"10" листопада 2025 р.
м. Київ
справа № 755/21606/25
провадження № 2/755/15260/25
суддя Дніпровського районного суду м. Києва Галаган В.І., перевіривши додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, по позовній заяві ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виплату матеріальної компенсації,
До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виплату матеріальної компенсації.
Виконання завдань цивільного судочинства залежить від встановлення судом у справі об'єктивної істини та правильного застосування норм матеріального і процесуального права. Для цього Цивільний процесуальний кодекс України покладає на суд обов'язок, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, створювати необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи.
Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, вважаю, що позовна заява не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства України, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з ч. 1, 3 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.
Так, відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява, серед іншого, повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Крім того, Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.
В роз'ясненнях, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України N 2 від 12.06.2009 р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» зазначено, що суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову, як вказує Верховний Суд України, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин та підстав також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше, - для визначення предмета доказування по даній справі.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстави позову становлять обставини (фактична підстава), якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з позовними вимогами до відповідача.
Разом з тим, пред'являючи до суду позов про солідарне стягнення з потенційних відповідачів грошових коштів в сумі 424 666,29 грн., позивачем не зазначено, який вид компенсації він має намір стягнути з відповідачів, зокрема, компенсацію за оренду приміщення або компенсацію за частину належної позивачу на праві власності частину квартири, що не різними видами відшкодування та що передбачає різні способи захисту порушеного права, При цьому зміст позовної заяви не містить обґрунтування стягнення заявленої суми саме у солідарному порядку, ураховуючи, що компенсація вартості частини квартири не передбачає солідарного стягнення, а солідарне відшкодування орендної плати позивачем не обґрунтовано з урахуванням правил договірних відносин.
Таким чином, позивачем має бути уточнено спосіб захисту порушеного права, предмет заявленого спору, а також правове обґрунтування заявленого спору, вказуючи на те, який вид порушеного права підлягає захисту (зобов'язання з оплати орендної плати чи стягнення компенсації за частку у праві власності квартири, визнавши за відповідачами право власності на частку позивача).
Крім того суд вважає за необхідне роз'яснити, що ураховуючи майновий характер спірних правовідносин щодо стягнення з відповідачів компенсації вартості 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 , зміст позовної заяви має містити ціну позову, яка має бути визначена позивачем вартістю заявленого позивачем нерухомого майна, а саме: вартістю спірної 1/3 частини вищезазначеної квартири, що має підтверджуватися Звітом про оцінку цього майна, - що є вимогою п. 3 ч. 3 ст. 175 та п. 2 ч. 1 ст. 176 Цивільного процесуального кодексу України. При цьому позивачем не долучено до матеріалів позовної заяви доказів вчинення позивачем дій щодо оцінки спірного нерухомого майна або доказів відмови експертної установи в наданні висновку щодо оцінки майна станом на день звернення позивача з даним позовом до суду, за відсутності в чинному законодавстві норм-виключення обов'язку визначення позивачем ціни позову у встановленому законом порядку.
Таким чином, для визначення ціни позову про стягнення компенсації вартості частки квартири, позивачем має бути проведено експертну оцінку майна, 1/3 частина якого є об'єктом предмета спору, оскільки оцінка має бути не ринковою за словами позивача, а дійсною станом на день звернення позивачів з даним позовом до суду, тобто за висновком спеціаліста-оцінювача.
При цьому, долучений позивачем до матеріалів справи Звіт про оцінку майна надає оцінку вартості орендної плати квартири АДРЕСА_1 , що не є вартістю вказаного нерухомого майна.
Разом з тим, уточнюючи предмет спору та спосіб захисту порушеного права, позивачем має бути ураховано, що предмет спору про стягнення з відповідачів грошової компенсації вартості частки квартири, позивачем має бути долучено до матеріалів позовної заяви висновок будівельно-технічної експертизи щодо квартири АДРЕСА_1 , який має містити відповідь на питання: чи технічно можливо відповідно до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва виділити у натурі з квартири АДРЕСА_1 , частку (долю) позивача у розмірі 1/3 від загальної площі вказаної квартири? та яка дійсна вартість квартири АДРЕСА_1 ?
Згідно положення ч. 5 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Таким чином, на підтвердження обставин, викладених позивачем у змісті позовної заяви, останнім на виконання приписів даної ухвали суду має бути долучено до позовної заяви докази співвласності потенційного відповідача ОСОБА_3 у квартирі АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись статтями175, 177, 185, 258-261, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виплату матеріальної компенсації - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків протягом трьох днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя: В.І. Галаган