Справа №500/4748/25
10 листопада 2025 рокум. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мартиць О.І. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бучацького відділу Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 (надалі позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Бучацького відділу Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області (далі - відповідач, Бучацький УДМС у Тернопільській області), в якій просить:
визнати протиправними дії Бучацького відділу Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області щодо оформлення та видачі позивачу нового паспорта громадянина України зразка 1994 року, у зв'язку із непридатністю паспорта у формі ID-картки;
зобов'язати Бучацький відділ Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області оформити та видати позивачу паспорт громадянина України зразка 1994 року у зв'язку із непридатністю паспорта у формі ID-картки.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішенням начальника Бучацького УДМС у Тернопільській області від 07.02.2025 позивачу відмовлено у оформленні та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року, у зв'язку із тим, що останній документований засобами Єдиного державного демографічного реєстру паспортом у формі ID-картки та для виїзду закордон, при оформленні яких було надано згоду на обробку персональних даних; до заяви не додано рішення суду про зобов'язання Бучацького відділу УДМС у Тернопільській області оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року на його ім'я.
Зазначає, що при заповненні згоди на обробку персональних даних позивач не розумів усіх юридичних наслідків такої згоди та відповідно й те, що це є грубим порушенням принципу поваги до приватного життя суб'єкта персональних даних, те, що надання даної згоди суперечить його внутрішнім переконанням та принципам.
Окрім того, паспорт у формі ID-картки не зручний у використанні, оскільки жодні органи державної влади, підприємства, установи та організації не обладнані системами зчитування чіпу паспорта у формі ID-картки, у зв'язку із чим необхідно постійно носити із собою пакет документів, зокрема ідентифікаційний код, витяг про місце проживання, свідоцтво про шлюб та ін.
Позивач в усній формі заперечував наявність згоди на обробку персональних даних та повідомляв відповідача про її відкликання при поданні заяви про видачу паспорта зразку 1994 року.
Вважаючи таке рішення незаконним позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 12.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до статей 162-164 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
Заперечуючи проти позовних вимог, представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі.
Вказує, що 15.01.2025 до Бучацького відділу УДМС у Тернопільській області із заявою про видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року, у зв'язку з непридатністю паспорта громадянина України, оформленого засобами Єдиного державного демографічного реєстру, для подальшого використання, звернувся ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та подав наступні документи:
1) оригінал паспорта НОМЕР_1 від 13.02.2020 орган, що видав 6113 з ознаками непридатності для користування (пошкоджений шляхом потертості в місці номера паспорта);
2) 2 фотокартки розміром 3,5x4,5 см;
3) копію свідоцтва про народження НОМЕР_2 від 07.10.1994 с. Переволока Бучацького району Тернопільської області;
4) копію паспорта № НОМЕР_1 виданого 13.02.2020, орган, що видав 6113, з ознаками непридатності для користування;
5) копію паспорта № НОМЕР_1 виданого 13.02.2020, орган, що видав 6113, без ознак непридатності для користування;
6) витяг із реєстру територіальної громади;
7) квитанцію про сплату державного мита в розмірі 34 грн;
8) заяву про видачу паспорта громадянина України (за зразком, наведеним у додатку 1 до цього Тимчасового порядку);
9) заяву від 15.01.2025 23/6113.1-25.
Зауважує, що згідно із інформацією наявною у Єдиній інформаційно-аналітичній системі управління міграційними процесами ДМС (далі - ЄІАС УМП ДМС) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документований засобами Єдиного державного демографічного реєстру паспортом у формі ID-картки № НОМЕР_1 від 13.02.2020, термін дії до 13.02.2030, орган, що видав 6113 (Бучацький відділ УДМС у Тернопільській області).
Тобто, при поданні заяви-анкети №4487148 від 07.02.2020 про видачу паспорта громадянина України у формі ID-картки позивач надав згоду на обробку персональних даних. За заявою-анкетою ОСОБА_1 сформовано унікальний номер запису в Реєстрі (УНЗР), який є незмінним.
Також ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документований засобами Єдиного державного демографічного реєстру паспортами громадянина України для виїзду за кордон: серії НОМЕР_3 від 09.09.2014, виданого органом 6101 (УДМС у Тернопільській області) та серії НОМЕР_4 від 27.06.2018, виданого органом 4601 (ГУ ДМС у Львівській області), при цьому при оформленні заяв-анкет позивачем було надано згоду на обробку персональних даних.
Оскільки, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , при зверненні 15.01.2025 до Бучацького відділу УДМС у Тернопільській області із заявою про видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року, в зв'язку з непридатністю паспорта громадянина України у формі ID-картки, оформленого на його ім'я, для подальшого користування, подав не усі документи, необхідні для оформлення і видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року, відповідачем 07.02.2025 на підставі пп.5 п.1 розділу X Тимчасового порядку №456 прийнято рішення про відмову у оформленні та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Про прийняте рішення листом "Повідомлення про відмову у видачі паспорта громадянина України" від 07.02.2025 № НОМЕР_5 проінформовано заявника та роз'яснено право повторно звернутися де територіального підрозділу ДМС в разі зміни або усунення обставин, через які було відмовлено в оформленні та видачі паспорта.
Зазначає, що 07.02.2025 Бучацьким відділом УДМС у Тернопільській області за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 15.01.2025 (із додатками) прийнято законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог чинного законодавства.
05.09.2025 позивачем подано до суду відповідь на відзив.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Суд зазначає, що розгляд даної справи здійснено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін з урахуванням строку перебування головуючого судді у відпустці, в порядку черговості.
Дослідивши докази та перевіривши доводи, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
15.01.2025 до Бучацького відділу УДМС у Тернопільській області із заявою про видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року, у зв'язку з непридатністю паспорта громадянина України, оформленого засобами Єдиного державного демографічного реєстру, для подальшого використання, звернувся ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та подав наступні документи:
1) оригінал паспорта НОМЕР_1 від 13.02.2020 орган, що видав 6113 з ознаками непридатності для користування (пошкоджений шляхом потертості в місці номера паспорта);
2) 2 фотокартки розміром 3,5x4,5 см;
3) копію свідоцтва про народження НОМЕР_2 від 07.10.1994 с. Переволока Бучацького району Тернопільської області;
4) копію паспорта № НОМЕР_1 виданого 13.02.2020, орган, що видав 6113, з ознаками непридатності для користування;
5) копію паспорта № НОМЕР_1 виданого 13.02.2020, орган, що видав 6113, без ознак непридатності для користування;
6) витяг із реєстру територіальної громади;
7) квитанцію про сплату державного мита в розмірі 34 грн;
8) заяву про видачу паспорта громадянина України (за зразком, наведеним у додатку 1 до цього Тимчасового порядку);
9) заяву від 15.01.2025 23/6113.1-25.
За результатом розгляду поданої заяви Бучацьким відділом УДМС у Тернопільській області 07.02.2025 прийнято рішення про відмову у оформленні та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
При цьому було враховано, зокрема те, що ОСОБА_1 подав не в повному обсязі документи необхідні для оформлення й видачі паспорта, керуючись підпунктом 5 пункту 1 розділу X Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 №456, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.06.2019 за №620/33591 (далі Тимчасовий порядок №456).
Також встановлено, що за обліками ЄІАС УМП ДМС ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документований засобами Єдиного державного демографічного реєстру паспортом у формі ID-картки № НОМЕР_1 від 13.02.2020, термін дії до 13.02.2030, орган, що видав 6113, тобто, при поданні заяви-анкети №4487148 від 07.02.2020 про видачу паспорта громадянина України у формі ID-картки позивач надав згоду на обробку персональних даних. За заявою-анкетою ОСОБА_1 сформовано унікальний номер запису в Реєстрі (УНЗР), який є незмінним.
Також ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документований засобами Єдиного державного демографічного реєстру паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_3 від 09.09.2014, виданого органом 6101 та паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_4 від 27.06.2018, виданого органом 4601. При оформленні заяв-анкет позивачем було надано згоду на обробку персональних даних.
Про прийняте рішення позивача повідомлено листом №6113-36/6113.1-25 від 07.02.2025, де роз'яснено право повторно звернутися де територіального підрозділу ДМС в разі зміни або усунення обставин у зв'язку з якими було відмовлено в оформленні паспорта.
Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд зазначає наступне.
Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Рішення відповідача (дії, вчиненні при його прийнятті) як суб'єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягають оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.
Відповідно до пункту 1 статті 5 Закону України "Про громадянство України" від 18.01.2001 №2235-III документом, що підтверджує громадянство України, є паспорт громадянина України.
З 06.12.2012 набрав чинності Закон України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 №5492-VI (далі - Закон №5492-VI), яким визначено правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи.
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 4 Закону №5492-VI Єдиний державний демографічний реєстр - це електронна інформаційно-комунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.
Документами Реєстру, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, зазначено паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон (підпункти "а" - "б" пункту 1 частини першої статті 13 Закону №5492-VI).
За положеннями абзацу другого частини першої статті 10 Закону №5492-VI у разі якщо інформація про особу вноситься до Реєстру вперше, проводиться ідентифікація особи, після завершення якої автоматично формується унікальний номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка оформила заяву-анкету (в електронній формі). Унікальний номер запису в Реєстрі є незмінним.
Відповідно до частини третьої статті 13 Закону №5492-VI паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України містять безконтактний електронний носій.
Частинами першою, другою статті 14 Закону №5492-VI передбачено, що форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета.
Згідно з частиною другою статті 15 Закону №5492-VI бланки документів, якщо інше не визначено цим Законом, виготовляються за єдиними зразками та технічними описами, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з абзацом першим частиною першою статті 16 Закону № 5492-VI оформлення, видача, обмін документів, їх пересилання, вилучення, повернення державі та знищення відбуваються в порядку, встановленому законодавством, якщо інше не передбачено цим Законом.
Підстави, за яких уповноважений суб'єкт, якщо інше не передбачено цим Законом, має право відмовити заявникові у видачі документа, установлено в частині сьомій статті 16 Закону №5492-VI.
Так, уповноважений суб'єкт, якщо інше не передбачено цим Законом, має право відмовити заявникові в оформленні (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміні, видачі документа виключно у разі, якщо: 1) за оформленням (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміном, видачею документа звернувся заявник, який не досяг шістнадцятирічного віку (чотирнадцятирічного віку - для паспорта громадянина України), або представник особи, який не має документально підтверджених повноважень на отримання документа; 2) заявник вже отримав документ такого типу, який є дійсним на день звернення (крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті); 3) заявник не подав усіх визначених законодавством документів, необхідних для оформлення і видачі документа, та не усунув у встановлений строк виявлені недоліки; 4) дані, отримані з бази даних розпорядника Реєстру, наявних державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій, не підтверджують інформацію, надану заявником; 5) оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін, видача документа не належать до компетенції уповноваженого суб'єкта; 6) у разі смерті заявника або оголошення його померлим.
У рішенні про відмову у видачі документа, яке доводиться до відома заявника у порядку і строки, встановлені законодавством, мають зазначатися підстави для відмови та порядок його оскарження. Особа має право повторно звернутися до уповноваженого суб'єкта із заявою у разі зміни або усунення обставин, які були підставою для прийняття рішення про відмову у видачі документа.
Рішення про відмову у видачі документа може бути оскаржено в адміністративному порядку відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, або до адміністративного суду.
Скарга в адміністративному порядку подається заявником протягом п'яти робочих днів з дня доведення до його відома рішення про відмову у видачі документа.
Частинами першою, другою статті 21 Закону №5492-VI визначено, що паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов'язаний отримати паспорт громадянина України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини четвертої статті 21 Закону №5492-VI паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.
Постановою Верховної Ради України №2503-XII від 26.06.1992 затверджено Положення про паспорт громадянина України (далі - Положення №2503-ХІІ), згідно пункту 1 якого паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт є дійсним для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
Пунктом 2 Положення №2503-ХІІ встановлено, що паспорт громадянина України (далі - паспорт) видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку.
Відповідно до пункту 5 Положення №2503-ХІІ паспортна книжечка являє собою зашиту внакидку нитками обрізну книжечку розміром 88х125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок.
Згідно пунктів 12-13 Положення №2503-ХІІ видача та обмін паспорта провадяться у місячний термін за місцем постійного проживання громадянина.
Вклеювання до паспорта нових фотокарток при досягненні громадянином 25 - і 45-річного віку провадиться у п'ятиденний термін.
Для одержання паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; свідоцтво про народження; дві фотокартки розміром 35х45 мм; у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.
Згідно з пунктами 16-17 Положення №2503-XII обмін паспорта провадиться у разі: зміни (переміни) прізвища, імені або по батькові; встановлення розбіжностей у записах; непридатності для користування. Для обміну паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; паспорт, що підлягає обміну; дві фотокартки розміром 35х45 мм. Для обміну паспорта у зв'язку із зміною (переміною) прізвища, імені чи по батькові або встановленням розбіжностей у записах подаються також документи, що підтверджують ці обставини.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302 затверджено Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України (далі - Порядок №302).
Пунктами 1-4 Порядку №302 встановлено, що паспорт громадянина України (далі - паспорт) є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
Паспорт виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. Кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов'язаний отримати паспорт. Паспорт оформляється особам, які не досягли 18-річного віку, на чотири роки, а особам, які досягли 18-річного віку, - на кожні 10 років.
Пункт 6 Порядку №302 визначає, що обмін паспорта здійснюється у разі: 1) зміни інформації, внесеної до паспорта (крім додаткової змінної інформації); 2) отримання реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (РНОКПП) або повідомлення про відмову від прийняття зазначеного номера (за бажанням); 3) виявлення помилки в інформації, внесеній до паспорта; 4) закінчення строку дії паспорта; 5) непридатності паспорта для подальшого використання; 6) якщо особа досягла 25- чи 45-річного віку та не звернулася в установленому законодавством порядку не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку для вклеювання до паспорта зразка 1994 року нових фотокарток; 7) наявності в особи паспорта зразка 1994 року (за бажанням).
Згідно пункту 7 Порядку №302 оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта здійснюються особі, яка досягла 14-річного віку, - на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 №456 затверджено Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України (далі - Тимчасовий порядок), згідно пункту 1 якого цей Тимчасовий порядок, розроблений відповідно до абзацу п'ятого пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України", постанови Кабінету Міністрів України від 03 квітня 2019 року №398 "Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015р. №302", Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-XII (в редакції Постанови Верховної Ради України від 23 лютого 2007 року №719-V), визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року (далі - паспорт) особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (далі - рішення суду), засвідчене в установленому законодавством порядку.
Згідно пункту 1 розділу І Тимчасового порядку оформлення і видачу паспорта здійснюють територіальні підрозділи Державної міграційної служби України (далі - територіальні підрозділи ДМС): особі, яка досягла 16-річного віку, - на підставі заяви про видачу паспорта громадянина України (далі - заява) за зразком, наведеним у додатку 1 до цього Тимчасового порядку, поданої нею особисто.
За положеннями глави ІІІ Тимчасового порядку обмін паспорта здійснюється в разі: 1) зміни прізвища, імені, по батькові, дати та/або місця народження; 2) установлення розбіжностей у записах (невідповідність записів, зроблених у паспорті, записам в інших документах); 3) непридатності паспорта для користування (паспорт/фотокартка має потертості (та/або відсутня її частина), що не дають змогу візуально ідентифікувати особу, прочитати прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, ким виданий паспорт, підпис посадової особи та дату видачі, пошкодження перфорованої серії та номера, що не дає змогу встановити реквізити паспорта, виправлення, підчистки окремих літер у персональних даних / найменуванні органу / штампах/печатках або інші чинники, які впливають на цілісність документа.
Для обміну паспорта заявник подає: 1) заяву; 2) рішення суду; 3) паспорт, що підлягає обміну; 4) дві (три - у разі одержання паспорта, який обмінюється в іншому територіальному підрозділі ДМС) фотокартки розміром 3,5 x 4,5 см; 5) платіжний документ з відміткою банку про сплату державного мита (у разі обміну паспорта у зв'язку із непридатністю для користування) або оригінал документа про звільнення від його сплати; 6) документи, що підтверджують обставини (крім обміну паспорта з причин непридатності його використання), на підставі яких паспорт підлягає обміну. Видані компетентними органами іноземної держави документи, що подаються для оформлення паспорта, засвідчуються в установленому законодавством порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та подаються з перекладом українською мовою, вірність якого засвідчується нотаріально; 7) довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб); 8) посвідчення про взяття на облік бездомних осіб, видане відповідним центром обліку бездомних осіб (для бездомних осіб).
Факт видачі паспорта на ім'я особи, яка подала його для обміну, перевіряється працівником територіального підрозділу ДМС за даними відомчої інформаційної системи ДМС та відповідно до пунктів 4, 5 розділу VI цього Тимчасового порядку. (пункт 4 глави ІІІ Тимчасового порядку).
Розділом Х Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України визначено рішення про відмову в оформленні та видачі паспорта (у тому числі вклеюванні фотокартки).
Так, Територіальний підрозділ ДМС відмовляє особі в оформленні або видачі паспорта (у тому числі вклеюванні фотокартки), якщо: 1) особа не є громадянином України; 2) особа вже отримала паспорт, який є дійсним на день звернення (крім випадків обміну паспорта у зв'язку з виявленням помилки в інформації, внесеній до нього, непридатності для подальшого використання); 3) дані, отримані з баз даних Єдиного державного демографічного реєстру, картотек, не підтверджують надану заявником інформацію; 4) за видачею паспорта звернувся законний представник, який не має документально підтверджених повноважень на отримання паспорта; 5) особа подала не в повному обсязі документи та інформацію, необхідні для оформлення й видачі паспорта; 6) особу не встановлено за результатами проведення процедури встановлення особи.
У рішенні про відмову в оформленні чи видачі паспорта (у тому числі вклеюванні фотокартки), яке доводиться до відома заявника протягом п'яти робочих днів з дня його прийняття, зазначаються підстави відмови.
Заявник має право повторно звернутися до територіального підрозділу ДМС в разі зміни або усунення обставин, через які йому було відмовлено в оформленні чи видачі паспорта (у тому числі вклеюванні фотокартки).
В позовній заяві ОСОБА_1 обґрунтовує вимоги тим, при заповненні згоди на обробку персональних даних позивач не розумів усіх юридичних наслідків такої згоди та відповідно й те, що це є грубим порушенням принципу поваги до приватного життя суб'єкта персональних даних, те, що надання даної згоди суперечить його внутрішнім переконанням та принципам, в усній формі заперечував наявність згоди на обробку персональних даних та повідомляв відповідача про її відкликання при поданні заяви про видачу паспорта зразку 1994 року.
Окрім того, паспорт у формі ID-картки не зручний у використанні, оскільки жодні органи державної влади, підприємства, установи та організації не обладнані системами зчитування чіпу паспорта у формі ID-картки, у зв'язку із чим необхідно постійно носити із собою пакет документів, зокрема ідентифікаційний код, витяг про місце проживання, свідоцтво про шлюб та ін.
Як слідує з матеріалів справи за обліками ЄІАС УМП ДМС ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документований засобами Єдиного державного демографічного реєстру паспортом у формі ID-картки № НОМЕР_1 від 13.02.2020, термін дії до 13.02.2030, орган, що видав 6113, тобто, при поданні заяви-анкети №4487148 від 07.02.2020 про видачу паспорта громадянина України у формі ID-картки позивач надав згоду на обробку персональних даних. За заявою-анкетою ОСОБА_1 сформовано унікальний номер запису в Реєстрі (УНЗР), який є незмінним.
Також ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документований засобами Єдиного державного демографічного реєстру паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_3 від 09.09.2014, виданого органом 6101 та паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_4 від 27.06.2018, виданого органом 4601. При оформленні заяв-анкет позивачем було надано згоду на обробку персональних даних.
При цьому суд критично оцінює долучену позивачем до матеріалів адміністративної справи заяву від 04.08.2025 про відкликання згоди на обробку персональних даних за відсутності доказів направлення її відповідачу - Бучацькому відділу УДМС у Тернопільській області.
Використання позивачем паспорта громадянина України у вигляді ID-картки, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, при виготовленні якого було надано згоду на обробку персональних даних та було присвоєно унікальний номер запису в Реєстрі, який є єдиним та присвоюватись повторно не буде, свідчить, що жодним чином не порушено права позивача та не є втручанням у його приватне і сімейне життя.
З вказаного також слід дійти висновку про відсутність порушень статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року.
Аналогічну правову позицію виклав Верховний Суд у своїй постанові від 08.06.2023 року по справі №380/5977/21.
Також суд звертає увагу, що Верховний Суд у справі №160/1/21 (постанова від 21 грудня 2022 року) погодився із висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для видачі особі паспорта громадянина України зразка 1994 року (книжечки), зокрема, у зв'язку із встановленням факту самостійного звернення такої особи у минулому із заявою-анкетою щодо внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру та отримання паспорту громадянина України у формі ID - картки.
Позивач є особою, який самостійно звернувся із заявою щодо внесення його персональних даних до реєстру та надав згоду на їх обробку з формуванням цифрового ідентифікатора та вже не може побоюватися настання негативних наслідків в майбутньому, оскільки відповідна подія уже відбулася у минулому за його згодою.
Аналогічна правова позиція наведена Верховним Судом в постанові від 19 березня 2025 року в справі №300/5845/23.
Суд вважає, що якщо особа вже надала згоду на оброку даних засобами ЄДДР з формуванням УНЗР при формуванні паспорта для виїзду за кордон, паспорта громадянина України у формі ID-картки, виготовлення якого є правом особи, а не її обов'язком, то відповідно її відмова від виготовлення паспорта громадянина України у формі ID-картки засобами ЄДДР є необґрунтованою.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 21.12.2022 у справі №160/1/21, від 21.11.2023 у справі №380/5977/21 і від 25.04.2024 у справі №300/5054/23.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина п'ята статті 242 КАС України).
Щодо посилання позивача на відкликання згоди на обробку персональних даних, слід зазначити наступне.
Зважаючи на те, що відповідно до статті 11 Закону України "Про захист персональних даних" від 01.06.2010 №2297-VI (далі - Закон №2297-VI) згода є лише однією з підстав обробки персональних даних, відкликання згоди можливе лише у випадку обробки персональних даних відповідно до пункту 1 частини першої статті 11 цього Закону.
Відповідно до статті 2 Закону №2297-VI згода суб'єкта персональних даних - це добровільне волевиявлення фізичної особи (за умови її поінформованості) щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, висловлене у письмовій формі або у формі, що дає змогу зробити висновок про надання згоди. У сфері електронної комерції згода суб'єкта персональних даних може бути надана під час реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції шляхом проставлення відмітки про надання дозволу на обробку своїх персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, за умови, що така система не створює можливостей для обробки персональних даних до моменту проставлення відмітки.
Поряд з цим, надання згоди на обробку персональних даних за своєю правовою природою є правочином у сенсі статті 202 Цивільного кодексу України. Своєю чергою статтею 214 Цивільного кодексу України встановлено, що відмова від правочину вчиняється у такій самій формі, в якій було вчинено правочин.
Отже, відкликання згоди можливе лише стосовно майбутньої обробки персональних даних, але не тих даних, які вже були оброблені. Рішення та процеси, які були здійснені під час обробки персональних даних, не можуть бути анульованими.
Таким чином використання позивачем паспорта громадянина України у вигляді ID-картки, оформленого внаслідок волевиявлення останнього у 2020 році шляхом надання згоди на обробку персональних даних з присвоєнням унікального номер запису в Реєстрі, свідчить про те, що отримання паспорта громадянина України у вигляді ID-картки при обміні вже виданого йому раніше паспорту громадянина України у вигляді ID-картки, у зв'язку з його непридатністю для користування, жодним чином не порушує права позивача та в будь-якому разі не є втручанням у його приватне і сімейне життя.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2025 в справі №420/26651/23.
Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Згідно положень статті 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень статті 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням викладеного, оцінюючи правомірність рішення відповідача, перевіряючи дотримання відповідачем критеріїв, визначених частиною другою статті 2 КАС України, суд вважає, що такі дотримані, відповідач, відмовляючи позивачу у видачі паспорту громадянина України у вигляді книжечки у зв'язку із непридатністю паспорта у формі ID-картки, діяв на підставі, у спосіб, що визначені законами України.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд не вбачає підстав для задоволення позову.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, відповідно до вимог статей 132, 139 КАС України, суд не вирішує питання про стягнення в користь позивача понесених судових витрат (судового збору).
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено і підписано 10 листопада 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 );
відповідач:
- Бучацький відділ Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області (місцезнаходження: майдан Волі, 1, м. Бучач, Чортківський р-н, Тернопільська обл., 48402, код ЄДРПОУ: 37839038).
Головуючий суддя Мартиць О.І.