10 листопада 2025 року
м. Київ
справа №440/14781/24
адміністративне провадження № К/990/40012/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів: Загороднюка А.Г., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1
на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року
та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року
у справі №440/14781/24
за позовом ОСОБА_1
до військової частини НОМЕР_1
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 , апелянт) звернулася до суду з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, в/ч НОМЕР_1 ), в якій просила:
- визнати протиправними дії в/ч НОМЕР_1 щодо не нарахування і невиплати у повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року включно відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078;
-зобов'язати в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на її користь індексацію-різницю грошового забезпечення з розрахунку 4 075,17 грн на місяць за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року в загальній сумі 236 359,86 грн, відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2024 року визнано неповажними підстави , вказані ОСОБА_1 у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду; повернуто позовну заяву в частині позовних вимог про визнання протиправними дій військової частини щодо не нарахування і невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 19 липня 2022 року по 31 грудня 2022 року включно відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, та зобов'язання військової частини нарахувати та виплатити індексацію-різницю грошового забезпечення з розрахунку 4 075,17 грн на місяць за період з 19 липня 2022 року по 31 грудня 2022 року в загальній сумі 236 359,86 грн, відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 18 липня 2022 року індексації грошового забезпечення із застосуванням щомісячної фіксованої індексації в розмірі 4075,17 грн відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.
Зобов'язано в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 фіксовану суму індексації грошового забезпечення з урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, як різницю між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу в розмірі 4075,17 грн (щомісячно) за період з 01 березня 2018 року по 18 липня 2022 року включно, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволені інших позовних вимог- відмовлено.
Не погоджуючись із цими судовими рішеннями, скаржник звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Верховний Суд ухвалою від 20 жовтня 2025 року залишив без руху касаційну скаргу скаржника надавши строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення її недоліків шляхом:
- уточненої касаційної скарги, в якій обґрунтувати наявність передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, підстав касаційного оскарження судових рішень;
- документа про сплату судового збору в установленому законом розмірі;
- доказів надсилання копії касаційної скарги іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 КАС України.
Скаржнику роз'яснено, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.
Згідно довідки про доставку електронного листа ухвалу Верховного Суду від 20 жовтня 2025 року отримана скаржником - 21 жовтня 2025 року о 13:58.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Абзацом другим частини шостої статті 251 КАС України визначено, що якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Отже, з урахуванням зазначених норм КАС України, ухвала Верховного Суду від 20 жовтня 2025 року про залишення касаційної скарги без руху вважається врученою скаржнику 21 жовтня 2025 року, а останнім днем для усунення недоліків касаційної скарги є 31 жовтня 2025 року.
На виконання цієї ухвали та в межах встановленого у ній строку, скаржник направив до суду заяву про відстрочення сплати судового збору.
Разом з тим, станом на день постановлення цієї ухвали від скаржника не надходило жодних документів, як-то уточненої касаційної скарги, касаційної скарги в новій редакції в частині недоліків визначених в ухвалі Верховного Суду від 20 жовтня 2025 року щодо обґрунтування наявності передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України підстав касаційного оскарження судових рішень. Тобто не усунуто недоліків касаційної скарги в цій частині.
Згідно частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Щодо клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору.
Оскільки скаржником не усунуто недоліки касаційної скарги в частині належного обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень, що є підставою для повернення такої скарги то, Суд приходить до висновку про відсутність підстав для вирішення питання про відстрочення сплати судового збору.
Отже, враховуючи, положення частини 2 статті 332 КАС України, пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС, та беручи до уваги, що скаржником не усунуто недоліки касаційної скарги, така підлягаю поверненню.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,
1. Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року у справі №440/14781/24 - повернути особі, яка її подала.
2. Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
3. Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Судді А.В. Жук
А.Г. Загороднюк Ж.М. Мельник-Томенко