Справа №:755/8840/23
Провадження №: 1-кс/755/4077/25
"06" листопада 2025 р. місто Київ
Суддя Дніпровського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Дніпровського районного суду міста Києва, заяву обвинуваченої ОСОБА_3 про відвід судді Дніпровського районного суду міста Києва ОСОБА_4 від розгляду кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023100000000143 від 10 березня 2023 року по обвинуваченню ОСОБА_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 27, частиною другою статті 15, частиною третьою статті 369, частиною третьою статті 190 КК України;
за участю сторін кримінального провадження:
обвинуваченої ОСОБА_3
у провадженні судді Дніпровського районного суду міста Києва ОСОБА_4 перебуває кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023100000000143 від 10 березня 2023 року по обвинуваченню ОСОБА_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 27, частиною другою статті 15, частиною третьою статті 369, частиною третьою статті 190 КК України.
30 жовтня 2025 року в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 заявила усний відвід судді Дніпровського районного суду міста Києва ОСОБА_4 від розгляду даного кримінального провадження.
30 жовтня 2025 року вказану заяву про відвід судді після автоматизованого розподілу передано для розгляду судді Дніпровського районного суду міста Києва ОСОБА_1 .
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 заяву про відвід судді Дніпровського районного суду міста Києва ОСОБА_4 підтримала у повному обсязі та просила її задовольнити, оскільки на її думку, суддя є упередженою, зокрема зазначила, про те, що суддя безпідставно не викликає іншого адвоката, який є учасником кримінального провадження, призначає розгляд справи не зважаючи на те, що суду відомо про перебування ОСОБА_3 на лікарняному, при цьому, здійснюються запити до лікувальних закладів щодо достовірності лікарняного листа, не маючи на це жодних підстав. Крім того, безпідставно витребовує у адвоката ОСОБА_6 підтвердження щодо поважності його неявок у судові засідання. Крім того, суддя ОСОБА_4 будучи обізнаною про те, що ОСОБА_3 перебуває на лікарняному 14 жовтня 2025 року застосувала щодо неї примусовий привід в наступне судове засідання. Поряд з цим, розгляд кримінального провадження призначається майже кожні п'ять днів, що свідчить про істотне порушення норм процесуального права та її право на захист, а тому вважає, що суддя Дніпровського районного суду міста Києва ОСОБА_4 є упередженою та не може в подальшому здійснювати розгляд кримінального провадження щодо неї.
Адвокат ОСОБА_6 , прокурор та потерпіла, будучи повідомленими про день, час та місце розгляду заяви про відвід, в судове засідання не з'явились, причини неявки не відомі.
Особа, якій заявлено відвід - суддя ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, про день та час розгляду заяви повідомлена належним чином відповідно до вимог статті 135 КПК України, правом подачі письмових пояснень не скористалася.
Враховуючи вимоги статей 22, 26 та 81 КПК України, суд вважає за можливе розглянути заяву про відвід у відсутність осіб, що не з'явилися, та, вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши заяву про відвід, дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що в провадженні судді Дніпровського районного суду міста Києва ОСОБА_4 перебуває кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023100000000143 від 10 березня 2023 року по обвинуваченню ОСОБА_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 27, частиною другою статті 15, частиною третьою статті 369, частиною третьою статті 190 КК України, в ході судового розгляду якого обвинуваченою ОСОБА_3 було заявлено усну заяву про відвід судді.
Відповідно до положень статті 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід. За цими ж підставами йому може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Відвід повинен бути вмотивованим.
Частиною першою статті 81 КПК України встановлено, що у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу. У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.
Відповідно до частини першої статті 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Що стосується підстав для відводу, зазначених обвинуваченою ОСОБА_3 , суд зазначає таке.
Відповідно до статті 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини .
Частиною першою статті 9 КПК України встановлено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Згідно з частиною п?ятою статті 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до положень статті 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Із норм статті 26 КПК України випливає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
При розгляді даної заяви про відвід відповідно до положень статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суддя застосовує як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.
Стаття 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини гарантує кожному право на справедливий суд. Відповідно до пункту 1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2006 року по справі «Білуха проти України» зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії», пункт 43).
У відповідності з практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод повинна визначатись суб'єктивними та об'єктивними критеріями.
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).
Для відводу судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.
Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.
На думку суду, обвинуваченою ОСОБА_3 не доведена наявність обставин, які б викликали сумніви в неупередженості судді Дніпровського районного суду міста Києва ОСОБА_4 та унеможливлювали ухвалення суддею об'єктивного рішення у справі, доводи, викладені в заяві про відвід, не містять доказів, що вказують на необ'єктивність чи упередженість судді. Фактично обвинувачена ОСОБА_3 не погоджується з процесуальними рішеннями судді ОСОБА_4 , прийнятими нею, як головуючою, при розгляді кримінального провадження, що не є підставою для відводу із урахуванням вищевикладених норм національного та міжнародного законодавства.
Враховуючи наведене, у судовому засіданні не знайшли підтвердження факти, викладені у заяві обвинуваченої ОСОБА_3 , а тому заява про відвід судді задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 8, 55 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, статтею 15 Кодексу суддівської етики, пунктом 1.1 Бангалорських принципів поведінки судді, пунктом 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, статтями 1-2, 7-29, 75-76, 80-81, 321, 369-372 КПК України, статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд,
в задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід судді Дніпровського районного суду міста Києва ОСОБА_4 від розгляду кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023100000000143 від 10 березня 2023 року по обвинуваченню ОСОБА_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 27, частиною другою статті 15, частиною третьою статті 369, частиною третьою статті 190 КК України - відмовити.
Повний текст ухвали оголосити учасникам судового провадження у судовому засіданні о 16-50 годині 10 листопада 2025 року.
Копію ухвали направити учасникам судового провадження та судді Дніпровського районного суду міста Києва ОСОБА_4 для відома.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського районного суду
міста Києва ОСОБА_1