03 листопада 2025 р.Справа № 440/794/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Любчич Л.В.,
Суддів: Спаскіна О.А. , Присяжнюк О.В. ,
за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.05.2025, головуючий суддя І інстанції: С.С. Бойко, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 16.05.25 року по справі № 440/794/25
за позовом Приватного акціонерного товариства "Склоприлад"
до Головного управління ДПС у Полтавській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Приватне акціонерне товариство "Склоприлад" (далі - ПАТ «Склоприлад», позивач) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (далі - ГУ ДПС в Полтавській області, відповідач, апелянт), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.09.2024 №00135680706.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 08 травня 2025 року по справ № 440/794/25, з урахуванням ухвали від 16 травня 2025 року про виправлення описки, адміністративний позов ПАТ «Склоприлад» до ГУ ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Полтавській області від 26.09.2024 №00135680706.
Стягнуто на користь ПАТ "Склоприлад" за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Полтавській області витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.05.20254 у справі № 440/794/25 та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Апеляційна скарга мотивована помилковістю висновку суду першої інстанції щодо протиправності винесеного відповідачем податкового повідомлення-рішення від 26.09.2024 №00135680706, обґрунтованого наявністю форс-мажорних обставин, які зумовили зупинення виконання договору, укладеного між позивачем та компанією нерезидентом. Апелянт наполягає, що у спірних правовідносинах позивачем не надано доказів щодо наявності обставин, передбачених положеннями ч.ч 4, 6, 7 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», а саме відомостей про направлення до суду позовних заяв щодо стягнення заборгованості з нерезидента, ухвали суду про прийняття до розгляду позовної заяви та порушення провадження по справі, рішення суду про стягнення суми заборгованості з нерезидента LETERDA INSTRUMENT CO, LTD, Китай, яка виникла при виконанні контракту № 1 від 04.01.2022; інформації щодо надання висновку на продовження строків розрахунків за вказаним контрактом, висновку Міністерства економіки щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями по контракту № 1 від 04.01.2022 укладеного з нерезидентом LETERDA INSTRUMENT CO, LTD, Китай; сертифікату про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) по вказаному контракту.
Звертає увагу суду апеляційної інстанції, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 00135680706 було складено 26.09.2024, при цьому, сертифікат № 5301-24-1911 про форс-мажорні обставини був виданий Полтавською торгово-промисловою палатою 11.10.2024, тобто був отриманий позивачем вже після винесення вказаного податкового повідомлення-рішення, а отже контролюючий орган не мав можливості врахувати ці обставини при встановленні порушення під час проведення документальної перевірки, що суперечить принципу добросовісності у взаємовідносинах з державними органами.
Крім того, апелянт вказує, що відповідно до частини 6 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п'ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Однак, період дії форс-мажорних обставин відповідно до сертифікату № 5301-24-1911 виданого 11.10.2024 Полтавською торгово-промисловою палатою визначається з 01.04.2022 по 05.10.2022, а порушення визначені в Акті перевірки стосуються періодів з 28.01.2023 по 30.06.2023 та з 04.02.2023 по 30.06.2023, що відповідно не співпадає з терміном вказаним у сертифікаті. Аналіз вищевикладеного, на переконання відповідача, ставить під сумнів доказове значення сертифікату № 5301-24-1911, виданого 11.10.2024 Полтавською торгово-промисловою палатою.
Відповідач стверджує, що у випадку порушення нерезидентом зобов'язання за зовнішньоекономічним контрактом від 04.01.2022 № 1 у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, саме він має довести наявність у нього форс-мажорних обставин, які унеможливили здійснення поставки товару відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту, зокрема, надавши відповідну довідку уповноваженої організації (органу) країни Китай, яка підтверджує виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин, видану нерезиденту LETERDA INSTRUMENT CO, LTD, Китай. Однак, в даному випадку вказаної довідки позивачем надано не було.
Апелянт стверджує, що, діючи відповідно до ст. 191, 20, 21 Податкового кодексу України (далі - ПК України), забезпечуючи виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовуючи надані законодавством права, ГУ ДПС в Полтавській області правомірно прийняло оскаржуване податкове повідомлення-рішення, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України, як цього вимагає ст. 19 Конституції України.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Заперечуючи проти доводів податкового органу, зазначив, що в результаті багаторічної співпраці між ПАТ «Склоприлад» та LEIERDA INSTRUMENT CO. LTD. вибудувалися довірчі партнерські відносини, задля збереження яких (що було необхідним для відновлення роботи підприємства (зупиненої після 24.02.2022), сплати всіх необхідних податків та зборів, проведення розрахунків з своїми кредиторами, виготовлення та поставки товарів покупцям, позивачем було прийняте рішення не звертатися до суду з позовом проти партнера LEIERDA INSTRUMENT CO. LTD.
Також вказує, що позивачем не надавався відповідачу висновок Міністерства економіки щодо продовження граничних строків за окремими операціями по контракту № 1 від 04 січня 2022 року, укладеного з нерезидентом LEIERDA INSTRUMENT CO. LTD, Китай у зв'язку з тим, що ПАТ «Склоприлад» не зверталося до відповідного органу з заявою про видачу висновку, так як виконання зовнішньоекономічного контракту № 1 від 04 січня 2022 року не відноситься до жодної операції, визначеної пунктом 2 Порядку видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2019 р. № 104.
Позивач здійснює імпорт товарів від виробника LEIERDA INSTRUMENT CO. LTD., щонайпізніше з 2007 року. Для підбору постачальника, встановлення ділових відносин, для погодження асортименту, технічних характеристик, погодження цін та визначення якості товарів, які LEIERDA INSTRUMENT CO. LTD виготовляє на замовлення ПрАТ «СКЛОПРИЛАД», останнім було витрачено багато часу та ресурсів. Спеціалісти позивача особисто знайомі з виробництвом LEIERDA INSTRUMENT CO. LTD.
З приводу твердження відповідача про неможливість врахування сертифікату про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданого Полтавською торгово-промисловою палатою від 11 жовтня 2024 року, з огляду на те, що останній винесено після прийняття оскаржуваного податкового-повідомлення рішення від 26.09.2024, вказує, що при проведенні документальної перевірки уповноваженій особі ГУ ДПС у Полтавській області було надано всі необхідні усні пояснення, всі запитувані документи. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), після його отримання, надавався до ДПС України при проведенні процедури адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 26 вересня 2024 року № 00135680706, яка, в свою чергу, мала можливість врахувати ці обставини. Натомість, ДПС України своїм рішенням від 08 листопада 2024 року за № 33542/6/99-00-06-01-02- 06 продовжила встановлений строк розгляду скарги до 22 грудня 2024 року, а наступним рішенням від 18 грудня 2024 року № 37899/6/99-00-06-01-02-06 залишила без змін оскаржуване повідомлення-рішення, а скаргу без задоволення.
Зауважує, що жоден нормативно-правовий акт не містить встановленого строку для документального підтвердження форс-мажорних обставин при виконанні зовнішньоекономічних контрактів перед контролюючим органом. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) № 364/02-06 від 11 жовтня 2024 року, засвідчує форс-мажорні обставини: карантинні обмеження в зв'язку з пандемією коронавірусної хвороби COVID-19 та введення режиму нокдауну для проведення ПЛР-тестування відповідно до «Повідомлення про проведення нової черги ПЛР-тестування у місті Шанхай», опублікованого 27 березня 2022 року на офіційному сайті Народного уряду міста Шанхай, та відповідно сертифікатів, виданих Комітетом КНР зі сприяння розвитку міжнародної торгівлі Палати міжнародної торгівлі КНР, щодо обов'язку (зобов'язання), а саме: протягом законодавчо встановленого терміну завершити експортну операцію по зовнішньоекономічному контракту № 1 від 04 січня 2022 року, укладеного між ПРИВАТНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «СКЛОПРИЛАД» та LEIERDA INSTRUMENT CO., LTD, Китайська Народна Республіка, у термін: до 18.01.2023, до 27.01.2023, до 03.02.2023, за пунктом 21 розділу ІІ «Установлення граничних розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів» Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного Банку України № 5 від 02 січня 2019 року, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів, перед Головним управлінням Державної податкової служби у Полтавській області. Отже, зазначений сертифікат отримувався позивачем для подання його контролюючому органу як доказ відсутності протиправних, винних дій (дії чи бездіяльності) з сторони позивача.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги та обґрунтування апеляційної скарги, наполягав на її задоволенні.
Представник позивача підтримав свої заперечення проти задоволення апеляційної скарги.
Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи у їх сукупності вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ГУ ДПС у Полтавській області проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПрАТ «Склоприлад» з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 02.01.2019 по 06.08.2024 в зв'язку з надходженням до Головного управління ДПС у Полтавській області листів ДПС України № 4218/7/99-00-07-05-02-07 від 24.02.2023 (вх. №644/16-31 від 24.02.2023), №7743/7/99-00-07-05-02-07 від 11.04.2023 (вх. №1237/8/16-31 від 11.04.2023), №18996/7/99-00-07-05-02-07 від 07.08.2023 (вх. №2843/8/16-31 від 07.08.2023), з яких отримано інформацію про виявлені АТ КБ «ПриватБанк», МФО 3052995, ПАТ «Полтава-банк», МФО 331489 факти ненадходження валютної виручки або товару в установлені НБУ граничні терміни розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами № 1 від 04.01.2022, № 123 від 02.01.2019, № 119 від 08.02.2021, укладених з нерезидентами.
За підсумками перевірки, ГУ ДПС у Полтавській області складено акт перевірки від 19.08.2024 № 11357/16-31-07-06-02/14307481, в якому встановлено порушення ч.3 ст. 13 Закону України від 21.06.18 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» із змінами та доповненнями при виконанні імпортного контракту № 1 від 04.01.2022, укладеного з нерезидентом LETERDA INSTRUMENT CO, LTD, Китай, в сумі 52 623,15 дол. США/1 924 354,92 грн. на 163 дні з 19.01.2023 по 30.06.2023, в сумі 46 236,70 дол. США/1 690 811,39 грн. на 154 дні з 28.01.2023 по 30.06.2023, в сумі 25 770,00 дол. США/942 372,82 грн. на 147 днів з 04.02.2023 по 30.06.2023.
На підставі висновків акту перевірки, ГУ ДПС у Полтавській області 26.09.2024 винесено податкове повідомлення-рішення № 00135680706, яким нараховано пеню за порушення розрахунків у сфері ЗЕД у загальному розмірі 2137750,83 грн.
ПрАТ «Склоприлад» подано скаргу до ДПС України від 24.10.2024 №996 на податкове повідомлення-рішення від 26.09.2024 №00135680706, за результатами розгляду якої прийнято рішення від 18.12.2024 №37899/6/99-00-06-01-02-06 про залишення скарги без задоволення.
Не погодившись з прийнятим ГУ ДПС у Полтавській області податковим повідомленням-рішенням від 26.09.2024 №00135680706, позивач вернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС в Полтавській області від 26.09.2024 №00135680706 про нарахування ПрАТ «Склоприлад» пені в розмірі 2 137 750,83 грн. Судом зазначено, що причиною порушення строків поставки товару з Китаю слугувало запровадження карантинних обмежень в зв'язку з пандемією короновірусної хвороби COVID-19, що позбавило можливості LETERDA INSTRUMENT CO, LTD виконати договірні зобов'язання у строк. У зв'язку з чим, за висновком суду, виконання договору було зупинено у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, та відповідно перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою ст. 13 Закону, та нарахування пені відповідно до частини п'ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.п.191.1.4 ст.191 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.
Підпунктами 20.1.4, 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41цього Кодексу, мають право: - проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків; - застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно положень п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Відповідно до п.п. 78.1.1 п.п.78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов'язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначені Законом України «Про валюту і валютні операції» 21 червня 2018 року № 2473-VIII (далі - Закон №2473-VIII).
Частиною 1 ст. 3 Закону №2473-VIII встановлено, що відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.
Відповідно до ч.2 ст.3 Закону №2473-VIII питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом. Зміна положень цього Закону здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно окремими законами про внесення змін до цього Закону.
Згідно з ч.3 ст.3 Закону №2473-VIII у разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовуються положення цього Закону.
Отже, норми ст.3 Закону №2473-VIII не виключають можливості регламентування окремих сфер валютного регулювання і нагляду приписами інших актів права (у тому числі і нормами Податкового кодексу України) за виключенням недоторканності саме основ валютного регулювання та основ валютного нагляду.
При цьому, механізми реалізації суб'єктами владних повноважень заходів контролю, процедури притягнення винних учасників суспільних правовідносин до запровадженої законом міри юридичної відповідальності, склад протиправних діянь та обставини, що виключають відповідальність Закону №2473-VIII не віднесені ані до основ валютного регулювання, ані до основ валютного нагляду.
Відповідно до ч.4 ст.11 Закону №2473-VIII органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.
Частинами п'ятою, шостою ст.11 Закону №2473-VIII передбачено, що Національний банк України у визначеному ним порядку здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.
Згідно з ч. 9 ст.11 Закону №2473-VIII органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п'ятою і шостою цієї статті суб'єктами здійснення таких операцій. Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об'єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій, а агенти валютного нагляду та інші особи, які є об'єктом таких перевірок, зобов'язані безоплатно надавати відповідний доступ, пояснення, документи та іншу інформацію.
За змістом ч.10 ст.11 Закону №2473-VIII у разі виявлення порушень валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об'єктом таких перевірок і допустили такі порушення, дотримання вимог валютного законодавства та застосовувати заходи впливу, передбачені законом.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.12 Закону №2473-VIII Національний банк України за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави, має право запровадити такі заходи захисту: встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Згідно з ч.1 ст.13 Закону №2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Постановою правління Національного банку України від 02.01.2019 №5 було затверджено Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі - Положення №5).
Згідно із пунктом 21 розділу ІІ Положення №5 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
У подальшому Правлінням Національного банку України була прийнята постанова від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі - Постанова №18).
Постановою Правління Національного банку України від 04.04.2022 №68 Постанову №18 було доповнено, зокрема пунктами наступного змісту: «142. Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 90 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року»; «144. Розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в пункті 142 цієї постанови, з урахуванням вимог пункту 143 цієї постанови в повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 143 цієї постанови стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні».
Постановою Правління Національного банку України від 07.06.2022 №113 та постановою Правління Національного банку України від 07.07.2022 №172 до п.142 Постанови №18 були внесені чергові зміни і з 07 червня 2022 року цифри "90" було замінено цифрами "120", а з 07 липня 2022 року - цифри "120" замінено цифрами "180".
Таким чином, за загальним правилом імпорт товарів до України має здійснюватися у строки, зазначені у договорах, але не пізніше граничного строку розрахунків, встановленого Національним банком України, що обчислюється з дня здійснення авансового платежу (попередньої плати).
До 05 квітня 2022 року такі граничні строки розрахунків становили 365 календарних днів.
З огляду на введення в Україні воєнного стану Національний банк України змінив граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту.
Відповідно до указаних змін у період з 05 квітня 2022 року по 07 червня 2022 року такі строки становили 90 календарних днів, з 07 червня 2022 року по 07 липня 2022 року - 120 календарних днів, з 07 липня 2022 року - 180 календарних днів.
При цьому змінені Постановою №18 строки застосовуються лише до операцій, що здійснені з 05 квітня 2022 року.
Згідно із ч.2 ст.13 Закону №2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
Відповідно до ч.3 ст.13 Закону №2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).
За змістом ч.5 ст.13 Закону №2473-VIII порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Матеріалами справи підтверджено, що ПАТ «Склоприлад» (покупець) укладено з нерезидентом LETERDA INSTRUMENT CO, LTD, Китай (продавець), зовнішньоекономічний імпортний контракт № 1 от 04.01.2022 (том 1 а.с. 34-37), за умовами якого продавець зобов'язується зробити і передати у власність покупця товар, згідно з рахунком-фактурою.
Пунктом 4.3 вказаного контракту передбачено, що загальна вартість контракту складає 600 00,00 дол.США.
Покупець робить оплату згідно умов оплати, вказаних в рахунку-фактурі (п. 5.1).
В пункті 2.4 контракту № 1 от 04.01.2022 сторони узгодили, що цей контракт діє з моменту його підписання до 31.12.2022, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе обов'язків.
Контракт підписаний в особі голови правління Ілюхіна Ю.В., який діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та LEIERDA INSTRUMENT CO.,LTD., Китайська Народна Республіка, в особі Robren Ren, генерального менеджера, діючого на підставі повноважень іншого боку.
Юридична адреса ПрАТ «СКЛОПРИЛАД», Україна: м. Заводське, Лохвицький р-н, Полтавська обл, 37240, Україна Асс. NO.UA983314890000026005078910001 with, JSC «Poltava-Bank» Poltava, Ukraine, SWIFT: POLTUA2X. Corr. Acc. No. 16009030 with JSC KREDOBANK, Lviv, Ukraine, SWIFT: WUCBUA2X
Реквізити нерезидента: LETERDA INSTRUMENT CO, LTD, Китай.
Юридична адреса нерезидента: INTERMEDIARY BANK:CITIUS33XXX BANK OF WENZHOU, FORMERLY WENZHOU CITY COMMERCIAL BANK SWIFT: WZCBCNSHXXX.
Так, на виконання умов вказаного контракту № 1 від 04.01.2022 ПАТ «СКЛОПРИЛАД», здійснило попередню оплату на користь нерезидента LETERDA INSTRUMENT CO, LTD, Китай, з валютного рахунку НОМЕР_1 ? відкритого в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», МФО 14307481, на загальну суму 124 629,85 дол. США/4 557 539,13 грн, згідно наступних платіжних інструкцій:
- від 19.01.2022 б/н на суму 52 623,15 дол. США/1 924 354,92 грн., з граничним терміном надходження товару 18.01.2023;
- від 28.01.2022 б/н на суму 46 236,70 дол. США/1 690 811,39 грн., з граничним терміном надходження товару 27.01.2023;
- від 04.02.2022 б/н на суму 25 770,00 дол. 942 372,82 грн., з граничним терміном надходження товару 03.02.2023.
08 лютого 2022 ПАТ "Склоприлад" звернувся до LETERDA INSTRUMENT CO, LTD з листом №229 з проханням відвантажити товар /том 1 а.с. 20/.
23 лютого 2022 рокуINSTRUMENT CO, LTD повідомило позивача про отримання оплати та неможливість виконати забов'язання у зв'язку з законодавчими карантинними обмеженнями, які діяли в Китайській Народній Республіці, у зв'язку з короновірусною хворобою /том 1 а.с. 21-22/.
30 листопада 2022 року ПрАТ «Склоприлад» звернувся з листом №712 до LETERDA INSTRUMENT CO, LTD з проханням повернути отримані кошти /том 1 а.с.23/.
22 грудня 2022 року LETERDA INSTRUMENT CO, LTD повідомило позивача, що немає змоги повернути кошти так як придбало сировину і приступило до виготовлення замовлення /том 1 а.с. 24-25/.
Оплачений позивачем товар було відвантажено INSTRUMENT CO, LTD 09 травня 2023 року.
Заперечуючи проти висновків податкового органу щодо порушення ПАТ «Склоприлад» ч.3 ст. 13 Закону №2473-VIII, позивач стверджує, що порушення строків надходження товару виникло з об'єктивних причин внаслідок форс-мажорних обставин, а саме карантинних обмежень, введених через пандемією короновірусної хвороби COVID-19, що позбавило LETERDA INSTRUMENT CO, LTD можливості виконувати договірні зобов'язання належним чином.
На підтвердження наведених обставин позивачем надано до суду сертифікат №5301-24-1911 про фор-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 11.10.2024, виданий Полтавською торгово-промисловою палатою (том 1 а.с. 77-79).
Згідно ч.6 ст.13 Закону №2473-VIII, у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п'ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).
Отже, у разі зупинення виконання господарської операції, яке зумовлене виникненням форс-мажорних обставин, зупиняється як перебіг строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, так і нарахування пені на весь період дії форс-мажорних обставин.
Законодавцем передбачено випадок не застосування фінансової відповідальності у вигляді нарахування пені (зупинення строку нарахування пені) лише у разі виникнення форс-мажорних обставин, які унеможливлюють виконання зобов'язань іншою стороною правочину.
Так, дослідивши зміст вказаного сертифікату № 5301-24-1911 про форс-мажорні обставини (обставин непереборної сили) від 11.10.2024, виданого Полтавською Торгово-промисловою палатою, колегією суддів встановлено, що ним засвідчено форс-мажорні обставини (обставин непереборної сили), а саме карантинні обмеження в зв'язку з пандемією хвороби COVID-19 та введення режиму локдауну для проведення ПЛР-тестування відповідно до «Повідомлення про проведення нової черги ПЛР-тестування у місті Шанхай», опублікованого 27.03.2022 на офіційному сайті Народного уряду міста Шанхай, та відповідно сертифікатів, виданих Комітетом КНР зі сприяння розвитку міжнародної торгівлі Палати міжнародної торгівлі КНР. Даний сертифікат видано щодо обов'язку ПАТ «Склоприлад» протягом законодавчо встановленого терміну завершити експортну операцію по зовнішньоекономічному контракту № 1 від 04.01.2022, укладеного між ПАТ «Склоприлад» та LETERDA INSTRUMENT CO, LTD, Китайська Народна Республіка, у термін до 18.01.2023, до 27.01.2023, до 03.02.2023.
Вказано, що період дії форс-мажорних обставин: дата настання: 01 квітня 2022 року; дата закінчення: 05 жовтня 2022 року.
Отже, з наведеного слідує, що причиною зупинення виконання господарської операції щодо поставки товару позивачу продавцем LETERDA INSTRUMENT CO, LTD слугувало запровадження карантинних обмежень через пандемію короновірусної хвороби COVID-19, внаслідок чого LETERDA INSTRUMENT CO, LTD було позбавлено можливості виконати договірні зобов'язання за контрактом № 1 від 04.01.2022, укладеним з ПАТ «Склоприлад» в межах визначеного умовами контракту та положеннями законодавства строку.
Таким чином, Полтавська Торгово-промислова палата підтвердила своїм сертифікатом, що обставин, які завадили позивачу завершити експортно-імпортну операцію у строки у відповідності до вимог законодавства України, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними.
Доводи апелянта про те, що контролюючий орган не мав можливості врахувати засвідчені сертифікатом № 5301-24-1911 від 11.10.2024 обставини при встановленні порушення під час проведення документальної перевірки, оскільки останній було складено після винесення оскаржуваного податкового-повідомлення рішення (26.90.2024), колегія суддів вважає безпідставними, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, вказаний сертифікат № 5301-24-1911 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 11.10.2024 надавався ПАТ «Склоприлад» до ДПС України разом зі скаргою на податкове повідомлення-рішення від 26.09.2024 №00135680706, що підтверджується відповідною вказівкою в п. 20 переліку додатків до скарги (том 1 а.с. 80-88).
Тобто, податковий орган мав можливість врахувати вказаний сертифікат та засвідчені ним обставини при перегляді спірного податкового-повідомлення рішення за скаргою позивача.
Однак, як слідує зі змісту рішення ДПС України від 18.12.2024, прийнятого за результатами розгляду вказаної скарги, податковим органом не було надано належної оцінки обставинам, засвідченим таким сертифікатом та вирішено скаргу ПАТ «Склоприлад» залишити без задоволення.
При цьому, зазначено, що в разі якщо нерезидент порушив зобов'язання за зовнішньо-економічним контрактом від 04.01.2022 № 1 у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, саме він має довести наявність у нього форс-мажорних обставин, які унеможливили здійснення поставки товару, надавши відповідну довідку уповноваженої організації країни Китай, яка підтверджує закінчення дії форс-мажорних обставин, видану нерезиденту LETERDA INSTRUMENT CO, LTD.
Аналогічні доводи містяться і в апеляційній скарзі відповідача.
Наведені твердження податкового органу колегія суддів вважає безпідставними, оскільки, як зазначалось вище, виданий Полтавською торгово-промисловою палатою сертифікат № 5301-24-1911 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 11.10.2024 було складено, зокрема, на підставі наданих позивачем копії сертифіката №24330380/004472 від 10.09.2024, виданого Комітетом КНР зі сприяння розвитку міжнародної торгівлі Палати міжнародної торгівлі КНР, що SHANGHAI VICHUAN INSTRUMENT FATCORY, Китай розташована в районі Сунцзян міста Шанхай, відповідно до "Повідомлення про проведення нової черги ПЛР-тестування у місті Шанхай" опублікованого 27.03.2022 на офіційному сайті Народного уряду міста Шанхай, починаючи з 01.04.2022 у регіоні Пусі поетапно вводився режим локдауну для проведення ПЛР-тестування, режим локдауну був знятий 05.10.2022; копії сертифіката №24330330/004762 від 25.09.2024, виданого Комітетом КНР зі сприяння розвитку міжнародної торгівлі Палати міжнародної торгівлі КНР, відповідно до якого листом-декларацією засвідчується виникнення надзвичайних обставин для LEТERDA INSTRUMENT CO., LTD, Китай по контракту №1 від 04.01.2022, які тривали з 01.04.2022 по 05.10.2022 та стали причиною невиконання зобов'язань SHANGHAI VICHUAN INSTRUMENT FATCORY, Китай по контракту № L-2303009 від 16.03.2022 перед LEІERDA INSTRUMENT CO., LTD, Китай; копії сертифіката №24330380/004666 від 20.09.2024, виданого Комітетом КНР зі сприяння розвитку міжнародної торгівлі Палати міжнародної торгівлі КНР, відповідно до якого листом-декларацією підтверджується, що компанія LEIERDA INSTRUMENT CO. LTD. Китай не мала змоги виконати зобов'язання по контракту №1 від 04.01.2022 перед ПрАТ "СКЛОПРИЛАД", Україна у зв'язку з неможливістю SHANGHAI YICHUAN INSTRUMENT FATCORY, Китай виконати зобов'язання (поставити товар) по контракту №1-2303009 від 16.03.2022 перед LEIERDA INSTRUMENT CO., LTD. Китай.
Тобто, уповноваженим органом Китайської Народної Республіки було видано нерезиденту LEIERDA INSTRUMENT CO., LTD, Китай відповідні документи (сертифікати), якими підтверджено неможливість здійснення останнім поставки замовленого ТОВ «Склоприлад» товару через виникнення обставин непереборної сили. Такі документи були направлені продавцем позивачу, яким, в свою чергу, їх було надано до Полтавської торгово-промислової палати.
Відповідачем вказані обставини враховані не були.
З огляду на викладене, враховуючи, що під час судового розгляду підтверджено, що виконання зовнішньоекономічного контракту, укладеного між ПАТ «Склоприлад» та нерезидентом LEIERDA INSTRUMENT CO., LTD, було зупинено у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, що, в свою чергу, є підставою для зупинення перебігу строку розрахунків, установленого частиною першою ст. 13 Закону №2473-VIII та зупинення нарахування пені відповідно до частини п'ятої цієї статті на весь період дії форс-мажорних обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає винесене ГУ ДПС у Полтавській області податкове повідомлення-рішення від 26.09.2024 №00135680706 протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Посилання апелянта на правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення зважаючи на ненадання товариством позовної заяви до суду про стягнення заборгованості з нерезедента, не надання ухвалипро прийняття до розгляду позовної заяви та порушення провадження по справі, не надання рішення суду про стягнення суми заборгованості з нерезидента, яка виникла при виконанні контракту №1 від 04.01.2022 колегія суддів колегія суддів вважає безпідставними, оскільки причиною порушення строків поставки товару з Китаю слугувало запровадження карантинних обмежень у зв'язку з пандемією короновірусної хвороби CJVID-19, в результаті яких позбавило можливості контрагента виконати договірні зобов'язання.
Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.
Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Як зазначено в п.58 рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Зважаючи на результати апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат зі сплати судового збору.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08 травня 2025 року по справі № 440/794/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Л.В. Любчич
Судді О.А. Спаскін О.В. Присяжнюк
Повний текст постанови складено 10.11.2025.