Справа № 11-кп/824/4164/2025 Головуючий у 1-ій інстанції ОСОБА_1
05 травня 2025 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду ОСОБА_2 , вивчивши апеляційну скаргу захисників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 на вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 березня 2025 року щодо ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України,
Вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 березня 2025 року ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України, та призначено йому покарання у виді 4 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий термін тривалістю 1 (один) рік.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.
Не погоджуючись з рішенням суду, захисники ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 березня 2025 року та визнати ОСОБА_5 невинуватим.
Вивчивши апеляційну скаргу та матеріали кримінального провадження, вважаю, що вона не відповідає вимогам ст. 396 КПК України.
Дотримання вимог, встановлених ст. 396 КПК України, щодо змісту апеляційної скарги, має особливе процесуальне значення, оскільки відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції саме в межах апеляційної скарги.
Так, за змістом положень кримінального процесуального закону апеляційна скарга повинна містити прохання апелянта, сформульоване з урахуванням того, які рішення суд апеляційної інстанції вправі ухвалити за результатами розгляду, вказівку на те, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість оскаржуваного рішення і доводи на підтвердження такої позиції.
Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на вирок суду першої інстанції визначені в ст. 407 КПК України. Зокрема, суд апеляційної інстанції має право: залишити вирок без змін, змінити вирок, скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок, скасувати вирок і закрити кримінальне провадження, скасувати вирок і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 417 КПК України суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені статтею 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 284 КПК України 1. Кримінальне провадження закривається в разі, якщо: встановлена відсутність події кримінального правопорушення; встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення; не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати; не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі. Учасники кримінального провадження мають право заявляти клопотання прокурору про закриття кримінального провадження за наявності передбачених цим пунктом підстав; не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі; втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння; помер підозрюваний, обвинувачений, особа, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв'язку з її смертю, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого; існує вирок по тому самому обвинуваченню, що набрав законної сили, або постановлена ухвала суду про закриття кримінального провадження по тому самому обвинуваченню; потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, крім кримінального провадження щодо кримінального правопорушення, пов'язаного з домашнім насильством; стосовно кримінального правопорушення, щодо якого не отримано згоди держави, яка видала особу; стосовно податкових зобов'язань особи, яка вчинила дії, передбачені статтею 212 Кримінального кодексу України, досягнутий податковий компроміс відповідно до підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України; існує нескасована постанова слідчого, дізнавача, прокурора про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9 цієї частини, у кримінальному провадженні щодо того самого діяння, що розслідувалося з дотриманням вимог щодо підслідності. Учасники кримінального провадження мають право заявляти клопотання слідчому, дізнавачу, прокурору про закриття кримінального провадження за наявності передбачених цим пунктом підстав; після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи.
Проте, резолютивна частина апеляційної скарги захисників не узгоджується із положеннями ст. 417, ст. 284 КПК України.
Отже, прохання апелянта не узгоджується з вимогами кримінального процесуального закону.
Зазначені недоліки позбавляють суд апеляційної інстанції можливості визначити межі перегляду судового рішення суду першої інстанції та є перешкодою для відкриття апеляційного провадження.
З огляду на викладене, апеляційна скарга захисників підлягає залишенню без руху з наданням семиденного строку для усунення вищенаведених недоліків та роз'ясненням, та відповідно до ч. 3 ст. 399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 396, 399 КПК України, суддя-доповідач,
Апеляційну скаргу захисників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 на вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 березня 2025 року щодо ОСОБА_5 залишити без руху, встановивши строк для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали, протягом семи днів з дня отримання ухвали.
Роз'яснити захисникам, що відповідно до ч. 3 ст. 399 КПК України, апеляційна скарга повертається особі, яка її подала, якщо вона не усунула недоліки апеляційної скарги, котру залишено без руху, в установлений строк.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду ОСОБА_2