04 листопада 2025 рокуЛьвівСправа № 380/8909/22 пров. № А/857/37371/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Шавеля Р.М.,
суддів Запотічного І.І. та Шинкар Т.І.,
з участю секретаря судового засідання - Василюк В.Б.,
а також сторін (їх представників):
від позивача (апелянта) - ОСОБА_1 ;
від відповідача - Данилюк О.І.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 22.08.2025р. за результатами вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження в справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській обл. про визнання відмови протиправною, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення (суддя суду І інстанції: Кузан Р.І., час та місце постановлення ухвали суду І інстанції: 22.08.2025р., м.Львів, дата складання повної ухвали суду І інстанції: не зазначена),-
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 22.08.2025р. відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_2 про заміну сторони виконавчого провадження в справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління /ГУ/ Пенсійного фонду /ПФ/ України у Львівській обл. про визнання відмови протиправною, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення (а.с.53-54).
Вказану ухвалу суду в апеляційному порядку оскаржила ОСОБА_2 , яка покликаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права (ст.61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ст.ст.1216, 1227 Цивільного кодексу /ЦК/ України, ч.5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження») та порушення норм процесуального права (ст.ст.52, 379 КАС України), що в своїй сукупності призвело до помилкового вирішення питання щодо заміни сторони виконавчого провадження, просить оскаржувану ухвалу суду скасувати та заяву про заміну сторони виконавчого провадження задовольнити (а.с.58-61).
В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що вона є єдиним спадкоємцем за померлим позивачем ОСОБА_3 . Після смерті батька вона звернулася до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому документі, в чому їй помилково відмовлено.
Окрім цього, нормами ЦК України та ст.52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не визначено строку, протягом якого члени сім'ї спадкодавця мають право на одержання соціальних платежів.
Відповідач ГУ ПФ України у Львівській обл. скерував до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вважає її безпідставною, необґрунтованою і такою, що не підлягає до задоволення. Наголошує на тому, що суд першої інстанції надав належну оцінку всім обставинам справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального законодавства, ухвалив законне і справедливе судове рішення, що відповідає усталеній судовій практиці (а.с.82-83).
Заслухавши суддю-доповідача, апелянта на підтримання поданої скарги, заперечення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Як встановлено під час судового розгляду, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15.08.2022р. в справі № 380/8909/22 задоволено позов ОСОБА_3 ; визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФ України у Львівській обл. щодо відмови здійснити перерахунок та виплати пенсії ОСОБА_3 відповідно до довідки Державної установи /ДУ/ «Територіальне медичне об'єднання /ТМО/ Міністерства внутрішніх справ /МВС/ України по Львівській області» № 2221 від 02.07.2021р. про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення; зобов'язано ГУ ПФ України у Львівській обл. здійснити з 01.12.2019р. перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_3 відповідно до довідки ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» № 2221 від 02.07.2021р. про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум; вирішено питання про розподіл судових витрат (а.с.21-23).
04.10.2022р. суд видав виконавчий лист в адміністративній справі № 380/8909/22 (а.с.40).
Позивач ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 22.04.2024р. (а.с.44).
15.08.2024р. до суду надійшла заява ОСОБА_2 про заміну сторони виконавчого провадження. Заява обґрунтована тим, що позивач помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть. Заявник є донькою позивача та його єдиним спадкоємцем (а.с.29-31).
Вирішуючи питання щодо заміни сторони виконавчого провадження та відмовляючи у задоволені заяви ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив з того, що нормою ст.61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено спеціальний механізм виплати пенсії в разі смерті пенсіонера, який отримував пенсію за вислугу років згідно цього Закону, та її нараховані суми залишилися недоодержаними.
Вказана норма закону є спеціальної щодо інших норм законодавства України і виключно нею регламентовано порядок виплати сум пенсії за вислугу років, які залишилися недоодержаними у зв'язку з смертю пенсіонера з числа військовослужбовців, членам його сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті.
Така процедура не підлягає вирішенню в порядку заміни сторони у справі чи стягувача у виконавчому листі за рішенням суду, за яким пенсіонеру нараховано відповідні суми пенсійних виплат, та залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю.
Також суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини.
Отже, за умови відсутності в спірному випадку відносин спадкування щодо неотриманих сум пенсії померлого ОСОБА_3 немає підстав для заміни сторони відповідно до ст.379 КАС України у справі № 380/8909/22 в порядку правонаступництва.
Колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для заміни сторони виконавчого провадження підставними і такими, що відповідають фактичним обставинам справи, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Згідно з ч.1 ст.379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (ч.4 ст.379 КАС України).
Відтак, процесуальним правонаступництвом є заміна сторони або третьої особи іншою особою (правонаступником) у зв'язку з вибуттям із процесу суб'єкта спірних правовідносин, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки сторони або третьої особи.
Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема на військовій службі, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до ч.1 ст.61 означеного Закону, яка врегульовує питання виплати пенсії та допомоги в разі смерті пенсіонера, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Зміст ст.61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» узгоджується з положеннями ЦК України.
Так, згідно зі ст.ст.1218, 1219 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема, права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом.
Статтею 1227 ЦК України, в свою чергу, визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї.
Отже, Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті.
Тобто, у разі переходу до вказаних осіб належних спадкодавцеві соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги в зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок. Зокрема, відповідно до ч.3 ст.61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва, у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для заміни сторони/стягувача у виконавчому провадженні.
Отже, за наведених обставин підстави для застосування у розглядуваному випадку приписів ст.ст.52, 379 КАС України та проведення заміни сторони виконавчого провадження є відсутніми, а тому оскаржувана ухвала суду відповідає вимогам закону.
При вирішенні розглядуваного питання колегія суддів враховує правову позицію, висловлену Верховним Судом по аналогічній категорії справ, зокрема, в постановах Касаційного адміністративного суду від 16.05.2023р. у справі № 420/288/21, від 27.09.2023р. у справі № 420/16546/21, яка в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України та ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є обов'язковою для апеляційного суду.
Доводи апелянта в іншій частині на правомірність винесеної ухвали суду не впливають та висновків суду не спростовують.
Відповідно до ч.1 ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків судового рішення, а тому підстав для скасування ухвали колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.
За правилами ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги належить покласти на апелянта ОСОБА_2 .
Керуючись ст.139, ч.3 ст.243, ст.310, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 22.08.2025р. за результатами вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження в адміністративній справі № 380/8909/22 залишити без задоволення, а вказану ухвалу суду - без змін.
Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта ОСОБА_2 .
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення; у випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Р. М. Шавель
судді І. І. Запотічний
Т. І. Шинкар
Дата складання повного судового рішення: 10.11.2025р.