10.11.2025 Справа № 756/17824/25
Справа № 756/17824/25
№ 1-кп/756/2028/25
10 листопада 2025 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у спрощеному провадженні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, яке внесене 22 жовтня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025105050000840, щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, стосовно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у місті Дружба Сумської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимий,
обвинуваченого у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, -
Суд визнав доведеним, що обвинувачений ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив кримінальний проступок за наступних обставин.
Так, встановлено, що він є військовослужбовцем за контрактом військової частини НОМЕР_1 , на посаді старшого навідника. В один із днів, але не пізніше 11 години 10 хвилин, 22 жовтня 2025 року, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, ОСОБА_3 , діючи умисно, з метою особистого вживання без мети збуту, незаконно придбав кристалоподібну речовину світло-бежевого кольору, яка містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, масою 0,454 г., яку зберігав у правій кишені куртки, без мети збуту, до моменту виявлення цього факту працівниками поліції, 22.10.2025, близько11 години 10 хвилин, під час перебування останнього за адресою: м. Київ, вул. Героїв полку «Азов», поблизу будинку №11.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» (зі змінами, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України №255 від 11.03.2022), Список № 2 «Особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено» в «Таблиці І», PVP є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено.
Таким чином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у незаконному придбанні, зберіганні психотропної речовини без мети збуту, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Суд, дослідивши обвинувальний акт та додані матеріали кримінального провадження за № 12025105050000840 від 22.10.2025 року вважає доведеним, що ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України за ознаками - «незаконного придбання та зберігання психотропної речовини, без мети збуту».
Частиною 2 ст. 382 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.
Обвинувачений ОСОБА_3 , був представлений захисником - адвокатом ОСОБА_4 , надав письмову заяву, в якій зазначає, що свою вину у вчиненні кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами вчинення кримінального правопорушення.
Крім того, обвинуваченому роз'яснено зміст встановлених у результаті досудового розслідування обставин, а також те, що відповідно до ч. 2 ст. 302 КПК України у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку вона буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Обставини вчинення кримінального правопорушення підтверджуються належними та допустимими доказами, зібраними під час досудового розслідування, оцінку яким надано судом.
ОСОБА_3 в поданій заяві фактичні обставини вчинення проступку не оспорює, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, свою вину у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту матеріалами провадження підтверджено факт скоєння ОСОБА_3 кримінального проступку, відповідно останнього слід визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку за частиною 1 статті 309 КК України за ознаками - «незаконного придбання та зберігання психотропної речовини, без мети збуту».
Згідно з частиною 2 статті 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.
При призначенні покарання обвинуваченому, згідно з вимогами статей 65-67 КК України та роз'ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (з наступними змінами), суд з додержанням принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст.12 КК України відноситься до кримінальних проступків, ставлення до скоєного, яке полягає у щирому каятті, даних про особу обвинуваченого, а саме те, що він відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимий, за даними наявної документації наразі на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, систематичне потрапляв в поле зору органів Національної поліції як особа, яка незаконно зберігала при собі наркотичні речовини, обіг яких заборонений, окрім того, Бородянським районним судом Київської області від 07.10.2024 по справі №939/2618/24 визнаний винним у вчиненні кримінально правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України і призначили покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, натомість, відповідно до відповіді філії ДУ «Центр пробації» у Києві та Київській області, Бучанського районного відділу №2 вбачається, що станом на 30.10.2025 ОСОБА_3 штраф не сплатив.
Згідно зі ст. 66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання, судом визнається щире каяття.
Обставини, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлені.
Суд уважає, що підстави застосування положень статтей 69, 69-1 КК України при призначенні покарання - відсутні.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд ураховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства.
Згідно зі ст. 50, 65 КК України покарання на меті має не тільки кару, а й виправлення засуджених, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами. Оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.
Відповідно до п. 7-1 ч. 1 ст. 51 КК України визначено, що до осіб, визнаних винними у вчиненні кримінального правопорушення, судом може бути застосовано пробаційний нагляд.
Стаття 59-1 КК України передбачає, що пробаційний нагляд полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства.
Суд покладає на засудженого до пробаційного нагляду такі обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Суд може покласти на засудженого до пробаційного нагляду обов'язки:
1) використовувати електронний засіб контролю і нагляду та проживати за вказаною у рішенні суду адресою;
2) дотримуватися встановлених судом вимог щодо вчинення певних дій, обмеження спілкування, пересування та проведення дозвілля;
3) працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано посаду (роботу);
4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
З урахуванням наведених обставин по справі, тяжкості вчиненого кримінального проступку, ставлення обвинуваченого до скоєного, яке полягає у щирому каятті, покарання, яке передбачено за вчинений кримінальний проступок, відсутності завданої матеріальної шкоди, даних про особу обвинуваченого, а саме те, що він, відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимий, за даними наявної документації наразі на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, систематичне потрапляв в поле зору органів Національної поліції як особа, яка незаконно зберігала при собі наркотичні речовини, обіг яких заборонений, окрім того, Бородянським районним судом Київської області від 07.10.2024 по справі №939/2618/24 визнаний винним у вчиненні кримінально правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України і призначили покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, натомість, відповідно до відповіді філії ДУ «Центр пробації» у Києві та Київській області, Бучанського районного відділу №2 вбачається, що станом на 30.10.2025 ОСОБА_3 штраф не сплатив, відсутності обставин, що обтяжують покарання, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, у зв'язку з чим вважає за необхідне призначити йому покарання, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України у виді пробаційного нагляду строком на 2 (два) роки.
Суд, керуючись ст. 65 КК України вважає, що таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення та запобіганню скоєнню ним нових злочинів.
Цивільний позов у провадженні не заявлений.
Потерпілі у кримінальному провадженні відсутні.
Запобіжний захід не обирати.
Процесуальні витрати у провадженні, а саме: витрати на проведення експертизи матеріалів, речовин і виробів № СЕ-19/111-25/65283-НЗПРАП від 29.10.2025 у сумі 3 565 (три тисячі п'ятсот шістдесят п'ять) гривні 60 (шістдесят) копійок, відповідно до ст. 124 КПК України підлягають стягненню з ОСОБА_3 , на користь держав.
Питання речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України, зокрема:
- кристалоподібна речовина світло-бежевого кольору, яка містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, масою 0,454 г., яку разом із залишками первинного пакування поміщено у спеціальний пакет №6632109, яка знаходиться у камері зберігання речових доказів Оболонського УП ГУНП в м. Києві, слід знищити.
- мобільний телефон марки «Samsung M52», чорного кольору, який знаходиться у спеціальному пакеті з надписом №PSP1351510, повернений власнику.
Керуючись ст. ст. 50, 51, 59-1, 65, 72 КК України, ст. ст. 7, 17, 100, 124, 301, 302, 368-371, 374, 381, 382, 395 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у вигляді пробаційного нагляду строком на 2 (два) роки.
Покласти на засудженого ОСОБА_3 наступні обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Строк відбування покарання у виді пробаційного нагляду обчислювати з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід не обирати.
Процесуальні витрати на проведення експертизи:
-№ СЕ-19/111-25/65283-НЗПРАП від 29.10.2025 у сумі 3 565 (три тисячі п'ятсот шістдесят п'ять) гривні 60 (шістдесят) копійок, стягнути з ОСОБА_3 , на користь держав.
Речовий доказ:
- кристалоподібна речовина світло-бежевого кольору, яка містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, масою 0,454 г., яку разом із залишками первинного пакування поміщено у спеціальний пакет №6632109, яка знаходиться у камері зберігання речових доказів Оболонського УП ГУНП в м. Києві - знищити.
Матеріали кримінального провадження № 12025105050000840 залишити при матеріалах справи № 756/17824/25, провадження № 1-кп/756/2028/25.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання його копії.
У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1