Справа № 948/222/25 Номер провадження 22-ц/814/3451/25Головуючий у 1-й інстанції Косик С. М. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.
30 жовтня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя Пилипчук Л.І.,
судді Дряниця Ю.В., Чумак О.В.
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у місті Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» (до перейменування Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг-Понг»)
на заочне рішення Машівського районного суду Полтавської області від 04 червня 2025 року, постановлене суддею Косик С.М.,
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг-Понг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
18.03.2025 ТОВ «ФК «Пінг-Понг» (після перейменування - ТОВ «ФК «Солвентіс») звернулося в суд із указаним позовом, у якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №100038298 від 15.03.2021 у розмірі 49 000,00 грн., судовий витрат у розмірі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн.
В обґрунтування підстав позову зазначає, що 15.03.2021 в особистому кабінеті на офіційному веб-сайті ТОВ «Мілоан» ОСОБА_1 подала заявку на отримання кредиту №100038298. Кредитором направлено позичальнику електронне повідомлення (SMS) одноразовий ідентифікатор, при введенні якого останній підтверджує прийняття умов договору про споживчий кредит №100038298 від 15.03.2021.
Відповідно до умов кредитного договору, до його укладення, позичальник отримав проект цього договору разом з додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомився з усіма його умовами та правилами, що розміщені на веб-сайті товариства та є невід'ємною частиною цього договору.
Таким чином, відповідач уклав договір про споживчий кредит №100038298 від 15.03.2021 із ТОВ «Мілоан» та на підставі платіжного доручення відповідачу були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 10 000,00 грн.
Зазначає, що відповідач не виконав належним чином кредитні зобов'язання, унаслідок чого утворилася заборгованість у загальному розмірі 49 000,00 грн., заявлена до стягнення позивачем, як правонаступником кредитора.
Заочним рішенням Машівського районного суду Полтавської області від 04.06.2025 позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг-Понг» заборгованість за кредитним договором №100038298 від 15.03.2021 у розмірі 19 000,00 грн., витрати на правничу допомогу в розмірі 2 280,00 грн., судовий збір у розмірі 939,00 грн.
У іншій частині позовних вимог відмовлено.
Рішення районного суду вмотивовано тим, що позивачем підтверджено факт укладення кредитного договору та його неналежне виконання позичальником, унаслідок чого утворилася заборгованість за тілом кредиту та відсотками, які підлягають стягненню у межах строку дії договору, а саме по 14.04.2021 включно.
Не погодившись із таким рішенням позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення районного суду скасувати в частині, якою відмовлено у задоволенні позову, задовольнивши його у повному обсязі.
Зазначає, що п.2.3.1. Договору про споживчий кредит №100038298 від 15.03.2021 сторонами зобов'язання погоджено, що позичальник може збільшити строк кредитування на 1 день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз, коли позичальник продовжує користуватися кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів.
Доводить, що станом на 14.04.2021 кредит позичальником не повернуто, жодного платежу на погашення кредиту не внесено. Відтак, позичальник продовжив користуватися кредитними коштами, а тому строк кредитування пролонговано та максимально продовжено на 60 днів, а саме, до 13.06.2021. Тому проценти за користування кредитом слід нараховувати на 90 днів, що включає у себе: 30 днів - строк початкового кредитування на пільгових умовах; 60 днів - продовження строку кредитування на стандартних (базових) умовах.
Із підстав викладеного вважає, що наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договором є належним доказом на підтвердження розміру стягнення, оскільки відповідає умовам укладеного між сторонами кредитного договору.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 17.07.2025 відкрито апеляційне провадження; у справі закінчено підготовчі дії та призначено її до судового розгляду без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, про що постановлена ухвала апеляційного суду від 21.07.2025.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Перевіряючи законність та обґрунтованість судового рішення в межах вимог апеляційної скарги, апеляційний суд виходить із наступного.
Із матеріалів справи убачається, що 15.03.2021 ОСОБА_1 на сайті tengo.ua подано анкету-заяву на кредит №100038298; яка містить її персональні дані та наступні відомості щодо умов кредитування: сума кредиту - 10 000,00 грн.; строк кредиту - 30 днів, із 15.03.2021, дата повернення кредиту 14.04.2021; сума до повернення - 19 000,00 грн.; складові частини сукупної вартості кредиту: проценти за користування кредитом - 9 000,00 грн., нараховуються за ставкою 3,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом./а.с.13/
15.03.2021 між ТОВ «Мілоан» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено договір про споживчий кредит №100038298 (індивідуальна частина). За умов такого договору кредитодавець зобов'язується на умовах визначених цим Договором, на строк, визначений п.1.3.договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п.1.2. договору, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений у п.1.4. договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов'язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит (п.1.1. договору).
Сума (загальний розмір) кредиту становить 10 000,00 грн. (п.1.2. договору). Кредит надається строком на 30 днів, із 15.03.2021 (п.1.3. договору). Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування ним: 14.04.2021 (п.1.4. договору).
Згідно з п.1.5. договору загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 9000,00 грн. в грошовому виразі та 1095,00% річних у процентному значенні та включає в себе складові, визначені у п.п.1.5.1.-1.5.2. договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, що складається із суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом складає 19000,00 грн. Загальні витрати позичальника за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, а також строк кредиту розраховані виходячи з припущення, що позичальник отримує кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишається незмінним та, що кредитодавець і позичальник виконують свої обов'язки на умовах та у строки, визначені у цьому договорі, зокрема, позичальник здійснить повне погашення заборгованості в термін, вказаний у п.1.4. договору.
Проценти за користування кредитом: 9000,00 грн., які нараховуються з ставкою 3,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку кредитування кредитом (п.1.5.2. договору). Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п.1.6. договору).
Пунктом 2.3. Договору обумовлено його пролонгацію на пільгових (п.2.3.1.) та стандартних умовах (п.2.3.2.). Зокрема, позичальник може збільшити строк кредитування на 1 день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням усіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватися кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилися до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів./а.с.28-31/
Додатком №1 до Договору про споживчий кредит №100038298 від 15.03.2021 є графік платежів; Додаток №3 - паспорт споживчого кредиту./а.с.32-33/
15.03.2021 ТОВ «Мілоан» сформовано платіжне доручення 26004914, за яким через банк платника ТОВ «ФК «Елаєнс» перераховано одержувачу ОСОБА_1 10000,00 грн., із призначенням платежу: кошти згідно із договором 100038298./а.с.39/
23.06.2021 між ТОВ «Мілоан» (кредитор) та ТОВ «Діджи Фінанс» (новий кредитор) укладено договір відступлення прав вимоги №03Т. За умов такого договору кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками (п.1.1. договору)./а.с.20-27/
24.01.2022 між ТОВ «Діджи Фінанс» (клієнт) та ТОВ «ФК «Пінг-Понг» (фактор) укладено договір факторингу №1/15, за яким в порядку та на умовах, визначених цим договором, фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт зобов'язується відступити факторові свої права грошової вимоги до боржників зазначених у відповідних реєстрах прав вимоги.
У день підписання такого відповідного реєстру до фактора переходять також права за договорами, що укладені в забезпечення зобов'язань боржників за основними договорами у разі їх наявності.
Права грошової вимоги вважаються відступленими фактору в день підписання відповідного реєстру, додаткового оформлення відступлення прав вимоги не вимагається. Після переходу прав вимоги до фактора останній стає кредитором по відношенню до боржника та набуває відповідні права вимоги. Таке відступлення не потребує будь-яких додаткових дій з боку фактора або клієнта або підписання будь-яких документів. Наступне відступлення права грошової вимоги третім особам в рамках цього договору не передбачено./а.с.34-37/
02.11.2024 ТОВ «ФК «Пінг-Понг» сформовано досудову вимогу №100038289-АВ на ім'я ОСОБА_1 щодо сплати заборгованості за кредитним договором у розмірі 49000,00 грн. у термін до 02.12.2024./а.с.41/
ТОВ «Мілоан» надано відомості про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором №100038298, укладеним із ОСОБА_1 , за яким: заборгованість за тілом кредиту - 10 000,00 грн.; заборгованість за відсотками - 39 000,00 грн., а всього 49 000,00 грн./а.с.15/
Частково задовольняючи позовні вимоги районний суд виходив із того, що матеріалами справи підтверджено укладення між первинним кредитором та позичальником кредитного договору №100038298 та його неналежне виконання позичальником. Наведене суд першої інстанції визнав обґрунтованою підставою для стягнення заборгованості за тілом кредиту та відсотками, нарахованими у межах строку дії договору по 14.04.2021 включно. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено, оскільки позивач не надав доказів, які б підтверджували, що після 14.04.2021 позичальник вчиняв дії для пролонгації кредитного договору, що виключає підстави нарахування відсотків та їх стягнення.
Апеляційний суд, переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів апеляційної скарги, із такими висновками суду першої інстанції в повній мірі погодитися не може з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно із частиною другою статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
В свою чергу, частини перша, друга статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції станом на час укладення договору) реальна річна процентна ставка обчислюється відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України. Для цілей обчислення реальної річної процентної ставка визначаються загальні витрати за споживчим кредитом.
Частини перша та п'ята статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції станом на час укладення договору) вказує у договорі про споживчий кредит зазначаються, зокрема: 2) тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо), мета отримання кредиту; 3) загальний розмір наданого кредиту; 4) порядок та умови надання кредиту; 5) строк, на який надається кредит; 8) процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та слати процентів; 9) орієнтовна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит.
Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредити, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.
Законом України від 22.11.2023 №3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» були внесені зміни до Закону України «Про споживче кредитування», зокрема, статтю 8 цього Закону доповнено частиною п'ятою: «Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%».
Закон України від 22.11.2023 №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24.12.2023.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (частина перша статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду від 26.09.2018 у справі №159/2146/15-ц зазначено, що: «колегія суддів вважає безпідставними посилання апеляційного суду, як на законність підстави для відмови у задоволенні позову банку на недоведення суми заборгованості, оскільки заборгованість визначається умовами кредитного договору та вимогами закону. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Встановивши факт існування між сторонами не виконаних позичальником кредитних зобов'язань, суд у будь-якому разі має стягнути ту суму, яка була доведена і щодо якої у суду не має сумніву, оскільки за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти».
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
У справі, що переглядається матеріалами справи підтверджено факт укладення кредитного договору та погодження сторонами його істотних умов, зокрема, погоджено зміну умов кредитного договору на умовах відкладальної обставини щодо якої невідомо настане вона чині відповідно до статті 212 ЦК України і яка полягає, зокрема, у продовженні користування кредитними коштами позичальником після спливу строку кредитування, визначеного згідно із п.1.3., п.2.3.1., п.2.3.2. договору.
Відповідно до частини першої статті 212 ЦК України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина). Законом можуть встановлюватися особливості вчинення та виконання окремих правочинів, за якими настання, зміна або припинення прав та обов'язків обумовлені настанням відкладальних чи скасувальних обставин (частина п'ята статті 212 ЦК України).
Під час вибору і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду від 12.01.2022 у справі №754/4475/19 зазначено, що сторони на момент укладення правочину, щодо якого правові наслідки пов'язуються з настанням певної обставини, усвідомлюють можливість ненастання такої обставини. Водночас згідно з абзацом другим частини першої статті 530 ЦК України зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. За змістом цієї норми, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин, відповідна подія має неминуче настати. Тлумачення змісту договору не може бути таким, що призводитиме до неможливості виконання договірного зобов'язання взагалі і ніколи. Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №740/2904/17.
У справі, яка переглядається, сторонами зобов'язання погоджено, що відкладальною обставиною за Договором про споживчий кредит №100038298 від 15.03.2021, у тому числі щодо виникнення у позичальника зобов'язань по сплаті процентів є факт продовження користування кредитом понад строк, визначений п.1.4. цього договору.
Відтак, при постановленні оскаржуваного рішення, суд першої інстанції залишив поза у межах заявленого спору сторонами погоджено, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після спливу строку кредитування є відкладальною обставиною у розумінні статті 212 ЦК України, яка має наслідком продовження строку користування кредитом.
Такі умови договору, зокрема, підставність застосування положень статті 212 ЦК України, позичальником не оскаржувалися та в межах заявленого спору останнім не спростовано. Натомість наявні у справі докази у своїй сукупності дозволяють суду визначити суму стягнення за відсотками, виходячи із умов кредитного договору та вимог Закону України «Про споживче кредитування».
Отже, за період із 15.04.2021 по 13.06.2021 нарахування процентів має здійснюватися за відсотковою ставкою 2,5% на день, а тому розмір заборгованості становить 15 000,00 грн. (250,00 грн. (2,5%) х 60 днів).
Доводів на спростування такого розміру стягнення заборгованості за відсотками, апеляційна скарга не містить, а в частині стягнення боргу за тілом кредиту рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не переглядалося. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, колегія суддів ураховує наступне.
Згідно з пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача, у разі відмови - на позивача.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (частини перша, третя статті 133 ЦПК України).
Для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом. Наведене відповідає позиції Верховного Суду, сформованій у справі №925/1545/20 від 18.02.2022.
У постанові Верховного Суду від 16.02.2023 у справі №824/9/22 зазначено, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини.
Відтак, відшкодування витрат на правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу, що узгоджується із позицією Верховного Суду у справі №127/9918/14-ц.
Із матеріалів справи убачається, що представництво інтересів позивача в судах першої та апеляційної інстанцій здійснювалося адвокатом Білецьким Б.М. на підставі договору про надання правової допомоги №43657029 від 01.11.2024 та додаткової угоди №100038298 від 03.03.2025/а.с.17-19, 116/
Згідно із детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Білецьким Б.М., останнім в суді першої інстанції надано такі послуги: аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «ФК «Пінг-Понг» - 1,5 год./1 500,00 грн. = 2 250,00 грн.; складання позовної заяви - 3 год./1 000,00 грн. = 3 000,00 грн.; формування додатків до позовної заяви - 1 год./750,00 грн.= 750 грн., а всього 6 000,00 грн./а.с.16/
В суді апеляційної інстанції адвокатом Білецьким Б.М. надано такі послуги: аналіз чинного законодавства та судової практики на предмет виявлення змін і доповнень, аналіз наявних кредитних та платіжних документів - 0,5 год./1 000,00 грн. = 500,00 грн.; правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання консультацій - 0,5 год./1 000,00 грн. = 500,00 грн.; складання апеляційної скарги - 2 год./1 000,00 грн. = 2 000,00 грн./а.с.118/
Установивши викладене та враховуючи, що надання консультацій, вивчення судової практики, змін законодавства та формування додатків до позовної заяви фактично охоплюються змістом наданої послуги з підготовки позовної заяви та апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача правничих витрат у розмірі 5 000,00 грн. Такий розмір стягнення відповідає критеріям складності справи, принципи співмірності та розумності судових витрат.
Згідно зі ст.141 ЦПК України, пропорційно задоволеним позовним вимогам (49%), з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Пінг-Понг»» підлягає стягненню судовий збір за подачу позову у розмірі 1 187,00 грн. та за подачу апеляційної скарги у розмірі 1 780,46 грн., а всього 2 967,46 грн.
Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» - задовольнити частково.
Заочне рішення Машівського районного суду Полтавської області від 04 червня 2025 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг-Понг» заборгованості за кредитним договором №100038298 від 15 березня 2021 року - змінити.
Збільшити розмір відсотків, постановлених до стягнення із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг-Понг» із 9 000,00 грн. до 24 000,00 грн. та загальної суми заборгованості за кредитом із 19 000,00 грн. до 34 000,00 грн.
У іншій частині рішення залишити без змін.
Змінити розподіл судових витрат, стягнувши із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг-Понг» витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 967,46 грн. та на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн., а всього 7 967,46 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя Л.І. Пилипчук
Судді Ю.В. Дряниця
О.В. Чумак