10 листопада 2025 р.Справа № 520/24975/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бегунца А.О.,
Суддів: П'янової Я.В. , Русанової В.Б. ,
розглянувши клопотання за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2025 по справі № 520/24975/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КТ-ЮКРЕЙН "
до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України , Державної податкової служби України
про визнання протиправним та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2025 року частково задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КТ-ЮКРЕЙН " до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України , Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії.
До Другого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга через підсистему “Електронний суд» від Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.25 року по справі № 520/24975/24, апеляційна скарга сформована в системі "Електронний суд" - 02.11.25, судом зареєстровано апеляційну скаргу - 03.11.25. Також, скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 295 КАС України, а саме - пропущено тридятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Крім того, приписи п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України визначають, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст оскаржуваного рішення отримано Головним управлінням ДПС у Харківській області 13.05.25 о 18:59, що підтверджується довідкою Харківського окружного адміністративного суду про доставку електронного листа.
В обґрунтування причин поважності пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції апелянт зазначив, що вперше апеляційна скарга на дане рішення подана у строк передбачений ст. 295 КАС України, однак, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу повернуто скаржнику у зв'язку з несплатою судового збору.
Також, судом роз'яснено, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду апеляційної інстанції в порядку, встановленого законом.
Відповідно до п. 6 абз. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), основними засадами судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Конституція України як Закон прямої дії має найвищу юридичну силу, відповідно до якої кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.
Отже, забезпечення права на апеляційне і касаційне оскарження включає як можливість оскарження судового рішення, так і обов'язок суду прийняти та розглянути подану апеляційну або касаційну скаргу.
Офіційне тлумачення конституційних положень здійснюється Конституційним Судом України, який у цілій низці своїх рішень висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень та доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі ст. 64 Конституції України, не може бути обмежене (п. 1, 2 резолютивної частини Рішення від 25 грудня 1997 року № 9-зп, абз. 7 п. 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11 - рп/2012).
Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів (абз. 3 п. п. 3.1 п. 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007).
Отже, конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути реалізоване, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження.
Відповідно до низки рішень Європейського суду, право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою лише якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України. За приписами ст. 8, ст. 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
Верховний Суд, вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку на звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, зазначив, що повернення касаційної скарги у зв'язку з не усуненням недоліків у строк, визначений судом, не позбавляє податковий орган права повторного звернення до суду після усунення недоліків попередньо поданої касаційної скарги. (ухвала Верховного Суду від 30 серпня 2019 року по справі № 820/2536/18).
Зважаючи, що первинна апеляційна скарга подана в межах строку , що право повторного звернення до суду з апеляційною скаргою, відповідач реалізував без суттєвих затримок, в межах розумного строку, необхідного для виправлення недоліку апеляційної скарги, що повернута судом апеляційної інстанції, така обставина є підставою для поновлення строків на касаційне оскарження, згідно з правовою позицією, висловленою Верховним Судом в ухвалі від 30 серпня 2019 року по справі № 820/2788/18.
Колегія суддів зазначає, що вперше подану Головним управлінням ДПС у Харківській області апеляційну скаргу залишено без руху ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.06.25 у зв'язку з несплатою судового збору. Вказаним судовим рішенням надано податковому органу десятидений строк для усунення недоліків.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.06.25 клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2025 по справі № 520/24975/24 - задоволено. Продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги, встановлений ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2025 про залишення без руху апеляційної скарги Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2025 по справі № 520/24975/24, встановивши строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів від дати отримання копії даної ухвали. Роз'яснено Головному управлінню ДПС у Харківській області, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк, апеляційна скарга буде повернута протягом п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 03.07.25 у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2025 по справі № 520/24975/24 - відмовлено.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.07.25 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.25 по справі №520/24975/24 повернуто скаржнику.
Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 14.07.25 отримано Головним управлінням ДПС у Харківській області 15.07.25 о 01:01, що підтверджується довідкою Другого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа.
Вдруге, через підсистему “Електронний суд», подано апеляційну скаргу 02.11.25, більше ніж через три місяці після отримання ухвали суду про повернення вперше поданої апеляційної скарги, при цьому суд вважає за необхідне звернути увагу, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 26 квітня 2018 року у справі №820/4420/18.
У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів.
Відсутність бюджетного фінансування не надає суб'єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
Вказана правова позиція вказана у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19.
Сама по собі сплата судового збору суб'єктом владних повноважень не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб'єктом дій, спрямованих на забезпечення апеляційного оскарження судового рішення.
Аналогічна позиція підтримується і Верховним Судом, зокрема, у постановах від 18 травня 2018 року у справі №820/4558/16, від 22 травня 2018 року у справі №826/26113/15.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа “Стаббігс на інші проти Великобританії», справа “Девеер проти Бельгії», справа “Креуз проти Польщі»).
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Також, оцінюючи доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції виходить з того, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на апеляційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту.
Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Неналежна організація процесу з оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб та невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення апеляційної скарги, та як наслідок, повернення її заявнику не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Суд апеляційної інстанції, не заперечуючи проти права на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення, водночас зауважує, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з апеляційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої апеляційної скарги відбулося з причин, які не залежали від скаржника.
Неналежна організація процесу з оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб та невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення апеляційної скарги, та як наслідок, повернення її заявнику не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Верховний Суд у постанові від 24.07.2023 у справі № 200/3692/21, беручи до уваги продемонстровані національними судами та ЄСПЛ підходи до поновлення процесуальних строків, правових позицій Верховного Суду з цього приводу, сформулював правові випадки коли процесуальний строк, зокрема строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено. Зокрема, це можливо у випадку дотримання одночасно таких умов:
- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;
- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;
- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;
- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об'єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;
- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
Так, першочерговою обставиною, яка зумовила залишення вперше подану апеляційну скаргу без руху, була несплата апелянтом судового збору і як наслідок, у зв'язку з неусуненням вказаних недоліків, спричинило повернення апеляційної скарги ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.07.25.
Вдруге, відповідач подав апеляційну скаргу 02.11.25, тобто більше ніж через три місяці після отримання ухвали суду про повернення вперше поданої апеляційної скарги, та надав платіжну інструкцію №5706 про оплату судового збору, яке сплачене 17.10.25.
Будь-яких доказів щодо неможливості вчасної сплати судового збору та надання платіжного доручення на виконання вимог ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 13.06.25, не надано, а апеляційну скаргу вдруге подано не упродовж розумного строку після отримання копії ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок чи зайвих зволікань.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що вказані скаржником доводи не можуть бути підтвердженням поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання Головного управління ДПС у Харківській області.
Зазначені недоліки апеляційної скарги мають бути усунені шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.25 по справі №520/24975/24 із зазначенням інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження вказаного судового рішення.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані неповажними.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 3 ст.298 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Бегунц А.О.
Судді П'янова Я.В. Русанова В.Б.