10 листопада 2025 року справа № 160/7599/25
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Чабаненко С.В., перевіривши апеляційну скаргу Національної академії сухопутних військ ім. Гетьмана Петра Сагайдачного на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 червня 2025 року по справі №160/7599/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Національної академії сухопутних військ ім. Гетьмана Петра Сагайдачного про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 червня 2025 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Національна академія сухопутних військ ім. Гетьмана Петра Сагайдачного, 131 жовтня 2025 року через систему «Електронний суд» подано апеляційну скаргу.
При перевірці апеляційної скарги судом встановлено, що остання подана без додержання вимог, встановлених ст.ст. 295, 296 КАС України.
Так, приписами ст. 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Як вбачається з матеріалів справи, копію оскаржуваного рішення відповідачем отримано в електронному кабінеті через систему «Електронний суд» 01 липня 2025 року та апеляційна скарга подана через систему «Електронний суд» 31 жовтня 2025 року, тобто зі спливом передбаченого законом строку на апеляційне оскарження.
Водночас, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження, зазначаючи, що ним подавалась апеляційна скарга, яка у зв'язку з відсутністю фінансування була повернута судом. Також апелянт посилається на правовий режим воєнного стану в Україні та право на апеляційний перегляд судового рішення.
Проаналізувавши аргументи клопотання суб'єкта владних повноважень, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, зважаючи на наступне.
Щодо посилань скаржника на Указ Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, то суд зазначає, що сам по собі факт введення в Україні воєнного стану не може вважатися достатньою підставою для продовження скаржнику строку на усунення недоліків скарги.
Верховний Суд в ухвалі від 22 червня 2022 року у справі №640/12494/20 зазначив, що введення з 24.02.2022 воєнного стану в країні, безумовно, є поважною підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку. Але між пропуском процесуального строку і введенням воєнного стану повинен бути безпосередній, прямий причинний зв'язок.
Верховний Суд в ухвалах від 23.06.2022 у справі №380/7251/21, у справі №520/8674/2020 та у справі №440/2822/20 зазначив, що питання продовження процесуального строку у випадку невиконання вимог ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується у кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у клопотанні скаржника. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для безумовного продовження процесуального строку, відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору у всіх абсолютно випадках.
Суд зазначає, що апелянтом не додано до апеляційної скарги доказів на підтвердження неможливості своєчасного звернення до суду з даним позовом через воєнний стан.
Фактично, позивач посилається на запровадження воєнного стану як на достатню підставу для поновлення пропущеного строку, проте жодним чином не пояснює, як саме встановлення в країні воєнного стало вплинуло на можливість своєчасного звернення до суду.
У той же час, як було вказано вище, за правовими висновками Верховного Суду само по собі запровадження воєнного стану не є достатньою та безумовною підставою для поновлення пропущеного строку, оскільки заявник має довести наявність зв'язку між порушенням строку та запровадженням воєнного стану.
При цьому, поважними причинами при пропущенні строку є такі обставини, які роблять своєчасне пред'явлення позову неможливим або утрудненим.
Виходячи з принципу «належного урядування», державні органи зобов'язати діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки коштом приватної особи, яка діяла добросовісно.
Труднощі в організації своєчасного виконання обов'язків представників суб'єкта владних повноважень не є об'єктивними та непереборними обставинами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку апеляційного оскарження.
Таким чином, враховуючи, що апелянт не обґрунтовує, яким чином запровадження воєнного стану в Україні вплинуло на пропуск строку звернення до суду та не надає суду доказів на обґрунтування такої позиції, суд вважає, що наведені у клопотанні про поновлення процесуального строку твердження не свідчать про наявність у позивача поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом.
Таким чином, враховуючи вищезазначені обставини та норми чинного законодавства, суд зазначає, що апеляційну скаргу подано з пропуском встановленого ч. 1 ст. 295 КАС України строку та поважні причини пропуску зазначеного строку скаржником не наведено.
Крім того, відповідно до п.2 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додаються копії апеляційної скарги та доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Відповідно до ч.9 ст. 44 КАС України визначено, що у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.
Однак, апелянтом не надано доказів направлення позивачу листом з описом вкладення копії апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів. Враховуючи викладене, апелянту необхідно надати докази направлення апеляційної скарги з додатками позивачу по справі в паперовій формі листом з описом вкладення.
З огляду на вищевикладене, суд дає можливість заявнику апеляційної скарги у десятиденний строк з дня отримання копії ухвали надати апеляційну скаргу оформлену у відповідності до статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема надати суду:
- заяву про поновлення строку, в якій вказати інші підстави для поновлення строку;
- докази направлення апеляційної скарги з додатками позивачу по справі в паперовій формі листом з описом вкладення.
Керуючись ст.ст. 169, 296, 298 КАС України суддя, -
У задоволенні клопотання Національної академії сухопутних військ ім. Гетьмана Петра Сагайдачного про поновлення строку апеляційного оскарження - відмовити.
Апеляційну скаргу Національної академії сухопутних військ ім. Гетьмана Петра Сагайдачного на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 червня 2025 року по справі №160/7599/25 залишити без руху та надати десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення вищезазначених недоліків.
Ухвала набирає чинності з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Чабаненко С.В.