Житомирський апеляційний суд
Справа №283/2658/25 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-сс/4805/748/25
Категорія в порядку КПК України Доповідач ОСОБА_2
05 листопада 2025 року Житомирський апеляційний суд
в складі: головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю: секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 (дистанційно),
підозрюваного ОСОБА_7 (дистанційно),
захисника ОСОБА_8 (дистанційно),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Житомирі судове провадження №283/2658/25 за апеляційною скаргою прокурора Малинського відділу Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Малинського районного суду Житомирської області від 16 жовтня 2025 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання слідчого ВП №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та застосовано до підозрюваного
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
запобіжний захід у виді застави у розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 90 840 грн.,
В апеляційній скарзі прокурор ОСОБА_6 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком 60 діб, з правом внесення застави. Вважає ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою. Вказує, що слідчім суддею не враховано, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, та ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є актуальними, а тому більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою не забезпечить його належну процесуальну поведінку. Зазначає, що обираючи саме такий запобіжний захід у вигляді застави слідчий суддя не врахував, що підозрюваний проживає у місті Києві, що є віддаленим від місця знаходження органу досудового розслідування (м. Малин, Житомирської області), що може негативно вплинути на проведення досудового розслідування.
В ухвалі слідчого судді зазначено, що слідчий СВ ВП № 1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області звернувся до слідчого судді з клопотанням, яке погоджене прокурором Малинського відділу Коростенської окружної прокуратури, про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
В обґрунтування клопотання слідчій зазначив, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, відомості про яке 14.10.2025 внесені до ЄРДР за №12025060510000290. Кримінальне правопорушення відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 7 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Крім того, вказане кримінальне правопорушення відноситься до сфери недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Під час досудового розслідування встановлено, що підозрюваний ОСОБА_7 на утриманні дітей не має, інвалідом не являється, неодружений, зареєстрований у АДРЕСА_2 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , тобто на віддаленій відстані від місця проведення досудового розслідування, та задля об'єктивного розслідування кримінального провадження в розумні строки, та врахування обставин кримінального правопорушення, виникла необхідність у застосуванні до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків та запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме : можливості переховування від органу досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків в даному кримінальному провадженні та можливості вчинення іншого кримінального правопорушення або продовження кримінального правопорушення, в якому він підозрюється.
Враховуючи обгрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України, доведеність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, та недоведеність інших ризиків, на які посилався прокурор, слідчій суддя вважав, що запобігти вказаному ризику можливо застосуванням більш м'якого запобіжного заходу у виді застави з покладенням на підозрюваного відповідних обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Заслухавши доповідача, доводи прокурора ОСОБА_6 в підтримання апеляційної скарги, думку підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 в заперечення апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали клопотання слідчого, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні клопотання органу досудового розслідування про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 та застосування щодо останнього запобіжного заходу у вигляді застави, слідчим суддею в повній мірі враховані вимоги ст.ст. 177, 178, 182, 194, 196 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Як вбачається з матеріалів клопотання, СВ ВП № 1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025060510000290 від 14.10.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України.
15.10.2025 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України.
Слідчим суддею встановлено, що існує обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України.
У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, підтверджується зібраними доказами, копії яких містяться в матеріалах клопотання.
Колегія суддів звертає увагу, що у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», Європейський суд з прав людини підкреслив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Більш того, обгрунтованість підозри стороною захисту не оспорюється.
Також, слідчим суддею враховано доведеність прокурором наявності ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України та недоведеність інших ризиків, про які стверджував прокурор.
Колегією суддів також не встановлено наявності ризиків, передбачених п.3,5 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки під час апеляційного розгляду прокурор підтвердив, що підозрюваний ОСОБА_7 добросовісно виконує покладені на нього процесуальні обов'язки.
Також, слідчій суддя дійшов висновку про можливість запобігання ризику можливого переховування від органу досудового розслідуванняабо суду застосуванням запобіжного заходу у виді застави з покладенням певних обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, враховуючи особу підозрюваного, який раніше не судимий, працює, має постійне місце роботи та проживання, позитивно характеризується, має ряд захворювань.
З такими висновками слідчого судді апеляційний суд погоджується, оскільки вважає, що прокурором не доведено, що більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Доводи апеляційної скарги прокурора про те, що слідчім суддею не враховано особу підозрюваного ОСОБА_7 , який на утриманні дітей не має, інвалідом не являється, неодружений, зареєстрований у АДРЕСА_2 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , тобто на віддаленій відстані від місця проведення досудового розслідування, та обставин кримінального правопорушення, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки слідчім суддею повністю враховано дані про особу підозрюваного, а віддаленність місця проживання підозрюваного від місця проведення досудового розслідування не є безумовною підставою для застосування найбільш обтяжливого запобіжного заходу, навіть з урахуванням фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_7 .
Крім того, колегія суддів враховує, що прокурор просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням розміру застави, який вже був визначений оскаржуваною ухвалою, та внесений відповідно до платіжної квитанції від 17.10.2025 (а.п.88), що є недоцільним, оскільки особисто прокурор під час апеляційного розгляду підтвердив, що підозрюваний виконує покладені на нього оскаржуваною ухвалою процесуальні обов'язки.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді про достатність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави, та вважає, що саме такий запобіжний захід є дієвим для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та зможе запобігти ризикам, передбаченим п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване рішення, апеляційним судом не встановлено, а тому ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу прокурора Малинського відділу Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Малинського районного суду Житомирської області від 16 жовтня 2025 року, якою застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді застави у розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 90 840 грн - без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: