Справа № 526/4648/24 Номер провадження 22-ц/814/3347/25Головуючий у 1-й інстанції Киричок С. А. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.
04 листопада 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя Пилипчук Л.І.,
судді Дряниця Ю.В., Чумак О.В.,
секретар Дороженка Р.В.,
з участю позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , поданою в його інтересах представником - адвокатом Хоруженком Сергієм Григоровичем,
на рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 23 травня 2025 року, постановлене суддею Киричок С.А.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини,
23.12.2024 ОСОБА_1 звернулася в суд із указаним позовом, у якому просила стягнути із ОСОБА_2 на її користь додаткові витрати на утримання дитини у розмірі 14 022,50 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що із 06.02.2018 перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 , який було розірвано рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 14.11.2022 (справа №526/1842/22).
Від шлюбу мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який після розлучення батьків залишився проживати разом із нею, матір'ю, на користь якої на утримання сина відповідачем сплачуються аліменти у розмір частини з усіх видів заробітку (доходу).
Зазначає, що із 2022 року ОСОБА_3 виявив бажання відвідувати гуртки, зокрема: приватну студію англійської мови Smart Bees English Ctudio, студію дитячого естетичного вихованні образотворчого мистецтва Гадяцького фахового коледжу культури і мистецтва ім.І.П. Котляревського, школу сучасного танцю Step by step, дитячий садочок «Веснянка» та Гадяцький профільний ліцей ім. Є.П. Кочергіна.
Указані заняття є платними, а їх сукупна вартість за період із 2022 по 2024 роки склала 28 045,00 грн. Позивачка не має матеріальної можливості самостійно оплачувати вартість указаних гуртків, наголошуючи на їх доцільності задля фізичного та духовного розвитку дитини, та просить стягнути з відповідача на її користь додаткові витрати на дитину, які склали 14 022,50 грн.
Рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області від 23.05.2025 позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 14 022,50 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.
Рішення районного суду вмотивовано тим, що участь батьків у додаткових витратах на дитину є обов'язком обох батьків, незалежно від того з ким проживає дитини. Натомість, доцільність таких витрат зумовлена можливістю отримання дитиною умінь та навичок у обраних позивачкою закладах, а самі витрати підтверджені належними доказами.
Відповідач, в інтересах якого діє представник - адвокат Хоруженко С.Г., із рішенням районного суду не погодився та оскаржив його в апеляційному порядку. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати й ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Зазначає, що при постановленні оскаржуваного рішення суд першої інстанції залишив поза увагою відсутність у відповідача матеріальної можливості нести додаткові витрати на дитину, а також, що такі витрати не викликані особливими обставинами, зокрема, схильністю дитини до навчання та не пов'язані із розвитком її здібностей.
Доводить, що понесені позивачкою витрати покриваються аліментами, які він сплачує на утримання сина. При цьому просить врахувати, що позивачка не погоджували із ним такі витрати, самостійно прийнявши рішення про гуртки, які має відвідувати їх син.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 18.07.2025 відкрито провадження у справі; закінчено підготовчі дії та призначено справу до судового розгляду, про що постановлена ухвала апеляційного суду від 21.07.2025.
14.10.2025 до Полтавського апеляційного суду надійшов відзив позивача на апеляційну скаргу, яку просить залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін, як законне та обґрунтоване.
У суді апеляційної інстанції позивачка заперечила проти задоволення апеляційної скарги, просила залишити без змін рішення суду першої інстанції.
Інші учасники судового процесу, будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду справи, в судове засідання не з'явилися, що з огляду на положення частини другої статті 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивачки, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Із матеріалів справи убачається, що із 06.02.2018 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області від 14.11.2022 (справа №526/1842/22)./а.с.14/
ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_3 , його батьками є: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 ./а.с.15/
04.01.2021 Гадяцьким районним судом Полтавської області видано судовий наказ (справа №52682447/21), яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі його заробітку (доходу), але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення заяви про видачу судового наказу - 30.12.2020 та до досягнення дитиною повноліття./а.с.10/
02.09.2024 приватною студіює англійської мови Smart Bees English Ctudio складено довідку, якою підтверджено, що ОСОБА_3 навчається у вказаній студії. Оплата за навчання у студії за навчальний 2023-2024 рік становить 7 550,00 грн. Також уже внесена оплата у поточному навчальному році за вересень у розмірі 1 000,00 грн./а.с.9/
30.09.2024 Гадяцьким фаховим коледжем культури і мистецтв ім. І.П. Котляревського видано довідку №131, якою підтверджено, що ОСОБА_3 навчається у студії дитячого естетичного виховання образотворчого мистецтва. Плата за навчання у студії за навчальний 2023-2024 рік становить 900,00 грн., за навчальний 2024-2025 рік - 1 500,00 грн./а.с.7/
04.10.2024 школою сучасного танцю Step by step складено довідку у тім, що ОСОБА_3 навчається у приватній студії. Оплата за навчання у студії за навчальний 2023-2024 рік становить 2 100,00 грн. Також вже внесена оплата у поточному навчальному році за серпень і вересень у розмірі 1 150,00 грн./а.с.8/
На підтвердження додаткових витрат, пов'язаних із навчанням позивачкою надано: рахунки-повістки Гадяцького профільного ліцею на загальну суму 1 354,00 грн./а.с.15, 34-40/; квитанції відділу молоді та спорту Гадяцької міської ради щодо оплати садочку «Ясочка» на загальну суму 5 901,10 грн./а.с.16-23, 5369/; платіжні інструкції про перерахунок коштів ФО-П ОСОБА_4 (призначення платежу за заняття) на загальну суму 7 550,00 грн./а.с.24-33/; платіжні інструкції про перерахунок коштів ФО-П ОСОБА_5 (призначення платежу за навчання танцями) на загальну суму 3 250,00 грн./а.с.41-45/; платіжні інструкції про перерахунок коштів Гадяцькому коледжу культури і мистецтв ім. І.П. Котляревського (призначення платежу за заняття) на загальну суму 1 350,00 грн./а.с.46-52/.
Старшим державним виконавцем Гадяцького ВДВС Стешенко Діаною складено довідку-розрахунок, за змістом якої станом на 01.02.2025 заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів становить 12 771,89 грн./а.с.82/
До позовної заяви приєднано характеристики із навчальних закладів щодо учня ОСОБА_6 /а.с.98-102/
Задовольняючи позовні вимоги районний суд виходив із того, що додаткові витрати на дитину сторін стосуються його фізичного здоров'я та духовного розвитку, забезпечення якого є обов'язком обох батьків. Надані позивачкою докази на підтвердження понесених додаткових витрат на утримання дитини суд визнав належними та достатніми для стягнення з відповідача на її користь половини їх вартості.
Посилання сторони відповідача на те, що указані позивачем витрати не викликані особливими обставинами, не зумовлені особливою схильністю дитини до навчання та не пов'язані з розвитком певних здібностей, суд першої інстанції відхилив указавши, що наведене не виключає необхідність та можливість отримання дитиною вказаних умінь та навичок в обраних позивачем навчальних закладах.
Апеляційний суд із висновками суду першої інстанції не погоджується з таких підстав.
Частинами першою, другою статті 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно із частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до частини першої статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Визначення таких особливих обставин належить до компетенції суду, і вони є індивідуальними в кожному конкретному випадку.
Відповідно до частини другої статті 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину, в разі спору, визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Згідно із позицією Верховного Суду, сформованою у справах №183/1679/17 від 20.03.2019, №756/4947/17-ц від 12.12.2019, №521/16268/18 від 01.04.2020, №607/12170/20 від 08.12.2021, особливі обставини, яких стосується стаття 185 СК України, можуть бути зумовлені як позитивними, так і негативними фактами, зокрема хворобами.
Доказами, що підтверджують наявність особливих обставин, що спричинили додаткові витрати на дитину, можуть бути документи, які свідчать про витрати на придбання спеціальних інструментів, призначених для розвитку здібностей людини (наприклад, музичного інструменту або спортивного спорядження тощо), витрати на навчання дитини у платному навчальному закладі, на заняття у музичних, мистецьких або спортивних закладах, на додаткові заняття, висновки МСЕК, довідки медичних закладів та інші документи, що підтверджують відповідний стан здоров'я дитини (хвороба, каліцтво), і свідчать про необхідність додаткових витрат (на лікування, на придбання ліків, спеціальний медичний догляд, санаторно-курортне лікування тощо).
Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов'язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.
Наявність фактично понесених або передбачуваних додаткових витрат має довести особа, яка заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (стаття 81 ЦПК України).
Наведений процесуальний обов'язок позивачкою не виконано та не надано належних і допустимих доказів, які б підтверджували існування особливих обставин, які зумовили б необхідність платного навчання дитини, в тому числі у приватних гуртках, та не наведено мотивів вибору таких закладів, незалежно від загальних характеристик за місцем навчання.
За змістом частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно зі сталою позицією Верховного Суду, сформованою у справах №369/11745/16 від 10.01.2019, №201/15248/16 від 22.05.2019 №344/5315/18 від 09.09.2018, витрати на відвідування дитиною приватного дитячого садка/гуртків не викликані особливими обставинами і не є способом забезпечення дозвілля.
При постановленні оскаржуваного рішення суд першої інстанції викладене залишив поза увагою, як і той факт, що при визначенні підставності стягнення додаткових витрат врахуванню підлягають матеріальні можливості та бажання обох батьків, а також погодження такого вибору із батьком. Позивачка не надала доказів на підтвердження того, що між нею та відповідачем були узгоджені питання щодо навчання сина у п'яти закладах освіти/гуртках.
Доказів, які б дозволяли стверджували, що матеріальне становище відповідача є достатнім для того, щоб нести додаткові витрати на дитину, зокрема в контексті того, що такі витрати з ним не погоджувалися, матеріали справи не містять.
При цьому, апеляційний суд погоджується із доводами апеляційної скарги, що позивачка не довела, що додаткові витрати не покриваються за рахунок аліментів, які сплачував відповідач на дитину.
Виходячи із аналізу статті 185 СК України та встановлених обставин справи, що є предметом апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла висновку, що позивачка не довела існування особливих обставин, що спричинили додаткові витрати на дитину.
Твердження позивачки, викладені нею у відзиві на апеляційну скаргу зводяться до загального цитування норм права та правильність викладених висновків не спростовують. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Враховуючи викладене колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення районного суду -скасуванню, із постановлення нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Згідно зі статте 144 1 ЦПК України понесені відповідачем судові витрати зі сплати судового збору слід компенсувати за рахунок держави.
Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану в його інтересах представником - адвокатом Хоруженком Сергієм Григоровичем, - задовольнити.
Рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 23 травня 2025 року - скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини - відмовити.
Компенсувати понесені ОСОБА_2 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 816,50 грн. за рахунок держави.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 10.11.2025.
Головуючий суддя Л.І. Пилипчук
Судді Ю.В. Дряниця
О.В. Чумак