Справа № 711/6301/25
Номер провадження 3/711/1774/25
06 жовтня 2025 року м.Черкаси
Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Остапенко Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративні матеріали, які надійшли з Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області (протокол серії ВАД № 437631 від 03.07.2025), про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , відомості про РНОКПП у матеріалах відсутні, не працюючого,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП,
ОСОБА_1 , 06 червня 2025 року, близько 16:07 години, перебуваючи у магазині ТМ «Аврора» за адресою: вул. Смілянська, 41, у м. Черкаси, здійснив крадіжку навушників «Proove Mains.Mini TWS» в кількості 2 штуки на загальну суму 998,33 грн.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2
ст. 51 КУпАП.
ОСОБА_1 на визначені 06.08.2025, 27.08.2025, 11.09.2025 та 06.10.2025 дати судових засідань не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом отримання 29.08.2025 на вказаний ним номер мобільного телефону повідомлення у додатку «Viber», про що свідчить відповідна довідка, інші повідомлення не були доставлені через тимчасову недоступність абонента. Поштове відправлення із судовою повісткою про виклик в судове засідання повернуте без вручення адресату ОСОБА_1 з причин «неправильно зазначена (відсутня) адреса одержувача». З огляду на те, що відомості про особу порушника, в тому числі про засоби зв'язку із ним, органам поліції надає сама особа, щодо якої складається протокол про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку про ухилення ОСОБА_1 від явки до суду, при цьому причин неявки суду він не повідомив, клопотань про відкладення розгляду не заявляв.
Згідно з ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 51 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. У разі ухилення від явки на виклик судді районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду цю особу може бути органом внутрішніх справ (Національною поліцією) піддано приводу.
У зв'язку із неявкою на виклики до суду, постановою від 18.09.2025 до ОСОБА_1 застосовано примусовий привід, на виконання якого Черкаським РУП ГУНП в Черкаській області повідомлено, що за наслідками виходу на вказане у матеріалах справи місце проживання ОСОБА_1 вхідні двері ніхто не відчинив, сусідів опитати не вдалося з тієї ж причини.
Ураховуючи, що ОСОБА_1 від прибуття до суду ухилився, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не направляв, привід щодо нього органами поліції не виконаний, суд уважає за можливе розглянути цю справу за його відсутності у судовому засіданні, оскільки надмірне і безпідставне затягування розгляду справи може призвести до закінчення строків накладення адміністративного стягнення та одночасно нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, яка визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України» сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
ОСОБА_1 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення був повідомлений працівниками поліції про направлення матеріалів щодо нього на розгляд до Придніпровського районного суду м. Черкаси.
Таким чином, суд виконав свій обов'язок щодо повідомлення ОСОБА_1 про судовий розгляд справи відносно нього, однак останній, достеменно знаючи про складання на нього протоколу про адміністративне правопорушення, не вжив достатніх і розумних заходів, щоб дізнатись про стан відомого йому судового провадження.
Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності до закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Недотримання строків розгляду справ про адміністративне правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований ст. 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.
З огляду на наведене, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Разом з тим, у судове засідання з'явилася мати ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , яка повідомила, що за адресою їхнього проживання: АДРЕСА_1 , отримала повідомлення про надходження поштового відправлення до відділення № 30. Її син, ОСОБА_1 , відвідував поштове відділення щоб отримати відправлення, однак йому повідомили, що воно вже повернуте назад. Згодом на поштовому відділенні він отримав судову повістку із зазначеною датою судового засідання - 27.08.2025, у зв'язку з чим мати дізналася про дату розгляду справи та прибула до суду.
За словами ОСОБА_2 , її син не має постійного номера телефону, часто змінює SIM-картки. Вона також пояснила, що ОСОБА_1 є наркозалежним, його стан за останній рік суттєво погіршився. З 18.08.2025 він перебуває на лікуванні від наркотичної залежності у приватному реабілітаційному центрі, розташованому поблизу м. Київ. Програма лікування розрахована на один рік; наразі це вже одинадцята спроба проходження ним реабілітації. У зв'язку з цим, ОСОБА_1 не має можливості особисто з'явитися до суду. Щодо вчинення ним дрібної крадіжки зазначила, що їй відомі ці факти, з цього приводу до них додому приходив дільничний офіцер поліції, демонстрував їй відеозаписи з магазину, де син викрав товари. Також ОСОБА_2 зазначила, що на її сина відкрито 5-6 виконавчих проваджень про несплату штрафів на загальну суму близько 6000 грн, які досі не погашені. Водночас вона наголосила, що сплачувати за нього ці суми не буде, оскільки, на її думку, син має самостійно відповідати за свої вчинки.
Суд, дослідивши матеріали справи, переглянувши відеозаписи з місця події, приходить до наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до положень ст. 280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення у числі інших визначених законом обставин зобов'язаний з'ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення; чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Частина 2 ст. 51 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, виходячи із розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що на 01.01.2025 становить 1514 грн, дрібне викрадення чужого майна кваліфікується за ч. 2 ст. 51 КУпАП, якщо вартість предмету крадіжки становить від 757 грн до 3028 грн.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2
ст. 51 КУпАП, підтверджується:
-даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 437631 від 03.07.2025, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП;
-письмовим поясненням ОСОБА_1 від 03.07.2025, в якому він відповідно до ст. 63 Конституції України від надання пояснень відмовився;
-копією паспорта громадянина України на ім'я ОСОБА_1 ;
-протоколом прийняття від ОСОБА_3 заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 14.06.2025 щодо виявлення по записах з камери спостереження магазину факту крадіжки товару особою чоловічої статі 06.06.2025;
-письмовим поясненням свідка - працівника магазину ТОВ «Вигідна покупка» ОСОБА_3 від 14.06.2025, який, переглядаючи записи з камер відеоспостереження магазину, виявив вчинення 06.06.2025 о 16:06 годині крадіжки навушників з полиці магазину невідомим чоловіком;
-інформацією ТМ «Аврора» про виявлення факту вчинення крадіжки товару 06.06.2025, а також про кількість і вартість викраденого товару на загальну суму 998,33 грн (без ПДВ);
-фотознімком особи чоловічої статі, ймовірно ОСОБА_1 ;
-відеозаписами з внутрішніх камер відеоспостереження магазину, на яких зафіксовано як ОСОБА_1 у магазині бере з полиці 2 упаковки навушників, які приховав в особистих речах.
Описані вище докази сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Розглянувши матеріали справи про адміністративні правопорушення, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2
ст. 51 КУпАП, доведена повністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 КУпАП, суддя під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про відшкодування винним майнової шкоди, якщо у результаті вчинення адміністративного правопорушення заподіяно майнову шкоду громадянинові, підприємству, установі або організації.
У матеріалах справи містяться відомості, що адміністративним правопорушенням, що вчинене ОСОБА_1 , заподіяно матеріальну шкоду ТОВ «Вигідна покупка» на загальну суму 998,33 грн.
Оскільки матеріали справи не містять відомостей чи повернуті товари, що стали предметом посягання, власнику (представнику магазина), а від представників юридичної особи, якій заподіяна шкода, жодних заяв чи клопотань щодо стягнення із винної особи завданих збитків не надходило, суд позбавлений можливості вирішити питання про відшкодування ОСОБА_1 майнової шкоди.
Згідно зі ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами..
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , не встановлено.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи обставини вчинення адміністративного правопорушення, суд вважає за можливе накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу та вважає, що таке стягнення є доцільним для його виправлення та попередження вчинення ним нових правопорушень.
Частиною 1 ст. 307 КУпАП передбачено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно з ч. 1 і 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.
Відтак, із ОСОБА_1 у дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 605 грн 60 коп., оскільки судом не встановлено підстав для його звільнення від сплати цього збору.
Керуючись положеннями статей 33, 40-1, 221, 268, 276, 283, 284 КУпАП, суддя
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (тисячу сімсот) гривень.
Реквізити для сплати: одержувач платежу ГУК у Черк. обл./тг м. Черкаси/21081100, код ЄДРПОУ 37930566, банк отримувача Казначейство України, МФО: 899998, рахунок отримувача UA108999980314030542000023759.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Реквізити для сплати: одержувач платежу ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації 22030106.
У разі несплати правопорушником штрафу у п'ятнадцятиденний термін з дня вручення йому постанови, постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.
У порядку примусового виконання постанови стягнути із ОСОБА_1 подвійний розмір штрафу в сумі 3400 (три тисячі чотириста) гривень.
Строк пред'явлення постанови до виконання - протягом трьох місяців з моменту її винесення.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя Ю. А. Остапенко