Справа № 357/14366/25
Провадження № 2/357/6098/25
10 листопада 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Ярмола О. Я. ,
при секретарі - Вдовика А. В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду №5 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи тим, що перебуває з ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі з 19.04.2017 року, від шлюбу мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сімейне життя з ОСОБА_2 не склалося через відсутність взаєморозуміння, різні погляди на сімейні відносини та сімейні обов'язки, ведення спільного господарства, а тому позивач просить шлюб розірвати.
Ухвалою судді від 15.09.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
Позивач та представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Ільницька І.В. в судове засідання не з'явилися, подали суду заяву про проведення судового засідання без участі сторони позивача.
Відповідач в судовому засіданні позов визнала, зазначила, що чотири роки не проживає з позивачем однією сім'єю, шлюб існує формально, спір існує лише, щодо виховання спільної дитини. Відповідач просила залишити прізвище « ОСОБА_4 ».
Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що сторони 19.04.2017 року зареєстрували шлюб, про що Білоцерківським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, був вчинений актовий запис №279, від шлюбу сторони мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Наведене підтверджується матеріалами справи.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що сторони припинили подружні відносини, ведення спільного господарства, позивач категорично не бажає відновлювати стосунки з ОСОБА_2 , і зазначає, що його рішення щодо розірвання шлюбу виважене і кінцеве.
Позивач вказав на підстави розірвання шлюбу - відсутність розуміння та формальне існування шлюбу.
Відповідач в судовому засіданні ствердила обставини справи, погодилася на розлучення.
Задовольняючи позов, суд виходив з наступного.
Відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Частина 2 ст. 112 СК України передбачає, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Відповідно до норми вказаної статті, при розірванні шлюбу кожен із подружжя має право зберегти спільне прізвище або відновити дошлюбне. Це право може бути реалізоване лише у момент припинення шлюбу у разі його розірвання.
Згідно з ч. 3 ст. 115 СК України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
На підставі викладеного, враховуючи категоричну позицію позивача щодо розірвання шлюбу, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя сторін і збереження їхнього шлюбу є недоцільним, і це суперечить інтересам позивача.
Враховуючи те, що збереження шлюбу можливе тільки на почуттях взаємної любові та поваги, взаєморозуміння та взаємодопомоги, що є морально-правовою основою шлюбу, суд вважає за можливе шлюб між сторонами розірвати, оскільки підстави для його збереження відсутні, на що було вказано вище в рішенні.
Позивач просив залишити судові витрати за собою.
Після розірвання шлюбу прізвище відповідача залишити « ОСОБА_4 ».
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 112,113,115 СК України, ст. 12, 13, 81, 141, 158, 258- 265, 354 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 19 квітня 2017 року у Білоцерківському міськрайонному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, актовий запис №279 - розірвати.
Після розірвання шлюбу прізвище відповідача « ОСОБА_4 ».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення виготовлено 10.11.2025 року.
Суддя О. Я. Ярмола