Справа № 291/1024/24 Головуючий у 1-й інст. Гарбарук І. М.
Категорія 16 Доповідач Коломієць О. С.
10 листопада 2025 р. м. Житомир
Житомирський апеляційний суд у складі судді Коломієць О.С., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 28 серпня 2025 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, порушення правил добросусідства та зобов'язання вчинити дії
Рішенням Ружинського районного суду Житомирської області від 28 серпня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 20 жовтня 2025 року засобами поштового зв'язку подала апеляційну скаргу разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
На обґрунтування підстав пропущення строку на апеляційне оскарження рішення суду ОСОБА_1 зазначає, що копію оскаржуваного рішення отримала 18 вересня 2025 року.
За змістом статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Частиною першою статті 127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження повинно містити обґрунтування причин поважності пропуску цього строку та зазначення доказів на підтвердження таких причин.
З огляду на зміст Цивільного процесуального кодексу України, поважними причинами пропуску строку визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії. Законодавець передбачив, що причини поважності пропуску процесуального строку суд оцінює, зважаючи на обґрунтування поважності цих причин та наданих доказів. Така оцінка відбувається з дотриманням норм ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, яка встановлює, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, 28 серпня 2025 року в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення, повний текст якого виготовлений 04 вересня 2025 року.
Таким чином, строк на апеляційне оскарження рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 28 серпня 2025 року необхідно обраховувати з 05 вересня 2025 року та який закінчився 06 жовтня 2025 року (з урахуванням вихідних днів).
Відповідно до супровідного листа №7571/25-Вих від 05.09.2025 ОСОБА_1 була направлена копія оскаржуваного рішення від 28 серпня 2025 року (а.с. 162).
Разом з тим, відповідно до довідки про доставку електронного документу, копія оскаржуваного рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 28 серпня 2025 року була доставлена до електронного кабінету адвоката Бойка А.С., представника ОСОБА_1 , що підтверджується ордером (а.с. 141), 05.09.2025 о 9:22:21 (а.с. 163).
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд надсилає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (ч. 7 ст. 14 ЦПК України).
Особам, які зареєстрували Електронний кабінет в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою (п. 17 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду від 07 липня 2022 року в справі №120/4298/21-а вказано, що: «пунктом 5.8 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21, встановлено, що офіційна електронна адреса - це сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Таким чином, у розумінні Положення офіційною електронною адресою є адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів.
Отже, врученим належним чином є судове рішення, яке було доставлено на офіційну електронну адресу особи, а якщо така адреса в учасника справи відсутня - в день доставки рекомендованого поштового відправлення з паперовою копією судового рішення.
Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму (ч. 1 ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).
Частиною 6, 7 статті 272 ЦПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє.
Таким чином, відповідно до ч. 6, 7 ст. 272 ЦПК України рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 28 серпня 2025 року вважається врученою ОСОБА_1 - 05 вересня 2025 року (дата доставлення копії оскаржуваного рішення до електронного кабінету представника ОСОБА_1 - адвоката Бойка А.С.).
Відтак, ОСОБА_1 мала право на поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 28 серпня 2025 року за п.2 ч.2 ст.354 ЦПК України у разі подання апеляційної скарги у період з 06.09.2025 по 06.10.2025 (з урахуванням вихідних днів).
У свою чергу апеляційна скарга подана до суду 20 жовтня 2025 року, тобто з пропуском встановленого законом процесуального строку.
Колегія суддів звертає увагу на те, що матеріали цивільної справи та апеляційної скарги не містять відомостей про відмову адвоката Бойка А.С. від представництва інтересів ОСОБА_1 в суді першої чи апеляційної інстанції, чи заяви ОСОБА_1 про розірвання угоди тощо, про представництво її інтересів в суді першої інстанції адвокатом Бойко А.С.
В апеляційній скарзі та клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження не наведено жодного обґрунтування, що перешкоджало апелянту (заявнику) подати належно оформлену апеляційну скаргу у визначений законом строк. Доказів підтвердження конкретних обставин, які унеможливили вчинення відповідної процесуальної дії у визначений законом строк, апелянтом не надано.
Таким чином, наведені апелянтом підстави для поновлення процесуального строку не можуть бути визнані поважними.
Згідно ч. 3 ст. 354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Тому, скаржнику необхідно подати обґрунтовану заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших причин пропуску вказаного строку та наданням належних та допустимих доказів на їх підтвердження, оскільки безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи вищевикладене, причини, зазначені ОСОБА_1 у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 28 серпня 2025 року, визнаються неповажними.
Апеляційна скарга залишається без руху, а скаржнику надається строк - десять днів з дня вручення копії даної ухвали для подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав його пропуску.
Керуючись ст. ст. 185, 357 ЦПК України
Визнати неповажними підстави для поновлення ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 28 серпня 2025 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 28 серпня 2025 року- залишити без руху.
Надати скаржнику строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ним копії цієї ухвали для подання до апеляційного суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав його пропуску та наданням належних доказів на підтвердження вказаних обставин.
Роз'яснити скаржнику, що якщо заяву не буде подано в зазначений строк, то у відкритті апеляційного провадження судом буде відмовлено у порядку, встановленому ст. 358 ЦПК України.
Суддя О.С. Коломієць