Справа № 702/224/25
Провадження № 2/702/232/25
10.11.2025 м. Монастирище
Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:
головуючої судді Барської Т. М.,
за участю секретаря судового засідання Возної В. В.,
позивач ОСОБА_1 - не з'явився,
представника позивача адвокат Давидюк А. Ю. не з'явився,
представник відповідача Монастирищенської міської ради не з'явився,
представник другої Черкаської державної нотаріальної контори не з'явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань м. Монастирище в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Монастирищенської міської ради, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Друга Черкаська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
У заяві посилався на те, що він є сином ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Після смерті батька відкрилась спадщина на земельну ділянку площею 2,2947 га з кадастровим номером 7123410100:04:001:0712, яка розташована в адміністративних межах міста Монастирище Черкаської області.
Оскільки у ОСОБА_2 інших дітей і близьких родичів не було, то позивач був переконаний в тому, що він прийняв спадщину як єдина рідна спадкодавцю особа .
Крім іншого, позивач стверджує, що життєві труднощі, які виникли у нього на час смерті батька, вплинули на своєчасне звернення до органів нотаріату із заявою про прийняття спадщини.
На подану позивачем 04.03.2025 заяву про прийняття спадщини нотаріус видав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, в якій вказав, що видати свідоцтво про право на спадщину неможливо, оскільки ОСОБА_1 не підтвердив факт її прийняття.
З урахуванням наведених обставин, позивач просить суд визначити йому додатковий строк для подачі до органу нотаріату заяви про прийняття спадщини за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном в один місяць з дня набрання рішенням суду законної сили.
Постановленою 31.03.2025 ухвалою позов прийнятий до розгляду, у справі відкрите загальне позовне провадження, призначене у ній підготовче судове засідання та відповідачу визначений термін для подання відзиву на позов.
21.07.2025 суд постановив ухвалу про заміну неналежного відповідача Монастирської міської ради Чортківського району Тернопільської області на належного відповідача - Монастирищенську міську раду Уманського району Черкаської області, а також за клопотанням представника позивача витребував у Другій Черкаській державній нотаріальній конторі копію спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Ухвалою Монастирищенського районного суду Черкаської області від 06.10.2025 підготовче провадження у справі закрите і у прийнятті визнання позову Монастирищенською міською радою відмовлено, справу призначено до розгляду по суті спору.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у визначеному нормами процесуального закону порядку. Однак надіслані на зазначене ним у позові місце проживання судові повістки про виклик повернуті суду з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою.
Представник позивача адвокат Давидюк А.Ю. 10.11.2025 надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, заявлені вимоги просить задовольнити повністю.
Представник відповідача Монастирищенської міської ради в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце його проведення повідомлений у встановленому нормами процесуального законодавства порядку, подав до суду заяву про визнання позовних вимог ОСОБА_1 та розгляд справи у відсутність представника органу місцевого самоврядування.
Представник третьої особи - Другої Черкаської державної нотаріальної контори у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце його проведення повідомлений у встановленому нормами процесуального законодавства порядку.
Зважаючи на відсутність передбачених ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення судового засідання, суд постановив ухвалу про його здійснення за відсутності позивача та його представника, представників відповідача та третьої особи.
Оскільки відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України справа розглядається без участі сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснюється.
З'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, які мають значення для вирішення спору по суті, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з такого.
Судом встановлено, що відповідно до копії виданого 14.06.2021 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Черкаси у віці 71 року помер ОСОБА_2 , про що складений відповідний актовий запис за №2079 (а.с. 13).
Позивач ОСОБА_1 є сином померлого ОСОБА_2 , що підтверджено копією Свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , яке видане 16.11.1989, актовий запис №2123 (а.с.12).
Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №398280400 від 08.10.2024 ОСОБА_2 зареєстрований власником земельної ділянки площею 2,2947 га з кадастровим номером 7123410100:04:001:0712, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в адміністративних межах міста Монастирище Черкаської області (а.с.16).
Дослідженням копії спадкової справи №646/2021 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 суд встановив, що на підставі претензії кредитора АТ КБ «Приватбанк» від 30.07.2021 вих №SAMDNWFC00004750280 09.09.2021 Друга черкаська державна нотаріальна контора завела спадкову справу №646/2021 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
Спадкова справа №646/2021 зареєстрована у спадковому реєстрі, що підтверджує паперова копія витягу №66346952.
Станом на 09.09.2021 ніхто із спадкоємців із заявами про прийняття спадщини не звертався, свідоцтво про право на спадщину не видавалось.
30.12.2021 управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради, а 13.02.2025 департамент «Центр надання адміністративних послуг» Черкаської міської ради, інформував Другу Державну нотаріальну контору про те, що станом на 10.06.2021 по АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
04.03.2025 позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце проживання якого зареєстроване по АДРЕСА_2 , подав до Другої Черкаської державної нотаріальної контори заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_2 , який проживав по АДРЕСА_1 .
Прийнятою 04.03.2025 постановою нотаріус Другої Черкаської державної нотаріальної контори Перкалюк С.В. відмовив ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті його батька ОСОБА_2 , з мотивів не підтвердження ним факту прийняття спадщини.
Також у постанові нотаріус вказує, що спадкоємець ОСОБА_1 не подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини та не надав документи, які підтверджують його спільне проживання з померлим.
Відповідно до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про розірвання шлюбу 11.09.2014 зареєстроване розірвання шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , актовий запис №645, який складений 30.10.2002, видане Свідоцтво серії НОМЕР_3 .
Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).
Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (стаття 1223 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
За приписами частини першої статті 1269, частини першої статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Отже, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Згідно з частинами першою, другою статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом зазначеної статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) спадкоємець пропустив строк для прийняття спадщини; 2) у спадкоємця були перешкоди для подання заяви для прийняття спадщини; 3) ці обставини визнані судом поважними.
Отже, лише якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку для прийняття спадщини, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об'єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.
Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17, Верховного Суду у постановах від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі №487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18, від 17 серпня 2023 року у справі №626/274/22.
Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не використав право на прийняття спадщини через брак інформації про смерть спадкодавця, незнання приписів закону тощо, тоді немає правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Такі правові висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, а також у постановах Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19) та інших.
Суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, брак коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.
Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 17 березня 2021 року у справі № 638/17145/17, від 22 березня 2023 року у справі № 361/8259/18 та багатьох інших.
Правозастосовна практика Верховного Суду у подібних правовідносинах є усталеною.
Тобто після закінчення строку, передбаченого ЦК України для подання заяви про прийняття спадщини, право спадкоємця на прийняття / відмову від прийняття спадщини є реалізованим, а його результат не підлягає зміні у зв'язку з обставинами, які залежали від самого спадкоємця, до яких, зокрема, входить пасивна поведінка спадкоємця, який усвідомлює чи повинен усвідомлювати (у зв'язку зі своєю спорідненістю зі спадкодавцем та відсутністю спадкоємців попередньої черги, закликаних до спадкування) наявність в нього права на спадкування.
У цьому аспекті потрібно також враховувати, що право на прийняття спадщини є суб'єктивним цивільним правом, зміст якого полягає в тому, що спадкоємцю надано альтернативу: прийняти спадщину або відмовитися від неї.
Право особи на відмову від прийняття спадщини може бути реалізоване, зокрема, й шляхом неподання спадкоємцем протягом встановленого ЦК України строку заяви про прийняття спадщини, а реалізація цього права передбачає виникнення чи можливість виникнення в інших осіб права на спадкування та, як наслідок, набуття ними матеріального права, втручаючись у яке, потрібно дотримуватися, зокрема, й принципу «пропорційності».
Адже безпідставне надання додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента правовладдя (верховенства права) та є незаконним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину, а у разі відсутності таких спадкоємців - в інтереси територіальної громади, яка має право на визнання спадщини відумерлою.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Як встановлено судом, ОСОБА_1 не проживав разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 на час відкриття спадщини і упродовж шести місяців з часу відкриття спадщини не подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Заявлену вимогу про визначення йому додаткового строку на прийняття спадщини мотивує відсутністю у ОСОБА_2 інших дітей чи близьких родичів, вважав, що фактично, як єдиний спадкоємець прийняв спадщину, а тому не звертався з заявою про її прийняття.
Наведені позивачем обставини свідчать, що об'єктивнихта істотних перешкод для пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини він не мав, а його суб'єктивна думка щодо порядку спадкування підстав для задоволення заявленої вимоги не дає.
Суд встановив, що ОСОБА_2 усвідомлював, що він є учасником процесу спадкування, зокрема, на підставі своєї спорідненості зі спадкодавцем, як спадкоємець першої черги, не вчинив активних дій, спрямованих на прийняття спадщини виходячи з обставин, які не пов'язані з об'єктивними, непереборними та істотними труднощами для своєчасного прийняття спадщини, а тому відсутні підстави для визначення йому додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини.
Подані представником позивача 06.07.2025 копії заяв ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 суд при вирішення спірних правовідносин не враховує, оскільки ст. 76 ЦПК України наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, встановлюються такими засобами доказування як показання свідків.
В силу ч. 1 ст. 229 ЦПК України суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.
Докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення (ч.2 ст. 229 ЦПК України).
Зважаючи на ці імперативні приписи процесуального законодавства, заяви ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про те, що позивач проживав спільно зі спадкодавцем на момент смерті останнього, критерію допустимості не відповідають і доказової сили не мають.
Крім іншого, суд звертає увагу, що доводи позивача про те, що він проживав зі спадкодавцем на момент смерті останнього повністю виключають можливість задоволення вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, оскільки якщо має місце фактичне прийняття спадщини, то визначати додатковий строк для її прийняття в судовому порядку потреби не має.
Отже, зазначені позивачем ОСОБА_1 причини пропуску строку для прийняття спадщини суд не визнає поважними, а матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що в ініціатора позову є поважні причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами на вчинення цих дій.
Враховуючи тривалість пропуску позивачем строку для прийняття спадщини, а також, беручи до уваги встановлені обставини, суд вважає, що позивач не довів існування об'єктивних перешкод для подачі заяви про прийняття спадщини, а отже, не довів, що пропуск строку відбувся з поважних причин.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 7, 10, 12, 13, 18, 141, 142, 206, 258-260, 263-265, 274-279, 354, 355 ЦПК України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Монастирищенської міської ради, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Друга Черкаська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовити повністю.
Судові витрати зі сплати судового збору залишити за позивачем.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Відповідач: Монастирищенська міська рада, місцезнаходження вул. Соборна, 117, м. Монастирище Уманського району Черкаської області, 19101, код ЄДРПОУ25769919.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Друга Черкаська державна нотаріальна контора місцезнаходження вул. Університетська , 33, м. Черкаси Черкаської області, 18032.
Судове рішення ухвалене 10.11.2025.
Суддя Тетяна БАРСЬКА