Справа № 539/20/25 Номер провадження 33/814/488/25Головуючий у 1-й інстанції Рудалєва Л. В. Доповідач ап. інст. Корсун О. М.
06 листопада 2025 року м. Полтава
Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Корсун О.М., за участю секретаря судового засідання Пархоменко Ю.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою з доповненнями представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Малюги В.М., на постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 19 березня 2025 року,
Цією постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим і накладено на нього стягнення за ч.1 ст.130 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 605 гривень 60 копійок судового збору.
За постановою місцевого суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 30 грудня 2024 року о 08 годині 55 хвилин на 205 км автодороги Київ-Харків-Довжанський у порушення вимог п.2.9 «а» ПДР України керував автомобілем «Daewoo Lanos», н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння.
В апеляційній скарзі з доповненнями адвокат Малюга В.М. просить скасувати постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 19 березня 2025 року та закрити провадження у справі щодо ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Свої вимоги мотивує тим, що суд першої інстанції не врахував те, що: матеріали відеозапису не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 керував автомобілем, щодо процедури його огляду на стан алкогольного сп'яніння, невідомо, чи пропонували ОСОБА_1 проходження огляду в найближчому медичному закладі в разі його незгоди з оглядом на місці, чи робився контрольний забір повітря та використовувався сертифікований мундштук до приладу «Драгер», чи погодився ОСОБА_1 із результатами огляду на місці, є невідомими місце відеофіксації та регіону, де відбувалась подія; відеозапис є неповним, не містить дати й часу здійснення відеофіксакції. Також апелянт посилається на те, що місцевий суд відмовив стороні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в задоволенні клопотання про надання відеозапису, долученого поліцією, для ознайомлення.
Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , і його представнику - адвокату Малюзі В.М., було належним чином повідомлено про місце, дату, час апеляційного розгляду та в судове засідання вони не з'явились, клопотань про відкладення апеляційного розгляду від них не надходило. Водночас адвокат Малюга В.М. заявив клопотання про здійснення апеляційного розгляду за його відсутності. Участь зазначених вище учасників судового провадження в апеляційному розгляді цієї справи відповідно до положень КУпАП не є обов'язковою.
Тому на підставі ч.6 ст.294 КУпАП України справа щодо ОСОБА_1 підлягає розгляду в апеляційному порядку.
Суд апеляційної інстанції вивчив матеріали справи, проаналізував доводи апеляційної скарги з доповненнями та дійшов висновку про те, що апеляційна скарга з доповненнями не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Статтею 294 КУпАП регламентовано, що судове рішення суду першої інстанції переглядається в межах доводів апеляційної скарги.
Виходячи з положень ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно зі ст.245 КУпАП завданням судді при розгляді справ про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає, зокрема, за керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння.
Вимогами п.2.9 «а» ПДР України унормовано, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Висновок місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується наявними у матеріалах справи належними, допустимими, достовірними, а у своїй сукупності достатніми та взаємозв'язаними доказами, і є обґрунтованим.
Так, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №208444 30 грудня 2024 року о 08 годині 55 хвилин ОСОБА_1 на 205 км автодороги Київ-Харків-Довжанський у порушення вимог п.2.9 «а» ПДР України керував автомобілем «Daewoo Lanos», н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння (а.с.1).
Наведені вище обставини підтверджуються даними відеозаписів, записаних на технічному носієві інформації, з яких установлено, що 30 грудня 2024 року приблизно о 08-09 годині поліцією було зупинено автомобіль «Daewoo Lanos», н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , на 205 км автодороги Київ-Харків-Довжанський. Затим поліцейським повідомлено про виявлені у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння у вигляді: запаху алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, з наявністю яких погодився ОСОБА_1 . Ще до огляду ОСОБА_1 повідомив про те, що в разі проходження ним огляду результати технічного приладу підтвердять його перебування в стані алкогольного сп'яніння. При цьому, перед здійсненням огляду поліцейський надав ОСОБА_1 можливість обрати й оглянути упаковку з мундштуком, перевірити її цілісність, використав новий герметично запакований відповідний мундштук, який підлягав застосуванню в технічному приладі, що використовувався поліцейським, помістив мундштук в алкотестер із використанням упаковки, не торкаючись до нього безпосередньо руками. На вимогу поліцейського ОСОБА_1 як водій пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння з використанням поліцією спеціального технічного засобу, результати якого склали 1, 45 проміле алкоголю в крові, після чого поліцейський роз'яснив, що вці результати в декілька разів перевищують гранично допустиму норму, яка становить 0, 2 проміле. З отриманими результатами огляду погодився ОСОБА_1 . Сам ОСОБА_1 на місці зупинки безперечно погоджувався з наведеним у протоколі фактом вчинення ним адміністративного правопорушення - те, що він керував автомобілем у стані алкогольного сп'яніння на 205 км автодороги Київ-Харків-Довжанський, підтвердив, що є винуватим у вчиненні цього правопорушення та виправиться. До того ж, його поведінка була характерною саме для водія за відсутності інших осіб, окрім нього та поліцейських, на місці зупинки транспортного засобу (а.с.11).
Згоду з названими вище результатами огляду, отриманими за допомогою застосування технічного приладу на місці зупинки автомобіля, ОСОБА_2 підтвердив своїм підписом і в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння у відповідній графі (а.с.6).
Зафіксовані ж засобами об'єктивного контролю (відеозаписами) обставини також знаходять своє відображення в змісті зазначеного вище акту та роздруківки технічного засобу «Drager Alcotest 7510», відповідно до яких установлено перебування ОСОБА_1 , у тому числі під час керування автомобілем, у стані алкогольного сп'яніння з результатами - 1, 45 проміле алкоголю в крові (а.с.5-7). Тобто результати зазначеного вище огляду значно перевищують гранично допустиму норму (0, 2 проміле алкоголю в крові), а саме більше ніж у 7 разів. Також даними автоматично виготовленої роздруківки підтверджено те, що перед здійсненням огляду ОСОБА_1 результати перевірки чистоти спеціального технічного приладу "Драгер" становили 0, 00 проміле (а.с.3).
Отже, наведені вище докази підтверджують зміст один одного й безперечно доводять вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджують здійснення його огляду на стан алкогольного сп'яніння з дотриманням приписів ст.266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України №1452/735 від 09 листопада 2015 року, та об'єктивних обставин не довіряти їм немає. Підстав для висновку про недопустимість, недостовірність чи неналежність цих доказів перевіркою матеріалів справи не встановлено.
При цьому, в поліцейського не було підстав для направлення ОСОБА_1 чи висування йому вимоги для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я, оскільки з огляду на тлумачення положень ст.266 КУпАП такий медичний огляд проводиться лише в разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами, в той час як, ОСОБА_1 такої незгоди не висловлював, а навпаки погодився з результатами його огляду на стан алкогольного сп'яніння, проведеного поліцейським із використанням спеціального технічного засобу. Тому, за таких обставин, здійснення огляду ОСОБА_1 у закладі охорони здоров'я відповідно до вимог закону не передбачалось, а наведені вище дані відеофіксації, акту огляду й автоматично виготовленої роздруківки з технічного приладу повністю спростовують наведені апелянтом доводи щодо порушення процедури огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння.
Посилання апелянта як на підставу для скасування оскаржуваної постанови, які зводяться до неповноти відеозапису, є необгрунтованими, так як наявний у матеріалах справи технічний носій інформації з відеозаписами в сукупності з викладеними вище доказами (актом огляду й роздруківкою зі спеціального технічного засобу) з достатньою повнотою підтверджують обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, процедури огляду й оформлення матеріалів поліцією. Тому належних і достатніх підстав для скасування оскаржуваної постанови за вказаними вище доводами суд апеляційної інстанції не вбачає.
Що стосується тверджень представника про те, що місцевий суд відмовив стороні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в задоволенні клопотання про надання відеозапису, долученого поліцією, для ознайомлення, слід зазначити наступне.
Як убачається з матеріалів справи, адвокат Малюга В.М. подав до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області клопотання, в якому просив надати для ознайомлення матеріали справи щодо ОСОБА_1 , у тому числі відеозапис із камер поліцейських. На вказаному вище клопотанні наявна резолюція головуючого судді: «надати матеріали для ознайомлення», здійснена 11 лютого 2025 року (а.с.24).
Матеріали справи не містять будь-яких даних щодо наявності перешкод в ознайомленні в суді адвоката Малюги В.М. із матеріалами справи за його клопотанням чи відмови йому в такому ознайомленні. У самому клопотанні адвокат Малюга В.М. не порушував питання саме про направлення йому матеріалів справи, в тому числі відеозапису поштою чи електронним способом.
При цьому, можливість реалізації прав, передбачених законодавством України, в тому числі й тих, про які йдеться в апеляційній скарзі з доповненнями, ОСОБА_1 і його представнику було надано під час провадження в суді апеляційної інстанції, якими вони й скористалися в повному обсязі в спосіб, який уважали за необхідне. У ході апеляційного провадження вони, зокрема, мали можливість навести аргументи, з яких вважали безпідставним і помилковим притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, але доводи апеляційної скарги з доповненнями не знайшли свого підтвердження. Також судом апеляційної інстанції було направлено адвокату Малюзі В.М. технічний носій інформації з примірником електронного документу - відеозаписів, які були долучені поліцією до матеріалів провадження. З цими відеозаписами сторона особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ознайомилась, що підтверджено адвокатом Малюгою В.М. у доповненнях до апеляційної скарги.
Таким чином, доводи апелянта, з яких ставиться питання про скасування оскаржуваної постанови й закриття провадження щодо ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, позбавлені підстав.
Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 є водієм (водійське посвідчення серії НОМЕР_2 ), що підтверджується даними довідки Відділу АП УПП у Полтавській області ДПП та не оспорюється в апеляційній скарзі (а.с.8).
Таким чином, суд першої інстанції, як наслідок, правильно наклав на ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік відповідно до санкції ч.1 ст.130 КУпАП, яка має безальтернативний характер.
Накладене на ОСОБА_1 стягнення за своїм видом і розміром відповідає положенням ст.23, 33 КУпАП.
Отже, апеляційна скарга з доповненнями не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу з доповненнями представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Малюги В.М., залишити без задоволення, а постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 19 березня 2025 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду О.М. Корсун