Справа № 526/2973/24 Номер провадження 33/814/656/25Головуючий у 1-й інстанції Киричок С. А. Доповідач ап. інст. Герасименко В. М.
07 листопада 2025 року м. Полтава
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Герасименко В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Гадяцького районного суду Полтавської області від 06 травня 2025 року,
Цією постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Гадяч та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, пенсіонера,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605,60 гривень.
За постановою судді, 29 липня 2024 року о 21 год. 32 хв. в с. Червоний Кут, вул. Центральна, водій ОСОБА_1 керував автомобілем OPEL ASTRA, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (почервоніння обличчя, млява мова, нестійка хода, різкий запах алкоголю з порожнини рота). Від огляду на стан сп'яніння відмовився під запис бодікамери, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України.
Не погодившись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді, та направити справу на новий розгляд для захисту його законних прав.
В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що суд першої інстанції розглянув справу у його відсутність, не переконавшись у тому, що є дані про неможливість бути присутнім у судовому засіданні за станом здоров'я, чим порушив його права, передбачені ст. 268 КУпАП.
Судом допущено порушення право ОСОБА_1 на участь у розгляді справи, не забезпечено можливість подання суду доказів на підтвердження обставин, які визначені в ст. 14-1, ст. 22 КУпАП та могли вплинути на призначення стягнення та звільнення від адміністративної відповідальності при малозначності.
ОСОБА_1 та його адвокати Скачко М.О. та Зінченко В.Г., будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду справи про адміністративне правопорушення, у судове засідання Полтавського апеляційного суду не з'явилися, клопотань, заяв про відкладення не надсилали, за таких обставин, вважаю за можливе судовий розгляд проводити без їх участі.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
У відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Дані вимоги закону судом першої інстанції були виконані в повному обсязі.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.
Апеляційний суд зазначає, що факт відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння за своїм правовим змістом є правопорушенням, а не процесуальною дією, яка дозволяє виявити волевиявлення особи, яка підозрюється у керуванні транспортним засобом у стані сп'яніння щодо її бажання проходити огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'янінням у встановленому законом порядку.
Апеляційний суд вважає, що розглядаючи дану справу, суддя суду першої інстанції вищезазначених вимог дотримався у повному обсязі та дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, з урахуванням:
- протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №775971 від 09.07.2024; - відеоматеріалів з відеореєстратора службового автомобіля та нагрудної камери працівника поліції, яким зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння; актом огляду на стан сп'яніння від 09.07.2024, де вказані працівниками поліції ознаки алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 та вказано про відмову останнього від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою технічного приладу Drager Alcotest 6810.
Ці докази є належними, допустимими та достатніми на підтвердження вини ОСОБА_1 у відмові, як водія, від проходження у встановленому законом порядку огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння.
Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом захисником та особою, яка притягується до адміністративної відповідальності не оспорюється.
Протокол про адміністративне правопорушення у справі складений з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП, а викладені в ньому відомості відповідають фактичним обставинам справи.
Зазначені докази у своїй сукупності є підтвердженням наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке виразилося у відмові від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп'яніння.
Об'єктивних підстав ставити під сумнів достовірність наведених доказів та викладених в них обставин суд апеляційної інстанції не вбачає.
Так, відповідно до відомостей відеозапису, наявного у матеріалах справи, зафіксовано рух транспортного засобу OPEL ASTRA, д.н.з. НОМЕР_1 та момент зупинки даного автомобіля. При цьому, відеозаписом зафіксовано факт пропозиції працівниками поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 у зв'язку з виявленими ознаками алкогольного сп'яніння, при цьому ОСОБА_1 спочатку погодився пройти процедуру огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, на місці зупинки транспортного засобу, однак в ході надання приладу Drager Alcotest останній відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, працівниками поліції роз'яснено ОСОБА_1 права та обов'язки, наслідки відмови від проходження огляду на стан сп'яніння.
Вказаний відеозапис повно та об'єктивно відображає обставини вчинення адміністративного правопорушення.
При дослідженні матеріалів справи, у тому числі при перегляді відеозапису, порушень з боку поліцейських, які оформлювали адміністративний матеріал, не встановлено. Отже, здійснений поліцейським відеозапис є допустимим доказом.
Таким чином, відеозапис у повній мірі узгоджується з протоколом про адміністративне правопорушення та іншими матеріалами справи.
ОСОБА_1 будучи водієм та маючи відповідне посвідчення водія, обізнаний з Правилами дорожнього руху, зокрема, п.2.5, який зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а тому, відмовляючись від проходження такого огляду, має нести юридичну відповідальність.
Таким чином, твердження про відсутність у ОСОБА_1 відмови від проходження запропонованого огляду є надуманими та спростовується вищенаведеними доказами по справі.
Загалом доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди апелянта із прийнятою суддею постановою, проте висновків судді не спростовують.
Доводи апеляційної скарги про те, що розгляд справи проведено без участі ОСОБА_1 , що призвело до порушення його прав, апеляційний суд відхиляє як такі, що не свідчать про порушення права на захист і не свідчать про відсутність у його діях складу передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення.
Розгляд суддею справи за відсутності ОСОБА_1 не вплинув на висновок судді про наявність в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
При цьому, враховується те, що апеляційним судом, шляхом проведення апеляційного розгляду було поновлено право особи бути присутнім в судовому засіданні, надавати пояснення з приводу обставин справи про адміністративне правопорушення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи. Однак наданими правами ОСОБА_1 не скористався у зв'язку з неявкою у судове засідання до суду апеляційної інстанції, будучи належним чином повідомленим про дату й час розгляду справи в апеляційному суді.
Таким чином, досліджені під час розгляду в справі про адміністративне правопорушення докази повністю узгоджуються між собою та є такими, що не викликають сумніву та давали суду підстави для висновку про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доказів, які б свідчили про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи апелянт не надав.
Накладення судом першої інстанції адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік, відповідає санкції ч.1 ст.130 КУпАП, вимогам ст.ст.33,34 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП є співрозмірним скоєному адміністративному правопорушенню, особі правопорушника та не містить його альтернативних видів.
Постанова судді суду першої інстанції відповідає вимогам Закону, істотних порушень норм матеріального чи процесуального права, які були б підставою для зміни чи скасування судового рішення не встановлено.
Враховуючи викладене, приходжу до висновку, що судом першої інстанції прийнято законне рішення, а підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд
Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Гадяцького районного суду Полтавської області від 06 травня 2025 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду В.М. Герасименко