Житомирський апеляційний суд
Справа №273/2880/23 Головуючий у 1-й інст. Бєлкіна Д.С.
Категорія 39 Доповідач Павицька Т. М.
10 листопада 2025 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого Павицької Т.М.,
суддів Борисюка Р.М., Шевчук А.М.
розглянув у спрощеному письмовому провадженні без виклику сторін в м. Житомирі цивільну справу №273/2880/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 19 серпня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Бєлкіної Д.С. в м. Баранівка Житомирської області,
У грудні 2023 року ТОВ «Фінансова компанія «Омега Фінанс» звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість станом на 31.03.2021 в розмірі 40 650,83 грн., з яких: 23 217,73 грн - прострочена заборгованість за тілом кредиту; 6017,93 грн - прострочена заборгованість за процентами, які нараховані за ставкою 52% річних за період з 19.07.2018 по 19.07.2020; 1700 грн - штрафи, пені за період з 19.07.2018 по 19.07.2020; 9 715,17 грн - прострочені проценти, які нараховані за ставкою 60% річних за період 20.07.2020 (виникнення несанкціонованого овердрафту) по 31.03.2021, також просило стягнути витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн.
В обґрунтування позову зазначало, що 19.07.2018 ОСОБА_1 звернулася до АТ «Юнекс Банк» (правонаступником якого є ТОВ «ФК «Омега Фінанс») з анкетою-заявою на оформлення кредитної картки та встановлення кредитного ліміту на підставі якої, 19 липня 2018 року підписано виписку-повідомлення №26204069678001.UАН. Вказує, що відповідач підтвердила, що ознайомилася і погодилася із публічною пропозицією банку на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, з умовами та правилами надання банківських послуг. Стверджує, що шляхом підписання анкети - заяви, відповідач акцептувала та приєдналася до публічної пропозиції на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, що оприлюднена АТ «Юнекс Банк» на офіційній інтернет сторінці банку та погодилася, що анкета - заява разом з публічною пропозицією та додатками до неї становить між банком та нею договір про комплексне банківське обслуговування. Вказує, що відповідно до виписки-повідомлення №26204069678001.UАН до договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб у АТ «Юнекс Банк» від 19 липня 2018 року та анкети-заяви, ОСОБА_1 здійснено відкриття поточного рахунку № НОМЕР_1 з використанням платіжної картки №5375хххххххх9643 у гривні та встановлено кредитний ліміт в розмірі 25 000 грн., процентна ставка за користування кредитними коштами - 48,00% річних, строком до 19 липня 2019 року, у разі виникнення несанкціонованої заборгованості (несанкціонованого овердрафту) - 60% річних, згідно банківського продукту «кредитна картка». Реальна річна процентна ставка, відсотків річних - 69,2387%. Загальна вартість кредиту - 34 434,25 грн. Днем погашення кредиту, нарахованих відсотків та інших платежів за додаткові та супутні послуги вважається день надходження коштів на рахунок № НОМЕР_1 .UАН, відкритий у АТ «Юнекс Банк». Зазначає, що сторонами також був підписаний і паспорт споживчого кредиту, у якому сторони погодили, що строк кредитування - 12 місяців з можливістю продовження на новий строк (продовження строку дії на 12 місяців) до закінчення строку дії платіжної картки.
Вказує, що 19 липня 2018 року ОСОБА_1 отримала грошові кошти у розмір 25 000 грн. Зазначає, що станом на 20.07.2020 відповідач кредитні кошти не повернула, а тому по рахунку № НОМЕР_1 .UАН від 19.07.2018 виникла несанкціонована заборгованість (несанкціонований овердрафт) рахунок № НОМЕР_1 .UАН-NO PRO від 20.07.2020, внаслідок чого нарахування процентів відбулося у розмірі 60% річних. Вказує, що станом на 31 березня 2021 року загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за договором про комплексне банківське обслуговування №26204069678001.UАН від 19.07.2019 (виписка-повідомлення) та несанкціонованою заборгованістю (несанкціонований овердрафт) по рахунку № НОМЕР_1 .UАН-NO PRO від 20.07.2020 становить 40 650,83 грн., у тому числі: 23 217,73 грн - прострочена заборгованість за тілом кредитом; 6 017,93 грн - прострочена заборгованість за процентами, які нараховані за ставкою 52% річних за період з 19.07.2018 по 19.07.2020; 1 700 грн - штрафи, пені за період з 19.07.2018 по 19.07.2020; 9 715,17 грн - прострочені проценти, які нараховані за ставкою 60% річних за період з 20.07.2020 (виникнення несанкціонованого овердрафту) по 31.03.2021. Кількість днів прострочення по поверненню частини тіла кредиту, процентів по кредиту та інших визначених договором платежів станом на 31.03.2021 складає 398 днів.
Зазначає, що 13 травня 2021 року ТОВ «ФК «Омега Фінанс» було направлено за адресою місця реєстрації відповідача повідомлення про відступлення права вимоги №04-21/380/Ф і надано строк для погашення суми несанкціонованої заборгованості (несанкціонованого овердрафту) по рахунку № НОМЕР_1 . UАН-NO PRO від 20.07.2020, яка складає 32 932,90 грн. Також, 08 червня 2021 року ТОВ «ФК «Омега Фінанс» було направлено за адресою місця реєстрації відповідача повідомлення про відступлення права вимоги №06-21/1261/Ф і надано строк для погашення суми заборгованості за кредитним договором №26204069678001. UАН від 19.07.2018, яка складає - 7 171,93 грн. Проте, на день звернення до суду з даним позовом ОСОБА_1 жодним чином не виконала умови договору та не погасила прострочену заборгованість по тілу кредиту, нарахованим процентам, штрафам та пеням. Враховуючи вищевикладене просило позов задовольнити в повному обсязі.
Рішенням Баранівського районного суду Житомирської області від 19 серпня 2025 року позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Омега Фінанс» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Омега Фінанс» заборгованість станом на 31.03.2021 у розмірі - 30 935,66 грн., у тому числі 23 217,73 грн - прострочена заборгованість за тілом кредитом; 6 017,93 грн - прострочена заборгованість за процентами, які нараховані за ставкою 48% річних за період з 19.07.2018 по 19.07.2020; 1 700 грн - штрафи, пеня за період з 19.07.2018 по 19.07.2020. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Омега Фінанс» 2 042,54 грн сплаченого судового збору та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, у якій просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим та таким, що ухвалене із неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Вказує, що судом першої інстанції не було надано оцінку доводам апелянта щодо відсутності в матеріалах справи підтвердження того, що відповідач була ознайомлена з умовами публічної пропозиції ПАТ «Юнекс Банк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб м. Київ. Зазначає, що позивачем не було надано доказів того, що саме додана до позовної заяви редакція публічної пропозиції ПАТ «Юнекс Банк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб м. Київ існувала на момент підписання анкети-заяви від 19.07.2018, а також відсутні докази того, що ОСОБА_1 зрозуміла умови публічної оферти правильно та в повному обсязі. Звертає увагу на те, що в анкеті-заяві на оформлення кредитної картки та встановлення кредитного ліміту річна ставка вказана на рівні 32%, проте надалі у виписці-повідомленні вказано 48% річних.
Вказує, що всі розрахунки позивачем були здійснені з дати підписання анкети-заяви (19.07.2018), не враховано пільговий період, а відразу з дня оформлення кредитної лінії почали нараховуватися заборгованості по різним видам платежів. Зазначає, що судом першої інстанції не було належним чином досліджено банківські виписки та не взято до уваги погашення кредиту апелянтом у сумі 21 217,44 грн. Вказує, що кредитний договір від 20.07.2020 між ОСОБА_1 та ПАТ «Юнекс Банк» укладено не було, вона не давала своєї згоди на пролонгацію кредиту. Зазначає, що розрахунок штрафних санкцій охоплює дію п.15 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а тому нарахування штрафних санкцій з 16.06.2020 по 19.07.2020 є неправомірним. Враховуючи вищевикладене просить скасувати рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 19 серпня 2025 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову. Також просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу надану в суді першої та апеляційної інстанцій в сумі 8000 грн.
16 жовтня 2025 року через підсистему «Електронний суд» від ТОВ «Фінансова компанія «Омега Фінанс» надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Зазначає, що відповідачем було ініційовано укладення публічної пропозиції на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб шляхом заповнення анкети-заяви від 19.07.2018 без порушення будь-яких її прав, як споживача. Вказує, що ОСОБА_1 весь цей час користувалася і досі користується кредитними коштами, отриманими в межах кредитного договору, що свідчить про її фактичне визнання існування зобов'язання, а також відсутність заперечень щодо умов договору або спроб скористатися правом на відмову від нього у встановлений законом строк. Зазначає, що відповідач перед укладенням договору була ознайомлена з усією інформацією про умови кредитування, як того вимагає стаття 11 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки, звернувшись до ПАТ «Юнекс Банк» із анкетою-заявою на отримання кредиту та підписавши виписку-повідомлення, засвідчила той факт, що вона обізнана з публічною пропозицією на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, які включають в себе і умови кредитування. Вказує, що станом на 23 липня 2018 року у ОСОБА_1 по особовому рахунку вже був мінус 24 938 грн., тобто остання використала (зняла) з рахунку суму коштів у зазначеному розмірі. Зазначає, що ОСОБА_1 далі продовжувала користуватися кредитним лімітом та ті кошти, які вона повернула в рахунок погашення заборгованості, знову нею були використані. Вказує, що представник апелянта помилково тлумачить часткові платежі, як повне погашення зобов'язання. Здійснені ОСОБА_1 платежі свідчать не про припинення зобов'язань, а про їх часткове виконання, що не звільняє її від обов'язку виконати договір повністю та підтверджує факт визнання наявної заборгованості з її боку. Звертає увагу на те, що рядок в Реєстрі прав вимоги «3331» відображають переміщення простроченої заборгованості по тілу кредиту з основного рахунку(овердрафту) на рахунок виниклої несанкціонованої заборгованості (несанкціонованого овердрафту) ці дії відбуваються в межах одного укладеного договору про комплексне банківське обслуговування №26204069678001.UAH від 19.07.2018. Вказує, договір про комплексне банківське обслуговування №26204069678001.UAН відь19.07.2019 було укладено ще задовго до карантину, а тому нарахування штрафів є правомірним. Також просить стягнути 6000 грн витрат на професійну правничу допомогу надану в суді апеляційної інстанції.
Рішення суду першої інстанції переглядається лише в частині задоволених позовних вимог, а тому в іншій частині не переглядається судом апеляційної інстанції на предмет законності та обґрунтованості.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що 19 липня 2018 року між ОСОБА_1 та АТ «Юнекс Банк» шляхом підписання виписки-повідомлення №26204069678001.UАН до договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб у АТ «Юнекс Банк» та анкети-заяви було укладено кредитний договір, на підставі якого ОСОБА_1 надано кредит шляхом кредитування поточного рахунку № НОМЕР_1 з використанням платіжної картки № НОМЕР_2 у гривні та встановленням відновлювальної кредитної лінії з кредитним лімітом у розмірі 25 000 грн., процентною ставкою за користування кредитними коштами у розмірі 48,00% річних та строком до 19 липня 2019 року. Реальна річна процентна ставка, відсотків річних - 69,2387 %. Загальна вартість кредиту - 34 434,25 грн.
Відповідно до розписки ОСОБА_1 19.07.2018 отримала платіжну картку № НОМЕР_2 , емітовану на її ім'я.
Також, 19.07.2018 ОСОБА_1 підписано паспорт споживчого кредиту, у якому міститься інформація про основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та інші умови. Умови кредитування аналогічні умовам, погодженим сторонами у вищевказаному кредитному договорі №26204069678001.UАН від 19.07.2018.
Згідно виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 за період з 19.07.2018 по 31.03.2021 остання користувалася кредитними коштами.
Згідно з наданим банком розрахунком, у ОСОБА_1 за кредитним договором №26204069678001.UАН від 19.07.2018 станом на 31.03.2021 виникла заборгованість на загальну суму 40 650,83 грн., з яких: 23 217,73 грн - прострочена заборгованість за тілом кредиту; 6017,93 грн - прострочена заборгованість за процентами, які нараховані за ставкою 52% річних за період з 19.07.2018 по 19.07.2020; 1700 грн - штрафи, пені за період з 19.07.2018 по 19.07.2020; 9 715,17 грн - прострочені проценти, які нараховані за ставкою 60% річних за період 20.07.2020 (виникнення несанкціонованого овердрафту) по 31.03.2021.
Також встановлено, що 31 березня 2021 року за результатами електронного аукціону, проведеного 28.03.2021, між АТ «Юнекс Банк» та ТОВ «ФК «Омега Фінанс» укладено договір факторингу №31/03-2021, на підставі якого до позивача перейшло право вимоги за кредитним договором №26204069678001.UАН від 19.07.2018 до ОСОБА_1
13 травня 2021 року та 08 червня 2021 року ТОВ «ФК «Омега Фінанс» Мельник О.Ю. було направлено повідомлення про відступлення права вимоги та надано строк протягом семи банківських днів з дня отримання повідомлення для погашення суми заборгованості за кредитним договором №26204069678001.UАН від 19.07.2018 (із змінами та доповненнями) по поверненню кредитних коштів, у загальному розмірі 40 650,83 грн.
Частково задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що в анкеті- заяві на оформлення кредитної карти та виписці повідомлення №26204069678001.UАН, паспорті споживчого кредиту, сторони погодили суму кредиту - 25 000,00 грн., процентну ставку за користування кредитними коштами - 48% річних та строк кредитування до 19 липня 2019 року, а також продовження на новий строк (на 12 місяців) до закінчення строку дії платіжної картки. Отже, позивач, як правонаступник первісного кредитора, має право на одержання від відповідача заборгованості за кредитним договором №26204069678001.UАН від 19.07.2018 у розмірі 23 217,73 грн простроченої заборгованості за тілом кредиту, 6017,93 грн простроченої заборгованості по процентам за кредитом, нарахованим в межах строку кредитування, та 1 700,00 грн - штрафи, пені. Позовні вимоги ТОВ «ФК «Омега Фінанс» про стягнення з відповідача прострочених процентів у сумі 9715,17 грн., які нараховані за ставкою 60% річних за період з 20.07.2020 по 31.03.2021 умовами договору не передбачені, а тому до задоволення не підлягають.
Перевіряючи рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині, колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до ст. ст. 11, 509 ЦК України, договір є підставою для виникнення зобов'язань.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «Юнекс Банк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Зазначене узгоджується із висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеному в постанові від 03 липня 2019 року, справа №342/180/17.
Колегія суддів звертає увагу на те, що анкета-заява, підписана ОСОБА_1 19 липня 2018 року, не містить умов про те, що складовою невід'ємною частиною договору про комплексне банківське обслуговування є паспорт споживчого кредиту. Саме тому інформацію та умови, зазначені у ньому, не можна вважати узгодженими між сторонами кредитного договору.
Об'єднана палата Верховного Суду в постанові від 23 травня 2022 року в справі №393/126/20 виснувала, що ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми.
Отже, вирішуючи позовні вимоги по суті, колегія суддів приймає до уваги дані що містяться в анкеті-заяві від 19 липня 2018 року та дані виписки-повідомлення№26204069678001.UАН від 19.07.2018 до договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб у АТ «Юнекс Банк».
Відповідно до умов анкети-заяви та виписки-повідомлення, процентна ставка за користування кредитними коштами становить 48,00% річних, строком до 19 липня 2019 року. Умов щодо продовження строку дії договору виписка-повідомлення не містить. Як і не містить вказаних умов анкета-заява від 19 липня 2018 року.
Відтак, колегія суддів наголошує на тому, що лише у межах строку кредитування до 19 липня 2019 року відповідач мала, зокрема, повертати позивачеві кредит і сплачувати проценти за користування кредитними коштами.
Розрахунок заборгованості за договором здійснено станом на 31 березня 2021 року.
Колегія суддів звертає увагу на те, що повернення кредиту та сплату відсотків відповідач мала здійснювати щомісячними платежами, на кінець останнього робочого дня звітного місяця, упродовж строку кредитування, кількість платежів 12. Тобто, сторони погодили порядок і строки виконання зобов'язання.
Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Зазначене узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 (провадження №14-10цс18), в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №310/11534/13-ц (провадження №14-154цс18), в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі №202/4494/16-ц (провадження №14-318цс18), в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року по справі №723/304/16-ц (провадження N14-360цс19), в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року по справі №638/13683/15-ц (провадження N14-680цс19), в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі №910/4518/16 (провадження №12-16гс22), тобто дана судова практика є сталою.
Таким чином, після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою ст. 1050 ЦК України, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Між тим, вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов'язання, з підстав та у розмірах встановлених актами законодавства, а саме статтею 625 ЦК України позивач не пред'явив.
Відповідно до вимог частин 3 та 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
У відповідності до вимог статті 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Частинами першою-третьою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини,
Так, встановлено, що матеріалами справи підтверджено факт надання ОСОБА_1 грошових коштів у позику в розмірі 25 000 грн шляхом перерахування на поточний рахунок позичальника, що підтверджується випискою по особовому рахунку.
Згідно з наданим банком розрахунком заборгованості, у ОСОБА_1 за кредитним договором №26204069678001.UАН від 19.07.2018 станом на 31.03.2021 виникла заборгованість на загальну суму 40 650,83 грн., з яких: 23 217,73 грн - прострочена заборгованість за тілом кредиту; 6017,93 грн - прострочена заборгованість за процентами, які нараховані за ставкою 52% річних за період з 19.07.2018 по 19.07.2020; 1700 грн - штрафи, пені за період з 19.07.2018 по 19.07.2020; 9 715,17 грн - прострочені проценти, які нараховані за ставкою 60% річних за період 20.07.2020 (виникнення несанкціонованого овердрафту) по 31.03.2021.
Разом з тим, згідно з розрахунком заборгованості слідує, що заборгованість ОСОБА_1 за тілом кредиту станом на 19 липня 2019 року (закінчення строку дії кредитного договору) становила 9 126,30 грн.
За період з 19.07.2018 по 19.07.2019 (період дії договору) відсотки нараховані на суму 8160,42 грн., з них сплачено 6238,43 грн., заборгованість складала 1 921,99 грн.
Також, ОСОБА_1 29.03.2019 відсотки у сумі 535,37 грн були винесені на прострочку, 26.04.2019 відсотки у розмірі 533,33 були винесені на прострочку та 27.06.2019 проценти в сумі 455,87 також були винесені на прострочку. Загальний розмір відсотків, що винесені на прострочку складає 1524,57 грн.
Крім того, з розрахунку заборгованості слідує, що 26.04.2019 ОСОБА_1 нараховано штраф в сумі - 100 грн., 27.05.2019 штраф в розмірі 100 грн та 27.06.2019 штраф в сумі 100 грн.
Також, дослідивши розрахунок заборгованості колегією суддів встановлено, що ОСОБА_1 на погашення заборгованості було сплачено:
29.08.2018 - 2000 грн., з яких на погашення тіла кредиту сплачено 1745,66 грн та на погашення відсотків - 1213,72 грн.;
27.09.2018 - 3200 грн., з яких на погашення тіла кредиту сплачено 1722,15 грн та на погашення відсотків - 970,97 грн.;
25.10.2018 - 1768 грн.;
03.12.2018 - 2540 грн., з яких на погашення тіла кредиту сплачено 1443,06 грн та на погашення відсотків - 1096,94 грн.;
28.12.2018 - 3900 грн., з яких на погашення тіла кредиту сплачено 1342,74 грн та на погашення відсотків - 612,97 грн.;
29.01.2019 - 2100 грн., з яких на погашення тіла кредиту сплачено 1113,35 грн та на погашення відсотків - 768,88 грн.;
28.02.2019 - 2165,00 грн., з яких на погашення тіла кредиту сплачено 1020,87 грн та на погашення відсотків - 643,53 грн.;
26.04.2019 - 2100 грн., з яких на погашення тіла кредиту сплачено 1564,63 грн та на погашення відсотків - 535,37 грн.;
06.05.2019 - 1252,00 грн., з яких на погашення тіла кредиту сплачено 202,15 грн та на погашення відсотків - 533,33 грн.;
03.06.2019 - 800 грн., з яких на погашення тіла кредиту сплачено 792,79 грн та на погашення відсотків - 7,21 грн.;
01.07.2019 - 1195,00 грн., з яких на погашення тіла кредиту сплачено 737,27 грн та на погашення відсотків - 457,73 грн.;
29.07.2019 - 1105 грн., з яких на погашення тіла кредиту сплачено 686,36 грн та на погашення відсотків - 416,12 грн.;
29.08.2019 - 1000 грн., з яких на погашення тіла кредиту сплачено 638,84 грн та на погашення відсотків - 361,16 грн.;
23.09.2019 - 45 грн., які зараховані на погашення відсотків;
26.09.2019 - 937 грн., з яких на погашення тіла кредиту сплачено 594,82 грн та на погашення відсотків - 342,18 грн.;
21.10.2019 - 20 грн., які зараховані на погашення відсотків;
22.10.2019 - 2305,00 грн., з яких на погашення відсотків - 330,72 грн.;
28.11.2019 - 2560 грн., з яких на погашення тіла кредиту сплачено 1584,71 грн та на погашення відсотків - 972,48 грн.;
08.01.2020 - 2450 грн., з яких на погашення тіла кредиту сплачено 1511,29 грн та на погашення відсотків - 938,71 грн.;
21.02.2020 - 2033 грн., з яких на погашення тіла кредиту сплачено 1119,33 грн та на погашення відсотків - 913,67 грн.
Відтак на погашення тіла кредиту ОСОБА_1 сплачено 21 562,30 грн., а на погашення відсотків сплачено 10 727,54 грн.
Після закінчення строку кредитування ОСОБА_1 , продовжилось нарахування відсотків, прострочених відсотків, простроченого тіла, що не було узгоджено між банком та позичальником відповідно до умов анкети-заяви та виписки-повідомлення.
Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками в розмірі 6017,93 грн (прострочена заборгованість за процентами, які нараховані за ставкою 52% річних за період з 19.07.2018 по 19.07.2020 не підлягають задоволенню, оскільки вони нараховані банком вже після закінчення строку дії кредитного договору.
Також, необхідно врахувати, що ОСОБА_3 за період дії договору були нараховані відсотки в загальному розмірі 9684,99 грн (відсотки за користування кредитом в сумі 8160,42 грн + нараховані прострочені відсотки в розмірі 1524,57 грн), а нею в загальному вигляді сплачено відсотків на загальну суму 10 727,54 грн.
Разом з тим, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти згідно умов договору в добровільному порядку не повернуті, кредитор має право вимагати його виконання.
Таким чином, заборгованість ОСОБА_1 за тілом кредиту за кредитним договором №26204069678001.UАН від 19.07.2018 складає 3437,70 грн., саме вказана сума підлягає до стягнення з останньої.
Крім того, з ОСОБА_1 слід стягнути заборгованість по штрафам та пені у розмірі 300 грн., оскільки станом на день закінчення строку дії кредитного договору вказана заборгованість існувала.
Таким чином, суд першої інстанції ухвалюючи рішення по суті не дав належної правової оцінки обставинам справи та дійшов помилкового висновку про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 30 935,66 грн., з яких: 23 217,73 грн - прострочена заборгованість за тілом кредитом; 6 017,93 грн - прострочена заборгованість за процентами, які нараховані за ставкою 48% річних за період з 19.07.2018 по 19.07.2020; 1 700 грн - штрафи, пеня за період з 19.07.2018 по 19.07.2020, оскільки до стягнення підлягає заборгованість в розмірі 3 737,70 грн., з яких: 3437,70 грн - тіло кредиту та 300 грн - штрафи та пеня, а в решті позову належало відмовити.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до вимог статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог змінити, зменшивши розмір заборгованості, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Омега Фінанс» з 30 935,66 грн до 3 737,70 грн., а в решті позову відмовити.
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13 статті 141 ЦПК України).
Зважаючи на те, що колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення позову, що у відсотковому співвідношенні від ціни позову становить 8,45%, сплачений ТОВ «ФК «Омега Фінанс» судовий збір за подання позовної заяви, пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 226,79 грн підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Омега Фінанс». В частині розміру витрат на професійну правничу допомогу рішення суду підлягає залишенню без змін, оскільки апеляційна скарга не містить доводів щодо їх незаконності.
Оскільки апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено на 87,92%, то з ТОВ «ФК «Омега Фінанс» на користь останньої необхідно стягнути 3539,65 грн сплаченого судового збору за розгляд справи апеляційним судом.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню. Малозначними, зокрема, є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України). Дана справа є малозначною в силу вимог закону.
Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 19 серпня 2025 року в частині задоволених позовних вимог змінити, зменшивши розмір стягнутої з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фінанс» заборгованість за кредитним договором №26204069678001.UАН від 19.07.2018 з 30 935,66 грн до 3 737,70 грн., з яких: 3437,70 грн - заборгованість за тілом кредиту та 300 - штрафи, пені за період з 19.07.2018 по 19.07.2019, а в решті позову відмовити.
Рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 19 серпня 2025 року в частині стягнення судового збору з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фінанс» змінити, зменшивши розмір судового збору з 2042,54 грн до 226,79 грн., а в частині витрат на професійну правничу допомогу залишити без змін.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фінанс» на користь ОСОБА_1 3539,65 грн сплаченого судового збору за розгляд справи апеляційним судом.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.
Головуючий
Судді