги про зупинку гр-ну ОСОБА_1 , вказаним вище відеозаписом не підтверджується.
Крім того, згідно п.3.2. Правил дорожнього руху, у разі наближення транспортного засобу з увімкненим синім проблисковим маячком та (або) спеціальним звуковим сигналом водії інших транспортних засобів, які можуть створювати йому перешкоду для руху, зобов'язані дати йому дорогу і забезпечити безперешкодний проїзд зазначеного транспортного засобу (і супроводжуваних ним транспортних засобів).
Таким чином, за змістом п.3.2 Правил дорожнього руху, у разі наближення транспортного засобу виключно з увімкненим синім проблисковим маячком, у водіїв транспортних засобів не виникає обов'язку зупинки транспортного засобу.
Отже, 18 вересня 2025 року о 20 год. 41 хв. працівниками поліції під час подання вимоги про зупинку транспортного засобу під керування гр-на ОСОБА_1 був обраний поліцейський захід, не передбачений законом, а саме: виключно ввімкнення проблискового маячка синього кольору.
Крім того, працівником поліції час складання протоколу про адміністративне правопорушення не було зазначено, яку саме частину ст.122-2 КУпАП, що містить дві самостійні диспозиції, порушив гр-н ОСОБА_1 ..
У протоколі наявне посилання виключно на ст.122-2 КУпАП без уточнення її відповідної частини, що унеможливлює однозначне визначення суті інкримінованого правопорушення та об'єктивної сторони його складу.
При цьому, суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати або доповнювати кваліфікацію дій особи, якщо це може доповнити об'єктивну сторону складу правопорушення, передбаченого ст.122-2 КУпАП.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про ненадання працівниками поліції достатніх доказів на підтвердження обставин, які входять до предмета доказування під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст.122-2 КУпАП.
Відповідно до ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суддя керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст.129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст.62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (п.65 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Коробов проти України» №39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (п.161 рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства», заява №25).
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за наявності таких обставин, як відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, провадження у справах про адміністративні правопорушення, передбачене ст.122-2 КУпАП стосовно гр-на ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутності в його діях події і складу зазначеного вище адміністративного правопорушення.
У відповідності до ст.40-1 КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
У відповідності до ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення встановлюється ставка судового збору 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає суму 605 грн. 60 коп..
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.7, 13, 33, 38, 40-1, 122-2, ч.5 ст.126, ст.ст.245, 247, 251, 252, 280, 283, 284, 285, 287, 289, 294 КУпАП,
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122-2 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-2 КУпАП.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає суму 40800 грн. 00 коп. (сорок тисяч вісімсот гривень 00 копійок) з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п'ять років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Реквізити для сплати штрафу:
отримувач коштів: ГУК у Кіров.обл./Кіров.обл./21081300;
код отримувача (ЄДРПОУ): 37918230;
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
код банку (МФО): 899998;
рахунок отримувача: UA658999980313000149000011001 (Адміністративні штрафи у
сфері забезпечення безпеки дорожнього руху);
код класифікації доходів бюджету: 21081300
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп. (шістсот п'яти гривень і шістдесят копійок), реквізити для сплати:
стягувач: Державна судова адміністрація України;
отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106;
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
код банку отримувача (МФО): 899998;
рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001;
код класифікації доходів бюджету: 22030106
Роз'яснити гр-ну ОСОБА_1 , що відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст.308 КУпАП у разі несплати штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений ч.5 ст.126 КУпАП (81600 грн. 00 коп.)
Постанова підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, встановленого ч.1 ст.307 КУпАП.
Постанова підлягає виконанню протягом трьох місяців з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Устинівський районний суд Кіровоградської області.
Відповідно до ч.1 ст.285 КУпАП копію постанови протягом трьох днів вручити або надіслати особі, щодо якої її винесено.
Суддя С.Ю.Атаманова