Справа № 536/1425/24 Номер провадження 22-ц/814/1836/25Головуючий у 1-й інстанції Морозов В. Ю. Доповідач ап. інст. Чумак О. В.
28 жовтня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Чумак О.В.,
суддів Дряниці Ю.В., Пилипчук Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика»
на рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 30 січня 2025 року (повний текст рішення виготовлено 06 лютого 2025 року)
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У червні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (далі - ТОВ «Бізнес Позика») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 27.11.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 481583-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». За умовами договору
За умовами договору ТОВ «Бізнес Позика» надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 50 000,00 грн., а позичальник зобов'язувався повернути отримані кошти, сплатити відсотки за користування кредитом та комісію.
Однак ОСОБА_1 свої зобов'язання належним чином не виконувала у зв'язку з чим станом на 26.05.2024 року утворилась заборгованість за Договором № 481583-КС-001 про надання кредиту, в розмірі 217 145,38 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 50 000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах - 159 645,38 грн; суми прострочених платежів за комісією - 7 500,00 грн.
Просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Договором № 481583-КС-001 про надання кредиту, в розмірі 217 145,38 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 50 000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах - 159 645,38 грн; суми прострочених платежів за комісією - 7 500,00 грн.
Рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області від 30 січня 2025 року у задоволенні позову ТОВ «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.
З рішенням суду не погодилося ТОВ «Бізнес Позика» таоскаржило його в апеляційному порядку. Просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на неповне з'ясування обставин справи, надання невірної оцінки доказам, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що матеріалами справи доводиться факт укладення договору з відповідачем та отримання нею кредитних коштів, однак судом не були взяті до уваги докази на підтвердження даного факту, в тому числі платіжні доручення на перерахунок коштів. Також позивачем було надано оригінал кредитного договору, який містить особисті дані відповідача та посвідчений її підписом шляхом одноразового ідентифікатора. Крім того позивачем надано візуальну послідовність дій клієнта. Тоді як відповідач жодних доказів на спростування наведеного суду не надала.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 17 червня 2025 року витребувано в АТ КБ «Приватбанк» наступну інформацію: чи випускалася банківська картка № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 );
інформацію про рух коштів (виписку) по банківській картці № НОМЕР_1 за період з 27.11.2023 року по 13.05.2024 року включно.
Сторони будучи належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи до суду не з'явилися.
Відповідно до статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Приймаючи до уваги те, що сторони були повідомлені про день та час розгляду справи, у судове засідання не з'явилися, доказів поважності причин неявки не подали, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку.
З матеріалів справи вбачається, що 27.11.2023 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 481583-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». (а.с. 17-21)
Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «Бізнес Позика» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 50 000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.
Згідно п. 2.3. строк на який надається Кредит 24 тижні. Строк дії договору до 13.05.2024 (п. 2.7 Договору) Дата повернення Кредиту 13.05.2024 (п. 2.11 Договору)
Стандартна процентна ставка за Кредитом в день 2,000000 фіксована. Знижена процентна ставка за Кредитом в день 1,14957034 фіксована. (п. 2.4 Договору)
Комісія за надання Кредиту становить 7500 грн. (п. 2.5 Договору)
Відповідно до пункту 3.2.2 Договору сторони домовились, що у разі якщо повернення Кредиту не здійснюється згідно погодженого графіку платежів, що наведений в п. 3.2.3. та Додатку №1 до Договору, (за виключенням дострокового повернення Кредиту), у наслідок чого виникає прострочка по Кредиту, та строк цієї прострочки більше семи календарних днів то умови про нарахування Процентів за користування Кредитом за Зниженою процентною ставкою втрачають чинність і до відносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Стандартною процентною ставкою, що вказана в п. 2.4. Договору. При цьому, нарахування процентів за Стандартною процентною ставкою починається з восьмого календарного дня, від дня простроченого платежу, передбаченого графіком платежів, що вказаний в п. 3.2.3. та Додатку№1 до Договору, та до закінчення терміну дії Договору
ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов'язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 50 000,00 грн.
Згідно наданого позивачем розрахунку, у зв'язку з неналежним виконанням умов договору у ОСОБА_1 станом на 26.05.2024 утворилась заборгованість за Договором № 481583-КС-001 про надання кредиту, в розмірі 217 145,38 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 50 000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах - 159 645,38 грн; суми прострочених платежів за комісією - 7 500,00 грн.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції послався на ненадання позивачем доказів на підтвердження факту ознайомлення відповідачки з умовами надання кредитних послуг та їх підписання, а також відсутність належних доказів на підтвердження факту перерахування коштів на рахунок відповідача на виконання договору № 481583-КС-001.
Однак проаналізувавши наявні в матеріалах докази колегія суддів не може погодитися з зазначеними висновками суду з наступних підстав.
Відповідно до частин 1, 2 статті207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з частиною 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
З наявних в матеріалах справи прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) укласти договір № 481583-КС-001 від 27 листопада 2023 року та Договору № 481583-КС-001 від 27 листопада 2023 року вбачається, що він підписаний позивачем та ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-6802, з зазначенням її особистих даних: адреси проживання, серії та номера паспорту, РНОКПП, номеру електронного платіжного засобу, номеру телефону, електронної адреси.
Тобто Договір № 481583-КС-001 від 27 листопада 2023 року відповідає вимогам щодо форми договору та є укладеним.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті1048 ЦК України).
Частиною 2 статті1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом статті1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини 1 статті1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною 1 статті 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Відповідно до вимог частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно частини 6 та 7 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Частинами 1 та 2 статті 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Матеріалами справи підтверджується укладення між сторонами договору № 481583-КС-001 від 27 листопада 2023 року та погодження його умов.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що ОСОБА_1 заповнила анкету клієнта, в якій зазначила особисті дані та інформацію стосовно бажаного кредиту, погодилася та підписала прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) укласти договір № 481583-КС-001 від 27 листопада 2023 року, в якій також зазначені істотні умови договору, а також підписала договір № 481583-КС-001 від 27 листопада 2023 року. Вказані дії свідчать про ознайомлення відповідачки з умовами договору та їх погодження.
При цьому, відповідачкою не надано жодних доказів на спростування зазначеного.
Відповідно до довідок, виданих ТОВ «ФК «Елаєнс», 27.11.2023 року ОСОБА_1 на номер карти НОМЕР_1 перераховано два платежі по 25000 грн.
Згідно відповіді АТ КБ «Приват Банк» на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 .
З виписки за договором № б/н за період 27.11.2023-13.05.2024 вбачається, що 27.11.2023 на карту НОМЕР_1 зараховано два платежі по 25000 грн.
Оцінюючи докази в їх сукупності колегія суддів приходить до висновку про доведеність факт перерахування на рахунок ОСОБА_1 коштів у розмірі 50000 грн на виконання умов договору № 481583-КС-001 від 27 листопада 2023 року.
Відповідачкою не надано жодних доказів на спростування зазначено, а також того, що отримані нею 27 листопада 2023 року мають інше походження.
За вказаних обставин суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про недоведеність факту погодження ОСОБА_1 умов договору та відсутності належних доказів отримання нею коштів на виконання умов договору.
Також матеріали справи не містять жодних доказів того, що відповідачка на виконання умов договору здійснювала часткове чи повне погашення заборгованості.
При перевірці правильності розрахунку заборгованості наданого позивачем колегія суддів звертає уваги, що на договір № 481583-КС-001 від 27.11.2023 розповсюджуються зміни внесені до Закону України «Про споживче кредитування», які набрали законної сили 24 грудня 2023 року.
Так відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Згідно пункту 17 Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати:
протягом перших 120 днів - 2,5 %;
протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Враховуючи набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» 24.12.2023, перші 120 днів - до 22.04.2024, наступні 120 днів - до 20.08.2024.
При цьому, з розрахунку наданого позивачем вбачається, що з 23.04.2024 по 13.05.2024 позивач продовжував нараховувати проценти у розмірі 2%, що суперечить зазначеним вище положенням Закону України «Про споживче кридитування».
Так з 23 квітня 2024 року фінансова установа мала право нараховувати проценти у розмірі, що не перевищує 1,5 % на день.
Колегія суддів звертає увагу, що розрахунок наданий позивачем станом на 22.04.2024 відповідає умовам договору та чинному законодавству. При проведенні розрахунку процентів за період з 23.04.2024 по 13.05.2024 суд застосовує процентну ставку 1,5 % на день.
За вказаних обставин заборгованість ОСОБА_1 за Договором № 481583-КС-001 про надання кредиту, становить 211 145,38 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 50 000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах - 161 645,38 грн; суми прострочених платежів за комісією - 7 500,00 грн.
Згідно пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до пунктів 3, 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи викладене, оцінюючи докази наявні в матеріалах справи в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновкупро наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення.
Позов ТОВ «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором слід задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованість за Договором № 481583-КС-001 про надання кредиту, в розмірі 211 145,38 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 50 000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах - 161 645,38 грн; суми прострочених платежів за комісією - 7 500,00 грн.
За правилами частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи часткове задоволення апеляційної скарги, та як наслідок часткове задоволення позовних вимог з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» підлягає стягненню судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 2527 грн. 58 коп. та за подачу апеляційної скарги в розмірі 3524 грн. 59 коп.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика»- задовольнити частково.
Рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 30 січня 2025 року - скасувати.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», ЄДРПОУ 41084239, юридична адреса: 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411, заборгованості за Договором № 481583-КС-001 про надання кредиту, в розмірі 211 145,38 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 50 000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах - 161 645,38 грн; суми прострочених платежів за комісією - 7 500,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 2527 грн. 58 коп. та за подачу апеляційної скарги в розмірі 3524 грн. 59 коп.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий О.В. Чумак
Судді Ю.В. Дряниця
Л.І. Пилипчук