10 листопада 2025 року
м. Київ
справа №215/7342/24
адміністративне провадження №К/990/43230/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Радишевської О.Р.,
суддів - Мацедонської В.Е., Смоковича М.І.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2025 року у справі №215/7342/24, за позовом ОСОБА_1 до директора Комунальної установи «Будинок нічного перебування» Криворізької міської ради ОСОБА_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дій,
ОСОБА_1 звернувся до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу з позовом до директора Комунальної установи «Будинок нічного перебування» Криворізької міської ради ОСОБА_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дій.
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 листопада 2024 року матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 передано на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Не погодившись із ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 листопада 2024 року, ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2025 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору; апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 листопада 2024 року залишено без руху. Установлено скаржнику строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги у десять днів з моменту отримання ухвали шляхом подання до Суду: доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження; документу про сплату судового збору.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2025 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення; визнано неповажними наведені позивачем підстави пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 листопада 2024 року; відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 листопада 2024 року.
Ухвалою Верховного Суду від 06 жовтня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2025 року у справі №215/7342/24 повернуто особі, яка її подала, на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
22 жовтня 2025 року до Верховного Суду надійшла повторна касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2025 року у справі №215/7342/24.
Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, Суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.
Статтею 329 КАС України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється із дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів із дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
З оскаржуваної ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2025 року вбачається, що її повний текст складено цього ж дня, а, отже останнім днем строку на її касаційне оскарження є 17 березня 2025 року (15-16 березня вихідні дні).
Касаційну скаргу направлено скаржником до Суду засобами поштового зв'язку 17 жовтня 2025 року (надійшла до суду 22 жовтня 2025 року), тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити пропущений строк на касаційне оскарження та указує на те, що копію оскаржуваної ухвали він отримав 14 травня 2025 року після звернення до суду апеляційної інстанції з клопотанням про видачу копії судового рішення. Зазначає, що 28 травня 2025 року ним було подано касаційну скаргу, проте 15 жовтня 2025 року отримано ухвалу Верховного Суду про повернення касаційної скарги від 06 жовтня 2025 року у конверті з штрихкодовим ідентифікатором 067015027018 з невідомою датою її направлення, а докази отримання цієї ухвали залишилися в матеріалах справи, які йому не надають. Указує на те, що суд за заявою учасника справи поновлює процесуальний строк, з'ясувавши строк по поштовим повідомленням, по єдиному реєстру поштових відправлень, саме цей строк визначається процесуально, бо працівники суду свідомо не знайомили його з рішенням суду. Також зазначає, що він фактично був позбавлений реальної можливості до дати 15 жовтня 2025 року (дата одержання ухвали Верховного Суду від 06 жовтня 2025 року) звернутися до касаційного суду. Указує на те, що ці обставини не були і не могли бути йому відомі для вчасного звернення до суду з касаційною скаргою.
Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, Суд вважає їх неповажними з огляду на таке.
Згідно з статтею 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Отже, особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом касаційної інстанції лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення.
Суд звертає увагу скаржника, що для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, такі посилання повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно вбачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.
Однак скаржником до касаційної скарги не додано належних доказів, що підтверджують дату отримання оскаржуваної ухвали саме 14 травня 2025 року (довідка суду про дату видачі копії судового рішення).
У разі якщо скаржником копія оскаржуваного судового рішення не була отримана, належним доказом у такому випадку може бути довідка суду із зазначенням дати та способу направлення відповідного судового рішення або копія супровідного листа про направлення оскаржуваного судового рішення скаржнику, а також відомості суду про отримання адресатом копії судового рішення.
Суд касаційної інстанції при вирішенні питання щодо залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження не витребовує матеріали справи.
Також на підставі даних комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» Судом установлено, що вперше з касаційною скаргою скаржник звернувся 25 травня 2025 року. Ухвалою Верховного Суду від 20 червня 2025 року касаційну скаргу було залишено без руху та надано скаржнику строк у десять днів із дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали, шляхом подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення, а також відповідних доказів на підтвердження викладених у заяві обставин.
Копію ухвали Верховного Суду від 20 червня 2025 року надіслано скаржнику за адресою, вказаною ним у касаційній скарзі, а саме: АДРЕСА_1 .
Проте 15 липня 2025 року до Верховного Суду повернувся конверт з указаною ухвалою з відміткою відділення поштового зв'язку про причини повернення «За закінченням терміну зберігання».
25 липня 2025 року Судом було повторно направлено позивачу копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху від 20 червня 2025 року за адресою, вказаною ним у касаційній скарзі, а саме: АДРЕСА_1 .
Водночас 19 серпня 2025 року до Верховного Суду вдруге повернувся конверт з указаною ухвалою з відміткою відділення поштового зв'язку про причини повернення «За закінченням терміну зберігання».
Отже, Судом двічі було направлено скаржнику копію ухвали Верховного Суду від 20 червня 2025 року про залишення касаційної скарги без руху на адресу позивача, зазначену ним в касаційні скарзі, проте до Суду повернулися конверти з відміткою відділення поштового зв'язку про причини повернення - «За закінченням терміну зберігання».
Відповідно до частини першої статті 131 КАС України, учасники судового процесу зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Заявник про зміну місця знаходження Верховний Суд не повідомляв, будь-яких заяв до суду не подавав.
Водночас до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Отже, примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «За закінченням терміну зберігання», «Адресат вибув», «Адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть уважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Таким чином, Судом було було вжито необхідних заходів щодо повідомлення скаржника про наявність ухвали Верховного Суду від 20 червня 2025 року про залишення касаційної скарги без руху, що спростовує доводи позивача про умисне не ознайомлення позивача працівниками суду з судовими рішеннями.
Крім того, Суд звертає увагу позивача на те, що в силу приписів статей 2, 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22 грудня 2005 року № 3262-IV (далі - Закон 3262-IV), кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Отже, позивач зобов'язаний був користуватись належними йому процесуальними правами упродовж усього періоду розгляду її скарги та мав можливість самостійно цікавитись провадженням у справі. Однак, рухом касаційної скарги він не цікавився, чим проявив недбале ставлення до своїх процесуальних обов'язків.
З урахуванням наведеного Суд не вбачає підстав визнавати поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження.
Згідно з частиною третьою статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, указані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
За таких обставин відповідно до норм статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику десятиденного строку із дня вручення копії цієї ухвали для усунення її недоліків шляхом направлення до Суду заяви про поновлення строку на касаційне оскарження з зазначенням інших підстав для його поновлення та/або доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на звернення до суду з касаційною скаргою.
Керуючись статтями 132,133, 169, 248, 328, 330, 332, КАС України, Суд
Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2025 року в справі №215/7342/24.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2025 року в справі №215/7342/24 залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: Судді:О.Р. Радишевська В.Е. Мацедонська М.І. Смокович