30 жовтня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участі секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
підозрюваного ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києвіапеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києвавід 20 серпня 2025 року,
Ухвалою слідчого судді Шевченківськогорайонного суду міста Києва від 20.08.2025 задоволено клопотання слідчого 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_8 , погоджене прокурором другого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , та застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто по 18 год. 00 хв. 17.10.2025 включно.
Цією ж ухвалою зобов'язано начальника філії ДУ «Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України» в м. Києві та Київській області та начальника ДУ «Київський слідчий ізолятор» забезпечити додержання права підозрюваного ОСОБА_6 на отримання належної медичної допомоги, забезпечивши згідно встановленого діагнозу відповідне лікування, у зв'язку із чим надано згоду на етапування останнього до відповідного медичного закладу для надання медичної допомоги відповідно до призначення лікаря, у разі необхідності.
Справа № 761/34936/25 Слідчий суддя - ОСОБА_9
Апеляційне провадження № 11-сс/824/6822/2025 Суддя-доповідач - ОСОБА_1
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді та відмовити у задоволенні клопотання слідчого, або розглянути можливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, або домашнього арешту у нічний час доби із покладенням на підозрюваного відповідних обов'язків, або визначити підозрюваному заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт вказував про необґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому злочину, яке ґрунтується на припущеннях та не підтверджується доказами.
ОСОБА_6 є директором поліграфічної компанії ТОВ «КОНТРАСТ- ПРИНТ», отримував замовлення від ОСОБА_10 , як звичайного клієнта, та виконував їх, друкуючи продукцію.
ОСОБА_6 не мав на меті якимось чином сприяти ухиленню когось від військової служби у лавах ЗСУ, а лише виконував замовлення клієнта, ТОВ «КОНТРАСТ-ПРИНТ» здійснювала свою господарську діяльність, передбачену Статутом.
Сторона обвинувачення штучно інкримінує ОСОБА_6 тяжкий злочин проти основ національної безпеки України, замість звичайного підроблення документів, при цьому ніяк не доводячи те, що ОСОБА_6 мав мету саме перешкоджати законній діяльності ВСУ.
Також, апелянт вказував про відсутність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, на які посилається сторона обвинувачення у клопотанні.
ОСОБА_6 з початку досудового розслідування жодного разу не переховувався від органу досудового розслідування або суду та не має наміру переховуватися. Паспорт для виїзду за кордон у нього відсутній.
Стороною обвинувачення не надано жодного доказу на підтвердження існування ризику незаконного впливу на свідків або експерта.
Підозрюваний не має ані можливості, ані наміру знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки досудове розслідування триває вже понад 6 місяців, майже всі докази могли бути зібрані стороною обвинувачення.
Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином необґрунтований та носить абстрактний характер.
ОСОБА_6 52 роки, він має постійне місце проживання та реєстрації, одружений, має двох дорослих дітей, працює директором ТОВ «КОНТРАСТ- ПРИНТ», характеризується позитивно, раніше не судимий та до кримінальної відповідальності не притягувався.
На думку апелянта, при застосуванні до ОСОБА_6 найсуворішого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчим суддею не було належним чином враховано стан здоров'я підозрюваного. Стан здоров'я та вік підозрюваного не дозволяє йому перебувати в умовах СІЗО, оскільки потребує постійного введення інсуліну.
У судове засідання захисник ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , не прибув, про дату, час та місце судового засідання захисник повідомлена належним чином. 30.10.2025 захисник ОСОБА_7 надіслав на адресу суду клопотання про розгляд апеляційної скарги без його участі.
Підозрюваний ОСОБА_6 та прокурор ОСОБА_11 , які приймали участь в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку, не заперечували про здійснення судового розгляду у відсутності захисника підозрюваного.
З урахуванням положень ч. 4 ст. 405 КПК України, за відсутності у кримінальному провадженні обставин, визначених ст. 52 КПК України, які передбачають обов'язкову участь захисника, колегія суддів вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 .
Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи підозрюваного ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, думку прокурора ОСОБА_11 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно матеріалів судового провадження, слідчими Головного слідчого управління СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025000000000176, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.02.2025 за підозрою ОСОБА_10 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Як зазначено в клопотанні, органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_10 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , вчинив дії, які перешкоджали законній діяльності Збройних Сил України, шляхом організації підроблення документів, що стали підставами для звільнення придатних військовослужбовців з військової служби.
Згідно даних протоколу затримання від 19.08.2025, цього ж дня о 18 год. 00 хв. ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 615 КПК України.
20.08.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період за попередньою змовою групою осіб, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.
20.08.2025 слідчий 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_8 звернулась до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням, погодженим, прокурором другого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення застави.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 20.08.2025 задоволено клопотання слідчого та застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто по 18 год. 00 хв. 17.10.2025 включно.
Цією ж ухвалою зобов'язано начальника філії ДУ «Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України» в м. Києві та Київській області та начальника ДУ «Київський слідчий ізолятор» забезпечити додержання права підозрюваного ОСОБА_6 на отримання належної медичної допомоги, забезпечивши згідно встановленого діагнозу відповідне лікування, у зв'язку із чим надано згоду на етапування останнього до відповідного медичного закладу для надання медичної допомоги відповідно до призначення лікаря, у разі необхідності.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Як убачається з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Як убачається із матеріалів судового провадження, станом на день апеляційного розгляду закінчився строк дії оскаржуваної ухвали про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, який був визначений слідчим суддею до 17.10.2025.
Разом з тим, предметом апеляційного оскарження є ухвала слідчого судді, яка переглядається, виходячи з тих обставин кримінального провадження, які існували на день її постановлення.
На переконання колегії суддів, застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов вірного висновку про доведеність наявності обставин, які свідчать про обґрунтованість підозри останнього у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України, що підтверджується фактичним даними, наданими суду та наведеними у рішенні слідчого судді.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Як вважає колегія суддів, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, оцінюючи їх достатність для висновку про причетність ОСОБА_6 до інкримінованого йому кримінального правопорушення, дійшов обґрунтованого висновку про те, що викладені у повідомленні про підозру обставини вчинення ОСОБА_6 інкримінованого кримінального правопорушення обґрунтовано підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Крім того, слідчим суддею визнано доведеними вказані у клопотанні слідчого ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , тяжкість можливого покарання, характер та обставини інкримінованих йому дій, дані про особу підозрюваного, слідчий суддя дійшов вірного висновку, що слідчим у клопотанні доведено існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вживати заходів на знищення та спотворення відомостей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
З урахуванням вказаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя станом на день розгляду клопотання дійшов правильного висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_6 , оскільки встановлені судом обставини свідчать про те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
При цьому, застосувавши до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до положень абзацу 8 ч. 4 ст. 183 КПК України не визначив йому розмір застави, оскільки ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.
На переконання колегії суддів, саме такий запобіжний захід здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_6 .
З наведеного убачається, що слідчим суддею враховано обставини справи, які вказують на можливість останнього вчиняти дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, в зв'язку з чим відносно ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який, на думку колегії суддів, в сукупності з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю інкримінованого йому кримінального правопорушення, є обґрунтованим, та підстав для застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, або визначення йому розміру застави, колегія суддів не вбачає.
Крім того, колегія суддів враховує, що згідно вимог ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто у виді тримання під вартою.
На переконання колегії суддів, таке обмеження права ОСОБА_6 на свободу не суперечить положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, так як існують ознаки суспільного інтересу, які незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.
Викладені в апеляційній скарзі захисника доводи про відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованих йому дій, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки слідчий суддя правильно встановив, що наведені у клопотанні дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на вищенаведені дані, у колегії суддів наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення.
Більш того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07- Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Крім того, колегія суддів враховує правову позицію Європейського Суду з прав людини, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності події та складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, у тому числі наявності або відсутності умислу в діях особи, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, у тому числі правильність кваліфікації його дій, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, а дослідження та оцінка доказів, встановлення наявності або відсутності події та складу кримінального правопорушення, та достатності доказів для доведеності винуватості особи, відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.
З наведених підстав, посилання сторони захисту на недостатність зібраних у справі доказів для доведення винуватості ОСОБА_6 , доводи про те, що ОСОБА_6 не мав на меті якимось чином сприяти ухиленню осіб від військової служби у лавах ЗСУ, натомість лише виконував замовлення клієнта, а ТОВ «КОНТРАСТ-ПРИНТ», директором якої він є, здійснювала свою господарську діяльність, передбачену Статутом, є передчасними.
Сукупність матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Викладені в апеляційній скарзі доводи про те, що у клопотанні не доведено існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів також вважає безпідставними.
Так, враховуючи характер, тяжкість та конкретні обставини кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України, в період воєнного стану, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , дані про особу підозрюваного у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що слідчим у клопотанні доведено існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
При цьому слід зазначити, що при визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому.
Доводи апелянта про те, що у підозрюваного відсутній паспорт для виїзду за кордон, не спростовують висновків слідчого судді про можливість підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду, зокрема і на території України.
Посилання захисника на те, що ОСОБА_6 52 роки, він має постійне місце проживання та реєстрації, одружений, має двох дорослих дітей, працює директором ТОВ «КОНТРАСТ- ПРИНТ», характеризується позитивно, раніше не судимий та до кримінальної відповідальності не притягувався, не має наміру переховуватись від органу досудового розслідування та суду чи вчиняти інші дії, передбачені ст. 177 КПК України, самі по собі не забезпечують впевненості у належній процесуальній поведінці підозрюваного, у випадку застосування щодо нього більш м'якого запобіжного заходу.
Посилання апелянта на те, що стан здоров'я та вік підозрюваного не дозволяє йому перебувати в умовах установи попереднього ув'язнення, не можуть слугувати самостійною підставою для пом'якшення запобіжного заходу, оскільки захисником на підтвердження вказаних ним доводів не надано достатніх відомостей медичного характеру, які б вказували на неможливість ОСОБА_6 утримуватись під вартою у зв'язку із наявними у нього захворюваннями, та неможливість отримання ним необхідного лікування в умовах слідчого ізолятора.
Крім того, посилання апелянта на наявність у підозрюваного захворювань та необхідність в отриманні належної медичної установи були враховані слідчим суддею під час розгляду клопотання, унаслідок чого ухвалою слідчого судді зобов'язано начальника філії ДУ «Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України» в м. Києві та Київській області та начальника ДУ «Київський слідчий ізолятор» забезпечити додержання права підозрюваного ОСОБА_6 на отримання належної медичної допомоги, забезпечивши згідно встановленого діагнозу відповідне лікування. Крім того, слідчим суддею надано згоду на етапування підозрюваного до відповідного медичного закладу для надання медичної допомоги відповідно до призначення лікаря, у разі необхідності.
Інші доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону під час розгляду клопотання, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
За таких обставин у їх сукупності, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 176-178, 183, 193, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києвавід 20 серпня 2025 року, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
____________ ___________ ___________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3