справа № 756/15657/20 головуючий у суді І інстанції Шевчук А.В.
провадження № 22-ц/824/15111/2025 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.
Іменем України
05 листопада 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд
у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді Фінагеєва В.О.,
суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,
за участю секретаря Надточий К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду клопотання ОСОБА_1 , подане представником Каплею Аліною Степанівною про призначення економічної експертизи у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
У грудні 2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , звернулися до суду з позовом до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 26 грудня 2019 року о 9 год. 35 хв. за участі належного ОСОБА_1 автомобіля «Volkswagen Multivan» д/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Nissan Rogue» без номерного знаку під керуванням ОСОБА_6 , із врахуванням зміненого складу учасників та вимог до них ОСОБА_1 просила стягнути на свою користь з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_5 різницю між фактичним розміром шкоди і регламентною виплатою - 747 821,82 грн., моральну шкоду - 50 000,00 грн., витрати на проведення звіту у розмірі 3 500,00 грн. ОСОБА_2 на свою користь просив стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_5 моральну шкоду у розмірі 50 000,00 грн., витрати на проведення дослідження у розмірі 7 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26 грудня 2019 року близько 9 год. 35 хв. на автодорозі Київ-Знамянка 58 кв. 600 м. водій ОСОБА_6 керуючи автомобілем «Nissan Rogue» без номерного знаку був неуважним за кермом, не стежив за дорожньою обстановкою, не дотримався безпечного інтервалу при зустрічному роз'їзді, що спричинило зіткнення з автомобілем«Volkswagen Multivan» д/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 , у зв'язку з чим автомобілі отримали механічні пошкодження. Постановою Обухівського районного суду Київської області від 17 березня 2020 року, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного суду від 16 червня 2020 року ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.
Відповідно до Звіту про оцінку вартості матеріального збитку №81/81.01.20 від 20 січня 2020 року ринкова вартість автомобіля марки «Volkswagen Multivan» реєстраційний номер НОМЕР_2 складає 1 023 452,34 грн., вартість відновлювального ремонту складає 877 821,82 грн., втрата товарної вартості складає 59 349, 25 грн., а вартість матеріального збитку 937 171,07 грн. Оскільки цивільно - правова відповідальність відповідача, як водія автомобіля «Nissan Rogue», без номерного знаку не була застрахована, МТСБУ на виконання вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за рахунок коштів фонду захисту потерпілих виплатило 130 000,00 грн. на відшкодування оціненої майнової шкоди в межах регламентної виплати. Таким чином, на думку ОСОБА_1 до стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_5 на її користь підлягає стягненню 807 171, 07 грн., що є різницею заподіяного матеріального збитку у розмірі 937 171,07 грн. із сумою відшкодованою МТСБУ у розмірі 130 000,00 грн., а також витрати пов'язані із здійсненням оцінки вартості матеріального збитку. Також вказувала, що діями винної у ДТП особи їй заподіяно моральних страждань у розмірі 50 000,00 грн. у зв'язку зі знищенням та пошкодженням її автомобіля, порушенням цивільних прав, нормального ритму життя, а тому просила стягнути вказану суму із спадкоємців ОСОБА_6 . ОСОБА_2 , також вказував, що при ДТП йому заподіяно моральної шкоди у розмірі 50 000,00 грн., яка виникла у зв'язку з тим, що внаслідок пошкодження автомобіля «Volkswagen Multivan» д/н НОМЕР_1 йому та членам його сім'ї під час розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію спричинену коронавірусом СОVID-19 довелося користуватись для пересування громадським транспортом, як наслідок наражати себе та членів сім'ї на небезпеку для здоров'я, що завдавало додаткового нервування та пригнічення. Таким чином, просив стягнути на свою користь з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_5 50 000,00 грн. для компенсації заподіяної йому моральної шкоди та 7 000,00 грн. витрат на проведення автотехнічного та транспортно-трасологічного дослідження.
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 28 травня 2025 року позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 8 000,00 грн. в рахунок компенсації заподіяної матеріальної шкоди, 37.41 грн. компенсації витрат за проведення звіту.
Стягнуто з ОСОБА_4 яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_5 , 2 000,00 грн. в рахунок компенсації заподіяної матеріальної шкоди, 9,34 грн. компенсації витрат за проведення звіту.
В задоволенні решти вимог ОСОБА_1 відмовлено.
В задоволенні вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди відмовлено.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 , посилається на аналогічні обставини викладені нею у новій редакції позовної заява та вказує, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для відшкодування майнової шкоди, проте визначаючи межі вартості спадкового майна, яке було одержане у спадщину, суд помилково визнав номінальну вартість частки у статутному капіталі товариства (8000 грн. і 2000 грн.) як реальну вартість нерухомого майна, яке було внесено до ТОВ «Богіра», оскільки номінальна вартість має обліковий характер, визначається за згодою учасників та не є підтвердженою незалежною оцінкою, як вимагає Закон. Отже, суд першої інстанції дійшов хибного висновку прирівнявши номінальну вартість частки учасника в статутному капіталі товариства, сформованої за рахунок внесення нерухомого майна, до ринкової вартості цього майна. Суд першої інстанції повинен був визначити частку саме за вартістю нерухомого майна, а не за номіналом у статутному капіталі, задовольнивши клопотання позивачів і призначити судову експертизу для визначення дійсної (ринкової) вартості усього майна/чистих активів ОСОБА_3 та ОСОБА_5 в ТОВ «Богіра», станом на момент прийняття спадщини. Не виконання судом першої інстанції вказаних норм процесуального права, призвело до неповного з'ясування обставин справи та не вирішення спору по суті заявлених позовних вимог.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Капля А.С. звернулася до Київського апеляційного суду із клопотанням про призначення у справі судової економічної експертизи, на вирішення якої поставити питання:
Яка дійсна (ринкова) вартість усього майна/чистих активів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) в Товаристві з обмеженою відповідальністю «БОГІРА», ідентифікаційний код 31990724 станом на 20 лютого 2023 року?
Розглянувши вказане клопотання, заслухавши думку учасників справи, апеляційний суд приходить до висновку, що клопотання підлягає до задоволення, з огляду на наступне.
Частиною першою статті 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до вимог пункту 4 частини п'ятої статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частинами першою та другою статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно з положеннями частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною другою вищевказаної норми передбачено, що ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частинами першою та другою статті 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За правилами частини першої статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупністю таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Частиною 1 статті 104 ЦПК України передбачено, що про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, зокрема, підстави проведення експертизи, питання з яких експерт має надати висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Відповідно до вимог частини сьомої статті 102 ЦПК України у висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Згідно з абзацом 12 частини другої пункту 4.14 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року №53/5, у вступній частині висновку експерта зазначається, зокрема, про попередження (обізнаність) експерта про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку за статтею 384 КК України або за відмову від надання висновку за статтею 385 КК України.
З урахуванням викладеного, враховуючи предмет спору, характер спірних правовідносин, апеляційний суд приходить до висновку про обґрунтованість клопотання сторони позивача про призначення у справі економічної експертизи, з метою визначення дійсної (ринкова) вартість усього майна/чистих активів ОСОБА_3 , в Товаристві з обмеженою відповідальністю «БОГІРА», з урахуванням його частки в статутному капіталі, станом на 20 лютого 2023 року, тобто на момент подачі заяви про прийняття спадщини.
Верховний Суд у своїй постанові від 11 вересня 2019 року у справі № 153/1334/16-ц вказав, що суд може визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, однак зобов'язаний встановити обставини, які підлягають доказуванню і зобов'язаний вжити всіх необхідних заходів з метою встановлення істини. Принцип змагальності не виключає необхідності всебічного та повного дослідження всіх обставин справи задля встановлення об'єктивної істини та об'єктивного вирішення справи.
Враховуючи, що встановлення дійсної (ринкової) вартості усього майна/чистих активів ОСОБА_3 в Товаристві з обмеженою відповідальністю «БОГІРА» має суттєве значення для правильного встановлення вартості частки ОСОБА_3 в статутному фонді даного товариства з метою встановлення обсягу майна прийнятого ним у спадщину, вирішення зазначеного питання потребує спеціальних знань, без яких встановити зазначені обставини неможливо, встановлені експертом при проведенні судових експертиз обставини можуть мати суттєве значення для правильного вирішення спору, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання позивача підлягає задоволенню.
Апеляційний суд роз'яснює сторонам у справі, що відповідно до вимог статті 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто з цих осіб ухиляється, а також, яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Згідно пункту 5 частини першої статті 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі, зокрема, у випадку призначення судом експертизи.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 частини першої статті 252 цього Кодексу, на час проведення експертизи.
З огляду на викладене та враховуючи, що для проведення експертизи потрібен час, суд вважає за необхідне провадження у справі на час проведення експертизи зупинити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.103, 104, 252, 253 ЦПК України, суд, -
Клопотання ОСОБА_1 , подане представником Каплею Аліною Степанівною про призначення економічної експертизи задовольнити.
Призначити у справі економічну експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (адреса: 03057, м. Київ, вул. Сім'ї Бродських 6,).
На вирішення експертизи поставити запитання:
- Яка дійсна (ринкова) вартість усього майна/чистих активів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) в Товаристві з обмеженою відповідальністю «БОГІРА», ідентифікаційний код 31990724 станом на 20 лютого 2023 року?
В розпорядження експерта надати матеріали цивільної справи № 756/15657/20.
Оплату за проведення експертизи покласти на ОСОБА_1 .
Роз'яснити сторонам положення ст.109 ЦПК України про наслідки ухилення від участі в експертизі.
Попередити експертів про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Провадження у справі зупинити на час проведення експертизи.
В частині зупинення провадження ухвала суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду.
Повне судове рішення складено 07 листопада 2025 року.
Головуючий Фінагеєв В.О.
Судді Кашперська Т.Ц.
Яворський М.А.