10 листопада 2025 року
м. Київ
справа №420/12420/24
адміністративне провадження №К/990/21393/25
Верховний Суду розглянув у порядку письмового провадження справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.12.2024, (суддя Вовченко О.А.) та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2025, (судді Градовського Ю.М., суддів: Турецької І.О., Шевчук О.А.) за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) щодо складання довідки від 07.03.2024 №ЮО111773 про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2023, із зменшенням розмірів надбавки за особливості проходження служби, надбавки за таємність, надбавки за науковий ступінь та вчене звання й премії;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 внести зміни у довідку від 07.03.2024 № ЮО111773 про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2023, виходячи з відсоткових надбавок за особливості проходження служби у розмірі 65 % від посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років; за таємність у розмірі 15% від посадового окладу; за науковий ступінь у розмірі 15 % від посадового окладу; за вчене звання у розмірі 25% від посадового окладу; премії у розмірі 140% від посадового окладу та направити її до Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - ГУ ПФУ) для перерахунку з 01.02.2023 основного розміру пенсії позивача.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18.12.2024, яке залишене без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2025, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково:
- визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо зменшення у грошовому виразі розмірів надбавки за особливості проходження служби, надбавки за таємність та премії, вказаних у довідці від 07.03.2024 № ЮО111773 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023;
- зобов'язано відповідача оформити і надати до ГУ ПФУ нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023, відповідно до вимог положень Постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704 (далі - Постанова №704), Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.1994 № 414 та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260 (далі - Порядок № 260), із зазначенням відомостей про розміри надбавки за особливості проходження служби, надбавки за таємність та премії у грошовому виразі, обчислених, виходячи з розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, вказаних в довідці від 07.03.2024 №ЮО111773 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023;
- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 04.11.2025 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.12.2024 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2025 у справі № 420/12420/24 залишено без змін.
І. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31.01.2024 у справі №420/35525/23 зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_1 підготувати та надати до ГУ ПФУ довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 відповідно до вимог ст.ст. 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, ст.9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII), з урахуванням положень Постанови № 704, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для перерахунку із 01.02.2023 основного розміру пенсії ОСОБА_1 .
На виконання зазначеного рішення суду ІНФОРМАЦІЯ_1 видало ОСОБА_1 оновлену довідку про розмір грошового забезпечення від 07.03.2024 № ЮО111773 із зазначенням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення станом на 01.01.2023, а саме:
посадовий оклад (13 100 грн);
оклад за військовим званням "полковник" (2 260 грн);
надбавка за вислугу років 50 % (7 680 грн);
надбавка за особливості проходження служби 65 % (9 828 грн);
надбавка за таємність 15 % (1 290 грн);
надбавка за науковий ступінь 5 % (430 грн);
надбавка за вчене звання 5 % (430 грн);
премія 140 % (12 040 грн), а всього 47 058 грн.
Вважаючи протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині зазначених у довідці про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 занижених розмірів надбавок за особливості проходження служби, таємність, доплат за науковий ступінь та вчене звання, премії, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
ІІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Залишаючи оскаржувані рішення без змін, Верховний Суд зазначив, що, враховуючи, що положення Закону України від 01.07.2014 № 1556-VII "Про вищу освіту" (далі - Закон №1556-VII) регулюють питання, пов'язані з діяльністю у сфері вищої освіти і не мають стосунку до нарахування та виплати грошового забезпечення військовослужбовців, визначені цим Законом гарантії щодо визначення розміру доплат за науковий ступінь та вчене звання науково-педагогічним, науковим, педагогічним та іншим працівникам закладів вищої освіти не застосовуються при визначенні розміру відповідних доплат військовослужбовцям, які проходять військову службу у вищих військових навчальних закладах та обіймають посади, пов'язані з науково-педагогічною діяльністю у вищих військових навчальних закладах (закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання), а відповідно не повинні застосовуватися при визначенні розміру доплат за науковий ступінь та вчене звання, які зазначаються у довідках про розмір грошового забезпечення, що видаються для проведення перерахунку пенсії.
За таких обставин судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду відзначила, що висновки, викладені в раніше ухваленій постанові Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №380/24050/21 про те, що правила визначення доплати за науковий ступінь та вчене звання, установлені пп. 2 п. 6 Постанови КМУ № 704, поширюються на всіх військовослужбовців, які мають такі наукові ступені та вчені звання, окрім тих військовослужбовців, які проходять службу у вищих військових навчальних закладах та обіймають посади пов'язані з науково-педагогічною діяльністю, яким така доплата має встановлюватися з урахуванням мінімальних гарантій, що передбачені ст. 59 Закону № 1556-VII, є такими, що не ґрунтуються на правильному правозастосуванні, а отже, судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду вважає за необхідне відступити від таких висновків і сформувати такий:
розмір доплат за науковий ступінь та вчене звання, що враховується при перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, визначається виключно на підставі спеціальних нормативно-правових актів, що регулюють питання соціального забезпечення військовослужбовців, зокрема відповідно до положень Постанови КМУ №704 та Порядку № 260, без застосування положень ч. 2 ст. 59 Закону №1556-VII.
Застосовуючи наведені вище правові висновки до спірних правовідносин, які виникли у справі, яка переглядається, судова палата дійшла висновку про те, що на час складання довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, відповідач правомірно відповідно до положень Постанови КМУ №704 та Порядку № 260 визначив розмір надбавки за науковий ступінь та вчене звання, у зв'язку з чим Верховний Суд погодився з висновком судів попередніх інстанцій про відсутність у позивача права на проведення перерахунку пенсії з урахуванням доплат за науковий ступінь та вчене звання, встановлених Законом № 1556-VII.
ІІІ. МОТИВИ НЕЗГОДИ З ПОСТАНОВОЮ
З висновком судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду необхідність відступу від правного висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №380/24050/21 - не згоден.
Статтею 1 Закону № 2011-XII передбачено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно зі ст.1-2 Закону № 2011-XII військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Відповідно до ч. 1-2 ст. Закону № 2011-XII держава держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять:
посадовий оклад, оклад за військовим званням;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону №1556-VII законодавство України про вищу освіту базується на Конституції України і складається із законів України «Про освіту», «Про наукову і науково-технічну діяльність», цього Закону та інших нормативно-правових актів, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.
Відповідно до п. 6 ч. 1 с. 1 Закону № 1556-VII (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) вищий військовий навчальний заклад - заклад вищої освіти державної форми власності, який здійснює на певних рівнях вищої освіти підготовку курсантів (слухачів, студентів), ад'юнктів для подальшої служби на посадах офіцерського (сержантського і старшинського) складу з метою задоволення потреб Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, центральних органів виконавчої влади із спеціальним статусом, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, інших розвідувальних органів України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону
Правовий статус вищих військових навчальних закладів із специфічними умовами навчання передбачає, що відповідні державні органи можуть запроваджувати особливі вимоги до окремих аспектів їх діяльності, не стосуючись матеріального забезпечення науково-педагогічних працівників.
Основним документом для регулювання роботи цих закладів і гарантій працівникам, включно з питаннями матеріального забезпечення, є Закон №1556-VII.
Згідно з ч. 2 ст. 59 Закону №1556-VII науково-педагогічним, науковим і педагогічним працівникам закладів вищої освіти встановлюються доплати за науковий ступінь доктора філософії та доктора наук у розмірах відповідно 15 та 25 відсотків посадового окладу, а також за вчене звання доцента і старшого дослідника - 25 відсотків посадового окладу, професора - 33 відсотки посадового окладу. Заклад вищої освіти може встановити більший розмір доплат за рахунок власних надходжень..
Таким чином, закон гарантує встановлення таких доплат всім відповідним працівникам, безвідносно до приналежності закладу до вищих військових навчальних закладів зі специфічними умовами навчання чи звичайних закладів вищої освіти.
З огляду на викладене, вважаю, що застосування Постанови № 704 та Порядку № 260 у контексті спірних правовідносин є помилковим, оскільки це призводить до суттєвого обмеження прав позивача, визначених ст. 59 Закону № 1556-VII.
Підзаконні нормативні акти суперечать ст. 59 Закону № 1556-VII, оскільки не враховують гарантовані законодавством доплати за наукові ступені та вчені звання.
Правильним вважаю правний висновок, висловлений у постанові Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №380/24050/21, від якого палата вирішила відступити.
Суддя Кравчук В.М.