про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі
10 листопада 2025 року Справа № 480/8492/25
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Глазько С.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії,
Позивач, ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), у якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 в періоди з 12 березня 2022 року по 20 травня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 12 березня 2022 року по 20 травня 2023 року, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
Разом із позовною заявою представником позивача подано заяву про поновлення строку звернення до суду, у якій просить поновити позивачу строк звернення до суду. Заява обґрунтовується тим, що спірні правовідносини щодо нарахування та виплати грошового забезпечення військовослужбовця виникли в період з 12.03.2022 по 20.05.2023. Враховуючи те, що на момент виникнення спірних правовідносин діяла редакція частини 2 статті 233 КЗпП України, яка передбачала право на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком, то строк звернення позивача до суду підлягає поновленню.
Також відмітила, що Верховний Суд у постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23 вказав, що якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, в редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»).
Окрім того, у зазначеному судовому рішення Верховний Суд зазначив також, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що, у цій справі, відбулося шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні).
Дослідивши матеріали позовної заяви та доводи заяви про поновлення строку звернення до суду, оцінивши докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.
За приписами ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
З урахуванням того, що у суду відсутні докази для спростування аргументів представника позивача про те, що відповідач не повідомляв позивача жодного місяця про загальну суму заробітної плати з розшифровкою по видам (складовим) виплат, то суд дійшов висновку, що позивачем з поважних причин пропущено строк звернення до суду, тому суд визнає поважними причини пропуску позивачем строку звернення та поновлює позивачу строк звернення до суду.
Адміністративний позов відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України. З огляду на зазначене, перешкоди для прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі Сумським окружним адміністративним судом відсутні.
Відповідно до ч. 3 ст. 257 КАС України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Враховуючи наведене, а також те, що дана справа не підпадає під перелік справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження (ч. 4 ст. 12 КАС України), суд дійшов висновку розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Керуючись ст.ст. 171, 248, 256, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі № 480/8492/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії (Номер категорії справи 106020200).
2. Клопотання представника ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду з даним позовом - задовольнити. Поновити позивачу строк звернення до суду у справі № 480/8492/25.
3. Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
4. Копію ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі надіслати сторонам.
5. Встановити відповідачу 15-денний строк для подання заяви із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 162 КАС України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).
Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
6. Позивач в порядку, встановленому ст. ст. 162-167 КАС України має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом п'яти днів з дня отримання відповідно відзиву/заперечення.
7. Витребувати у відповідача в 15-денний строк з дня отримання даної ухвали довідку про нараховане та виплачене позивачу грошове забезпечення за період з 12.03.2022 по 20.05.2023 включно, із зазначенням коли саме (дату виплати) було виплачено за вказаний період, за 2022 та 2023 роки грошову допомогу для оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та премію.
8. Роз'яснити сторонам, що інформацію у справі, що розглядається, можна отримати в мережі Інтернет на офіційному вебпорталі судової влади України на вебсторінці http://adm.su.court.gov.ua/sud1870/.
9. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя С.М. Глазько