10 листопада 2025 року м. Рівне №460/7805/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доНОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (в/ч НОМЕР_2 ) НОМЕР_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_4 ) Адміністрації Державної прикордонної служби України НОМЕР_5 прикордонного загону ДПС України (військова частина НОМЕР_6 )
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (в/ч НОМЕР_2 ), в якому просив суд:
визнати неправомірними дії НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 27.08.2016 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця для обчислення індексації - січня 2008 року;
зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 27.08.2016 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця для обчислення індексації - січня 2008 року;
визнати неправомірними дії НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 22.06.2023 з урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078;
зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 22.06.2023 із урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 з урахуванням виплаченої раніше суми;
зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації за весь час затримки виплати - за період з 27.08.2016 року по день фактичної виплати індексації.
Свої вимоги позивач обґрунтовує наявністю права на отримання індексації грошового забезпечення, яка за спірний період відповідачем не виплачувалась у належному розмірі.
Ухвалою суду від 02.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та вирішено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, встановлено відповідачу строк для подання відзиву.
Ухвалою суду від 29.05.2025 залучено до участі у справі як співвідповідачів: ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військову частину НОМЕР_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військову частину НОМЕР_7 ), НОМЕР_5 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військову частину НОМЕР_6 ), встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.
Військова частина НОМЕР_2 подала відзив на позовну заяву. В обґрунтування заперечень вказала, що позивач з 27.08.2016 по 30.07.2020 не проходив службу та не перебував на фінансовому забезпеченні в НОМЕР_1 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України (в/ч НОМЕР_2 ), а отже вимоги в цій частині не підлягають задоволенню, оскільки жодних неправомірних дій за вказаний період не вчиняла. Щодо періоду з 31.07.2020 по 22.06.2023 вказала, що діяв межах повноважень, оскільки відсутні докази того, що розмір підвищення доходу є нижчим за суму індексації відсутні. Зауважила, що за 2023 рік не нараховувалася і не виплачувалася індексація грошового забезпечення, оскільки пунктом 3 «Прикінцевих положень» Закону України «Про Державний бюджет на 2023 рік» зупинено дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Отже, вважає, що підстав для задоволення позову немає.
Від Військової частини НОМЕР_4 надійшов відзив на позовну заяву. В обґрунтування заперечень вказано, що нарахування та виплату індексації, в тому числі по рішенню суду, стосовно колишніх військовослужбовців повинна здійснювати військова частина, з якої останнього було звільнено з військової служби, у даному випадку - це Військова частина НОМЕР_2 . Зауважено, що Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядок №1078 у період існування спірних правовідносин не містили в собі такого поняття як «фіксована сума індексації». Зазначений термін використовувався у додатку 4 «Приклад проведення індексації у разі підвищення грошових доходів» до Порядку №1078, однак лише у редакції, яка до 15.12.2015. Відтак, підстави для нарахування позивачу індексації грошового забезпечення виходячи із фіксованої величини в період існування спірних правовідносин - відсутні.
Від Військової частини НОМЕР_6 надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого відповідач просив у задоволені позову відмовити та зазначає про відсутність правових підстав для нарахування та виплати позивачу спірної індексації грошового забезпечення, виплата сум індексації грошового забезпечення має здійснюватися в межах коштів установ та організацій, передбачених на ці цілі. Кошторисними призначеннями Державної прикордонної служби України з липня 2015 року не передбачена виплата індексації грошового забезпечення.
Розглянувши заяви по суті, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_8 від 10.12.2018.
Відповідно до Витягу із наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 22.06.2023 №420-ОС, позивача виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 22.06.2023.
Згідно з інформацією, відображеній у військовому квитку серії НОМЕР_9 , позивач проходив військову службу та перебував на грошовому забезпеченні у спірний період:
з 27.08.2016 по 15.08.2018, з 18.10.2019 по 30.07.2020 у військовій частині НОМЕР_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 );
з 17.08.2018 по 27.08.2018 у військовій частині НОМЕР_6 ( НОМЕР_5 прикордонний загін Державної прикордонної служби України);
з 28.08.2018 по 15.10.2019 у військовій частині НОМЕР_10 ;
з 31.07.2020 по 22.06.2023 у військовій частині НОМЕР_2 ( НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України).
Із архівних відомостей особистих карток грошового забезпечення вбачається, що при проходженні військової служби позивачу за період з березня 2018 року по грудень 2018 року не нараховувалась індексація грошового забезпечення, крім поточної індексації з урахуванням березня 2018 року як місяця обчислення індексу споживчих цін.
На адвокатський запит представника позивача ІНФОРМАЦІЯ_4 листом від 18.03.2025, зокрема, надав довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2020-2023 роки, з якої вбачається, що позивачу нараховувалася та виплачувалася індексація грошового забезпечення з урахуванням березня 2018 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), за період з серпня 2020 по листопад 2020 року у сумі 226,29грн, грудень 2020 року у сумі 233,81грн, з січня 2021 року по березень 2021 року у сумі 331,42грн, з квітня 2021 року по червень 2021 року у сумі 415,41грн, з липня 2021 року по листопад 2021 року у сумі 540,03грн, з грудня 2021 року по січень 2022 року в сумі 563,19грн, з лютого по квітень 2022 року в сумі 672,35грн, у травні 2022 року в сумі 913,01грн, у червні 2022 року в сумі 1017,21грн, у липні 2022 року 1066,00грн, з серпня по жовтень 2022 року в сумі 1281,80грн, у листопаді 2022 року в сумі 1424,80грн, у грудні 2022 року в сумі 1470,83грн. Також повідомив, що в період з 01.07.2015 по 30.07.2020 ОСОБА_1 військову службу у військовій частині НОМЕР_2 не проходив, тому інформація про виплачену індексацію грошового забезпечення за цей період відсутня. Також, проінформував, що пунктом 3 «Прикінцевих положень» Закону України «Про Державний бюджет на 2023 рік» зупинено дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
У відповідь на адвокатський запит, НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України надав довідку-розрахунок індексації грошового забезпечення, з якої слідує, що позивачу нарахована заборгованість індексації грошового забезпечення для подальшого нарахування та виплати суми заборгованості за період із грудня 2016 року по серпень 2017 року з урахуванням серпня 2016 року, вересня 2017 року, березня 2018 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує і виходить з такого.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до ч.1-3 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (Закон № 2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України регламентуються Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-XII (далі - Закон № 1282-XII).
Відповідно до ст.1, 2 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі втрати годувальника. Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Механізм індексації має універсальний характер, позаяк індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру.
В свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації.
Виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.
Судом встановлено, що у період з 27.08.2016 по 28.02.2018 нарахування та виплату індексації грошового забезпечення здійснювалося з урахуванням серпня 2016 року та вересня 2017 року як базового місяця.
Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19 липня 2019 року у справі № 240/4911/18, від 07 серпня 2019 року у справі № 825/694/17, від 20 листопада 2019 року у справі № 620/1892/19, виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.
Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно- правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (постанова Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі №206/4411/16-а).
Порядок проведення індексації грошових доходів населення у редакції, яка застосовувалася до 01 грудня 2015 року, містив поняття "базовий місяць".
Базовим місяцем вважався той місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної заробітної плати, пенсій, стипендій, виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їхніх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати).
Базовий місяць визначали окремо для кожного працівника у випадку, коли заробітна плата зростала внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої її постійної складової.
Так, для прикладу, абзац 1 пункту 5 Порядку №1078 у редакції, яка застосовувалася до 01 грудня 2015 року, передбачав, що у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
Абзац 3 пункт 10-1 Порядку №1078 у тій же редакції передбачав, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснюється з місяця прийняття працівника на роботу.
Зрештою, пункт 10-2 Порядку №1078 у зазначеній редакції передбачав, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість, та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи сума індексації зберігається, якщо сума збільшення заробітної плати менша, ніж сума індексації, яка повинна нараховуватися за відповідний місяць. У разі коли сума збільшення заробітної плати більша, ніж сума індексації, яка повинна нараховуватися за відповідний місяць, такий місяць вважається базовим під час обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.
Тож до 01 грудня 2015 року новим базовим місяцем для обчислення індексації грошового доходу міг бути місяць прийняття (виходу) працівника на роботу, місяць збільшення заробітної плати, а нарахування й виплата індексації мали індивідуальний характер для кожного працівника.
На ці особливості правового регулювання обчислення індексації грошового доходу Верховний Суд звертав увагу, зокрема, у постанові від 19 травня 2022 року у справі №200/3859/21.
09 грудня 2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" (далі - постанова №1013).
Згідно з Пояснювальною запискою до проекту постанови №1013, мета цього акту полягала у внесенні змін до умов оплати праці працівників установ, закладів, організацій окремих галузей бюджетної сфери, органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів, а також забезпечення єдиного підходу до проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників.
Пунктом 2 постанови №1013 були внесені зміни до Порядку проведення індексації грошових доходів населення. Відповідно до зазначеної Пояснювальної записки, ці зміни передбачали:
"здійснення обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу та зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник. Отже, змінюється механізм визначення індексації у разі підвищення заробітної плати, при цьому вилучається застосування терміну "базовий місяць";
"зменшення розміру індексації заробітної плати у разі підвищення тарифних ставок (окладів), якщо розмір їх підвищення не перевищує величину індексації (чинний механізм передбачає зменшення індексації не тільки при підвищенні тарифних ставок (окладів), а і у разі збільшення доплат та надбавок, що призводить до нарахування різних сум індексації для працівників, які займають однакові посади)".
Крім цього, за змістом пунктів 1, 3 постанови №1013, було встановлено, що:
підвищуються посадові оклади з 01 грудня 2015 року працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери;
підвищуються з 01 грудня 2015 року на 10 відсотків посадові оклади працівників, розміри яких затверджено відповідними постановами Уряду;
у межах видатків на оплату праці, затверджених у кошторисах органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів, за рахунок виплат, пов'язаних з індексацією, надбавок, доплат, премій підвищуються на 25 відсотків посадові оклади керівних працівників, спеціалістів і службовців, розміри яких затверджено відповідними розпорядженнями й постановами Уряду;
міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 01 грудня 2015 року розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов'язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 року, з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 року перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року;
для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення.
За змістом пункту 6 постанови №1013 цей акт застосовується з 01 грудня 2015 року.
Отже, постановою № 1013 з 01 грудня 2015 року були підвищені посадові оклади окремих працівників бюджетної сфери. Пунктом 3 цієї постанови вирішено підвищити розміри посадових окладів, тарифних ставок, заробітної плати, а також переглянути постійні додаткові виплати, щоб розмір підвищення у грудні 2015 року перевищив суму індексації у грудні 2015 року. За рахунок цього мала б обнулитися індексація минулих років, розмір якої зростав внаслідок довготривалого не підвищення доходу працівників. У такому випадку для подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається із січня 2016 року відповідно до Порядку №1078, який уже діяв зі змінами, внесеними постановою №1013.
У цьому контексті системний та цільовий способи тлумачення норм постанови №1013 дають суду підстави для висновку про те, що січень 2016 року визначений для обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації саме заробітної плати працівникам, яким були підвищені оклади з 01 грудня 2015 року.
Водночас норми постанови №1013 не встановлювали підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовцям, а отже січень 2016 року не став для них місяцем підвищення тарифних ставок (окладів), з якого починається обчислення індексу споживчих цін для подальшої індексації грошового забезпечення, для цілей застосування Порядку №1078 (зі змінами, внесеними постановою №1013).
Цей висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 21 березня 2023 року у справі №620/7687/21, постанові від 22 березня 2023 року у справі №380/1730/22.
У той же час до числа основних змін, які внесені постановою №1013 до Порядку проведення індексації грошових доходів населення та пов'язані з індексацією грошового забезпечення військовослужбовців, слід віднести нову редакцію пунктів 5, 10-2 Порядку, окремими положеннями яких установлено таке:
у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків;
обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення;
для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
Порівняльний аналіз викладених положень пунктів 5, 10-1, 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення свідчить про те, що внаслідок змін, запроваджених постановою №1013, з 01 грудня 2015 року діють єдині правила проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників, незалежно від дати їхнього прийняття, переведення, виходу на роботу чи зростання заробітної плати за рахунок будь-якої її постійної складової.
Внаслідок цих змін Порядок проведення індексації грошових доходів населення у редакції, що застосовується з 01 грудня 2015 року, не містить поняття "базовий місяць" і передбачає уніфікований механізм визначення індексації у разі підвищення заробітної плати.
Для проведення індексації з 01 грудня 2015 року замість терміну "базовий місяць" використовується поняття "місяць підвищення доходу", яке має інший зміст.
Місяць підвищення доходу - це місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Місяць підвищення доходу при зростанні заробітної плати визначається тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). Тож із 01 грудня 2015 року зростання заробітної плати за рахунок інших постійних її складових, без підвищення тарифної ставки (окладу), не призводить до визначення нового місяця підвищення доходу.
У цьому полягає одна з основних відмінностей поняття "місяць підвищення доходу" від терміну "базовий місяць", позаяк визначення останнього залежало також від факту зростання заробітної плати за рахунок будь-якої її постійної складової.
Водночас, на що звертав увагу Верховний Суд у справі № 420/9187/21, вилучення терміну "базовий місяць" та запровадження поняття "місяць підвищення доходу" не вплинуло на правило обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації. Як у "базовому місяці", так і у "місяці підвищення доходу" індекс обчислення споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення цього індексу для проведення подальшої індексації здійснюється наростаючим підсумком із наступного місяця.
Отже, з урахуванням наведених нормативних положень, розрахунок індексації грошового забезпечення позивача як військовослужбовця з 01 грудня 2015 року не прив'язаний до місяця прийняття (переведення, виходу) на військову службу чи місяця зростання грошового забезпечення за рахунок будь-якої його постійної складової.
Із 01 грудня 2015 року відправною точкою для визначення місяця підвищення доходу позивача та початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку він займав.
Суд зазначає, що розмір посадового окладу за посадою позивача, як і будь-якого іншого військовослужбовця в Україні в період з 01 січня 2008 року до 01 березня 2018 року, був визначений постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Наступне підвищення окладів військовослужбовців відбулося 01 березня 2018 року, після набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року № 704, якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Тож з огляду на місяць підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців та правила пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078, саме січень 2008 року є місяцем підвищення доходу, за яким і слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації її грошового забезпечення за спірний період з 01 грудня 2015 року до 28 лютого 2018 року.
Також суд зазначає, що станом на грудень 2015 року розмір посадових окладів військовослужбовців визначався постановою №1294, яка була чинною з 01.01.2008 та діяла до 01.03.2018, тобто до набрання чинності постановою № 704, якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
За таких обставин, за умови останнього підвищення військовослужбовцям посадового окладу в січні 2008 року, місяцем для розрахунку індексації грошового забезпечення для цілей застосування Порядку № 1078 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013) є січень 2008 року.
З наведеного слідує логічний висновок, що у періоді (з 01.12.2015 до 28.02.2018) повноваження державних органів щодо визначення "місяця підвищення тарифних ставок (окладів)" для цілей застосування Порядку № 1078 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013) не були дискреційними, оскільки нормами означеного Порядку установлено лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки відповідної установи галузі бюджетної сфери - проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, встановленого у розмірі 103 відсотки, починаючи з місяця останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник, яким для військовослужбовців у спірному періоді був січень 2008 року.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах у справі №380/1730/22 від 22 березня 2023 року, у справі № 420/15397/21 від 27 квітня 2023 року.
Враховуючи викладене, суд погоджується з доводами позивача, що січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації позивача за спірний період, відповідно до Порядку № 1078, оскільки в період з 01 січня 2008 року по 01 березня 2018 року посадові оклади військовослужбовців були незмінними.
Отже, оскільки відповідачами нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за вказаний вище період проведено з порушенням Порядку № 1078, та не застосовано базового місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року, то такі дії є протиправними.
Суд зазначає, що вирішення питання щодо визначення базового місяця, який належить застосувати при обчисленні індексу споживчих цін для розрахунку грошового забезпечення позивача сприятимуть досягненню мети правосуддя та цілей ефективного захисту судом порушеного права позивача.
Вказаний висновок відповідає правовій позиції і підходу, який застосував Верховний Суд у постанові від 12.05.2022 у справі № 580/3335/21.
Відтак, враховуючи встановлене, з метою відновлення порушених права позивача, слід зобов'язати нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період 27.08.2016 по 28.02.2018 військову частину НОМЕР_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) із встановленням для обчислення індексації місяця підвищення доходів (базового місяця) січня 2008 року.
Щодо позовних вимог про перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, суд зазначає таке.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (далі Порядок №1078).
Пункт 1-1 Порядку №1078 загалом дублює приписи статей 3, 4 Закону №1282-ХІІ, деталізуючи відповіді на питання про те, коли проводиться індексація.
Згідно з пунктом 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
У пункті 4 Порядку №1078 закріплено, що у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.
За змістом абзацу першого пункту 5 Порядку №1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою визначено інший порядок встановлення та розміру посадового окладу військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, а також змінено (підвищено) розміри посадових окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням відповідних категорій військовослужбовців.
Вказана постанова набрала чинності з 01.03.2018.
Згідно із абз.2 п.5 Порядку №1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Питання виплати суми індексації у місяці підвищення грошових доходів, а також виплати визначеної суми індексації (фіксованої суми індексації) до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) врегульовано абзацами третім, четвертим, шостим пункту 5 Порядку №1078.
Абзацами третім, четвертим, шостим пункту 5 Порядку №1078 врегульовано, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Насамперед слід зауважити, що Порядок №1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, поточної та індексації-різниці.
Право на поточну індексацію виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 1 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку №1078).
Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку №1078).
У цьому контексті суд зауважує, що у даній справі правовідносини щодо нарахування й виплати поточної індексації з 1 березня 2018 року не є спірними.
Щодо фіксованої суми індексації, то дійсно Закон №1282-ХІІ і Порядок №1078 такого поняття не містять.
Цей термін фігурував у Додатку 4 до Порядку №1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2012 року №526, де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.
Проте, постановою Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року цей Додаток був викладений у новій редакції і з 1 грудня 2015 року у цьому Додатку, як і в цілому Порядку №1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується.
З 1 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 1 грудня 2015 року до 1 квітня 2021 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:
сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);
сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 дає суду підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов'язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Враховуючи те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, суд дійшов висновку, що повноваження військової частини щодо виплати цієї суми не є дискреційними.
З урахуванням того факту, що 1 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку №1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
Системний і цільовий способи тлумачення абзаців 3, 4 Порядку №1078 дають підстави для висновку, що у березні 2018 року, як місяці підвищення доходу позивача, військовій частині належало вирішити питання, чи має останній право на отримання суми індексації-різниці.
Водночас, як вбачається з матеріалів справи, військова частина не нараховувала і не виплачувала позивачу цей вид індексації з березня 2018 року. Таку почали нараховувати з грудня 2018 року у розмірі 71,08грн, у листопаді 2019 року 206,72грн., з грудня 2019 року червень 2020 року 216,51грн, з липня по листопад 2020 року 226,29грн, у грудні 233,81грн, з січня по березень 2021 року 331,42грн, з квітня по червень 2021 року 415,41грн, з липня по листопад 2021 року 540,03грн, з грудня 2021 року по січень 2022 року 563,19грн, з лютого по квітень 2022 року 672,35грн, у травні 2022 року 913,01грн, у червні 2022 року 1017,21грн, у липні 2022 року 106,00грн, з серпня по жовтень 2022 року 1281,80грн, у листопаді 2022 року 1424,80грн, у грудні 2022 року 1470,83грн.
Саме вказані обставини є спірними у даній справі.
У цьому контексті суд зауважує, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування врахуванню підлягає: розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року; сума можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року; чи перевищує розмір підвищення доходу суму можливої індексації.
Розмір підвищення доходу в березні 2018 року визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).
Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року, то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Висновки суду у даній справі узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21, від 06 квітня 2023 року у справі №420/11424/21 та від 09 травня 2023 року у справі №400/12702/21.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у березні 2018 року складав 1762 грн.
За змістом листа Міністерства соціальної політики України від 28.09.2021 №5211/0/290-21/51 та виходячи із розмірів індексів споживчих цін за період 01.02.2018 до 01.03.2018, величина приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, порівняно із місяцем попереднього підвищення доходу (січень 2008 року), складає 253,3%.
Отже, сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року становить 4463,15 грн (1762,00 грн * 253,30% / 100 = 4463,15 грн).
З огляду на відсутність у суду самостійно здійснювати розрахунки суми індексації, що є дискреційними повноваженнями відповідача, належним способом захисту прав та інтересів позивача є зобов'язання відповідачів нарахувати та виплатити позивачу суми індексації грошового забезпечення за період з: 01.03.2018 по 15.08.2018, з 17.08.2018 по 27.08.2018, з 28.08.2018 по 15.10.2019, з 18.10.2019 по 30.07.2020, з 31.07.2020 по 31.12.2022 із врахуванням абзаців 4,5,6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, як різницю між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу та з урахуванням виплаченої раніше суми.
Водночас, суд зазначає, що відповідно до абзацу 18 пункту 3 Прикінцевих положень Закону України від 03.11.2022 №2710-IX "Про Державний бюджет України на 2023 рік" (далі - Закон №2710-IX) зупинено на 2023 рік дію Закону №1282-XII.
Суд звертає увагу, що вказана норма є чинною та не визнавалась неконституційною.
Отже, підприємства, установи, організації у 2023 році звільнені від обов'язку здійснювати нарахування та виплату індексації доходів, зокрема, оплати праці (грошового забезпечення). Обчислення індексу споживчих цін для нарахування сум індексації у 2023 році не здійснюється.
Сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті, однак це не спростовує факту того, що на 2023 рік зупинено дію Закону №1282-XII приписами абзацу 18 пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» №2710-IX від 03.11.2022, який підлягає застосуванню у спірних правовідносинах у даній справі.
При цьому, оскільки дію Закону №1282-XII зупинено на 2023 рік, то підзаконний нормативно-правовий акт - Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, який прийнятий на виконання вимог частини 2 статті 6 Закону №1282-XII, також не діє протягом 2023 року.
Отже позовні вимоги за період з 01.01.2023 по 22.06.2023 задоволенню не підлягають.
Стосовно позовних вимог про нарахування та виплату позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, суд зазначає наступне.
У пункті 4 Порядку №1078 визначено, що у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.
Стаття 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ (далі - Закон №2050-ІІІ) визначає, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі №2050-ІІІ слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
В силу ст.3 Закону №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
За змістом ст.4 Закону №2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Відтак, індексація є складовою заробітної плати та у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до діючого законодавства.
Використане у ст.3 Закону №2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 вказаного Закону №2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Враховуючи наявність факту невиплати позивачу сум індексації грошового забезпечення з 27 серпня 2016 року, позивач має право на компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення з 27 серпня 2016 року по день фактичної виплати індексації.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.10.2020 у справі №240/11882/19.
Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У сукупності викладених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.
Оскільки позивач відповідно до статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, такий ним не сплачувався, а отже, також не підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (в/ч НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 (в/ч НОМЕР_7 ), НОМЕР_5 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (в/ч НОМЕР_6 ) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_4 ), яка полягає у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації за період з 27.08.2016 по 28.02.2018.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (в/ч НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 27.08.2016 по 28.02.2018 з урахуванням для обчислення індексації коефіцієнтів місяця підвищення тарифної ставки (окладу) січень 2008 року.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_4 ) щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 15.08.2018, з 18.10.2019 по 30.07.2020 включно.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (в/ч НОМЕР_4 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 15.08.2018, з 18.10.2019 по 30.07.2020 включно, із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправними дії НОМЕР_5 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (в/ч НОМЕР_6 ) щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 17.08.2018 по 27.08.2018 включно.
Зобов'язати НОМЕР_5 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (в/ч НОМЕР_6 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 17.08.2018 по 27.08.2018 включно, із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 (в/ч НОМЕР_7 ) щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 28.08.2018 по 15.10.2019.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (в/ч НОМЕР_7 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 28.08.2018 по 15.10.2019 включно, із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (в/ч НОМЕР_2 ) щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 31.07.2020 по 31.12.2022 включно.
Зобов'язати НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (в/ч НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 31.07.2020 по 31.12.2022 включно, із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (в/ч НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (в/ч НОМЕР_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 (в/ч НОМЕР_7 ), НОМЕР_5 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (в/ч НОМЕР_6 ), кожного окремо за свій період, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрат доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 27.08.2016 по день її фактичної виплати, - відповідно до Закону України від 19.10.2000 року №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 10 листопада 2025 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_11 )
Відповідач - НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (в/ч НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_12 ) Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_4 ) ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_13 ) Відповідач - Адміністрація Державної прикордонної служби України (вул. Володимирська, 26,м. Київ,01601, ЄДРПОУ/РНОКПП 00034039) Відповідач - НОМЕР_5 прикордонний загін ДПС України (військова частина НОМЕР_6 ) ( АДРЕСА_4 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_14 )
Суддя С.А. Борискін