Єдиний унікальний номер 728/2501/25
Номер провадження 2-а/728/46/25
30 жовтня 2025 року місто Бахмач
Бахмацький районний суд у складі
головуючого судді Сороколіта Є.М.
за участі:
секретаря судового засідання - Кирути Л.І.,
а також
позивача - не з'явився,
представника позивача - не з'явився,
відповідача - не з'явився,
представника відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бахмачі у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції у Чернігівській області (просп. Перемоги, буд. 74, м. Чернігів, ЄДРПОУ 40108651) про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, негайно після закінчення судового розгляду ухвалив рішення про таке.
І. Рух справи.
1. Ухвалою Бахмацького районного суду (далі також - Суд) від 25.09.2025 № 728/2501/25 відкрито провадження у справі та прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у окремій категорії термінових адміністративних справ позовну заяву ОСОБА_1 (далі також - Позивач), представництво інтересів якої здійснює адвокат Ковалюх Василь Миколайович, до Головного управління Національної поліції у Чернігівській області (далі також - Відповідач або ГУНП у Чернігівській області) про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення від 23.07.2025 серії ЕНА № 5292867, згідно з якою на Позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн (триста сорок гривень 00 коп.) за порушення вимог підпункту е) пункту 31.4.7 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України “Про Правила дорожнього руху» від 10.10.2001 № 1306 (далі також - ПДР), на підставі положень частини першої статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - також КУпАП), а саме - за керування транспортним засобом у якого відсутні задні грязезахисні бризковики, призначено проведення судового засідання з розгляду справи по суті.
2. Одночасно вищевказаною ухвалою Суду вирішено питання щодо поновлення пропущення процесуального строку на оскарження рішення суб'єкта владних повноважень.
3. У подальшому ухвалою Суду від 08.10.2025 № 728/2501/25 Судом було задоволено клопотання представника Позивача, відкладено проведення судового засідання, а також вирішено питання про продовження процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву на один календарний день до 08.10.2025.
4. У судове засідання з розгляду справи по суті Позивач та Відповідач, будучи належним чином повідомленим, не з'явилися, однак представником Позивача направлено до Суду відповідну заяву щодо можливості розгляду справи без його участі, що не перешкоджає розгляду справи з урахуванням положень пункту 1 частини третьої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України).
ІІ. Позиції учасників справи.
5. У поданій позовній заяві, підписаній представником Позивача, в обґрунтування заявлених вимог зазначено, що 22.09.2025 Позивач отримав постанову від 23.07.2025 серія ЕНА № 5292867 про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 121 КУпАП та накладення на нього штрафу в розмірі 320,00 грн за те, що він, керував транспортним засобом у якого були відсутні задні грязезахисні бризковики.
6. Наголошено, що в постанові не зазначено, якою саме конструкцією передбачено наявність у автомобілі бризковиків (її назва, номер, ким і коли затверджено.
7. Як на правову підставу свої вимог посилався на положення статті 62 Конституції України, за змістом якої обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
8. Також вказував, що у відповідності до статей 245, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Посадові особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язані з'ясувати - чи було вчинено адміністративне правопорушення і чи винна дана особа в його вчиненні.
9. Окремо акцентував увагу, що пунктами 9, 10 розділу ІІІ “Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за № 1408/27853, передбачено, що розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
10. За змістом заяви, згаданої у пункті 6 цього рішення, представник Позивача позов підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити.
11. Відповідачем 08.10.2025 подано відзив на позовну заяву, за змістом якого останній не визнав заявлені позовні вимогу у повному обсязі.
12. В обґрунтування своєї позиції вказував, що 23.07.2025 о 10 год 48 хв у м. Бахмач наряд СРПП ВП №1 Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області під час патрулювання по вулиці Ярослава Мудрого, буд. 4, був виявлений транспортний засіб ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом з відсутніми, передбаченими конструкцією транспортного засобу, грязезахисними бризковиками, чим порушив пункт 31.4.7(е) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України “Про Правила дорожнього руху» від 10.10.2001 № 1306 (далі також - ПДР) та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 121 КУпАП.
13. Як на правову підставу своїх заперечень посилався на положення пункту 11 частини першої статті 23 Закону України “Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIIІ (далі також - Закон № 580-VІІІ) та статті 31, 40 згаданого Закону, за змістом яких поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням ПДР його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
14. Вказував, що частиною першою статті 121 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
При цьому, згідно пунктом 31.4.7 е) ПДР, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: відсутній передбачений конструкцією бампер або задній захисний пристрій, грязезахисні фартухи і бризковики.
15. Відповідач звертає увагу Суду на той факт, що позиція Позивача стосовно того, що поліцейські не надали доказів, чи передбачено конструкцією даного транспортного засобу бризковики, є надуманою і такою, що не відповідає дійсності.
16. Просив врахувати той факт, що країна виробник автомобіля ВА3 2101 є рф, країна агресор, і з'ясувати питання, чи передбачено конструкцією даного транспортного засобу грязезахисні бризковики, можливо за допомогою програми “Chat GPT».
17. Так, на відповідне запитання “Chat GPT» відповів, що бризковики передбачені заводською конструкцією ВАЗ 2101. Вони йдуть як штатне обладнання, щоб захищати кузов і пороги автомобіля від бруду, води та камінчиків, які піднімаються з-під коліс під час руху. Чи передбачені заводом? - Так. Заводська документація ВАЗ 2101 включає бризковики (захисні гумові щитки) у конструкцію автомобіля, зокрема задні бризковики були обов'язковими - встановлювались на всі модифікації "копійки" із заводу.
18. Окремо наголошував, на тому факті, що Позивач ввів в оману Суд, щодо своєї необізнаності про притягнення його до адміністративної відповідальності, так як на відеозаписах, які долучені до оскаржуваної постанови, чітко зафіксовано факт доведення до відома Позивача суті правопорушення, роз'яснено його права та порядок оскарження постанови, а також запропоновано Позивачу отримати відповідну постанову під підпис, від чого останній відмовився, у зв'язку з чим ухвала Бахмацького районного суду від 23 вересня 2025 року про поновлення строку позивачу являється винесеною помилково та передчасно, а тому, керуючись статтею 240 КАС України, просить суд, позов позивача залишити без розгляду.
ІІІ. Фактичні обставини встановлені Судом та докази на їх підтвердження.
19. Згідно з копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, від 23.07.2025 серії ЕНА № 5292867, Позивач 23.07.2025 о 10:48:47 у місті Бахмач по вул. Я. Мудрого (Крупської), буд. 4, керував автомобілем у якого були відсутні задні грязезахисні бризковики, чим порушив вимоги пункту 31.4.7 е) ПДР (а.с. 8).
20. Такі дії кваліфіковано поліцейським за частиною першою статті 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340,00 грн.
21. Також до адміністративного позову додано копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 28.08.2025 ВП № 78965990 відкритого на виконання постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, від 23.07.2025 серії ЕНА № 5292867, з відміткою про її отримання Позивачем 22.09.2025.
22. У свою чергу до поданого відзиву на позовну заяву Відповідачем додано диск з відеозаписом фіксації правопорушення Позивача, який було оглянуто в судовому засіданні (а.с 25).
23. З оглянутого Судом відеозапису фіксації правопорушення (файл WhatsApp Video 2025-10-01 at 10.14.48.mp4) вбачається, що екіпаж патрульної поліції 23.07.2025 о 10 год 44 хв рухається за автомобілем марки ВАЗ червоного кольору, зупиняє автомобіль, поліцейський спілкується з водієм зупиненого автомобіля та повідомляє йому відсутність задніх бризковиків, посилається на положення пункту 31.4.7 е) ПДР і запитує, чи згоден водій з правопорушенням. У свою чергу, Позивач відповідає: “Ну так, бризковиків немає», а поліцейський інформує, що штраф за таке правопорушення 340 грн.
24. Крім того, зазначене відео містить фрагменти спілкування працівників поліції з пасажирами зупиненого авто, повідомлення водію про можливість оскаржити дії поліцейських, скориставшись правовою допомогою адвоката, а також з'ясування тієї обставини, чи буде Позивач розписуватися у постанові.
ІV. Оцінка Суду та релевантне законодавство.
25. Перш за все Суд наголошує, що відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
26. Згідно з частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
27. Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
28. Згідно з частиною другою статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
29. Положеннями статті 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
30. Відповідно до пункту 11 частини першої статті 23 Закону № 580-VIII, поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням ПДР його учасниками, та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
31. За приписами пункту 8 частини першої статті 23 Закону № 580-VIII, у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
32. Статтею 222 КУпАП визначено, що органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про порушення правил дорожнього руху (у тому числі і за частиною першою статті 121 КУпАП). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
33. Нормами статті 14 Закону України “Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
34. Пунктом 1.1 ПДР закріплено, що ці Правила відповідно до Закону України “Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
35. Відповідно до підпункту “е» пункту 31.4.7 ПДР забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам, серед іншого, відсутній передбачений конструкцією бампер або задній захисний пристрій, грязезахисні фартухи і бризковики.
36. Положеннями частини першої статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
37. Згідно з частиною першою статті 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, -тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
38. Також Суд нагадує, що статтею 6 Європейської конвенції з прав людини (далі також - Конвенція), ратифікованої Законом України “Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997 № 475/97-ВР, кожному гарантоване право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
39. У згаданому контексті слід відмітити, що поняття “кримінальне обвинувачення» має “автономне» значення, котре не залежить від класифікації, що застосовується у внутрішньо-правових системах Держав-учасниць (“Блохін проти Росії» (Blokhin v. Russia) [ВП], § 179; “Адольф проти Австрії» (Adolf v. Austria), § 30). Таке тлумачення є дійсним як для визначення “кримінального» характеру обвинувачення, так і для моменту, з якого існує таке “обвинувачення».
40. Зокрема, у § 49 справи “Озтюрк проти Німеччини» Європейський суд з прав людини (далі також - ЄСПЛ) зазначив, що Конвенція не суперечить здійсненню декриміналізації діянь поміж Держав-учасниць. Проте, якби держави мали повноваження виводити такі правопорушення за рамки Конвенції, то це могло б спричинити наслідки, несумісні з її предметом і метою.
41. Вихідну точку у встановленні того, чи має застосовуватись кримінально-правовий аспект статті 6 Конвенції, слід визначати за критеріями, перерахованими в рішенні ЄСПЛ у справі “Енгель та інші проти Нідерландів» (Engel and Others v. the Netherlands, §§ 82-83): внутрішньо-правова кваліфікація; характер правопорушення; суворість покарання, яке може бути застосоване до даної особи.
42. Застосовуючи згадані критерії до адміністративних правопорушень щодо порушення правил дорожнього руху, які караються штрафами, обмеженнями водійських прав, такими як зняття балів або призупинення чи скасування водійських прав (“Луц проти Німеччини» (Lutz v. Germany), § 182; “Шмауцер проти Австрії» (Schmautzer v. Austria); “Малідж проти Франції» (Malige v. France); “Марчан проти Хорватії» (Marиan v. Croatia); “Ігор Паскарі проти Республіки Молдова» (Igor Pascari v. the Republic of Moldova), §§ 20-23) можна дійти обґрунтованого висновку, що стосовно таких правопорушень діє кримінально-процесуальний аспект статті 6 Конвенції.
43. Підпункт а) частини третьої статті 6 Конвенції вказує на необхідність особливо ретельно повідомляти “обвинувачення» зацікавленій особі. Обвинувальний акт відіграє вирішальну роль у кримінальному переслідуванні: починаючи від його пред'явлення, особа, проти якої порушено кримінальну справу, є офіційно повідомленою про юридичну і фактологічну базу сформульованих проти неї обвинувачень (“Пелісьє та Сассі проти Франції» (Pelissier and Sassi v. France) [ВП], § 51; “Камасінський проти Австрії» (Kamasinski v. Austria), § 79).
44. Конвенційні норми визнають за обвинуваченим право бути поінформованим не лише про “причину» обвинувачення, тобто про матеріальні факти, висунені проти нього, і на яких ґрунтується обвинувачення, але й про “характер» обвинувачення, тобто про юридичну кваліфікацію цих фактів (“Матточча проти Італії» (Mattoccia v. Italy), § 59; “Пенев проти Болгарії» (Penev v. Bulgaria), §§ 33 і 42).
45. Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
46. Відповідно до статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
47. Частиною першою статті 285 КУпАП передбачено, що постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
48. Також у відповідності до частин другої, п'ятої статті 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції. У випадках, передбачених частинами першою - третьою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
49. Повертаючись до фактичних обставин цієї справи Суд звертає увагу, що матеріали справи не містять доказів того, що спірну постанову у справі про адміністративне правопорушення було оголошено Позивачу після негайно після закінчення розгляду справи.
50. У зв'язку з чим приходить до висновку про неможливість стверджувати як про факт, що Позивач достатньою мірою був обізнаний про притягнення його до адміністративної відповідальності і, відповідно, про можливість оскаржити спірну постанову до фактичного ознайомлення з її змістом.
51. Щодо суті правопорушення, за вчинення якого було складено спірну постанову, то поліцейський зазначає, що Позивач керував транспортним засобом з відсутніми передбаченими конструкцією даного транспортного засобу бризковиками. При цьому, не зазначає, чим саме дані бризковики повинні бути передбачені і як саме він встановив, що конструкцією даного транспортного засобу передбачаються бризковики (посилання на ДСТУ, технічні регламенти, вимоги щодо сертифікації транспортного засобу тощо).
52. Надана в якості доказу Відповідачем роздруківка запиту до штучного інтелекту “Chat GPT», на думку Суду, не є доказом, який би з достатньою переконливістю підтверджував, що конструкцією даного транспортного засобу передбачаються бризковики і, що саме цей доказ було покладено поліцейським в обґрунтування прийнятого рішення про притягнення Позивача до адміністративної відповідальності.
53. Підсумовуючи зазначене вище, Суд враховує, що у відповідності до статті 62 Конституції України, як норми прямої дії, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
54. У справі “Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» (Barbera, Messegue and Jabardo v. Spain, § 77, 146) ЄСПЛ установив, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої права та обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться в провину, всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
В інших своїх рішеннях ЄСПЛ указує, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (справа “Коробов проти України», заява № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування “поза розумним сумнівом» (рішення від 18.01.1978 у справі “Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), § 161).
55. Відповідно до частини третьої статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
56. Підсумовуючи викладене, Суд вважає за необхідне скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення на Позивача по справі про адміністративне правопорушення від 23.07.2025 серії ЕНА № 5292867 за частиною першою статті 121 КУпАП та направити справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 121 КУпАП на новий розгляд до уповноваженого органу.
V. Розподіл судових витрат.
57. Згідно з частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
58. Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
59. Водночас за змістом абзацу другого частини п'ятої статті 139 КАС України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
60. Зважаючи на зазначене вище, у зв'язку із звільненням Позивача від сплати судового збору на підставі пункту 10 частини першої статті 5 Закону України “Про судовий збір», розподіл судових витрат не здійснюється.
61. Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 241, 244-246, 255, 286 КАС України, Суд,
1. Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.
2. Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення від 23.07.2025 серії ЕНА № 5292867 щодо накладення на ОСОБА_1 штрафу у розмірі 340,00 грн (триста сорок гривень 00 коп.) за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 121 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
3. Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 121 КУпАП направити на новий розгляд до уповноваженого органу - відділення поліції № 1 (м. Бахмач) Ніжинського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області.
4. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення, з урахуванням положень статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України може бути може бути оскаржене у порядку, передбаченому Главою 1 Розділу ІІІ Кодексу адміністративного судочинства України, а саме шляхом подачі апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 10 (десяти) днів з дня проголошення цього рішення.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач: Головне управління Національної поліції у Чернігівській області, місце знаходження: просп. Перемоги, буд. 74, м. Чернігів, індекс 14000, ЄДРПОУ 40108651.
Суддя Є.М. Сороколіт