Справа № 759/2881/25
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/13189/2025
29 жовтня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді - доповідача Слюсар Т.А.,
суддів: Голуб С.А., Таргоній Д.О.,
за участю секретаря судового засідання Гладкої І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 28 травня 2025 року у складі судді Твердохліб Ю.О.,
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою,-
У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернувся у суд із позовом до ПрАТ «Страхова група «ТАС», у якому просив стягнути з відповідача у відшкодування майнової шкоди 100 482 грн 81 коп, 50 000 грн - у відшкодування моральної шкоди, а також 21 602 грн 83 коп у відшкодування понесених судових витрат, з яких: 1 504 грн 83 коп - судовий збір, 10 598 грн - за надання правничої допомоги та 9 500 грн - за складання висновків експертів.
Позов обґрунтовано тим, що 19 червня 2023 року на автодорозі державного значення «Н-03» сполученням «Житомир-Чернівці» мала місце дорожньо-транспортна пригода, в якій пошкоджено належний йому автомобіль марки Ford Transit, державний номерний знак НОМЕР_1 , та автомобіль марки «ВАЗ-21120», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .
Вироком від 24 жовтня 2023 року Дунаєвецький районний суд Хмельницької області у справі № 674/1502/23 визнав ОСОБА_2 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 286-1 КК України, і призначив йому покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 6 років.
Відповідно до висновку експерта (ФОП ОСОБА_3 ) № 04-01-24 авто-товарознавчої експертизи про вартість матеріального збитку завданого автомобілю Ford Transit, державний номерний знак НОМЕР_3 , в результаті пошкодження під час дорожньо-транспортної пригоди 19 червня 2023 року, станом на момент виконання експертизи становить 156 511 грн 71 коп.
Також згідно висновку експерта (ФОП ОСОБА_3 ) № 04/1-01-24 авто-товарознавчої експертизи про вартість утилізації автомобіля Ford Transit, державний номерний знак НОМЕР_1 , становить 19 729 грн 59 коп.
За складання цього висновку позивачем сплачено на рахунок експерта кошти в розмірі 9 500 грн.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована в АТ «СГ «ТАС» за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АТ4038325.
Вказує, що 03 травня 2024 року він звернувся до страховика із заявою про страхове відшкодування, 10 липня 2024 року АТ «СГ» «ТАС» відшкодувало йому суму в розмірі 36 308 грн 32 коп, з якою він не згідний.
Зазначає, що сума регламентної виплати відшкодування становить 160 000 грн - 3 200 грн - франшизи. Таким чином, відшкодування завданої шкоди відповідачем, мало б бути здійснено в межах суми 156 800 грн.
Загальна сума майнової шкоди, завданої внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди, становить 156 511 грн 71 коп (розмір матеріальної шкоди згідно з висновком експерта), що в межах суми відшкодування, передбаченої договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АТ4038325.
Вказує, що з урахуванням права на отримання ним страхового відшкодування від страховика в сумі 156 511 грн 71 коп, відповідач зобов'язаний відшкодувати йому 100 482 грн 81 коп = 156 511 грн 71 коп (вартість матеріальне збитку) - 19 728 грн 58 коп (вартість утилізації автомобіля) - 36 300 грн 32 коп (страхова виплата).
Позивач вказує, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди поніс збитки, тривалий час не мав змоги використовувати транспортний засіб для задоволення власних потреб та належного здійснення своєї підприємницької діяльності.
Вищеописані події призвели до істотних змін у його житті та негативно позначилися на його моральному та психологічному стані. Наслідок, що настав у зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою, є незворотнім і ці події назавжди змінили його життя. Характер і глибина душевних, емоційних, моральних страждань, яких він зазнав, тривають, як зазначає позивач, і по сьогоднішній день.
Стверджує, що був позбавлений можливості реалізувати власні права та здібності, а також йому завдано моральну шкоду, що полягає у сильних душевних стражданнях та інших негативних явищах, які в подальшому проявилися на стані його здоров'я, він перестав спокійно спати, оскільки відчуває постійну тривогу, щоденні думки та спогади про наслідки психотравмуючої події, страх можливого повернення події, негативні переживання та спогади, потреба в уникненні аналогічних обставин, насторога, тривога, емоційні та тілесні реакції при згадуванні, переживання фізичних незручностей та психологічного дискомфорту, тимчасова відірваність від активного соціального життя, знижений та нестійкий настрій, порушення сну, неприємні сновидіння, емоційна напруга, нервозність, дратівливість, реакції замикання, апатія.
Зважаючи на вищенаведене, враховуючи характер та обсяг завданих моральних та фізичних страждань, втрат немайнового характеру, вважає, що розмір відшкодування моральної шкоди, який об'єктивно відповідатиме завданим моральним збиткам становить 50 000 грн.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 28 травня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ «Страхова група «ТАС» на користь ОСОБА_1 недоплачену суму страхового відшкодування у розмірі 100 424 грн 81 коп та моральну шкоду у розмірі 5 000 грн, а всього 105 424 грн 81 коп. Стягнуто з ПрАТ «Страхова група «ТАС» на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 211 грн 20 коп, на правову допомогу у розмірі 8 000 грн та 9 500 грн - пов'язаних з проведенням експертиз, а всього - 15 711 грн 20 коп.
В апеляційній скарзі ПрАТ «Страхова група «ТАС», посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить скасувати його та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Вирішити питання судових витрат.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що згідно норм чинного законодавства України, якщо страховик відшкодовує оцінену шкоду, визначену автотоварознавчим дослідженням, як вартість відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, на рахунок потерпілої особи то сума, що відповідає розміру оціненої шкоди зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість та суми франшизи по Полісу.
Скаржник зазначає, що здійснив виплату страхового відшкодування ОСОБА_1 у повному обсязі у розмірі 36 358 грн 32 коп, про що позивач не заперечує у своїй позовній заяві.
Посилається на те, що твердження суду першої інстанції про те, що експертиза виконувалась без дослідження автомобіля позивача, без участі власника транспортного засобу є безпідставним та необґрунтованим.
Вказує, що судовий експерт має повну вищу технічну освіту зі спеціальності «Автомобілі і автомобільне господарство», кваліфікацію «інженер-механік», кваліфікацію судового експерта зі спеціальності 12.2 - «Визначення вартості колісних транспортних засобів та розмір збитку, завданого власнику транспортного засобу»; свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта №1685 від 11 квітня 2014 року. Стаж роботи за спеціальність з 2011 року.
Крім того, суд стягуючи 5 000 грн моральної шкоди грубо порушив норми матеріального, процесуального права та Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Зазначено, що згідно законодавства страховик відшкодовує 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Звертає увагу, що ОСОБА_1 не надано до суду жодних документів на підтвердження понесених матеріальних витрат (витрати на лікування) для обрахунку 5% моральної шкоди.
У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Батраков М.Ю. в інтересах ОСОБА_1 , просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Святошинського районного суду м. Києва від 28 травня 2025 року - залишити без змін. Зазначає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.
В судовому засідання в режимі відеоконференції адвокат Батраков М.Ю. в інтересах ОСОБА_1 просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги.
Представник ПрАТ «Страхова група «ТАС» в судове засідання не з'явився про розгляд справи повідомлявся належно (а.с. 161), а тому у відповідності до ст. 372 ЦПК України колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за його відсутності.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким вимогам законну рішення суду в повній мірі не відповідає.
Частиною 3 статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Зі справи убачається, 09 червня 2023 року на автодорозі державного значення «Н-03» сполученням «Житомир-Чернівці» сталася дорожньо-транспортна пригода, в якій пошкоджено належний ОСОБА_1 автомобіль марки Ford Transit, державний номерний знак НОМЕР_1 та автомобіль марки «ВАЗ-21120», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .
Вироком від 24 жовтня 2023 року Дунаєвецький районний суд Хмельницької області у справі № 674/1502/23 визнав ОСОБА_2 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 286-1 КК України і призначив йому покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 6 років (а.с. 10-15).
08 листопада 2023 року ОСОБА_1 звернувся до ПрAT «СГ «ТАС» з письмовим повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (а. с. 91-92).
08 листопада 2023 року представником ПрAT «СГ «ТАС» здійснено огляд пошкодженого транспортного засобу автомобіля Ford Transit, державний номерний знак НОМЕР_1 (а.с. 93-94).
Відповідно до висновку експерта ФОП ОСОБА_3 авто-товарознавчої експертизи від 02 лютого 2024 року № 04-01-24 вартість матеріального збитку, завданого автомобілю Ford Transit, державний номерний знак НОМЕР_1 , в результаті пошкодження під час дорожньо-транспортної пригоди 19 червня 2023 року, станом на момент виконання експертизи, становить 156 511 грн 71 коп. Проводити відновлювальний ремонт автомобіля Ford Transit, державний номерний знак НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 19 червня 2023 року економічно недоцільно (а.с. 16-23).
Також згідно із висновком експерта ФОП ОСОБА_3 авто-товарознавчої експертизи від 16 лютого 2024 року № 04/1-01-24 вартість утилізації автомобіля Ford Transit, державний номерний знак НОМЕР_1 , становить 19 729 грн 59 коп (а.с. 37-39).
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована в ПрАТ «СГ «ТАС» за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АТ4038325.
03 травня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування.
Згідно із висновком експерта судової транспортно-товарознавчої експертизи від 02 листопада 2024 року № 480.24СЕ_СК ФОП ОСОБА_4 вартість відновлювального ремонту із врахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля Ford Transit, державний номерний знак НОМЕР_1 , становить 43 102 грн 02 коп (а.с. 96-101).
09 липня 2024 року складений страховий акт № 15946/42/924 (а.с. 95).
10 липня 2024 року ПрАТ «СГ» «ТАС» відшкодовано ОСОБА_1 суму в розмірі 36 358 грн 32 коп.
05 вересня 2024 року позивач звернувся до ПрАТ «СГ «ТАС» з претензією про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 45-46).
У відповіді на претензію від 12 вересня 2024 року ПрАТ «СГ «ТАС» зазначило, що належна сума страхового відшкодування у розмірі 36 358 грн 32 коп перерахована позивачу (а.с. 49-50).
Задовольняючи позов частково, районний суд визнав належними доказами висновки експерта надані позивачем та відхилив наданий висновок страховиком, оскільки що експертиза виконувалась без дослідження автомобіля позивача, в якості вихідних даних використовувались матеріали, надані замовником (відповідачем), без участі власника транспортного засобу (його довіреної особи).
З такими висновками в цій частині колегія суддів погоджується в повній мірі.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
За правилами ч. ч. 1,2 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ч. 5 ст. 1187 ЦК України, особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України).
Згідно зі ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Встановлено, що згідно з висновком експерта № 04-01-24 авто-товарознавчої експертизи про вартість матеріального збитку завданого автомобілю Ford Transit, державний номерний знак НОМЕР_3 від 02 лютого 2024 року, в результаті пошкодження під час дорожньо-транспортної пригоди 19 червня 2023 року, станом на момент виконання експертизи становить 156 511 грн 71 коп.
Згідно з висновком експерта судової транспортно-товарознавчої експертизи від 02 листопада 2024 року № 480.24СЕ_СК ФОП ОСОБА_4 вартість відновлювального ремонту із врахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля Ford Transit, державний номерний знак НОМЕР_1 , становить 43 102 грн 02 коп.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що при визначенні суми відшкодування матеріальної шкоди потрібно враховувати висновок експертного автотоварознавчого дослідження надані позивачем, яким визначено, оскільки, висновок відповідача не може бути підставою для стягнення матеріальної шкоди, оскільки, його складено на підставі вихідних даних та шляхом зовнішнього візуального огляду проведених експертом 02 липня 2024 року, без огляду саме спірного транспортного засобу, визначення його технічного стану та з урахування зносу автомобіля.
Більше в самому ж висновку наданому відповідачем зазначено про те, що огляд автомобіля Ford Transit, державний номерний знак НОМЕР_1 не здійснювався, що вбачається. Тому цей висновок не може бути взятий за основу для визначення вартості даного автомобіля.
Як встановлено Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 142/5/2092 від 24 листопада 2003 року, проведення оцінки без огляду транспортного засобу унеможливлює встановлення ідентифікаційних даних колісного транспортного засобу; його комплектності; укомплектованості; технічного стану, обсягу і характеру пошкоджень; пробігу за одометром, інших показників на момент технічного огляду, необхідних для оцінки майна. Крім того, при проведенні оцінки без огляду автомобіля, оцінювач не має змоги встановити необхідні обставини, які зазначені в п. 5.5 Методики.
Відповідно до п. 1.3 Методики, вимоги Методики є обов'язковими під час проведення авто товарознавчих експертиз та експертних досліджень судовими експертами науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України, експертами науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів Міністерства внутрішніх справ України, експертами інших державних установ, суб'єктами господарювання, до компетенції яких входить проведення судових авто товарознавчих експертиз та експертних досліджень, а також всіма суб'єктами оціночної діяльності під час оцінки КТЗ у випадках, передбачених законодавством України або договорами між суб'єктами цивільно-правових відносин.
За таких обставин колегія суддів погоджується із наданням переваги судом першої інстанції висновків експерта ФОП ОСОБА_3 № 04-01-24 від 02 лютого 2024 року та 04/1-01-24 від 16 лютого 2024 року, оскільки лише він безпосередньо оглядав пошкоджений транспортний засіб, а тому тільки він міг повно та всебічно дослідити об'єкт дослідження, зокрема, оцінити обсяг та характер пошкоджень, залежно від яких вирішується питання про можливість ремонту (відновлення) пошкоджених складових або необхідність їх заміни.
Отже, при вирішення питання щодо суми, яка підлягає стягненню з відповідача, судом першої інстанції вірно визначено суму - 100 424 грн 81 коп = 156 511 грн 71 коп (вартість матеріальне збитку) - 19 728 грн 58 коп (вартість утилізації автомобіля) - 36 300 грн 32 коп (страхова виплата) відповідно до висновків експертаФОП ОСОБА_3 .
Таким чином доводи апеляційної скарги щодо незгоди з висновком суду про неврахування наданого страховиком висновку експерта за встановлених обставин, колегія суддів відхиляє.
При цьому колегія суддів зауважує, що відповідач у разі наявності сумнівів у достовірності проведеного висновку та незгодою з тим, що експертом зокрема не вірно підібрано комплектацію автомобіля, та деякі деталі не відповідають типу його кузова; судом не проаналізовано, що велика кількість кузова знищена корозією, не скористався своїм правом та не заявив клопотання про призначення експертизи з метою спростування зазначених обставин.
Інші доводи що стосуються незгоди з стягнутою сумую страхового відшкодування не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідачем не спростовано висновки суду першої інстанції стосовно наявності підстав для відшкодування завданої шкоди позивачу у розмірі 100 424 грн 81 коп.
Щодо витрат понесених позивачем на проведення експертиз, то на підтвердження таких витрат до матеріалів справи долучено квитанцію до прибуткового касового ордера № 04-01-24 від 02 лютого 2024 року на суму 9 500 грн (а.с. 43).
Вказаний висновок є належним доказом по справі та взятий судом до уваги при вирішенні спору.
Отже, враховуючи те, що дані витрати на проведення експертизи належним чином були підтвердженні доказами, що містяться в матеріалах справи, тому вони обґрунтовано стягнуті на користь позивача з відповідача.
Задовольняючи частково вимогу про стягнення моральної шкоди в розмірі 5 000 грн, районний суд виходив з підстав доведеності факту заподіяння діями відповідача ОСОБА_5 моральних страждань, пов'язаних з відсутністю належного страхового відшкодування в строки, визначені законом.
Однак з таким висновком погодитися неможливо з огляду на таке.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом (частина друга статті 12 ЦПК України).
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
Ухвалюючи рішення в частині вимог про відшкодування відповідачем моральної шкоди, районний суд обґрунтовував доведеність вимог позову та заподіяння діями відповідача позивачу моральних (немайнових) страждань неповною сплатою страхового відшкодування у передбачений законом строк.
Між тим, такі висновки районного суду не узгоджуються зі змістом заявлених вимог та обґрунтувань позову (а.с. 1-5), остільки заподіяння моральних страждань ОСОБА_1 пов'язував з наслідками ДТП та отриманого у зв'язку з цим негативного впливу на стан його морального й психологічного здоров'я, спричинення майнових збитків неможливістю користуватися транспортним засобом під час здійснення підприємницької діяльності.
Що стосується суті заявлених вимог, то апеляційний суд враховує наступне.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, завдання моральної шкоди іншій особі (пункт 3 частини другої статті 11 ЦК України).
Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди (пункт 9 частини другої статті 16 ЦК України).
Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я (частина перша та пункт 1 частини другої статті 23 ЦК України).
Виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб'єктивного цивільного права компенсація моральної шкоди повинна відбуватися в будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства (див. пункт 92 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц).
Відповідно до статті 23 Закону № 1961-IV в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок ДТП, є: шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов'язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов'язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; шкода, пов'язана із смертю потерпілого.
Згідно зі статтею 26-1 Закону страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та пунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону,- МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час ДТП, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та пунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами (пункт 27.3 статті 27 Закону № 1961-IV в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).
Шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП (стаття 28 Закону № 1961-IV в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 14 грудня 2021 року у справі № 147/6617 звертає увагу на те, що потерпіла особа у разі настання страхового випадку набуває право на відшкодування моральної шкоди. Страхове відшкодування такої шкоди охоплює лише шкоду потерпілій фізичній особі, заподіяну у зв'язку з її каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я (зокрема, смертю). У таких випадках розмір моральної шкоди, яку відшкодовує страховик винної особи, передбачений статтею 26-1 та пунктом 27.3 статті 27 Закону.
Страхувальник, який спричинив настання страхового випадку, відшкодовує моральну шкоду заподіяну у зв'язку з каліцтвом або смертю потерпілого лише у разі, якщо її розмір перевищує ліміт відповідальності страховика, та у випадку, якщо потерпіла особа просить відшкодувати моральну шкоду з інших підстав, ніж передбачені статтею 23 Закону № 1961-IV.
Позивач, як на підставу відшкодування моральної шкоди зазначає, що через ДТП йому була завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, обумовлених пошкодженням його майна (автомобіля).
Таким чином, із змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить суд стягнути моральну шкоду, яка не охоплюється страховим відшкодуванням, оскільки не стосується шкоди, заподіяної життю та здоров'ю потерпілого.
З урахування викладених обставин справи апеляційний суд доходить висновку про скасування рішення суду в частині вимог про стягнення моральної шкоди з ухваленням по справі в цій частині нового судового рішення про відмову в позові.
Як встановлено зі змісту апеляційної скарги вона не містить доводів в частині судових витрат понесених у суді першої інстанції, а тому колегія суддів не переглядає рішення в цій частині у відповідності до положень ст. 367 ЦПК України.
У решті рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Оскільки апеляційну скаргу задоволено частково та судом ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні вимог про стягнення моральної шкоди, а тому на підставі ст. 141 ЦПК України з позивача користь відповідача підлягають стягненню пропорційно до розміру задоволених позовних вимог судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1 730 грн 50 коп.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» задовольнити частково.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 28 травня 2025 року скасувати в частині стягнення з приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» на користь ОСОБА_1 моральної шкоди та ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову в позові.
У решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» судовий збір за розгляд справи в апеляційному суді в сумі 1 730 грн 50 коп.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 06 листопада 2025 року.
Суддя-доповідач:
Судді: