печерський районний суд міста києва
Справа № 757/53438/25-к
пр. 1-кс-44893/25
05 листопада 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , розглянувши в м. Києві скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
Слідчому судді на розгляд надійшла скарга ОСОБА_2 в якій він просив:
"...1) Сообщить мне на электронный адрес: ІНФОРМАЦІЯ_1 , и моему защитнику ОСОБА_3 на электронный адрес: ІНФОРМАЦІЯ_2 , дате, времени и месте рассмотрения этой жалобы, а также входящий номер данной жалобы и дату регистрации.
2) Истребовать из Офиса Генерального прокурора материалы проверки по моему устному заявлению о служебных преступлениях.
3) Дать указание обеспечить моё участие в рассмотрении данной жалобы в режиме видеоконференции, так как я нахожусь под стражей и не имею возможности явиться в город Киев самостоятельно, а также прошу дать указание администрации ГУ «Николаевский следственный изолятор». Я даю своё согласие на рассмотрение жалобы в моё отсутствие только в случае удовлетворения жалобы в полном объёме.
4) Вызвать в судебное заседание представителя Офиса Генерального прокурора для дачи пояснений по поводу бездействия и невнесення ведомостей в ЕРДР по моему заявлению.
5) судебного заседания по этой жалобе на сайт «Судова влада України»: ІНФОРМАЦІЯ_4 и на официальный Ютуб канал "Судова влада України": ІНФОРМАЦІЯ_3.
6) В ходе рассмотрения данной жалобы прошу воспроизвести звуковой файл «Заявление об отказе приёма пищи и о преступлениях в порядке ст. 214 УПК Укранны.mpЗ» чтобы подтвердить факт подачи устного заявления (сообщения) о служебных преступлениях в порядке статьи 214 УПК Украины.
7) Признать незаконным бездействие прокуроров Офиса Генерального прокурора и обязать их внести ведомости в Единый Реестр Досудебных Расследований по вышеуказанным служебным преступлениям, а также обязать их вручить мне или прислать для вручения выписки из ЕРДР по каждому преступлению отдельно, признать меня потерпевшим и начать досудебное следствие.
8) Сообщить о принятых Вами решениях и прислать : решение суда о результатах рассмотрения данной жалобы, журнал (протокол) судебного заседания и техническую запись судебного заседания по данной жалобе мне на электронный адрес: ІНФОРМАЦІЯ_1 , моему адвокату ОСОБА_4 на электронный адрес: ІНФОРМАЦІЯ_5 и моему защитнику ОСОБА_3 на электронный адрес: ІНФОРМАЦІЯ_2 ".
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.
У Рішеннях Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року N 10-рп/99 та від 14 липня 2021 року N 1-р/2021 зазначено, що українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом.
Згідно з ч. 5 ст. 10, п. 4 ч. 1 ст. 92 Конституції України застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається виключно законами України.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" від 25 квітня 2019 року N 2704-VIII єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова.
Згідно з ч. 6 ст. 13 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом.
Частинами 1, 2 ст. 14 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" передбачено, що у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України "Про судоустрій і статус суддів".
При цьому, за змістом ст. 12 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року N 1402-VIII, судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою.
Частиною 1 ст. 29 КПК України теж регламентовано, що кримінальне провадження здійснюється державною мовою. Сторона обвинувачення, слідчий суддя та суд складають процесуальні документи державною мовою.
Отже, органи досудового розслідування, прокуратура та суд як державні органи, а також їх посадові особи при здійсненні своїх повноважень і в інших публічних сферах суспільного життя, зобов'язані використовувати лише державну мову. Це також стосується і прийняття до розгляду документів, складених лише українською мовою.
Викладене узгоджується, зокрема, з Рішенням Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року N 8-рп/2008, відповідно до якого види судочинства (конституційне, адміністративне, господарське, кримінальне та цивільне) є процесуальними формами правосуддя та охоплюють порядок звернення до суду, процедуру розгляду судом справи та ухвалення судового рішення.
Однак, передбачена чинним законодавством України вимога щодо подання документів українською мовою не є перешкодою у доступі до правосуддя та не звужує права учасників провадження за мовною ознакою, оскільки процесуальним законодавством гарантовано право учасників провадження щодо користування ними в судовому процесі рідною мовою або мовою, якою вони володіють.
Пунктом 18 ч. 3 ст. 42 КПК України передбачено, що підозрюваний, обвинувачений має право користуватися рідною мовою, отримувати копії процесуальних документів рідною або іншою мовою, якою він володіє, та, в разі необхідності, користуватися послугами перекладача за рахунок держави. Засуджений має права обвинуваченого, передбачені ст. 42 цього Кодексу, в обсязі, необхідному для його захисту на відповідній стадії судового провадження (ч. 3 ст. 43 КПК України).
Право користуватися рідною мовою або іншою мовою, якою особа володіє, та в разі необхідності користуватися послугами перекладача, зокрема і безоплатно, передбачено і для потерпілого; цивільного позивача; представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження; свідка; особи, стосовно якої розглядається питання про видачу (екстрадицію); особи, до якої застосовано тимчасовий чи екстрадиційний арешт; особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою до прийняття рішення про її видачу (екстрадицію); особи, якої стосується прохання Міжнародного кримінального суду чи надійшло прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт або про арешт і передачу (п. 9 ч. 1 ст. 56, ч. 3 ст. 61, п. 11 ч. 3 ст. 641, п. 4 ч. 1 ст. 66, ч. 2 ст. 581, ч. 8 ст. 583, ч. ч. 5, 14 ст. 584, ч. 4 ст. 585, п. 2 ч. 2 ст. 627, п. п. 1, 9 ч. 4 ст. 627 КПК України).
Очевидно, що особа, яка неповною мірою розуміє мову судочинства і, відповідно, те, що саме відбувається у кримінальному процесі, неспроможна захистити свої права та інтереси законним шляхом.
Тому право осіб, які набули статусу певного учасника судового провадження, на користування в судовому процесі рідною мовою або мовою, якою вони володіють, є беззаперечним і воно кореспондує обов'язку слідчого судді та суду забезпечити реалізацію такого права, у тому числі за необхідності скористатися послугами перекладача в порядку, передбаченому КПК, що визначено у ч. 3 ст. 29 КПК.
Така реалізація відбувається шляхом залучення перекладача на стадії досудового слідства за рішенням слідчого, прокурора чи слідчого судді, а на стадії судового провадження - суду першої, апеляційної чи касаційної інстанцій.
Залучений у провадженні перекладач має виконувати всі свої обов'язки, визначені ч. 2 ст. 68 КПК, зокрема і здійснювати повний і правильний переклад пояснень, показань або документів, які надаються підозрюваним, обвинуваченим, засудженим чи іншими учасниками провадження.
Відповідно, реалізуючи своє право на користування в судовому процесі рідною мовою або мовою, якою володіють, а також право на судовий контроль на стадії досудового слідства, чи на оскарження судових рішень в апеляційній (касаційній) інстанції підозрюваний, обвинувачений чи засуджений, які в установленому законом порядку були забезпечені послугами перекладача, вправі звертатися до нього по допомогу для перекладу документів, які готуються на розгляд слідчого судді або суду за результатами якого може бути розпочато розгляд скарги, у тому числі ухвалено рішення про відкриття апеляційного чи касаційного провадження.
Переклад таких документів надає можливість слідчому судді чи суду з'ясувати наявність в особи, яка звертається, прав на таке звернення, а також перевірити дотримання нею передбачених КПК вимог щодо змісту документа і його додатків, адже право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення (п. 37 рішення Європейського Суду з прав людини від 18 листопада 2010 року у справі "Мушта проти України" (заява N 8863/06)).
При цьому, процесуальним законодавством не передбачено залучення перекладача для перекладу саме слідчому судді, суду процесуальних документів, переданих на їх розгляд, складених недержавною мовою.
За таких обставин, документи, за результатами перевірки та/або розгляду яких розпочинається судовий контроль на стадії досудового розслідування, розгляд скарг в порядку статті 303 КПК України, мають бути викладені українською мовою (в перекладі на українську мову).
Якщо особи не володіють мовою судочинства, вони можуть скористатися послугами перекладача для перекладу своїх скарг, клопотань, інших процесуальних документів.
Всупереч вищевказаним вимогам, зі змісту скарги ОСОБА_2 вбачається, що вона подана на електрону пошту суду, відомості про скаржника, ОСОБА_2 , та зміст викладені іноземною мовою (російською).
Слідчий суддя зазначає, що заява має бути викладена державною (українською) мовою чи в перекладі на державну мову.
Відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу. Одною з таких засад є законність (ст. 7 ч. 1 п. 2 КПК України).
З урахуванням того, що скаргу викладено іноземною мовою (російською), слідчий суддя дійшов висновку, що така скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
При цьому слідчий суддя звертає увагу на те, що згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 25 грудня 1997 року N 9-зп/1997 відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі ст. 64 Конституції України не може бути обмежене.
Тобто, обмеженням у доступі до правосуддя вважається відмова у прийнятті заяв, скарг, клопотань, оформлених згідно з чинним законодавством. Однак повернення скарг через їх невідповідність встановленим вимогам не є порушенням такого права.
Аналогічні висновки наведені у постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі N 521/12324/18 від 19.09.2022.
Отже, повернення ОСОБА_2 його скарги, яку викладено російською мовою, не позбавляє його права повторно звернутися до суду з відповідною скаргою, оформленою відповідно до чинного законодавства.
Оскільки клопотання було сформовано в системі «Електронний суд», додатки разом із клопотанням не можуть бути повернуті особі, яка його подала, відповідно до вимог ч. 3 ст. 304 КПК України.
Керуючись ст. 2, 7, 9, 29, 304, 372 КПК України слідчий суддя
Повернути скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, особі, що її подала.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_5