справа № 489/9035/25
провадження №2-н/489/2550/25
про відмову у видачі судового наказу
10 листопада 2025 року м. Миколаїв
Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Коваленка І.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
встановив:
У листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 6375,00 грн., щомісячно, починаючи стягнення з дати подання заяви і до повноліття дитини.
Розглянувши подану заяву про видачу судового наказу, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу, виходячи з наступного.
Так, відповідно до частини першої та другої статті 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Згідно із пунктом 5 частини першої статті 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Таким чином, заявник може звернутися до суду із вимогою про видачу судового наказу щодо стягнення з боржника аліментів або у частині від заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, або у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Разом з тим, ОСОБА_1 просить видати судовий наказ про стягнення аліментів на доньку у розмірі 6375,00, тобто у твердій грошовій сумі, яка перевищує 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (2563,00:2= 1281,50 грн.), що не відповідає вимогам статті 161 ЦПК України.
Згідно пункту 3 частини першої статті 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу.
Відповідно до вимог частини другої статті 167 ЦПК України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Таким чином, беручи до уваги те, що заява про видачу судового наказу не відповідає вимогам статті 161 ЦПК України, у видачі судового наказу слід відмовити.
Керуючись статтею 165 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення або з дня складання повного тексту ухвали. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.
Повний текст ухвали суду складено 10.11.2025.
Суддя І.В.Коваленко