Справа №757/46963/25 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/7867/2025 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
30 жовтня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні № 62025000000000178 від 17.02.2025 - прокурора третього відділу процесуального керівництва Департаменту організації, процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв'язку із масовими протестами у 2013 - 2014 роках, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , з доповненнями прокурора ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25 вересня 2025 року, щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Зелений Гай, Чернівецької області, громадянки України, українки, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
яка підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 190 та ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_7 ,
підозрюваної ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_9 ,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25 вересня 2025 року залишено без задоволення клопотання старшого слідчого в ОВС другого відділу Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань майора Державного бюро розслідувань ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно підозрюваної ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання відносно підозрюваної ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Покладено на підозрювану ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, прокурора;
- утримуватися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 ;
- повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого проживання.
Визначено строк дії покладених на підозрювану обов'язків до 24.11.2025 включно.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання старшого слідчого в ОВС другого відділу Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку Із масовими протестами у 2013-2014 роках Державного бюро розслідувань ОСОБА_10 та застосувати до підозрюваної ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 180 (сто вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (545 040 грн)
Прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , подано доповнення до апеляційної скарги, в яких прокурор просить ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25.09.2025 скасувати в частині відмови у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави стосовно підозрюваної ОСОБА_8 та у застосованні до неї запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання. Постановити нову ухвалу, якою клопотання задовольнити та застосувати запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 180 (сто вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (545 040 грн), додатково поклавши на неї обов'язки у вигляді носіння електронного браслету контролю та здачі закордонного паспорту або документу, що дозволяє останній виїжджати за кордон, органу, який його видав.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги прокурор ОСОБА_6 , зазначає, що при постановленні даної ухвали судом у повному обсязі не взято до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки, а також неправильно застосовано положення Кримінального процесуального кодексу України.
Прийняте слідчим суддею рішення про відмову у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави стосовно підозрюваної ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є незаконним, оскільки не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження.
В доповненнях до апеляційної скарги прокурор ОСОБА_7 , зазначає, що суд не вказав обставини із посиланням на докази, а ні мотивів неврахування окремих доказів, а ні мотивів, з яких суд виходив при постановленні ухвали. Тобто, відкидаючи доводи та докази сторони обвинувачення суд не навів жодних доводів, якими їх відкидає і вважає за неможливо застосувати до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді застави.
При цьому стороною обвинувачення як в самому клопотанні, так і під час безпосереднього його судового розгляду зазначалось про мотиви застосування запобіжного заходу у вигляді застави, можливі ризики, а також докази того, що такий захід не нестиме надмірного матеріального навантаження, на підозрювану.
Зокрема досудовим розслідуванням встановлено, що у володінні сім'ї ОСОБА_8 наявні 2 земельні ділянки, загальною площею 0.1154 (га) за адресою: Черкаська область, м. Черкаси, "Дружба" садово-городній кооператив, автомобіль марки «АUDI А4», д.н.з. НОМЕР_1 , 2005 р.в., у користуванні перебуває приватний будинок, площею 230 кв. м., два автомобіля ВМW5 серії, 2013 р.в. та АUDIQ-4, 2025 р.в., якими користуються останні. Тобто, майновий стан і дохід підозрюваної дозволяє їй в повному обсязі виконати запропонований стороною обвинувачення розмір застави.
Застава не є найсуворішим запобіжний заходом і як захід забезпечення кримінального провадження покликаний на сумлінне виконання підозрюваною обов'язків, покладених на неї не лише судом, а й ст. 42 КПК України, тобто у разі такої поведінки застава повертається заставодавцю.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу, з доповненнями та просив її задовольнити, з наведених в ній підстав, доводи підозрюваної та захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, з доповненнями та просили залишити ухвалу слідчого судді без змін, також захисник зазначив, що досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні завершено 13.10.2025, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, з доповненнями, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , з доповненнями прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , не підлягає задоволенню.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, що слідчими другого відділу Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025000000000178 від 17.02.2025 за підозрою ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ст. 340, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 371, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 372, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_8 , та ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 190 та ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, а також за фактом ймовірного незаконного збагачення ними, за ст. 368 5 КК України.
25.09.2025 старший слідчий в ОВС другого відділу Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань ОСОБА_10 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно підозрюваної ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування вимог даного клопотання слідчий посилався на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_8 , будучи членом (лікарем-експертом) комісії МСЕК (Обласна МСЕК № 1 у складі КЗ «ЧОЦ МСЕ ЧОР»), діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з головою та лікарями-експертами цієї ж комісії ОСОБА_12 , ОСОБА_14 та ОСОБА_13 , усвідомлюючи настання суспільно небезпечних наслідків, вдалась до зловживання владою і своїми службовими повноваженнями, що спричинило тяжкі наслідки, а саме 11.06.2019 року у невстановлений досудовим розслідуванням точний час, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з лікарями-експертами останніми, достовірно знаючи про те, що діагностовані у ОСОБА_11 та перелічені вище хвороби і ступені функціональних порушень й обмеження життєдіяльності внаслідок наявних захворювань не відповідають критеріям встановлення ІІ групи інвалідності, у тому числі ІІ групи (безтерміново), забезпечила проведення експертизи щодо ОСОБА_11 , яке закінчено того ж дня та складено завідомо неправдиві офіційні документи - акти огляду МСЕК № 3771 та 3772 від 11.06.2019, протокол засідання № 94 від 11.06.2019.
На підставі зазначених завідомо неправдивих документів, головою комісії МСЕК ОСОБА_12 видано завідомо неправдиві офіційні документи - виписку з акта огляду медико-соціальною експертною комісією № 459264 та довідку про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках № 033232 від 11.06.2019, які ОСОБА_11 в невстановленому слідством місці та часі отримав разом із заповненою індивідуальною програмою реабілітації інваліда, яка складена згідно з наказом МОЗ від 08.10.2007 № 623 та містила рекомендації МСЕК та відмітку про нібито проведення 11.06.2019 співбесіди з інвалідом та підписом, виконаним від імені членів комісії МСЕК.
У свою чергу ОСОБА_11 , будучи обізнаним, що виписка з акта огляду медико-соціальною експертною комісією № № 459264 та 033232 до довідки серії 12 ААБ направлені службовими особами Обласної МСЕК № 1 Комунального закладу «Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради» до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вх. № 1404/15 від 02.07.2019), використав указаний документ для протиправного оформлення собі пенсії по інвалідності.
Внаслідок протиправних дій ОСОБА_8 як лікаря-експерта комісії МСЕК (Обласної МСЕК № 1 КЗ «ЧОЦ МСЕ ЧОР»), на рахунок ОСОБА_11 здійснено виплати пенсії по інвалідності, як інваліду ІІ групи, на загальну суму 532 522, 60 гривень (п'ятсот тридцять дві тисячі п'ятсот двадцять дві гривні шістдесят копійок) і таким чином державі в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області заподіяно майнову шкоду на зазначену суму, що є тяжкими наслідками, оскільки в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, якими він розпорядився на власний розсуд.
У зв'язку з викладеним, 24.09.2025 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 28 частиною 2 статті 364, частиною 2 статті 28 частиною 1 статті 366 та частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 28 частиною 4 статті 190 Кримінального кодексу України.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування підозрюваній ОСОБА_8 запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1. Переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду ОСОБА_8 відповідно до ст. 12 КК України, підозрюється у скоєнні тяжких злочинів, за вчинення яких законом передбачено покарання у найсуворішому випадку у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, причому всі інкриміновані йому злочини є умисними, вчинені за попередньою змовою групою осіб. Вказана обставина сама по собі може бути причиною для підозрюваної переховуватись від суду.
Окрім того, усвідомлюючи тяжкість покарання та невідворотність кримінальної відповідальності, ОСОБА_8 може покинути територію України з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки маючи безперешкодне право виїзду за межі України у 2024 році перетинала державний кордон України, а тому цей ризик є обґрунтованим.
2. Незаконно впливати на потерпілого, свідків, експертів у цьому кримінальному провадженні.
Оскільки на даний час досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, існує ризик того, що внаслідок впливу ОСОБА_8 (яка тривалий час працювала в органах МСЕК Черкаської області), чи інших не встановлених на даний час учасників кримінального правопорушення, свідки чи експерти можуть змінити свої показання або в подальшому відмовитися від давання показань у суді.
Даний ризик впливу підозрюваної на свідків, експертів для зміни показань в майбутньому є достатньо переконливим.
3. Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні низки злочинів, у тому числі тяжких, за попередньою змовою групою осіб, що зумовлює підвищені ризики невиконання покладених на нього процесуальних обов'язків як з метою уникнення власної кримінальної відповідальності, так і сприяння в уникненні такої відповідальності іншими учасниками злочину, без обмеження себе для цього в жодних, у тому числі протиправних засобах (ризик змови).
25.09.2025 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва залишено без задоволення вказане клопотання слідчого та застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання відносно підозрюваної ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із покладенням на підозрювану обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, які визначені даною ухвалою.
Визначено строк дії покладених на підозрювану обов'язків до 24.11.2025 включно.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді застави, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу.
З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_8 , перевірялись при розгляді клопотання. При цьому була допитана підозрювана, вислухана думка прокурора та захисника, з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав для застосування саме такого запобіжного заходу.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали слідчий суддя встановив, що ОСОБА_8 , підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України, а також встановив, із клопотання вбачається, наявність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які обґрунтовується тим, що підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Із урахуванням вищевказаних обставин, оцінивши доводи сторін обвинувачення та захисту в їх сукупності, слідчий суддя вважав за можливе застосувати відносно підозрюваної запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
З огляду на встановлені обставини вчинення інкримінованих підозрюваній ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, слідчий суддя вважав, що в даному випадку, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної, наявні підстави для покладення на неї наступних обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України:
- прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, прокурора;
- утримуватися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 ;
- повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого проживання.
Обов'язки покладенні на підозрювану в межах строку досудового розслідування, а саме до 24.11.2025 включно.
Зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що прокурор не довів обставини, передбачені п. 3 частини п. 1 ст. 194 КПК України, а саме недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, та слідчий суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання слідчого та застосування більш м'якого запобіжного заходу підозрюваній, ніж той, який зазначений у клопотанні, а саме - особисте зобов'язання.
Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Згідно із ст. 178 КПК України, судом також враховано вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_8 , у разі визнання її винуватою у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких вона підозрюється, характеризуючі дані про особу підозрюваної, в їх сукупності.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Крім того, колегія суддів, враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти долученого Королівства», де зазначено, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, що за наслідками розгляду клопотання, крім обґрунтованості підозри, встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, яким можливо запобігти шляхом застосування до ОСОБА_8 , більш м'якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, що забезпечить належну процесуальну поведінку останньої, враховуючи при цьому міцність соціальних зв'язків.
Також колегія суддів враховує і той факт, що слідчим суддею не встановлено обставин, які б вказували на те, що підозрювана ОСОБА_8 , будь-яким чином ухилялася від явки до органу досудового розслідування в межах даного кримінального провадження або вчинила будь які інші дії, які б вказували на спроби підозрюваної ухилитися від явки до органу досудового розслідування та суду, чинити тиск на свідків чи експертів. Доказів того, що підозрювана ОСОБА_8 , порушує покладені на неї обов'язки оскаржуваною ухвалою слідчого судді, чи перешкоджає у здійсненні досудового розслідування прокурором не наведено.
Разом з цим, зважаючи на необхідність дотримання цілей кримінального провадження, принципів публічності, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки, прийшов до вірного висновку про доцільність застосування відносно підозрюваної ОСОБА_8 , запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Доводи прокурора, які зазначені в апеляційній скарзі про те, що прийняте слідчим суддею рішення є незаконним та необґрунтованим, постановлене з грубими та істотними порушенням вимог КПК України, колегія суддів вважає непереконливими, оскільки слідчий суддя при розгляді клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_8 , дослідив всі обставини, з'ясування яких могло мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та вмотивованого рішення, відповідно до вимог ст. 370 КПК України.
При цьому під час апеляційного розгляду встановлено, що досудове розслідування, за підозрою ОСОБА_8 , у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень завершено, тобто ризики, які були під час його проведення з часом їх існування зменшуються.
З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі, з доповненнями доводи, з яких прокурор просить скасуватиухвалу суду не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.
Суд обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст.ст. 177, 178, 181, 194 КПК України, з урахуванням тяжкості кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_8 , даних про її особу, застосував запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, який до цього часу забезпечує виконання завдань кримінального провадження, а тому підстав для скасування ухвали слідчого судді, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 179, 182, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, -
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25 вересня 2025 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , з доповненнями прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4